Постанова № 21102984, 10.01.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/11308/11

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сторчака В. Ю.

суддів: <Довідник >Сапальової Т.В., Смілянця Е.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Об"єднання "Прогрес" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Об"єднання "Прогрес" до Славутської об"єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство "Об"єднання "Прогрес" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Славутської об"єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000272302 від 03.06.2011 року про стягнення з позивача 37 401,00 грн. штрафних фінансових санкцій.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.10.2011 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, подавши відповідну апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову від 10.010.2011 року з підстав, викладених в апеляційній скарзі ( а.с.76-79). Зокрема, апелянт вказує на те, що податкове повідомлення-рішення № 0000272302 від 03.06.2011 року, є таким, що не відповідає вимогам чинного податкового законодавства України. На підставі викладеного, позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

У звязку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню а постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, за результатом проведеної відповідачем перевірки позивача з питань дотримання останнім порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, в ході якої встановлено порушення: п.1,2 п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95 ВР від 06.07.1995 року із змінами та доповненнями, а також п. 4.2, 4.6, розділу 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року №614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року за № 107/5298 з змінами та доповненнями.

За результатами перевірки складено акт №0030/22/14/23/03587448 від 01.06.2011 року на підставі якого винесено податкове повідомлення рішення №0000272302 від 03.06.2011 року, згідно якого до позивача застосовано 37 401, 00 грн. штрафних санкцій за незабезпечення щоденного друку фіскальних звітних чеків, як вимагається п.9 статті 3 Закону № 265/95.

В результаті адміністративного оскарження позивачем, податкове повідомлення рішення №0000272302 від 03.06.2011 року залишено без змін.

Суд першої інстанції погодився з позицією відповідача та відмовив в задоволенні позову ПАТ "Об"єднання "Прогрес" з тих підстав, що відповідачем правомірно та обґрунтовано встановлено порушення позивачем вимог Закону України про РРО, розраховано суму штрафних санкцій та законно винесено податкове повідомлення-рішення від 03.06.11 № 0000272302 яким застосовано суму штрафних санкцій в сумі 37401 грн. на підставі, у межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України та в межах компетенції Славутської ОДПІ, підстав для його скасування судом не встановлено. Зокрема, суд першої інстанції погодився з позицією податкового органу, що в даному випадку, штрафна санкція у розмірі 340,00 грн. застосовується за кожний факт допущеного порушення (незабезпечення щоденного друку фіскальних звітних чеків), а не за їх сукупність.

Колегія суддів не може погодитись з позицією суду І інстанції та вважає, що останній дійшов помилкового висновку відносно правомірності застосування до позивача штрафних санкцій за кожний факт допущеного порушення, а не за їх сукупність. До такого висновку, колегія суддів прийшла виходячи з наступного.

Так, податковим органом встановлено порушення підприємством п.9 ст. 3 Закону № 265/95, а саме: не забезпечено щоденного друкування на РРО фіскальних звітних чеків (Z-звітів) за 110 робочих днів, за період 31.05.2010 року по 01.06.2011 рок, що підтверджується додатком № 7 до акту фактичної перевірки - реєстром не роздрукованих фіскальних звітних чеків за період з 31.05.2010 року по 01.06.2011 року. Також встановлено, що у розрахункових документах реєстратора розрахункових операцій, зареєстрованого на дану господарську одиницю, не відповідають зазначеному у реєстраційному посвідченні обовязкові реквізити «адреса господарської одиниці», «назва господарської одиниці»; згідно періодичних звітів РРО фіскальний чек № 2214001018 за період з 06.12.10 року по 23.05.2011 року встановлено проведення розрахункових операцій на загальну суму 267301 грн.20 коп. без роздрукування та видачі відповідних розрахункових документів встановленої форми, в яких обовязків реквізит «адреса господарської операції», та назва господарської одиниці не містить адреси адміністративно територіальної одиниці, та назви господарського обєкта що зазначених у реєстраційному посвідченні № 2214001018.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач не погодився з оскаржуваним рішенням податкового органу в повному обсязі. Проте, як вказує апелянт в апеляційній скарзі, він не спростовує порушення ним вимог п.1,2 п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а не погоджується з оскаржуваним рішенням лише в частині застосування штрафних санкцій як за 110 порушень, а не як за одне. Крім того, апелянт вказує на те, що не оскаржував фінансової санкції в розмірі 1 грн. за не здійснення перереєстрації РРО з вул. Привокзальна, 66, на Площу Шевченка, 2 у м. Славута.

Даючи правову оцінку діям відповідача у спірних правовідносинах, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 238 Господарського кодексу України (ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно із частиною першою статті 241 ГК України грошова сума, що сплачується субєктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності, розглядається як адміністративно-господарський штраф.

Статтею 239 ГК України передбачено, що одним із видів адміністративно-господарських санкцій є адміністративно-господарський штраф, який застосовується до субєкта господарювання за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності. За загальним правилом, встановленим частиною другою статті 241 ГК України, перелік порушень, за які з субєкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Отже, штрафні санкції за порушення субєктами господарювання порядку використання реєстраторів розрахункових операцій є адміністративно-господарськими санкціями в розумінні положень ГК України.

Відповідно до вимог статті 218 даного Кодексу підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким субєктом господарське правопорушення. В силу частини другої зазначеної статті, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до підпункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Судом встановлено, що за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не забезпечення щоденного друкування на РРО фіскальних звітних чеків (Z-звітів) за 110 робочих днів, за період 31.05.2010 року по 01.06.2011 рок, що підтверджується додатком № 7 до акту фактичної перевірки - реєстром не роздрукованих фіскальних звітних чеків за період з 31.05.2010 року по 01.06.2011 року, до позивача застосовано штрафні санкції на розмірі 37400,00 грн., тобто по 340 грн. (двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку.

Проте колегія суддів зазначає, що у відповідності до положень пункту 4 статті 17 Закону “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачено застосування штрафної санкції за вчинення самого порушення у вигляді не роздрукування та не зберігання фіскальних звітних чеків, однак при цьому не встановлено можливість застосування штрафної санкції за кожен факт не роздрукування та не зберігання Z-звітів.

Застосоване в тексті вказаної норми Закону визначення "фіскальний звітний чек" в однині жодним чином не свідчить про необхідність застосування штрафної санкції за кожен такий не збережений чек, а лише визначає суму штрафу за факт вчинення субєктом господарювання порушення вимог даного Закону, в звязку з чим сума санкцій не залежить від кількості таких чеків. Відповідно, сума штрафу за зафіксоване в акті порушення повинна складати 340,00 грн., а не 37400,00 грн., з чим також погодився позивач.

Що стосується часткового визнання позивачем виявлених під час перевірки порушень, а саме, в частині застосування до нього штрафних санкцій в розмірі 340 грн. за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку та штрафних санкцій в розмірі 1 грн. за не здійснення перереєстрації РРО з вул. Привокзальна, 66, на Площу Шевченка, 2 у м. Славута, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання невинним рішення чи окремих його положень.

Наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб"єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (відокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Рішення, в якому недійсну частину не можна відокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому.

Так, податковим повідомленням-рішенням № 0000272302 від 03.06.2011 року до позивача застосовано штрафні санкції за порушення, які він частково визнає.

Проте, рішення податкового органу в даному випадку не може бути скасовано частково, оскільки воно втратить свою цілісність.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем не доведено вказаних в акті перевірки порушень, колегія суддів прийшла до висновку про безпідставність прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000272302 від 03.06.2011 року про стягнення з позивача 37 401,00 грн. штрафних фінансових санкцій.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи призвели до помилкового висновку, у звязку з чим, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Об"єднання "Прогрес" задовольнити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Славутської об"єднаної державної податкової інспекції № 0000272302 від 03.06.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету на користь позивача судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Головуючий <Список >Сторчак В. Ю.

Судді< Список >Сапальова Т.В.

< Список >Смілянець Е. С.

< Список >

< Список >