Ухвала суду № 21182477, 04.01.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 10-273/11 25.10.2011 25.10.2011 04.01.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10-273/11р.                                        Головуючий у 1-й інстанції: Галагуза В.В.

Категорія: відмова в скасуванні постанови          Доповідач: Семенчук О.В.

про порушення кримінальної справи

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2011 року                                                            м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Миколаївської області в складі:

у складі: головуючого                    Войтовського С.А.

суддів                    Олещук Т.Л., Семенчука О.В.

за участю:

прокурора Малюка М.С.          

скаржника                                        ОСОБА_1

захисника                                        ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляцією скаржника ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 06.10.2011 року, якою

- скаргу ОСОБА_1 на постанову прокурора Центрального району м. Миколаєва від 25.03.2011 року про порушення кримінальної справи за фактом здійснення замаху на заволодіння чужим майном шляхом внесення службовими особами ТОВ «Артіль» ЛТД до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей за ознаками складу злочину, передбаченого ст.15, ч.5 ст.191 та ч.1 ст.366 КК України - залишено без задоволення.

Як вбачається з наданих матеріалів, 25.03.2011 року постановою прокурора Центрального району м. Миколаєва було порушено кримінальну справу за фактом здійснення замаху на заволодіння чужим майном шляхом внесення службовими особами ТОВ «Артіль» ЛТД до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей за ознаками складу злочину, передбаченого ст.15, ч.5 ст.191 та ч.1 ст.366 КК України на підставі даних отриманих під час проведення планової виїзної перевірки ТОВ «Артіль» ЛТД за результатами якої був складений акт № 1855/23-600/13857386 від 24.11.2010 року.

29.08.2011 року ОСОБА_1, який являється директором ТОВ «Артіль» ЛТД, подав скаргу на зазначену постанову про порушення кримінальної справи до Центрального районного суду м. Миколаєва, в який просив її скасувати.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 06.10.2011 року, в задоволенні скарги ОСОБА_1 було відмовлено.

Своє рішення суд мотивував тим, що постанова про порушення кримінальної справи була винесена з урахуванням вимог ст. 98 УПК України, у прокурора були наявні приводи і підстави до її порушення та він мав достатньо даних, які дозволяли зробити висновок про наявність в діях службових осіб ТОВ «Артіль» ЛТД ознак вказаних злочинів.

В апеляції ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 просять скасувати постанову суду, а справу направити на новий розгляд. Зазначають, що судом не було взято до уваги, що дії ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва оскаржені до Миколаївського окружного адміністративного суду, тобто сума штрафних (фінансових) санкцій на день винесення постанови Центральним районним судом, є неузгодженою, а на даний час податкові повідомлення рішення винесені на підставі зазначеного акту перевірки, скасовані судом. Стверджують, що з матеріалів дослідчої перевірки не вбачається, що посадові особи TOB „Артіль ЛТД", зокрема заявник ОСОБА_1, знали, що підприємства-постачальники мають ознаки фіктивності, тобто підприємства зареєстровано невідомими особами на громадян, які фактично до фінансово-господарської діяльності підприємств не мають ніякого відношення. На підставі вище наведеного, роблять висновок про передчасність та й безпідставність винесення прокурором Центрального району м. Миколаєва постанови про порушення кримінальної справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали подану апеляцію, думку прокурора, який вважав постанову законною і обґрунтованою, а тому просив апеляцію залишити без задоволення, вивчивши надані матеріали та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 15 ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи і за результатами розгляду скарги, залежно від того, чи були додержані при порушенні справи вимоги ст.ст. 94, 97, 98 КПК України, суддя своєю постановою приймає одне з числа передбачених ч. 16 ст. 236-8 КПК України рішень.

Згідно п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 04.06.2010 року «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи», розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя повинен перевірити: чи були наявними на час порушення справи передбачені ч.1 ст.94 КПК України приводи та підстави; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (ч.2 ст.94 КПК України); законність джерел отримання цих даних; чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (ст.98 КПК України).

Вказані вимоги процесуального закону судом дотримано та належним чином було досліджено матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи.

Так, в обґрунтування правильності прийняття рішення щодо наявності приводів та підстав про порушення кримінальної справи, суд першої інстанції вірно послався на акт про результатами виїзної планової перевірки ТОВ "Артиль" ЛТД від 24.11.2010 року в якому викладені факти, які вказують, що службовими особами підприємства ТОВ "Артиль" ЛТД безпідставно сформований податковий кредит по ПДВ у розмірі 334434 гривень упродовж 2009-2010 років.

Твердження апелянтів про те, що сума штрафних (фінансових) санкцій нарахована податковими повідомленнями-рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, скасована Миколаївським окружним адміністративним судом та на даний час є неузгодженою, то колегія суддів вважає, що це не є підставою для скасування постанови суду, оскільки в зазначеній кримінальній справи обвинувачуються службові особи ТОВ «Артіль» ЛТД не в ухиленні від сплати податків, а у здійснення замаху на заволодіння чужим майном шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Що стосується доводів апелянтів, що з матеріалів дослідчої перевірки не вбачається вини посадових осіб TOB „Артіль ЛТД" у проведені господарських операцій з підприємства-постачальники які мають ознаки фіктивності, оскільки вони не знали, що дані підприємства зареєстровані невідомими особами на громадян, які до фінансово-господарської діяльності підприємств не мають ніякого відношення , то відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України це питання не є предметом розгляду в даному судовому засіданні, а вирішується судом тільки при розгляді справи по суті і оцінці доказів.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду, про що просять апелянти.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів –

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію скаржника ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 – залишити без задоволення, а постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 06.10.2011 року, якою скарга ОСОБА_1 на постанову прокурора Центрального району м. Миколаєва від 25.03.2011 року про порушення кримінальної справи за фактом здійснення замаху на заволодіння чужим майном шляхом внесення службовими особами ТОВ «Артіль» ЛТД до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей за ознаками складу злочину, передбаченого ст.15, ч.5 ст.191 та ч.1 ст.366 КК України – залишити без зміни.

Головуючий

Судді