Рішення № 21195590, 17.01.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.01.12 р. Справа № 24/338

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Д?яковій Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Параллель-М ЛТД», м.Донецьк

до відповідача Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькелектроавтотранс», м.Донецьк

про стягнення 1891907,27 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довір. № 51 від 17.01.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2 за довір. №04/02 від 03.01.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Параллель-М ЛТД» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькелектроавтотранс» про стягнення боргу за договором на поставку нафтопродуктів №53 від 08.02.2010р. у сумі 1891907,27 грн., з яких: 1610277,78 грн. основний борг, 3% річних 51751,88 грн., пеня у розмірі 205439,64 грн. та інфляційні у розмірі 24437,97 грн.

Нормативно свої вимоги обґрунтовує статтями 525, 526, 530, 549-551, 655, 691-692 Цивільного кодексу України, 173, 179, 193, 230, 232 Господарського кодексу України.

На підтвердження позовних вимог позивач надав копію договору №53 від 08.02.2010р., копію акту звірки станом на 10.04.2011р., копію рішення господарського суду Донецької області від 20.04.2011р. №20/30 та копію наказу суду на примусове виконання рішення, копії видаткових накладних та довіреностей на отримання продукції, інформація щодо оплати отриманого палива за договором, копія банківської виписки, розрахунок позовних вимог, статутні документи підприємства.

Відповідач наявність заборгованості за договором на поставку нафтопродуктів №53 від 08.02.2010р. визнав та зазначив, що станом на 31.12.2011р. розмір заборгованості за цим договором складає 250277,78 грн. на підтвердження часткового погашення боргу надав банківські виписки за 29.11.2011р., 30.11.2011р., 01.12.2011р., 02.12.2011р., 20.12.2011р. та 21.12.2011р. Також, просить суд врахувати те, що відповідач є власністю територіальної громади і ступінь виконання зобовязань та максимально зменшити розмір пені.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

08.02.2010р. між позивачем як продавцем та відповідачем як покупцем укладено договір №53, за умовами якого позивач зобовязався передати паливо шляхом заправки автомобілів з використанням паливних карток і талонів на автозаправних станціях позивача, а відповідач прийняти паливо та оплатити на умовах цього договору. Ціна, асортимент та кількість палива, відпущеного покупцю з використанням паливних карт визначається сторонами в момент фактичної заправки автомобіля покупця згідно діючою ціною на АЗС.

Пунктами 2.4.1, 2.4.2 договору сторони визначили, що оплата палива по талонам здійснюється покупцем не пізніше 30 календарних днів з дати видачі талонів, зазначеній у відповідній накладній на видачу талонів. Оплата палива, отриманого покупцем з використанням паливних карт здійснюється останнім не пізніше 30 календарних днів з дати, зазначеній у видатковій накладній.

Щомісячно, в строк до 10 числа місяця наступного за розрахунковим, сторонами здійснюється звірка розрахунків (п.2.8 договору)

За порушення строків оплати за паливо покупець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який сплачується пеня, від вартості своєчасно не сплаченого палива за кожен день прострочки (п.3.2 договору).

Матеріали справи свідчать, що на виконання цього договору з 1 по 22 лютого 2011 року позивач передав відповідачу пальне за видатковою накладною № 3835/2 від 22.02.2011р. за старт-картами на суму 2564985,19 грн., за паливними талонами - на суму 71092,00 грн. за видатковими накладними № Т-00079516 від 03.02.2011р., №00080719 від 14.02.2011р. Всього на суму 2636077,18 грн.

За поясненнями позивача, станом на 24.11.2011р. заборгованість відповідача складала 1610277,78грн.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідач наявність заборгованості за отримані нафтопродукти не оспорює.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи відповідачем було частково погашено суму заборгованості в розмірі 1360000,00 грн., що підтверджується наявними у справі банківськими виписками від 29.11.2011р., 30.11.2011р., 01.12.2011р., 02.12.2011р., 20.12.2011р. та 21.12.2011р., у звязку з чим суд припиняє провадження по справі в цій частині в порядку п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Отже станом на момент прийняття рішення, заборгованість відповідача перед позивачем складає 250277,78 грн.

Враховуючи, що матеріалами справі підтверджується факт отримання відповідачем палива у спірному періоді саме у визначеному у позові обсязі, в матеріалах справи відсутні докази повної оплати відповідачем отриманого палива (нафтопродуктів), тому суд вважає вимоги позивача про стягнення суми основного боргу у розмірі 250277,78 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведених норм права позивач нарахував відповідачу за порушення грошових зобовязань 3% річних у розмірі 51751,88 грн. та інфляційні у розмірі 24437,97 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, господарський суд вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню саме у визначеному позивачем розмірі, тобто 3 % річних у розмірі 51751,88 грн. та інфляційні у розмірі 24437,97 грн.

Відповідно до умов договору за несвоєчасне виконання грошових зобовязань (порушення строків оплати) відповідач зобовязався сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми боргу. (п.3.2 договору)

Згідно ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, господарський суд вважає цей розрахунок обґрунтованим та арифметично вірним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі, а саме 205439,64 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені суд виходить з наступного.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобовязання.

Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Обґрунтовуючи клопотання відповідач посилався лише на те, що він є власністю територіальної громади та просив взяти до уваги ступінь виконання зобовязань. У той же час, відповідач не надав суду доказів скрутного фінансового стану підприємства чи доказів вжиття заходів для зменшення розміру боргу для запобігання звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Зі змісту п.1.3, 1.4 Статуту відповідача вбачається, що Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькелектроавтотранс» є економічно самостійним і діє на принципах госпрозрахунку, має відокремлене від інших субєктів правовідносин майно, самостійний баланс, поточні і вкладні (депозитні) рахунки в банках та інш. У встановленому законодавством порядку підприємство може здійснювати від свого імені будь-які угоди (укладати договори), придбати майно, набувати майнові й особисті немайнові права, вступати в зобовязальні відносини, нести обовязки, бути позивачем і відповідачем у суді.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства, враховуючи, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд дійшов висновку про те, що, відповідач не довів суду винятковість випадку, тому, суд врахувавши фінансовий стан обох сторін залишає клопотання відповідача без задоволення.

Враховуючи, що судом встановлено факт порушення відповідачем порядку розрахунків за договором, відповідачем не надано суду доказів на спростування зазначеної обставини, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, п.1-1 ст.80, 82 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Параллель-М ЛТД», м.Донецьк, до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькелектроавтотранс», м.Донецьк, про стягнення 1891907,27 грн. задовольнити частково.

Припинити провадження у справі №24/338 в частині стягнення заборгованості в розмірі 1360000,00 грн. в порядку п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькелектроавтотранс» (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 39, ЄДРПОУ 03328250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Параллель-М ЛТД» (83045, м. Донецьк, вул. Олімпієва, 2«Б», р/р 26001959969593 в Донецькій філії ПАТ «Перший Український Міжнародний банк», МФО 335537, ЄДРПОУ 24316073) 250277,78 грн. основний борг, пеня у розмірі 205439,64 грн., 3 % річних у розмірі 51751,88 грн. та інфляційні - 24437,97 грн., а також судовий збір 41840,94 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 23.01.2012р.

Суддя Величко Н.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Надруковано 3 прим.:

1 у справу

1 позивачу

1 відповідачу

(062) 381-91-20