Ухвала суду № 21113839, 23.01.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"23" січня 2012 р. Справа № 5004/2428/11 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Солідарність ", м.Київ

до відповідача: Підприємця ОСОБА_2, м.Луцьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, Луцький район, с. Шепель

про стягнення 98 727,87грн. страхового відшкодування в порядку регресу

Суддя Суряк О.Г.

Представники :

від позивача: ОСОБА_4, довіреність від 10.10.2011р.

від відповідача : ОСОБА_5, довіреність від 02.02.2009р.

від третьої особи: н/з

Суть спору: Позивач Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Солідарність" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача Підприємця ОСОБА_2 98 727,87грн. страхового відшкодування в порядку регресу згідно договору добровільного страхування наземного транспорту №1237-6-Р від 12.05.2009р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту №1237-6-Р від 12.05.2009р., укладеним між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Солідарність" та гр. ОСОБА_6, у звязку із настанням страхового випадку ним було виплачено страхове відшкодування у розмірі 124227,87грн. гр. ОСОБА_6

Згідно довідки ДАІ №5262 від 10.11.2009р. та постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 13.04.2010р. дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення працівником Підприємця ОСОБА_2 ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України.

Вартість матеріального збитку згідно звіту ПП “Національний центр незалежних експертиз”№3500 від 11.11.2009р. складає 155940,16грн.

Враховуючи те, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ “Страхова компанія “Уніка”, вказана страхова компанія відшкодувала частину завданої шкоди в розмірі 25500грн.

26.10.2011р. позивачем направлено відповідачу претензію №575 від 17.10.2011р. про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в порядку регресу, так як цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, як водія забезпеченого транспортного засобу, була застрахована згідно полісу №ВС/7996542 у даній страховій компанії, яка залишена відповідачем без задоволення.

Просив позовну заяву задовольнити та стягнути з відповідача Підприємця ОСОБА_2 98727,87грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Ухвалою суду від 20.12.2011р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. та зобовязано його надати суду письмові пояснення щодо зазначеного в ухвалі суду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, письмові пояснення щодо зазначеного в ухвалі суду не надав, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи в суду, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення 29.12.2012р.

Відповідач у відзиві від 23.01.2012р. та представник відповідача в судовому засіданні заперечили проти позову з наступних підстав.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вимагаючи відшкодувати матеріальну шкоду в порядку регресу і посилаючись на ст. 1172 Цивільного кодексу України, Позивач повинен довести наявність шкоди та належним чином обґрунтувати її розмір, встановити причинно-наслідковий зв'язок між заподіянням шкоди та вчиненням протиправного діяння саме працівником Відповідача під час виконання ним своїх трудових обов'язків. Позивач не надає доказів, що підтверджують вищенаведені тези.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про страхування»і ст. 984 Цивільного кодексу України обов'язковою умовою здійснення страхової діяльності є отримання страховиком відповідної ліцензії. Позивач жодним чином не підтвердив свої повноваження укладати договори страхування майна, а саме: наземного транспорту.

Позивач стверджує, що відшкодував матеріальні збитки ОСОБА_6 на підставі договору №1237-6-Р добровільного страхування наземного транспорту від 12.05.2009, проте не надає повного тексту договору, який містить суттєві для вирішення справи умови страхування.

Крім того, на наданій позивачем першій сторінці вищевказаного договору страхування вказані правила страхування, згідно з якими повинні укладатись договори добровільного страхування наземного транспорту. Оскільки зазначені правила так само визначають істотні умови страхування, зокрема, порядок та умови укладення договору страхування, підстави та умови здійснення страхових виплат, вважає, що позивач повинен надати примірник таких правил.

Також при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння ДТП 25.10.2009р. у м. Київ по вул. Заболотного, 174А, ОСОБА_6 демонстрував договір страхування транспортного засобу від 12.05.2008р., який станом на 25.10.2009р. вже втратив чинність. Цей факт наштовхує на думку, що договір страхування, на який Позивач посилається у даній справі, укладений вже після настання страхового випадку.

Оскільки згідно ст. 18 Закону України «Про страхування»договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, просив витребувати у позивача банківську виписку, що засвідчує внесення коштів ОСОБА_6 у строки, передбачені договором: до 15.05.09р. - перший платіж, і до 15.11.09р. - другий платіж. Юридичне значення має той факт, що коли договір страхування укладено, але перший платіж не внесено (тобто договір не набрав чинності), страховик не зобов'язаний здійснювати страхову виплату, навіть якщо випадок відбувся.

Згідно ст. 18 Закону України «Про страхування»для укладання договору страхування страхувальник подає страховику письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування.

Заява про страхування транспортного засобу від 12.05.2009 ОСОБА_6 містить суттєвий недолік, який нівелює значення вищевказаного договору добровільного страхування транспортного засобу для пред'явлення регресних вимог про відшкодування матеріального збитку приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Солідарність»до підприємця ОСОБА_2 Так, графа «Опис пошкоджень ТЗ»є незаповненою (у ній немає ні переліку пошкоджень автомобіля, ні вказівки, що такі пошкодження відсутні). Крім того, на заяві немає підпису працівника Страховика про здійснення огляду транспортного засобу в день підписання договору №1237-6-Р добровільного страхування наземного транспорту від 12.05.2009р.

Тобто фактично огляд транспортного засобу перед укладенням договору страхування автомобіля Mitsubishi Pajero, реєстраційний номер НОМЕР_1, представником страхової компанії не проводився, відповідно страховик не може стверджувати того, що всі пошкодження цього транспортного засобу, усунуті ремонтом, витрати на який фактично позивач хоче стягнути з відповідача, були утворені внаслідок ДТП, що сталася 25.10.09р. в м. Києві по вул. Заболотного, 174А, за участю працівника відповідача.

Ряд питань викликає і заявлений розмір відшкодування шкоди в порядку регресу.

Позивач не повідомляв відповідача про час і місце проведення експертизи, якою встановлено розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Mitsubishi Pajero, реєстраційний номер НОМЕР_1, що позбавило ОСОБА_2 можливості належним чином захищати свої права і законні інтереси при розгляді даного питання.

Позивач не надає документів, що підтверджують повноваження експертів проводити експертизу щодо вартості матеріального збитку, завданого власнику вищевказаного транспортного засобу.

Замість повних матеріалів проведеної експертизи позивач надав лише копію ніким не підписаного звіту №3500 та копію висновку, текст якого не містить жодних посилань на звіт та/або експертизу. Оскільки Страховик обґрунтовує розмір страхового відшкодування саме даними експертизи, то для повного і всебічного розгляду справи необхідно ознайомитись із усіма матеріалами експертного дослідження.

У «Соглашении о размере убьітков», підписаному Страховиком і Страхувальником 03.12.2009р., сторони погоджують виключити із загального переліку робіт і запчастин калькуляції №3500/2009, яка є додатком до висновку експерта, деякі позиції, посилаючись на «несоответствие расчетам калькуляции», встановлене протоколами огляду транспортного засобу від 05.11.2009р. і 10.11.2009р. Позивач не викликав відповідача на ці огляди транспортного засобу, котрі додатково проводились з незрозумілих причин, а це є істотним порушенням його прав і законних інтересів, оскільки такі огляди, як виявилось, могли змінити розмір матеріального збитку, встановленого експертизою. Відповідно невідомо, чи таке «корегування»суми матеріального збитку відбулось у повному обсязі, чи виправлені всі «помилки»експерта при розрахунках та виключені всі «зайві»позиції.

Тобто, власне позивачем ставляться під сумнів і заперечуються висновки експерта щодо розміру матеріального збитку, а також за домовленістю з ОСОБА_6 всупереч даним експертного звіту змінюється сума вартості відновлювального ремонту. Цей факт логічно викликає риторичне питання про наявність інших домовленостей Страховика з особою, на користь якої було виплачено страхове відшкодування.

Неоднозначними є і розрахунки сум страхового відшкодування. Так, 08.12.2009р. Страховиком і Страхувальником підписаний страховий акт №1030/1237-6-Р, який містить вихідні дані для розрахунку. У п.2.1. вказаного акту розраховується вартість відновлювального ремонту, а саме: сума відновлювального ремонту, погоджена в угоді про розмір збитків від 03.12.09р., множиться на коефіцієнт, значення та підстави застосування якого ніяк не обґрунтовується позивачем. Оскільки подібні розрахунки можуть вплинути на зобов'язання відповідача, прошу позивача надати пояснення застосування такого коефіцієнта при розрахунках.

Законодавством визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Право вимоги Страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер. Позивач підтверджує фактичну виплату страхового відшкодування Страхувальнику копіями видаткових касових ордерів. Проте оформлення вказаних документів має ряд суттєвих недоліків.

Так, згідно Положення про ведення касових операцій у національній валюті України видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником.

Видаткові касові ордери №258 від 25.12.09р., № 10 від 14.01.10р. підписані керівником ОСОБА_9, а видаткові касові ордери № 263 від 29.12.09р., №266 від 30.12.09р., №12 від 20.01.10р. - керівником ОСОБА_10 Просимо Позивача надати документи, що підтверджують повноваження вказаних осіб підписувати первинні документи бухгалтерського обліку.

Також правилами діловодства встановлено, що на документі повинно зазначатись прізвище особи, яка його підписує. Але у графі «Головний бухгалтер»поруч із прізвищем ОСОБА_11 на різних видаткових ордерах стоять різні підписи. Даний факт викликає сумніви у справжності документу, його легітимності та правомірності видачі коштів за ним. Позивач не надає документального підтвердження повноважень осіб, що фактично підписували первинний документ бухгалтерського обліку.

Видачу готівки касир проводить тільки особі, зазначеній у видатковому касовому ордері. Згідно вищевказаного Положення у разі видачі окремим фізичним особам готівки за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Проте всупереч таким вимогам на видаткових касових ордерах №263 від 29.12.09р., № 266 від 30.12.09р. не вказані найменування, номер, дата та місце видачі документа, який засвідчує особу одержувача, тому, якій саме особі були видані кошти із каси позивача, не встановлено.

На видатковому касовому ордері №12 від 20.01.10р. у полі, де повинна стояти дата одержання коштів, замість числа стоїть «знак питання», що свідчить про явну фальсифікацію даного документа.

Таким чином, кожен із видаткових касових ордерів, копії яких позивач подав на підтвердження своїх вимог, містить суттєві недоліки, котрі унеможливлюють прийняття їх як беззаперечних доказів виконання Страховиком своїх зобов'язань по виплаті страхового відшкодування перед Страхувальником.

Пунктом 3.11. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні встановлено, що прибуткові та видаткові касові ордери до передавання в касу реєструються бухгалтером у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, який ведеться окремо за прибутковими та видатковими операціями, а всі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Позивач не надав вищевказані документи на підтвердження того, що видача коштів з каси Страховика ОСОБА_6 справді мала місце.

Крім того, при виплаті страхового відшкодування фізичній особі Страховик подає до державної податкової інспекції звіт за формою 1-дф. Просив витребувати у позивача примірник такого звіту про виплату 124 144,87грн. ОСОБА_6 з відміткою про отримання ДПІ

Ст. 35 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. В рішенні суду у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 і ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, вказано, що страхове відшкодування позивачу (ОСОБА_6.) виплатила не СК «Солідарність», а страхова компанія «КАСКО».

На підставі наведеного відповідач просив відмовити у позові.

Представником позивача подано суду клопотання від 23.01.2012р., в якому він просить витребувати у відповідача звіти ОСОБА_2 1-ДФ за 2009 рік; власну письмову довідку відповідача ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_3 25.10.2009р. не перебував з ОСОБА_2 у трудових відносинах.

Також представником відповідача подано клопотання від 23.01.12р. про відкладення розгляду справи та продовження строку її вирішення у звязку із наданням сторонами додаткових доказів по справі.

Відповідно до ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

З метою обєктивного та правильного вирішення спору, наданням сторонами додаткових доказів по справі, враховуючи клопотання представника відповідача, розгляд справи необхідно відкласти та продовжити строк вирішення спору до 07.02.2012р.

Керуючись ст.ст. 69, 77 ГПК України, господарський суд, -

ухвалив:

1. Продовжити строк вирішення спору до 07.02.2012р.

2. Відкласти розгляд справи на 02.02.2012р. на 10.00 год.

3. Позивачу: надати судуліцензію ПрАТ «Страхова компанія «Солідарність»на право здійснення страхування майна; договір №1237-б-Р добровільного страхування наземного транспорту від 12.05.2009; правила добровільного страхування наземного транспорту; банківську виписку, що засвідчує внесення коштів ОСОБА_6 у строки, передбачені договором - до 15.05.09 (перший платіж) і до 15.11.09 - другий платіж; калькуляцію №3500/2009;протокол огляду транспортного засобу від 05.11.09; протокол огляду транспортного засобу від 10.11.09; документ, що підтверджує повноваження ОСОБА_10 і ОСОБА_9 на підписання видаткових касових ордерів;журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, в якому зареєстровані видаткові касові ордери №258 від 25.12.09, № 263 від 29.12.09, №266 від 30.12.09, №10 від 14.01.10, №12 від 20.01.10; касову книгу, в якій відображена видача готівки за касовими ордерами №258 від 25.12.09, № 263 від 29.12.09, №266 від 30.12.09, №10 від 14.01.10, №12 від 20.01.10; звіт за формою 1-дф про виплату 124 144,87 грн. ОСОБА_6 з відміткою про отримання ДПІ; документи, що засвідчують повноваження експертів проводити експертизу щодо вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу; матеріали експертного дослідження.

4. Відповідачу: надати суду письмові пояснення (довідку) стосовно перебування ОСОБА_3 у трудових відносинах з ОСОБА_2 на час ДТП 25.10.2009 року, звіти ОСОБА_2 1-ДФ за 2009 рік.

Копію ухвали направити сторонам та третій особі рекомендованим листом з повідомленням

Суддя О. Г. Сур'як