Рішення № 21114256, 18.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/48018.01.12 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

за участю секретаря Іванова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Державного підприємства «АНТОНОВ», м.Київ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортекс Трейдінг», м.Київ

про: стягнення 18 024,00 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_1. (за довіреністю №123/6487 від 20.06.2011р.);

від Відповідача не зявились

СУТЬ СПРАВИ:

Державне підприємство «АНТОНОВ», м.Київ (далі Позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортекс Трейдінг», м.Київ, (далі Відповідач) про стягнення 18 024,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2011р. порушено провадження у справі за вказаними позовними вимогами, розгляд справи призначений на 18.01.2012р.

Позивач у судове засідання 18.01.2012р. зявився, підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі надав для залучення до матеріалів справи Витяг з ЄДРПОУ станом на 10.01.2012р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача, Витяг з ЄДРПОУ станом на 10.01.2012р. щодо статусу та місцезнаходження Позивача, письмове підтвердження щодо відсутності у провадженні інших органів, спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, а також відсутнє рішення цих органів з такого спору.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, а саме за Витягом з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

Крім того, доказами належного повідомлення Відповідача про час та місце розгляду справи є відмітка на поштовому повідомленні про направлення судової кореспонденції, яке міститься в матеріалах справи.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його юридичну адресу.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених Позивачем документів та враховуючи строки вирішення спору, встановлені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Клопотання щодо фіксації судового процесу Позивачем не заявлялось, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем (Покупець) та Відповідачем (Продавець) був укладений Договір поставки № 1 від 12.04.2010р. (надалі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Продавець в порядку та на умовах визначених у цьому Договорі зобов'язується поставити і передати у власність (повне господарське відання), плівку КІМОТО Super Dia Matt DS-572 (0.125-0.140mk)3, (надалі за текстом- «Продукція»), а Покупець зобов'язується прийняти вказану Продукцію і сплатити за неї обумовлену цим Договором грошову суму.

Відповідно до п.1.2 Договору, найменування, кількість, одиниця виміру Продукції і ціна зазначаються в рахунку-фактурі і не може бути зміненою протягом дії рахунка-фактури, також Сторони це можуть погодити в Додатку до договору, а саме в «Специфікації».

Згідно до п.2.1 Договору, Поставка Продукції здійснюється згідно з Міжнародними правилами тлумачення термінів «ІНКОТЕРМС»в редакції 2000 року на умовах DDP - м. Київ. пр-т. Перемоги, 100/1.

Як вбачається з п.2.4 Договору, Продавець зобов'язаний поставити замовлену партію Продукції протягом 60 (шестидесяти) календарних днів з моменту отримання 100% попередньої оплати Продукції. Право дострокової поставки Продукції допускається за погодженням з Покупцем.

Відповідно до п.2.5 Договору, датою поставки Продукції вважається дата її отримання Покупцем за видатковою накладною в місці відвантаження кожної окремої партії.

Згідно до п.2.6 Договору, сума договору складає 60000,00 (шістдесят тисяч) і гривень 00 копійок у тому числі ПДВ.

Як вбачається з п.5.1 Договору, оплата продукції здійснюється Покупцем на підставі направленого Продавцем рахунку-фактури, шляхом перерахування суми у розмірі 100% попередньої оплати Продукції, прямим банківським переказом на розрахунковий рахунок Продавця, протягом 20 (двадцяти) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури.

Відповідно до п.6.3 Договору, за порушення строків поставки Продукції згідно даного Договору, Продавець сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленої Продукції, за кожний день прострочення, але не нижче подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

На виконання умов Договору, Позивачем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Відповідача згідно виставленого рахунку № СФ-0000222 від 13.04.2010р. була здійснена оплата за вказану у рахунку продукцію, що підтверджується платіжним дорученням № 756 від 20.05.2010р. на суму 60000,00грн.

Відповідно до наданої до матеріалів справи видаткової накладної № 507 від 31.08.2010р. Відповідач поставив Позивачу продукцію на суму 48000,00грн., в наслідок чого залишилась недопоставленою продукція на суму 12000,00грн.

18.11.2010р. на адресу Відповідача Позивачем було направлено лист № 050-2641 з вимогою повернути залишок суми за якою поставка здійснена не була у сумі 12000,00грн.

Вказаний лист залишений Відповідачем без відповіді та без задоволення.

Позивач 10.12.2010р. направив на адресу Відповідача претензію, яка залишена без відповіді та без задоволення Відповідачем.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконанням зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обовязки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов Договору, Позивачем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Відповідача згідно виставленого рахунку № СФ-0000222 від 13.04.2010р. була здійснена оплата за вказану у рахунку продукцію, що підтверджується платіжним дорученням № 756 від 20.05.2010р. на суму 60000,00грн.

Відповідно до наданої до матеріалів справи видаткової накладної № 507 від 31.08.2010р. Відповідач поставив Позивачу продукцію на суму 48000,00грн., в наслідок чого залишилась недопоставленою продукція на суму 12000,00грн.

Як вбачається з п.2.4 Договору, Продавець зобов'язаний поставити замовлену партію Продукції протягом 60 (шестидесяти) календарних днів з моменту отримання 100% попередньої оплати Продукції. Право дострокової поставки Продукції допускається за погодженням з Покупцем.

Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що заборгованість Відповідача перед Позивачем станом складає 12 000,00 гривень.

Таким чином, суд дійшов до висновку про наявність у Позивача права на повернення грошової суми у розмірі 12 000,00 грн.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами постачальника, передбаченими ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем, підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростована (наявність)/недоведене припинення зобовязання будь-яким передбаченим законом способом, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу у сумі 12 000,00 грн.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Як вбачається з п.6.3 Договору, за порушення строків поставки Продукції згідно даного Договору, Продавець сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленої Продукції, за кожний день прострочення, але не нижче подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення поставки сформульована безпосередньо у п 6.3. Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

З огляду на встановлений судом факт порушення зобовязань щодо поставки продукції Відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість висування Позивачем вимог про застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення пені.

Приймаючи до уваги, що наявність прострочення поставки Відповідача підтверджується матеріалами справи, суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині дійшов висновку про задоволення вимоги про стягнення пені частково у розмірі 2220,00 грн. В решті позовних вимог у цій частині відмовити.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Державного підприємства «Антонов», м.Київ задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортекс Трейдінг», м.Київ на користь Державного підприємства «Антонов», м.Київ 12 000,00 грн. суми боргу та 2220,00грн. пені.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортекс Трейдінг», м.Київ на користь Державного підприємства «Антонов», м.Київ судовий збір у розмірі 1113,60 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Повернути з Державного бюджету України Державному підприємству «Антонов», м.Київ (код ЄДРПОУ 14307529) надмірно сплачений судовий збір у розмірі 94,50 грн.

У судовому засіданні 18.01.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 20.01.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева