Рішення № 21195978, 24.01.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2012 року справа № 5020-1903/2011 За позовомСевастопольського міського територіального відділення

Антимонопольного комітету України

(99011, місто Севастополь, вул. Леніна, 48, ідентифікаційний код 22288154),

до Приватного підприємства „Анклав”

(99012, м. Севастополь, Нахімовський район, вул. Паршина, будинок 29,

ідентифікаційний код 31935003)

про стягнення 34000,00 грн.

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Позивач (СМТВ АК України) ОСОБА_1, представник, довіреність 07.10.2010 №9/969;

Відповідач (ПП „Анклав”) не зявився.

Сутьспору:

Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства „Анклав” про стягнення 22775,00 грн.

Позовні вимоги у вигляді стягнення з відповідача суми штрафу та пені, нарахованої на підставі частини пятої статті 56 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", в доход Державного бюджету заявлено у звязку з несплатою ПП «Анклав»в повному обсязі штрафу, накладеного рішенням Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України №27/35-11-РШ від 15.06.2011.

Ухвалою від 29.11.2011 позовну заяву прийнято до провадження суддею Погребняком О.С., справу призначено до розгляду у судовому засіданні 13.12.2011.

У ході розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги, а саме просив стягнути з відповідач в доход Державного бюджету України суму штрафу та пені в розмірі 34000,00 грн., з яких: штраф 17000 грн, пеня 17000 грн. (арк.с. 24-25).

Відповідач у судове засідання 24.01.2012 явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини незявлення не сповістив.

Згідно з пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Враховуючи те, що представник відповідача був присутнім у судовому засіданні 10.01.2012, про що зазначено у протоколі судового засідання від 10.01.2012, суд вважає це належним підтвердженням повідомлення його про дату та місце судового засідання.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а незявлення представника Відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справі, оцінивши в сукупності представлені докази, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.06.2011 № 2//35-11-РШ визнано, що ПП „Анклав” вчинило порушення законодавства, передбаченого статтею 15 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” у вигляді досягнення неправомірних переваг у конкуренції відносно іншого субєкта господарювання шляхом порушення чинного законодавства, яке підтверджено рішенням органу державної влади, наділеного відповідною компетенцією. Цим же рішенням на приватне підприємство “АНКЛАВ” накладений штраф у розмірі 17 000,00 грн та постановлено припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, копія рішення спрямована на адресу директора ПП „Анклав” (лист від 16.06.2011 за вих. № 8/966).

При прийнятті означеного рішення позивач керувався статтями 121 і 14 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”, статтями 15, 20, 21, 28, 30 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, пунктом 11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23 лютого 2001 року № 32-р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 року за № 291/5482, із змінами і доповненнями, пунктом 33 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року № 5 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06 травня 1994 року за № 90/299, із змінами і доповненнями.

11.08.2011 приватне підприємство “АНКЛАВ” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якій, посилаючись на статтю 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, просило суд визнати протиправним та скасувати рішення № 27/35-11-РШ від 15.06.2011 по справі № 27/19-11 про накладення штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 05.10.2011 по справі №5020-1262/2011 за позовом приватного підприємства “АНКЛАВ” до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення про накладення штрафу - у задоволенні позову було відмовлено.

Несплата штрафу, нарахованого відповідно до рішення Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.06.2011 № 2//35-11-РШ, стала підставою для звернення позивача до суду з вимогами про стягнення з відповідача суми штрафу та пені за несвоєчасну сплату штрафу.

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю виходячи з наступного.

При вирішенні спору суд керується положеннями Закону України „Про Антимонопольний комітет України” №3659-XII від 26.11.1993, Закону України „Про захист економічної конкуренції” №2210-III від 11.01.2001 та чинного законодавства про захист економічної конкуренції.

Статтею 22 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” встановлено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до частини другої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Порядок виконання рішень про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органів Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України встановлено статтею 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” №2210-III від 11.01.2001, згідно з частиною першою якої рішення органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Відповідно до частини третьої статті 56 цього Закону, особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Рішенням Господарського суду міста Севастополя №5020-1262/2011 - рішення Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.06.2011 № 27/35-11-РШ “Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції Приватним підприємством “Анклав” було визнано таким, що прийнято Севастопольським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України в межах його повноважень і повністю відповідає положенням Закону України “Про захист економічної конкуренції”.

Тобто, висновки, викладені Адміністративною колегією Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України у рішенні 27/35-11-РШ є обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам даної справи і вимогам чинного законодавства України.

Судом встановлено, що штраф у розмірі 17000,00 грн відповідачем у встановлений строк (після оскарження рішення Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України в судовому порядку) сплачений не був, докази сплати штрафу на дату розгляду справи відповідачем не представлені.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на таке сума штрафу в розмірі 17000 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Частиною пятою статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” встановлено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.

Відповідно до пункту 20.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" зазначено, що тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Позивачем було нараховане відповідачу пеню за період з 06.10.2011 (наступний день після винесення рішення Господарського суду міста Севастополя №5020-1262/2011) по 13.12.2011 (виходячи з суми несплаченого штрафу в розмірі 17000,00 грн.) у розмірі 17595,00 грн; (0,015*17000 грн.*659 днів) (арк.с. 24-25).

Однак, враховуючи те, що відповідно до частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, позивач просив стягнути з відповідача пеню в сумі 17000 грн.

Відповідно до пункту 22 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" нарахування та стягнення пені, передбаченої частиною п'ятою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", має обов'язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв'язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій в розумінні статей 238, 239, 249 ГК України, які застосовуються саме на підставі рішення уповноваженого на це органу. Тому під час таких нарахування та стягнення не застосовуються строки, про які йдеться у статті 250 названого Кодексу.

Суд, визнав вимоги позивача про стягнення суми пені обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в заявленому розмірі 17000 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню: 17000 грн. сума штрафу, 17000 грн. сума пені, а всього 34000,00 грн.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства „Анклав” (99012, м. Севастополь, Нахімовський район, вул. Паршина, будинок 29, ідентифікаційний код 31935003) в доход державного бюджету України (Державний бюджет Ленінського району, ідентифікаційний код 24035598, р/р 31110106700007 в ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код бюджетної класифікації доходів 21081100) 17000 грн. суму штрафу та 17000 грн. суму пені, а всього 34000,00 грн. (тридцять чотири тисячі грн. 00 коп).

3.Стягнути з Приватного підприємства „Анклав” (99012, м. Севастополь, Нахімовський район, вул. Паршина, будинок 29, ідентифікаційний код 31935003) в доход державного бюджету Севастополя (код ЕДРПОУ 38022717, Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО 824509, р/р 31210206700001, код класифікації доходів бюджету 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України)» суму судового збору у розмірі 1411,5 грн. (одна тисяча чотириста одинадцять грн., 50 коп).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя підписО.С. Погребняк

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 24.01.2012.