Рішення № 21182780, 14.12.2011, Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 2-381/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" грудня 2011 р. Лановецький районний суд Тернопільської області

в складі:головуючого Сарновського В. Я.

при секретарі Домчук В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ланівці справу за позовом Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу

В С Т А Н О В И В :

30 вересня 2011 року представник позивача звернулася до суду з позовом про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 боргу на підставі кредитного договору та договорів поруки в сумі 23960,49 гривень, а також сплачених банком судових витрат по справі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позов підтримала в частині стягнення даного боргу з відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2, а позов у частині стягнення боргу з ОСОБА_3 просила залишити без розгляду. Представник позивача також пояснила, що відповідач ОСОБА_1 у 2007 році уклав з Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України»(далі - Банк) кредитний договір за яким отримав кредит в сумі 20000 гривень під 23 % річних, які мав повертати щомісячними платежами до 12 листопада 2012 року. Поручителем за даним кредитним договором виступила ОСОБА_2, про що з нею було укладено відповідний договір. Станом на день подання позову ОСОБА_1 допустив за цим кредитом заборгованість в сумі 23960,49 гривень. Незважаючи на неодноразові претензії Банку та усні повідомлення ні боржник, ні його поручитель заборгованість не погасили, істотно порушивши свої зобовязання, а тому Банк просить розірвати договір.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав повністю і пояснив, що дійсно отримав вказаний кредит, проте не зміг його вчасно сплачувати і допустив зазначену заборгованість.

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання не зявилася, заяв та клопотань від неї не надходило, хоча вона, відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України, належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи.

Вивчивши наявні у матеріалах справи докази, суд з'ясував наступні обставини.

13 листопада 2007 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 610 (далі Кредитний договір), за яким ОСОБА_1 отримав грошові кошти на споживчі потреби в сумі 20000 гривень під 23 відсотки річних зі строком остаточного повернення не пізніше 12 листопада 2012 року. Згідно п. 1.6. Кредитного договору відповідач зобовязався здійснювати погашення кредиту рівними частинами в сумі 333,33 гривень щомісяця.

Згідно п. 5.2. Кредитного договору за порушення взятих на себе зобовязань по своєчасному поверненню основної суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом відповідач зобовязався сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,06% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Крім цього, згідно п. п. 7.8., 3.2.2. кредитного договору сторони домовились про збільшення позовної давності по всіх вимогах за договором до 3 років, а також, що при виникненні простроченої заборгованості Банк вправі вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та інших платежів за цим договором.

Для забезпечення Кредитного договору 13 листопада 2007 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено також договір поруки №1, за якими ОСОБА_2 зобовязалась солідарно з ОСОБА_1 відповідати в повному обсязі за своєчасне і повне виконання його зобовязань перед Банком по Кредитному договору.

Згідно заяви на видачу готівки №25 від 13 листопада 2007 року ОСОБА_1 в цей день у відділенні Ощадбанку №6387 отримав у кредит готівкою кошти в сумі 20000 гривень.

Проте, взяті на себе зобовязання щодо своєчасного погашення кредиту ОСОБА_1 належним чином не виконував і станом на 29 вересня 2011 року допустив заборгованість за Кредитним договором в сумі 23960,49 гривень, з них 9212,33 гривень прострочена заборгованість по кредиту, 5000,15 гривень поточна заборгованість по кредиту, 5939,85 грн. заборгованість по відсотках, 2414,78 грн. пеня за прострочення сплати кредиту і 1393,38 грн. пеня за прострочення сплати відсотків, що підтверджується розрахунком заборгованості за Кредитним договором №610.

Відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом статей 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Виходячи з наведеного суд прийшов до висновку, що відповідачі не виконали свої обовязки за кредитним договором та договором поруки, а тому є законні підстави для задоволення позову і розірвання кредитного договору, стягнення з відповідачів солідарно боргу, відсотків за користування кредитом та пені за прострочення їх сплати і судових витрат по справі.

Керуючись ст. ст. 554, 1048, 1049, 1052, 1054 ЦК України, ст. ст. 213, 214 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Розірвати кредитний договір № 610, укладений 13 листопада 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України»та ОСОБА_1.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (р/р 3739893405, код 09338500 МФО 338545) 24320 (двадцять чотири тисячі триста двадцять) гривень 10 коп., в тому числі: 9212,33 гривень прострочена заборгованість по кредиту, 5000,15 гривень поточна заборгованість по кредиту, 5939,85 грн. заборгованість по відсотках, 2414,78 грн. пеня за прострочення сплати кредиту і 1393,38 грн. пеня за прострочення сплати відсотків, а також сплачені банком 239,61 гривень судового збору і 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:В. Я. Сарновський