Рішення № 21114380, 17.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/41517.01.12 За позовом Приватного акціонерного товариства “Просто-страхування” м. Києва

до Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Українська страхова група” м. Києва

про відшкодування шкоди, ціна позову 14241,50 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Пахолка Т.П.,

від відповідача не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

у грудні 2011 року Приватне акціонерне товариство “Просто-страхування” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що 20 липня 2009 р. по вул. Шовковичній, 10 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів “Mitsubishi”, д.н. НОМЕР_1, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Філ гуд Україна” під керуванням водія ОСОБА_1., “Skoda”, д.н. НОМЕР_2, під керуванням його власника ОСОБА_2. та “Honda”, д.н. НОМЕР_3, що належить ОСОБА_3. під керуванням ОСОБА_4.

Унаслідок зіткнення автомобілів було пошкоджено автомобіль “Mitsubishi”, д.н. НОМЕР_1 та його власнику заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 14644 грн.

Позивач як страховик виплатив власнику пошкодженого автомобіля “Mitsubishi” відповідно до умов укладеного з ним страхового сертифікату № 2 до генерального договору добровільного страхування транспортних засобів № 74973 від 3 серпня 2007 р. страхове відшкодування в розмірі 14241,50 грн.

З підстав ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 ЦК України позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 14241,50 шкоди, а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час і місце його проведення повідомлений в установленому порядку, через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував посилаючись на необґрунтованість заявлених вимог, незаконність використання застрахованого у нього автомобіля особою, винною у вищезазначеній дорожньо-транспортній пригоді.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 20 липня 2009 р. по вул. Шовковичній, 10 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів “Mitsubishi”, д.н. НОМЕР_1, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Філ гуд Україна” під керуванням водія ОСОБА_1., “Skoda”, д.н. НОМЕР_2, під керуванням його власника ОСОБА_2. та “Honda”, д.н. НОМЕР_3, що належить ОСОБА_3. під керуванням ОСОБА_4.

Вказані обставини підтверджуються довідкою відділу Державної автомобільної інспекції № 8443457 від 14 серпня 2009 р., постановою Печерського районного суду м. Києва від 14 серпня 2009 р. у справі № 3-4049/2009.

Унаслідок зіткнення автомобілів було пошкоджено “Mitsubishi” д.н. НОМЕР_1 та його власнику заподіяно матеріальну шкоду 14644 грн., розмір якої визначено на підставі акту виконаних робіт від 14 вересня 2009 р.

Позивач як страховик згідно з платіжним дорученням № 22732 від 29 грудня 2009 р. виплатив власнику пошкодженого автомобіля “Mitsubishi” відповідно до умов укладеного з ним страхового сертифікату № 2 до генерального договору добровільного страхування транспортних засобів № 74973 від 3 серпня 2007 р. страхове відшкодування в розмірі 14241,50 грн., що обчислене виходячи з вартості відновлювального ремонту, характеру пошкоджень, стану транспортного засобу за вирахуванням франшизи.

Відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, котра одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 14 серпня 2009 р. у справі № 3-4049/2009. винним у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_4 якого притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3. як власника автомобіля “Honda”, д.н. НОМЕР_3 була застрахована за договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9784750 від 8 липня 2009 р. (тип договору 1) на підставі Закону “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” відповідачем.

Статтею 37.4 указаного Закону передбачено право страховика за договором обовязкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, повязані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані Товариству з обмеженою відповідальністю “Філ гуд Україна” збитки, в даному випадку є відповідач, відповідно до положень Закону, у межах, передбачених договором обовязкового страхування цивільної відповідальності, та гр. ОСОБА_4. відповідно до вимог ст. 1188 ЦК у тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідачем як страховиком.

З огляду на викладене до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за страховим сертифікатом № 2 до генерального договору добровільного страхування транспортних засобів № 74973 від 3 серпня 2007 р. перейшло право вимоги, яке Товариство з обмеженою відповідальністю “Філ гуд Україна” мало до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач не виконав зобовязання по оплаті за страховим відшкодуванням, з нього на користь позивача відповідно до вимог п.п. 37.1, 37.2 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” підлягає стягненню 13731,50 грн. шкоди (14241,50 грн. - 510 грн. франшизи).

Сума франшизи у розмірі 510 грн. стягненню не підлягає відповідно до вимог ст. 16 Закону України “Про страхування”.

Всупереч вимог ст. 33 ГПК України відповідачем не надано доказів неправомірності використання забезпеченого ним автомобіля водієм ОСОБА_4., тому доводи з цього приводу є безпідставними.

Інших доводів, які б спростовували обґрунтованість заявлених вимог, суду не надано.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Приватного акціонерного товариства “Просто-страхування” м. Києва задовольнити частково.

Стягнути Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Українська страхова група” (03038, м. Київ, вул. І.Федорова, 32-А, код 30859524) на користь Приватного акціонерного товариства “Просто-страхування” (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, код 24745673) 13731,50 грн. шкоди, 1360,95 грн. витрат по оплаті судового збору.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар