Рішення № 21113840, 23.01.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2012 р.

Справа № 5004/2436/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Край-ЛЦ", с.Зміїнець, Луцький район

до відповідачів: 1) Фірми "Волвест" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м.Луцьк

2) Підприємця ОСОБА_1, смт.Білогір'я, Хмельницька обл.

про стягнення 50 676 грн.

Суддя Суряк О.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність від 06.06.11 року

від відповідача 1): н/з

від відповідача 2): н/з

Права та обовязки учаснику судового процесу розяснені відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Заяви про відвід судді та фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.

В судовому засіданні відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Наш Край-ЛЦ" звернувся до суду з позовом про стягнення солідарно з Фірми "Волвест" у формі товариства з обмеженою відповідальністю та Підприємця ОСОБА_1 50 676грн. заборгованості по сплаті періодичних внесків за користування франшизою згідно договору комерційної концесії від 01.01.2010р.

У заяві про уточнення позовних вимог від 16.01.2012р. позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути солідарно з Фірми "Волвест" у формі товариства з обмеженою відповідальністю та Підприємця ОСОБА_1 на користь ТОВ "Наш Край-ЛЦ" суму боргу у розмірі 800грн. та стягнути з Підприємця ОСОБА_1 на користь ТОВ "Наш Край-ЛЦ" суму боргу у розмірі 49876грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги.

Відповідачі в судове засідання не зявилися, відзиву на позовну заяву (доводів та заперечень) не подали.

Ухвали суду, що направлялися відповідачу-1 за адресою, зазначеною позивачем в позовній заяві та у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (м.Луцьк, вул. Ковельська, 40), повернулася на адресу суду без вручення адресату з відміткою пошти “За зазначеною адресою не існує”.

Суд не зобовязаний встановлювати фактичну адресу сторін та вважає, що ним виконано обовязок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи в суді.

Відповідач - 2 позову не оспорив та не скористався своїм правом взяти участь у судовому засіданні, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи у суді, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення 29.12.11р. та 20.01.2012р.

Відповідно до ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне:

01.01.2010 року між ТзОВ "Наш Край-ЛЦ" як правоволодільцем та Підприємцем ОСОБА_1 як користувачем було укладено договір комерційної концесії, за умовами якого позивач зобов'язувався надати відповідачу-2 за плату право користування комплексом належних позивачу прав інтелектуальної власності з метою виготовлення, використання, ввезення, пропозиції до продажу, продажу і іншого введення в господарський обіг товарів, надання послуг і виконання робіт з використанням торговельної марки «НАШ КРАЙ».

Позивачу належить право інтелектуальної власності на торговельну марку “НАШ КРАЙ”. Набуття права інтелектуальної власності засвідчене свідоцтвом на знак для товарів і послуг № 44417 від 14.10.2003 року за заявкою № 20031010840 та доповненням до свідоцтва на знак для товарів та послуг від 14.04.2006 року, з зазначеними у цьому свідоцтві класами МКТП на товари та послуги.

Згідно з договором під комплексом прав сторони договору комерційної концесії розуміють: право на використання знака для товарів і послуг (торгової марки “НАШ КРАЙ” та документацію з веденню бізнесу (регламент директора; регламент категорійного менеджера; регламент працівника бухгалтерії; регламент адміністратора регламент касира; регламент менеджера торгового залу; регламент працівника охорони, регламент технолога; регламент кухаря; регламент технічного працівника; регламент вантажника; регламент завідувача складом; положення про безпеку; положення про бюджетування).

На виконання умов договору комерційної концесії від 01.01.2010р. позивачем було надано відповідачу-2 копію документа, що підтверджує право власності на торгову марку, дані про розмір інвестицій, вартість обов'язкового для придбання устаткування та інвентаря, технологію роботи магазина, що включає основні принципи і задачі торговок підприємства, технологічну схему і документообіг, правила функціонування внутрішніх підрозділів (торгового залу, складу, розрахунково-касового вузла, охорони), методи форми планування і звітності, а також було надано у використання бази постачальники та асортименту товарів.

Позивач забезпечив: організування ввідного навчання персоналу відповідача-2 на базі функціонуючого супермаркету, організовування проведення тренінгів та семінарів для працівників відповідача-2 згідно навчальних програм, проведення атестації персоналу, проведення рекламної підтримки як на стадії відкриття магазину, так і в його подальшій роботі (загальна реклама в ЗМІ, проведення різних рекламних акцій у торговому залі магазина), надання юридичної підтримки, консультації, інформування про нововведення, зміни у законодавстві, нормативній документації .

Позивачем була надана допомога відповідачу-2 на стадії відкриття магазину в складанні оптимальної планограми торгового залу, схеми розташування відділів, у придбанні обладнання.

Позивачем було виділено куратора для відповідача-2, який консультував з питань організації виробничих процесів та контролював їх дотримання.

Відповідач-2 доказів на підтвердження протилежного суду не надав.

Згідно з п. 3.1. договору починаючи з дати відкриття один раз на місяць впродовж 5 (пяти) календарних днів, наступних за звітним періодом. Користувач сплачує Правоволодільцеві Роялті у розмірі 246 євро по курсу НБУ на день платежу. Розмір роялті визначається в залежності від розміру торгівельної площі на якій Користувач використовує Торгівельну марку за наступною формулою: розмір роялті за місяці = торгівельна площа* розмір роялті за 1 м.кв. Сторони погодилися для визначення розміру роялті за місяць застосовувати наступний розмір роялті 1,2 євро за 1 м.кв. Роялті сплачується в повному обсязі та у національній валюті-гривні.

За період з 1 січня 2010р. по 6 серпня 2011р. позивачем було нараховано роялті у розмірі 50676грн.

Проте, станом на час звернення з позовом до суду відповідач-2 не оплатив періодичних внесків у звязку з цим у відповідача-2 перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 50676грн.

12.05.2011р. між фірмою “Волвест” у формі товариства з обмеженою відповідальністю як поручителем і товариством з обмеженою відповідальністю “Наш Край - ЛЦ” як кредитором було укладено договір поруки.

Згідно з п.1 предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання підприємцем ОСОБА_1 своїх обов'язків за договором комерційної концесії від 01.01.2010 року.

Відповідно до умов договору поруки від 12.05.2011 року поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником обовязків за договором комерційної концесії від 01.01.2010 року в розмірі 800 грн.

Листом від 20.10.2011р., адресованим відповідачу-1, позивач вимагав погасити 800 грн. заборгованості протягом 7-ми днів, проте добровільно відповідачем-1 вимога виконана не була.

Лист від 20.10.2011р. було вручено директору фірми “Волвест”.

Відповідно до ч. 2 ст. 553 Цивільного кодексу України порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України кредитор вправі на свій вибір пред'явити позов до боржника або поручителя, до боржника і поручителя одночасно, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

На підставі викладеного позивач просить стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 800 грн. заборгованості.

Відповідно до статті 1115 Цивільного кодексу України за договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобовязується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару (або) надання послуг.

Згідно із ст. 1116 Цивільного кодексу України предметом договору комерційної концесії є право на використання об'єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації.

Договором комерційної концесії може бути передбачено використання предмета договору із зазначенням або без зазначення території використання щодо певної сфери цивільного обороту.

За змістом ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки в порушення вимог ст.ст.526, 554, 1115 Цивільного кодексу України та умов договорів відповідач-1, відповідач-2 не виконали належним чином взятих на себе зобовязань, вимога позивача про стягнення солідарно з відповідача-1, відповідача-2 800 грн. заборгованості, з відповідача-1 49876грн. заборгованості за період з 1 січня 2010р. по 6 серпня 2011р. є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини Підприємця ОСОБА_1, суд вважає, що витрати, повязані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), що понесло ТзОВ "Наш Край-ЛЦ", слід відшкодувати останньому в повному обємі у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок Підприємця ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 526, 553 554, 599, 1115, 1116 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з фірми "Волвест" у формі ТзОВ (м. Луцьк, вул. Ковельська, 40, код ЄДРПОУ 30089575, р/р 26008321106477 в Луцькій філії ВАТ “ВТБ Банк”, МФО 303473) та підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Край-ЛЦ" (Волинська область, Луцький район, с. Зміїнець, вул. Березова, 22; поштова адреса: м. Луцьк, вул. Карбишева, 1, р/р 26008321106477 в Луцькій філії ВАТ “ВТБ Банк”, МФО 303473, код ЄДРПОУ 35607079) 800 грн. заборгованості.

3. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Край-ЛЦ" (Волинська область, Луцький район, с. Зміїнець, вул. Березова, 22; поштова адреса: м. Луцьк, вул. Карбишева, 1, р/р 26008321106477 в Луцькій філії ВАТ “ВТБ Банк”, МФО 303473, код ЄДРПОУ 35607079) 49876грн. заборгованості, а також 1411грн. 50коп. судового збору.

Суддя О. Г. Сур'як

Повний текст рішення складено 24.01.2012р.