Рішення № 21114419, 16.01.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" січня 2012 р.Справа № 5013/2296/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №5013/2296/11

за позовом: прокурора Устинівського району в інтересах держави, в особі Устинівської районної державної адміністрації, Кіровоградська область, смт. Устинівка, вул. Ювілейна, 2

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс", Кіровоградська область, смт. Устинівка, вул. Ювілейна, 4

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Олександрівської сільської ради, Кіровоградська область, Устинівський район, с. Олександрівка

про стягнення 26818,60 грн. шкоди,

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 10.05.2011р.;

від 3-ї особи - участі не брали;

в судовому засіданні брав участь старший прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури Кіровоградської області - Гетманець А.О. (посвідчення №НОМЕР_1).

Прокурор Устинівського району в інтересах держави, в особі Устинівської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" повернути самовільно зайняті земельні ділянки №№ НОМЕР_2, 289, НОМЕР_3, НОМЕР_5 загальною площею 27,52 га земель сільськогосподарського призначення Олександрівської сільської ради в державу та про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок самовільного використання земельної ділянки в сумі 26818,60 грн., а також судових витрат.

Згідно поданих 16.06.2011р. уточнень позовних вимог (т. 2, а.с. 127 - 130) прокурор, у зв'язку з укладенням Олександрівською сільською радою та відповідачем договору оренди земельних ділянок №№ НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_2 на підставі рішення Олександрівської сільської ради від 31.03.2011 № 33, відмовився від позовних вимог в частині повернення вказаних земельних ділянок та просить стягнути на користь Устинівської районної державної адміністрації в дохід Олександрівської сільської ради з ТОВ "Агрокомплекс" шкоду, заподіяну внаслідок самовільного використання земельних ділянок загальною площею 27,52 га в розмірі 26818,00 грн.

Позивач у наданому письмовому поясненні від 14.06.2011 № 01-22-121/3 зазначив, що підтримує позовні вимоги прокурора з урахуванням їх уточнень (т. 2, а.с. 131-132).

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 16.06.2011р. позовні вимоги прокурора Устинівського району задоволено частково, вирішено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" - 13407,17 грн. шкоди заподіяної внаслідок самовільного використання земельних ділянок, 134,09 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено. Додатковим рішенням від 08.07.2011 р. провадження у даній справі, в частині повернення самовільно зайнятих земельних ділянок №№ НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_2, НОМЕР_3 загальною площею 27,52 га земель сільськогосподарського призначення Олександрівської сільської ради, припинено.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.06.2011р. залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.07.2011р.

05.08.2011р. на виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.06.2011р. та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.07.2011р. видано відповідні накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2011р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.07.2011р. та рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.06.2011р. у справі №5013/479/11 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

Розгляд справи продовжено в складі судді Шевчук О.Б.

В ході нового розгляду даної справи прокурор та позивач підтримали свою позицію щодо відмови від позову в частині повернення спірних земельних ділянок та підтримали позов в частині стягнення з відповідача заподіяної шкоди в сумі 26818,60 грн., про що надали відповідні письмові пояснення.

Відповідач позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні.

Олександрівська сільська рада у своїх поясненнях зазначила, що відповідач в 2010 році самовільно займав земельні ділянки на території сільської ради, які знаходяться за межами населеного пункту, із невитребуваних земельних часток (паїв) №№НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_5, 289, загальною площею 27,52 га, а тому має сплатити шкоду за самовільне зайняття таких земельних ділянок.

У судовому засіданні 20.12.2011 р., 27.12.2011 р. та 12.01.2012 р. оголошувалась перерва відповідно до 16 год. 30 хв. 27.12.2011 р., до 16 год. 30 хв. 12.01.2012 р. та до 14 год. 30 хв. 16.01.2012 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Стаття 125 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла до 05.03.2009 р., передбачала виникнення права на земельну ділянку після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, або укладення договору оренди та їх державної реєстрації; а також заборону приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України в чинній редакції, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно статті 126 Земельного кодексу України в редакції до 05.03.2009 р., право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Частинами 1, 2, 5 ст.126 Земельного кодексу України в чинній редакції, встановлено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом; право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується цивільно-правовою угодою або свідоцтвом про право на спадщину; а право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Одним із порушень земельного законодавства, за які громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, є самовільне зайняття земельних ділянок, що передбачено статтею 211 Земельного кодексу України.

Згідно приписів ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Визначення терміну "самовільне використання земельної ділянки" дано в статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", відповідно до якої самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Головним спеціалістом Держземінспекції відділу Держкомзему у Устинівському районі - державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель у Устинівському районі Ульянкіною С.В. 04.03.2011 р. проведено перевірку використання земельних часток (паїв) № НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_2, НОМЕР_3 із земель сільськогосподарського призначення Олександрівської сільської ради, які розміщені за межами населеного пункту.

За результатами цієї перевірки встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" самовільно займає земельні ділянки із невитребуваних часток (паїв) № НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_2, НОМЕР_3 загальною площею 27,52 га земель сільськогосподарського призначення Олександрівської сільської ради, які розміщені за межами населеного пункту.

Вказане порушення зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства та обстеженні земельної ділянки від 04.03.2011 р.

Крім того, перевіряючою посадовою особою: складено акт обстеження земельних ділянок №№ НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_3, НОМЕР_2 від 04.03.2011р., видано припис №4 від 04.03.2011 р. про усунення виявлених порушень та складено протокол про адміністративне правопорушення №3 від 04.03.2011 р.

Постановою про накладення адміністративного стягнення №3 від 17.03.2011 р. керівника відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за самовільне зайняття земельних ділянок в розмірі 1020,00 грн.

За матеріалами перевірки здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття спірних земельних ділянок, згідно якого розмір заподіяної шкоди становить 26818,60 грн.

З огляду на викладені обставини прокурор Устинівського району звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Устинівської районної державної адміністрації про зобов"язання відповідача повернути самовільно зайняті земельні ділянки та стягнути з останнього шкоду, заподіяну внаслідок самовільного використання таких земельних ділянок в загальній сумі 26818,60 грн.

В подальшому, у зв'язку з укладенням Олександрівською сільською радою та відповідачем договору оренди земельних ділянок №№ НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_2 на підставі рішення Олександрівської сільської ради від 31.03.2011 № 33, прокурор відмовився від позову в частині повернення вказаних земельних ділянок. Дана позиція підтримана позивачем.

Господарський суд враховує, що такі дії прокурора і позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб.

Тому, господарський суд приймає відмову від позову в частині повернення самовільно зайнятих земельних ділянок №№ НОМЕР_2, 289, НОМЕР_3, НОМЕР_5 загальною площею 27,52 га земель сільськогосподарського призначення Олександрівської сільської ради.

За викладених обставин, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у випадку припинення провадження у справі, повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Вирішуючи спір в частині стягнення заподіяної шкоди в сумі 26818,60 грн., господарський суд враховує наступне.

Заявлена до стягнення шкода, розрахована відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963.

Розмір шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, визначається в основному, виходячи з площі земельної ділянки, розміру неотриманого доходу, коефіцієнту функціонального використання та грошової оцінки землі.

Разом з тим, господарський суд враховує, що відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, право на відшкодування збитків має особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права. При цьому збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як вбачається із матеріалів справи відповідно до положень Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" було проведено паювання сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність колективному сільськогосподарському підприємству ім. Енгельса Олександрівської сільської ради, Устинівського району, Кіровоградської області.

Рішеннями Олександрівської сільської ради №80 від 29.03.2001 р., №81 від 29.03.2001 р., №82 від 12.06.2001 р., №96 від 27.12.2001 р. (т.1, а.с. 58-61) погоджено передачу громадянам - колишнім членам КСП ім. Енгельса (власникам сертифікатів) земельних ділянок в натурі.

Згідно Списку членів колишнього колективного сільськогосподарського підприємства ім. Енгельса, яким передаються у приватну власність земельні частки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Олександрівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, який є додатком до рішення сесії Олександрівської сільської ради (протокол №№ 80, 81 від 29.03.2001, № 82 від 12.06.2001), земельну ділянку №НОМЕР_2 площею 6,88 га виділено громадянину ОСОБА_2, земельну ділянку №НОМЕР_3 площею 6,88 га ОСОБА_3, земельну ділянку №НОМЕР_4 площею 6,88 га ОСОБА_4, а земельну ділянку №НОМЕР_5 площею 6,88 га ОСОБА_5 (т.1, а.с. 68-69).

Але вказаними особами зазначені земельні ділянки в натурі прийняті не були.

Відповідно до рішення двадцять першої сесії Олександрівської сільської ради від 13.10.2001 № 88 "Про передачу земельних часток (паїв) у приватну власність" (т.1, а.с. 72) земельні ділянки, зокрема, №№НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 та НОМЕР_5 передані у відання сільської ради.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської (селищної), міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання її власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається в договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відомо їх місцезнаходження.

Крім того, нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду в силу вимог п.12 Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №122 від 04.02.2004 р.

В ході судового розгляду даної справи встановлено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки №№НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 та НОМЕР_5 знаходяться на території Олександрівської сільської ради за межами населеного пункту, тобто право розпорядження вказаними земельними ділянками відноситься до повноважень Устинівської районної державнорї адміністрації згідно з пунктом 12 розділу 10 Перехідних положень Земельного кодексу України.

13.03.2003 р. головою Устинівської районної державної адміністрації видано розпорядження № 105-р "Про надання селищній, сільським радам права на тимчасове розпорядження землями незатребуваних сертифікатів на право на земельну частку (пай)" (надалі - розпорядження №105-р від 13.03.2003 р.).

Відповідно до цього розпорядження селищній, сільським радам надано право на тимчасове, до моменту звернення власників, розпорядження землями незатребуваних сертифікатів на право на земельну частку (пай) та рекомендовано оформляти тимчасово договори оренди по незатребуваних земельних частках (паях), встановити контроль за використанням землі та вжити необхідних заходів для повідомлення власникам землі про необхідність використання своїх прав по розпорядженню належними їм земельними частками (паями).

Згідно листа Устинівської районної державної адміністрації № 01-22-93/1 від 05.05.2011 р., а також пояснень представника позивача, які надавались у судовому засіданні, розпорядження №105-р від 13.03.2003 р. чинності не втрачало.

Таким чином, господарський суд прийшов до висновку, що з прийняттям позивачем розпорядження №105-р від 13.03.2003р., право розпорядження нерозподіленими (невитребуваними) земельними ділянками №№НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 та НОМЕР_5 перейшло до Олександрівської сільської ради.

Крім того, господарський суд враховує, що згідно рішення Устинівського районного суду від 07.11.2007 р. у справі № 2-о-44/2007р, яке набрало законної сили (т. 2, а.с. 23), визнано спадщину - земельну ділянку № НОМЕР_5 площею 6,88 га, що залишилась після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5, відумерлою та передано у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини в особі Олександрівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області.

Згідно рішення Устинівського районного суду від 26.11.2007 р. у справі № 2-О-49/2007 (т.2, а.с. 24) визнано спадщину - земельну ділянку № НОМЕР_4 площею 6,88 га, яка залишилась після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4, відумерлою та передано у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини в особі Олександрівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області.

Поряд з цим, згідно рішення Устинівського районного суду від 03.07.2008, яке набрало законної сили, у справі № 2-237/2008 (т.2 а.с.71, 99), відповідачем у якій виступала Олександрівська сільска рада, спадщину, у тому числі і земельну ділянку № НОМЕР_4, належну ОСОБА_4, прийняла - ОСОБА_6.

Враховується також і те, що на момент проведення перевірки, право на витребування земельної ділянки № НОМЕР_3 площею 6,88 га набула ОСОБА_7 згідно свідоцтва про право на спадщину від 21.02.2011 р. (т. 2, а.с. 66).

Зазначені обставини виключають можливість порушення прав позивача зайняттям відповідачем земельних ділянок №НОМЕР_5, №НОМЕР_4 та №НОМЕР_3 та заподіяння таким зайняттям шкоди державі в особі Устинівської районної державної адміністрації.

За твердженням представника відповідача невитребувані земельні ділянки № НОМЕР_2 та № НОМЕР_5 успадкували родичі, які проживали спільно із спадкодавцями, на підставі ч. 3 ст. 1268 Цивільного України, яка передбачає, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В силу вимог ч. 1 ст. 1273 цього Кодексу спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Госпродарський суд враховує, що ні в ході проведення перевірки використання спірних земельних ділянок № НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_2, НОМЕР_3, ні при зверненні прокурора з даним позовом до господарського суду не було враховано, що зазначені земельні ділянки не передавались до державної власності, що вони знаходились в стані оформлення прав власності на них спадкоємцями.

При вирішенні спору у даній справі ні прокурором, ні позивачем не надано господарському суду доказів на підтвердження відмови спадкоємців від прийняття спадщини.

З огляду на викладені обставини, господарський суд прийшов до висновку, що відповідач займав нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки №№НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 та НОМЕР_5. Але, при цьому права Устинівської районної державної адміністрації порушені не були і шкоди державі в особі Устинівської районної державної адміністрації заподіяно не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду мають право звертатися юридичні особи за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Право на захист цивільних прав виникає у випадку їх порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст.15 ЦК України).

Дослідивши оставини справи та норми чинного законодавства, господарський суд прийшов до висновку, що зайняттям спірних земельних ділянок право позивача не було порушено, оскільки Устинівська районна державна адміністрація не є власником або землекористовачем таких земельних ділянок. А так як відповідач не використовував державні землі, то шкоди державі в особі Устинівської районної державної адміністрації заподіяно не було. З огляду на викладене в задоволенні позову в частині стягнення шкоди в сумі 26818,60 грн. слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Провадження у справі в частині позовних вимог про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок №№ НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_2, НОМЕР_3 загальною площею 27,52 га земель сільськогосподарського призначення Олександрівської сільської ради припинити.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя О.Б. Шевчук

Повне рішення складено: 23.01.2012 р.