Рішення № 21195849, 18.01.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2012 р. Справа № 5016/4108/2011(16/263)

м. Миколаїв

за позовом: заступника прокурора міста Миколаєва (54015 Миколаїв, Бузький бульвар, 15) в інтересах держави в особі публічного акціонерного товариства «Миколаївгаз»(54003, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159), ЄДРПОУ 35638606

до відповідача: квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва Міністерства оборони України (54056, м. Миколаїв, пр. Миру, 62-А), ЄДРПОУ 08029523

третя особа без самостійних вимог: військова частина А-2488 (54038, м. Миколаїв, вул. Леваневців, 25), ЄДРПОУ 08217638

про: стягнення заборгованості за поставлений природний газ у сумі 42029,52 грн. за договором № БД/2009-ПГ-Г-110 від 03.01.2009 р.

за участю представників сторін

суддя Фролов В.Д.

від позивача: ОСОБА_1 дов. № 04/713 від 30.12.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2 дов. № 3210 від 30.12.2011р.

від третьої особи:

у судовому засіданні приймає участь: прокурор Брезіцький В.С.

Заступник прокурора міста Миколаєва в інтересах держави в особі публічного акціонерного товариства «Миколаївгаз»звернувся до господарського суду із позовом до квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва Міністерства оборони України про стягнення заборгованості за поставлений природний газ у сумі 42029,52 грн. за договором № БД/2009-ПГ-Г-110 від 03.01.2009 р., з яких 0,17 грн. основний борг, 24 071,13 грн. індекс інфляції, 2 912,15 грн. 3 % річних, 15 046,07 грн. пеня. Третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача виступає військова частина А-2488.

Відповідач направив до суду відзив на позовну заяву. Позов визнає частково.

Прокурор і представник позивача позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги визнає частково, заперечує нарахування 24 071,13 грн. індексу інфляції, нарахування пені у розмірі 15 046,07 грн. Просить застосувати спеціальний строк позовної давності в один рік до нарахування штрафних санкцій і зменшити розмір пені до 1000,00 грн.

Заслухавши прокурора, представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Перевіркою встановлено, що 03.01.2009 р. між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Миколаївгаз», та Військовою частиною А-2488 (відповідно до договору „Споживач") і квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаєва Міністерства оборони України (відповідно до договору „Платник") був укладений договір № БД/2009-ПГ-Г-110 (в подальшому - Договір) на газопостачання для потреб бюджетних установ з додатковими угодами № 3 від 26.11.2009, № 5 від 02.08.2010.

Відповідно до Договору, Позивач зобов'язався передати Військовій частині А-2488 природний газ, остання прийняти, а Відповідач оплатити його обсяг на умовах зазначеного договору.

Свої зобов'язання Позивач виконав у повному обсязі, поставив протягом жовтня-грудня 2010 року та січня 2011 року згідно актів прийому-передачі 518,85 тис. куб. м природного газу на загальну суму 1 581 828,95 грн. (без урахування кредиту в сумі 0,03 грн.).

У свою чергу Відповідач свої зобов'язання виконав частково, так як згідно з умовами Договору Військова частина А-2488 прийняла (спожила) природний газ, але Відповідач не оплатив його у повному обсязі, частково була погашена заборгованість лише у сумі 1 581 828,75 грн., залишок боргу складає 0,17 грн. (з урахування кредиту в сумі 0,03 грн.).

Згідно п.6.1. Договору, оплата за газ здійснюється Платником грошовими коштами шляхом перерахування коштів на розподільний рахунок Постачальника.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що оплата за газ здійснюється Платником грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 10 числа (включно) місяця, наступного за звітнім.

Відповідно до статей 258, 549-551, 625 Цивільного кодексу України та п. 7.1. вищевказаного Договору, у разі несвоєчасної оплати за спожитий природний газ у строки, зазначені у п. 6.2 Договору, Платник зобов'язаний сплатити на користь Постачальника суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань, а також три відсотка річних від простроченої суми та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми .заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно з наведеним в позовній заяві розрахунком загальна сума заборгованості Відповідача перед ПАТ „Миколаївгаз" за договором на газопостачання для потреб бюджетних установ № БД/2009-ПГ-Г-110 від 03.01.2009 складає :

0,17 грн. (основний борг) + 24 071,13 грн. (індекс інфляції) + 2 912,15 грн. (3% річних) + 15 046,07 грн. (пеня) = 42 029,52 грн.

Відповідно до ст. 54 ГПК України передбачено що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.

Відповідно договору №БД/2009-ПГ-Г-110 від 03.01.2009р. укладеного між ПАТ ГГ «Миколаївгаз»та КЕВ м. Миколаїв, а саме п.6.2. зазначено що, остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 10 числа (включно) місяця наступного за звітним. Таким чином прострочення виконання грошового зобов'язання виникає з 11 числа місяця наступного за звітним.

За наведеним позивачем розрахунком відповідачу нарахована сума, на яку рівень інфляції перевищує суму боргу. Нарахування індексу інфляції повинно здійснюватись відповідно до терміну прострочення грошового зобов'язання. Про це зазначено в Постанові Вищого господарського суду України по справі №29/75-10-1823 від 24.11.2010 р. та по справі №4/54-10-1818 від 19 січня 2011 року де чітко визначено, що при стягненні інфляційних за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, якщо, термін прострочення становить менше ніж місяць, то індекс інфляції при визначені заборгованості не нараховується. Постанова мотивована посиланнями на ту обставину, що індекс інфляції не нараховується за прострочення, термін якого є меншим ніж місяць, оскільки, індекси інфляції розраховуються Державним департаментом статистики України за місяць, а не за кожен день місяця. Про це свідчать приклади розрахунків, які містяться в листі Верховного Суду України № 62-97 р. від 03.04.1997 р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ».

Так, в постанові Вищого господарського суду України по справі №4/54-10-1818 від 19 січня 2011 року, наведено приклад розрахунку індексу інфляції відповідно до терміну прострочення грошового зобов'язання. Згідно якого нарахування повинні здійснюватись наступним чином: у разі настання строку платежу 10.11.2010 року і його нездійсненні у цей строк та у подальшому для обрахунку враховується заборгованість яка мала місце станом на 31.12.2010 року за період з 01.12.2010 р. по 31.03.00 р. та індекс інфляції за грудень місяць, визначений у встановленому порядку. Таким чином нарахування втрат від інфляції за жовтень, листопад та грудень 2010 р. не повинні здійснюватись, в зв'язку з тим що заборгованість була погашена в повному обсязі до 30 числа місяця наступного за тим в якому мав бути здійснений платіж. Нарахування індексу інфляції за січень 2011 р. повинно здійснюватись з 01.03.2011р. по 31.03.2011р. на суму заборгованості станом на 31.03.2011р., тобто на 69767, 66 грн. ( 69767,66 сума боргу станом на 31.03.2011р.* 1,014 індекс інфляції у березні - 69767,66 сума боргу = 976,75 грн. сума втрат від інфляції за березень).

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Ст. 258 Цивільного кодексу України визначено що, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Так, п. 1 вказаної статті позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

П. 3 статті 267 Цивільного кодексу України визначено що, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

П. 4 Статті 267 Цивільного кодексу України визначені наслідки спливу позовної давності серед яких сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. П. 3 ч. І ст.83 ГПК України надає господарському суду право зменшували у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Частина третя статті 551 ЦК України передбачає, що суд може зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Частина перша статті 233 ГК України також передбачає таку можливість. При цьому згідно приписів цієї статті при зменшення розміру неустойки повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але і інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. З урахуванням викладеного сторони погодили взаєморозрахунки та позивач зменшив позовні вимоги. Просить стягнути з відповідача 0,17 грн. основного боргу, 976,75 грн. інфляційних нарахувань, 2912,15 грн. - 3 % річних та 5000,00 грн. пені. всього 8889,07 грн. Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання, які взяли сторони на себе при укладенні Договору, повинні виконуватися належним чином та відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутність таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином.

Згідно з приписами ч. 7 ст. 193 ГК України, ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання недопустима.

За таких обставин, позовні вимоги законні, матеріалами справи обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України , суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва Міністерства оборони України (54056, м. Миколаїв, пр. Миру, 62-А, ЄДРПОУ 08029523) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз»заборгованість за поставлений Військовій частині А-2488 природний газ за договором № БД/2009-ПГ-Г-110 від 03.01.2009 р. в сумі 0,17 грн. основного боргу, 976,75 грн. інфляційних нарахувань, 2912,15 грн. - 3 % річних та 5000,00 грн. пені.

3. Стягнути з квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва Міністерства оборони України (54056, м. Миколаїв, пр. Миру, 62-А, ЄДРПОУ 08029523), в доход Державного бюджету України 1411,50 грн. судового збору (Банк одержувача: ГУДКУ у Миколаївській області, МФО банку 826013, Рахунок 31213206700002, ЄДРПОУ 23626096, УДК у м. Миколаєві, Код платежу 22030001, Призначення платежу: Судовий збір, код 03499980).

Суддя В.Д.Фролов