Вирок № 21144359, 30.01.2012, Ставищенський районний суд Київської області

Справа №: 1024/37/2012

Провадження № 1/1024/8/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.01.2012 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.

при секретарі: Шевченко Т. А.,

за участю прокурора:Чугаєва В.Ю.,

захисника:ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище Київської області справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, освіта початкова середня загальна, не працюючого, одруженого, невійськовозобов'язаного, проживаючого в АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_3, раніше не судимого, в скоєні злочину передбаченого ст. 296 ч. 4 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_7, українця, громадянина України, освіта початкова середня загальна, не працюючого, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 1997 та 2001 років народження, невійськовозобов'язаного, проживаючого в АДРЕСА_2 раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 4 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що 01.10.2011 року, близько 18 години, між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виник конфлікт, повязаний з виконанням договірних зобовязань. Батько ОСОБА_4. ОСОБА_2, дізнавшись про цей конфлікт, вирішив помститися ОСОБА_5 і для виконання свого наміру підмовив ОСОБА_3, з яким вони озброїлися двома деревяними бітами, тобто предметами пристосованими для нанесення тілесних ушкоджень. Того ж дня, близько 19 години 30 хвилин, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 прибули до території ВАТ „Переробник” в с. Іванівка Ставищенського району Київської області, де в той час знаходився ОСОБА_5. Використовуючи недавній конфлікт ОСОБА_2, висловлюючи явну неповагу до суспільства, нехтуючи нормами моралі, відкрито протиставляючи свою поведінку суспільному порядку, в присутності сторонніх осіб, із хуліганських мотивів почав нецензурно ображати ОСОБА_5, а потім завдав останньому один удар деревяною бітою, яку тримав при собі, в область лівого плеча. Після отриманого удару ОСОБА_5 намагався захиститись, здійснивши кілька пострілів в повітря з пістолету для відстрілу гумовими кулями, а коли це не допомогло, то ОСОБА_5 намагався врятуватися втечею.

В цей час ОСОБА_3, підтримуючи хуліганські дії ОСОБА_2, виконуючи свою частину розробленого плану, не реагуючи на присутність сторонніх осіб та намагання ОСОБА_5 припинити хуліганські дії, висловлюючи явну неповагу до суспільства, відкрито протиставляючи свою поведінку суспільному порядку почав наздоганяти ОСОБА_5, висловлюючись брутальною лайкою в адресу останнього, і наніс йому кілька ударів деревяною бітою, яку тримав при собі.

Тікаючи від нападників ОСОБА_5 впав, а ОСОБА_2 і ОСОБА_3, грубо порушуючи громадський порядок, що супроводжувалося особливою зухвалістю, в присутності сторонніх осіб та виражаючи явний цинізм, продовжували наносити удари деревяними бітами ОСОБА_5, який лежав на землі та не мав змоги захиститися, по голові, тулубу та кінцівках, виражаючись при цьому нецензурними словами та демонструючи явну неповагу до встановлених у суспільстві правил поведінки. Свої хуліганські дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не припиняли, а припинили побиття ОСОБА_5 на крики працівників ВАТ „Переробник”.

В результаті своїх хуліганських дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заподіяли потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани в тімяній області, забою мяких тканин в тімяній області зліва, синця на нижній повіці правого ока, забою верхньої губи, пошкодження різцевого краю 1-го зуба на верхній щелепі зліва, синців на задній поверхні грудної клітини, садна на правому ліктьовому суглобі та забою лівої голені, які, згідно висновку судово-медичної експертизи № 141/Д від 04.10.2011 року, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили розлад здоровя більше 6 днів.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю та показав, що 01 жовтня 2011 року його син ОСОБА_4 повідомив, що разом зі своєю дружиною ОСОБА_11 на власному автомобілі “Мазда-6”, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1, їде на зустріч з чоловіком на ім'я ОСОБА_5 з м. Херсон, з приводу продажу насіння сої. Зустріч відбудеться в смт. Ставище Київської області. Потім того ж дня, близько 18 години, коли він знаходився за місцем свого проживання в м. Біла Церква Київського області, до нього зателефонував син ОСОБА_4 і повідомив, що ОСОБА_5 затіяв сварку та побив того, а саме схопив за горло та стиснув, заломив руку за спину та взявши за горло прижав до стіни будівлі, де завантажували зерно, вдаривши при цьому головою об стіну. Там знаходиться ще троє чоловік. Під час розмови з сином він попросив номер телефону ОСОБА_5 і зателефонував до того та запитав, за що той побив його сина, а у відповідь ОСОБА_5 виразився у його адресу нецензурною лайкою та сказав, що якщо прийде він, то ОСОБА_5 і його побє. На це він теж пригрозив ОСОБА_5. Він відразу зателефонував своєму родичу, який проживав на той час неподалік від нього в м. Біла Церква, а саме ОСОБА_8, якого попросив поїхати разом на зустріч з ОСОБА_5 з приводу побиття його сина. ОСОБА_8 погодився. Також у ОСОБА_8 вдома знаходилися його племінники ОСОБА_3 та ОСОБА_9, а ще ОСОБА_10, яких він теж попросив поїхати разом з ним і вони погодилися. Він відразу на своєму автомобілі “Мерседес Бенц С-430”, д.н.з. НОМЕР_2, сірого кольору поїхав до ОСОБА_8 При цьому у нього з собою в кишені куртки постійно знаходився розкладний ніж з рукояткою чорного кольору довжиною близько 10 см і в автомобілі знаходилась дерев'яна біта, яка залишилась від попереднього власника автомобіля. Коли він приїхав до ОСОБА_8, то всі хлопці уже чекали на нього. ОСОБА_3 з власного автомобіля “БМВ-525”, дістав дерев'яну біту, для того щоб налякати тих, які будуть з ОСОБА_5, а потім вони впятьох сіли до його автомобіля і поїхали в напрямку смт. Ставище Київської області. З сином ОСОБА_4 він домовився, що той буде чекати на АЗС “ТНК”, поблизу смт. Ставище. Близько 19 години він приїхав до АЗС “ТНК” поблизу смт. Ставище, де зустрів сина разом з його дружиною. ОСОБА_4 зателефонував до голови підприємства, який повідомив, що ОСОБА_5 поїхав зважувати вантажний автомобіль на підприємство в с. Іванівка. Вони поїхали до с. Іванівка. Він знав, де розташоване підприємство на якому зважують вантажні автомобілі, оскільки неодноразово там був. Підїхавши до території підприємства він помітив, що на зупинковому майданчику знаходиться автомобіль марки “Деу”, кольору та номерного знаку він не роздивився. Біля нього стояли двоє чоловіків, які спілкувались між собою. Будь-яких інших осіб на майданчику не було. Підїхавши він розвернув свій автомобіль і зупинився поблизу автомобіля “Деу” в напрямку виїзду з території. Син показав чоловіка на ім'я ОСОБА_5, що стояв біля автомобіля і був одягнений в куртку, якого кольору він не пам'ятає. Він запитав у чоловіка на ім'я ОСОБА_5, чому той побив його сина, після чого ОСОБА_5 відразу сильно схопив його за праве плече і розпочав відводити в сторону. Відійшовши від місця, де знаходились хлопці на відстань близько 2 метрів, до задньої лівої частини його автомобіля він помітив, що ОСОБА_5 стиснув праву руку в кулак. Він вирішив, що той має намір його побити. В зв'зку з чим, правою рукою з лівої нагрудної кишені своєї куртки дістав розкладний ніж, який був в складеному стані. Він тримав його правою рукою, а лівою розклав ножа. ОСОБА_5, помітивши ножа у нього в руці, відскочив на відстань близько 2 метрів та з-під куртки дістав пістолет і відразу здійснив два постріли в повітря, а потім направив пістолет на нього та виражався нецензурними словами, погрожуючи перестріляти їх. На це він розвернувся до свого автомобіля, де з салону, а саме з підлоги за лівим переднім сидінням, дістав дерев'яну біту і сказав щоб ОСОБА_5 забрав пістолет. Потім ОСОБА_9, який стояв з лівої сторони неподалік від ОСОБА_5, обличчям до останнього, лівою рукою наніс один удар ОСОБА_5 в груди і від нанесеного удару останній упав спиною на землю. Коли ОСОБА_5 підводився з землі та погрожував їм, він вважав, що той може їх вбити пострілами з пістолета і тому вдарив ОСОБА_5 дерев'яною битою по лівій руці в область плеча, намагаючись вибити пістолет. Але той пістолет з рук не випустив. У нього лише випав пакунок, який він швидко підняв та викинув подалі у кущі, при цьому що було в тому пакунку він не знав, так як туди не заглядав. Пакунок він викинув, бо був наляканий і не міг зрозуміти, що могло бути в ньому, можливо, якась вибухівка. ОСОБА_3 також пішов до його автомобіля та взяв дерев'яну біту. В цей час ОСОБА_5 підвівся з землі і тікав від них в напрямку вагової, здійснивши 3-4 постріли з пістолета в їх сторону. ОСОБА_3 наздогнав ОСОБА_5 і наніс кілька ударів дерев'яною бітою по його тілу, а саме по спині в області плечей, але ОСОБА_5 продовжував тікати. В цей час всі інші хлопці знаходилися неподалік, а він наздоганяв ОСОБА_5. На ваговій ОСОБА_9, наздогнавши ОСОБА_5, підчепив його і той упав на землю на спину. Він та ОСОБА_3 почали бити бітами по його тілу, в основному по тулубу та по руці, щоб вибити пістолет, але скільки саме нанесли ударів він не знає, бо не рахував. Усі події відбувались миттєво. Коли ОСОБА_5 випустив з рук пістолета, то він почув як кричить якась жінка. Вони з ОСОБА_3 припинили бити ОСОБА_5, а він сказав ОСОБА_8, який був поряд, щоб той забрав пістолет, що лежав на землі біля ОСОБА_5, щоб той не міг стріляти їм в спину. ОСОБА_8 забрав з землі пістолет. Потім вони всі разом швидко сіли в автомобіль і поїхали в напрямку м. Біла Церква, а його син разом з дружиною ОСОБА_11 власним автомобілем постійно їхав за ними позаду. Під час руху хтось із хлопців, хто сидів на задньому сидінні, здається то був ОСОБА_3, показав мобільний телефон запитавши чий він. Телефон їм виявився незнайомим і тому вони вирішили, що він належить ОСОБА_5. ОСОБА_8 вийняв з телефону сім-карту, щоб ніхто не міг зателефонувати на нього і поклав до бардачка його автомобіля. Також коли вони відїхали від підприємства на відстань близько 300 метрів ОСОБА_8, що сидів на передньому пасажирському сидінні, через вікно викинув пістолет, який відібрали в ОСОБА_5, в чагарники на узбіччі дороги біля містка. Будь-яких матеріальних претензій до ОСОБА_5 у нього не було і забирати будь-яке майно у нього вони не мали наміру. Пістолет забрали лише для того, щоб ОСОБА_5 по ним не стріляв, а мобільний телефон хтось з хлопців підняв випадково, вважаючи, що телефон випав у когось з них.

У вчиненому підсудні щиро каються.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю та показав, що 01 жовтня 2011 року, близько 19 години, він знаходився за місцем проживання ОСОБА_8. Там ще були його брат ОСОБА_9 та ОСОБА_10. Тоді ж до ОСОБА_3, в квартирі якого вони були, зателефонував його дядько ОСОБА_2, але про що ті спілкувалися він не чув, а ОСОБА_3 після розмови повідомив, що хтось набив сина ОСОБА_2 ОСОБА_4, а ОСОБА_2 хоче поїхати, щоб зясувати, що трапилося. В свою чергу ОСОБА_3 відмовляв ОСОБА_2 кудись їхати. Приблизно через 5 хвилин ОСОБА_2 зателефонував знову і при розмові з ОСОБА_3 почув його голос і захотів з ним поговорити, а коли він взяв слухавку, то ОСОБА_2 сказав, щоб вони усі вийшли надвір, а той підїде. Не гаючись, ОСОБА_2 на своєму автомобілі „Мерседес” сріблястого кольору підїхав до будинку, де вони були, і вони вчотирьох вийшли надвір. ОСОБА_2 сказав, що образили сина і попросив їх поїхати з ним, бо там було троє осіб. Вони погодилися та автомобілем ОСОБА_2 поїхали в напрямку автодороги Київ-Одеса. За кермом автомобіля був ОСОБА_2. Перед поїздкою він зі свого автомобіля „БМВ-525” взяв деревяну біту, щоб при нагоді застосувати. Коли вони виїхали на автодорогу Київ-Одеса, то поїхали в напрямку м. Одеса. По дорозі ОСОБА_2 сказав, що коли приїдуть туди, то сам поговорить з тим чоловіком, а вони щоб просто стояли. Вони доїхали до повороту на Володарку та Ставище, де знаходиться дві АЗС і там звернули праворуч, заїхавши на АЗС, де їх чекав син ОСОБА_2 ОСОБА_4 на своєму автомобілі „Мазда” синього кольору. Вони на двох автомобілях поїхали до с. Іванівка, де біля заводу, що при вїзді в село, повернули ліворуч та трохи далі від повороту зупинилися. ОСОБА_4 вказав на якогось чоловіка, якого він раніше не бачив, та пояснив, що саме він образив того. Чи було в когось з них щось в руках він не бачив, у нього нічого в руках не було. Коли вони їхали, то він сидів на задньому сидінні праворуч біля дверей. Той чоловік, на якого вказав ОСОБА_4 і якого звати ОСОБА_5, побачивши їх почав голосно виражатися нецензурною лайкою. До ОСОБА_5 підійшов ОСОБА_2 і вони розмовляли. ОСОБА_5 взяв ОСОБА_2 за плече і відвів в сторону, пояснивши, що хоче поговорити віч-на-віч. ОСОБА_2 і ОСОБА_5 відійшли на кілька метрів в сторону автомобіля, то розмовляли декілька секунд, але про що він не чув. В цей час він стояв за ОСОБА_2. Потім він бачив як ОСОБА_5 замахнувся на ОСОБА_2, а той відскочив. Після цього ОСОБА_5 дістав пістолета та двічі вистрелив вгору і почав направляти пістолет в сторону ОСОБА_2. В цей час його брат ОСОБА_9 вдарив ОСОБА_5 рукою, щоб захистити усіх від пострілів, а коли ОСОБА_5 впав, то ОСОБА_2 і він взяли в автомобілі ОСОБА_2 біти та почали бити ОСОБА_5 по тулубу. Він вдарив один раз і кілька раз вдарив ОСОБА_2. ОСОБА_5 підвівшись, почав від них тікати і стріляв у їх сторону, але трохи вгору. Тікав ОСОБА_5 в напрямку вагової, де було світло, а вони побігли за ним. Коли ОСОБА_5 добіг до вагової, то його наздогнав ОСОБА_9, який був ближче усіх до ОСОБА_5, і повалив останнього на землю, схопивши за одяг. Коли ОСОБА_5 впав, то вони з ОСОБА_2 ще кілька раз бітами вдарили ОСОБА_5 по тулубу і по рукам. Той випустив пістолета з руки. В цей час почали кричати якісь жінки, і вони з ОСОБА_2 побігли, припинивши бити ОСОБА_5. Він почув як ОСОБА_2 крикнув ОСОБА_8, щоб той забрав пістолет, щоб ОСОБА_5 більше не міг вистрелити. Тоді ж він побачив на землі якийсь мобільний телефон і вирішив, що він випав у когось з хлопців, та підібрав його. Коли вони з ОСОБА_2 били ОСОБА_5 бітами, то він не бачив, щоб ще хтось його бив, усі хлопці знаходилися трохи осторонь і до ОСОБА_5 не підходили. Коли вони відїхали від того місця, то він передав ОСОБА_2 телефон, який підібрав на землі, але зясувалося, що в усіх телефони були при собі і тоді ОСОБА_2 сказав, що це, напевне, телефон ОСОБА_5 і він йому його поверне. Пістолет ОСОБА_5 ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_2 викинув, коли вони трохи відїхали від місця бійки, тобто коли виїхали на дорогу. Чи забирав хтось у ОСОБА_5 гроші він не бачив.

У вчиненому підсудні щиро каються.

Покази підсудних відповідають фактичним обставинам справи, які ними та іншими учасниками судового розгляду не оспорюються, тому суд вважає викладені фактичні обставини справи достовірними і такими, що не потребують дослідження в судовому засіданні, відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що вина підсудних знайшла своє підтвердження в суді і їхні дії суд кваліфікує за ч. 4 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчиненому групою осіб, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винного, який визнав свою вину повністю, раніше не судимий, по місцю проживання характеризується задовільно, ніде не працює.

Обставиною, що помякшує покарання підсудному ОСОБА_2, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_2, судом не встановлено.

Обираючи міру покарання підсудному, суд враховуючи особу винного, який вчинив тяжкий злочин, вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, міру покарання підсудному слід обрати в межах санкцій статті, за якою його визнано винним у виді позбавлення волі із застосуванням умов ст. 75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням і призначенням іспитового строку із зобов'язанням відповідно до ч. 1 п.3,4 ст. 76 КК України повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично зявлятись на реєстрацію у кримінально-виконавчу інспекцію, бо саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винного, який визнав свою вину повністю, раніше не судимий, по місцю проживання характеризується задовільно, ніде не працює.

Обставиною, що помякшує покарання підсудному ОСОБА_3, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_3, судом не встановлено.

Обираючи міру покарання підсудному, суд враховуючи особу винного, який вчинив тяжкий злочин, вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, міру покарання підсудному слід обрати в межах санкцій статті, за якою його визнано винним у виді позбавлення волі із застосуванням умов ст. 75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням і призначенням іспитового строку із зобов'язанням відповідно до ч.1 п.3,4 ст. 76 КК України повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично зявлятись на реєстрацію у кримінально-виконавчу інспекцію, бо саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд обговорив можливість застосування до підсудних ст. 69 КК України, проте, підстав для її застосування не знаходить.

Відповідно до ст. 93 КПК України з підсудних слід стягнути судові витрати на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області за проведення експертиз в сумі: 668 гривень 73 копійки за проведення судово-дактилоскопічної експертизи; 4331 гривні 52 копійки за проведення комплексної судово-імунологічної, дактилоскопічної та експертизи холодної зброї; 911 гривень 74 копійки за проведення експертизи холодної зброї.

Відповідно до ч.1 п.2,5 ст. 81 КПК України речові докази, а саме: гроші в сумі 200 тисяч гривень та мобільний телефон „Нокія” слід залишити ОСОБА_5, автомобіль “Мерседес-Бенц С-430”, д.н.з. НОМЕР_2 - слід залишити ОСОБА_2; 5 гільз та один патрон, дві біти, розкладний ніж, аркуш паперу та поліетиленовий пакет слід знищити.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років і 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_2 вимоги ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до ч.1 п.3,4 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_2 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично зявлятись на реєстрацію у кримінально-виконавчу інспекцію.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_3 вимоги ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до ч.1 п.3,4 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_3, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично зявлятись на реєстрацію у кримінально-виконавчу інспекцію.

Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - підписку про невиїзд, не змінювати до вступу вироку в законну силу.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області судові витрати, понесені за проведення судово-дактилоскопічної експертизи в сумі 334 (триста тридцять чотири) гривні 36 копійок, за проведення судово-криміналістичної експертизи в сумі 455 (чотириста п'тдесят п'ять) гривень 87 копійок. Вказані кошти направляти: одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, код ЗКПО 25574713, рахунок №31250272210700 УДК в Київській області, банк - ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, ІПН 255747110361, призначення платежу: за експертні дослідження НД ЕКЦ, за проведення судово-дактилоскопічної експертизи та судово-криміналістичної експертизи.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області судові витрати, понесені за проведення комплексної судово-імунологічної, дактилоскопічної та експертизи холодної зброї в сумі 2165 (дві тисячі сто шістдесят п'ять) гривень 76 копійок. Вказані кошти направляти: одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, код ЕДРПОУ 2557413, рахунок №31250272210700, банк одержувача - ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, ІПН 255747110361, призначення платежу: за експертні дослідження НД ЕКЦ, за проведення комплексної судово-імунологічної, дактилоскопічної та експертизи холодної зброї.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області судові витрати, понесені за проведення судово-дактилоскопічної експертизи в сумі 334 (триста тридцять чотири) гривні 36 копійок, за проведення судово-криміналістичної експертизи в сумі 455 (чотириста п'тдесят п'ять) гривень 87 копійок. Вказані кошти направляти: одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, код ЗКПО 25574713, рахунок №31250272210700 УДК в Київській області, банк - ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, ІПН 255747110361, призначення платежу: за експертні дослідження НД ЕКЦ, за проведення судово-дактилоскопічної експертизи та судово-криміналістичної експертизи.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області судові витрати, понесені за проведення комплексної судово-імунологічної, дактилоскопічної та експертизи холодної зброї в сумі 2165 (дві тисячі сто шістдесят п'ять) гривень 76 копійок. Вказані кошти направляти: одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, код ЕДРПОУ 2557413, рахунок №31250272210700, банк одержувача - ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, ІПН 255747110361, призначення платежу: за експертні дослідження НД ЕКЦ, за проведення комплексної судово-імунологічної, дактилоскопічної та експертизи холодної зброї.

Речові докази: гроші в сумі 200 тисч гривень та мобільний телефон „Нокія” залишити власнику ОСОБА_5, автомобіль “Мерседес-Бенц С-430”, д.н.з. НОМЕР_2 залишити власнику ОСОБА_2; 5 гільз та один патрон, дві біти, розкладний ніж, аркуш паперу та поліетиленовий пакет - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом 15 (пятнадцяти) діб з моменту його проголошення.

Суддя Р. В. Гуртовенко