Ухвала суду № 21102795, 11.01.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/4569/11

Головуючий у 1-й інстанції: Чудак О.М.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сапальової Т.В. , Сторчака В.Ю.

при секретарі: Копійчук О.В.

за участю представників сторін:

апелянта - Спесивцева В.В.

позивача - Захарчука М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01.11.2011 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Вінницяагроспецпостач" до державної податкової інспекції у м.Вінниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2011 року приватне акціонерне товариство "Вінницяагроспецтостач" (ПрАТ "Вінницяагроспецтостач", Товариство) звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Вінниці (ДПІ у м. Вінниці) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 вересня 2011 року №0003732330.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 1 листопада 2011 року вказаний позов задовольнив повністю.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

Зокрема, апелянт наголошує на тому, що контрагенти TOB “Сінергія-А” на момент здійснення господарських операцій не були платниками податку на додану вартість, даний кредит сформовано незаконно. Відтак, можна дійти висновку, що поставка товарно-матеріальних цінностей на адресу TOB “Сінергія-А” у червні місяці фактично взагалі не відбувалась, а TOB “Сінергія-А” імітувало господарські операції та штучно створило податковий кредит.

Відтак, на думку апелянта, ТОВ “Сінергія-А” не могло здійснити продаж товарно-матеріальних цінностей на ПрАТ "Вінницяагроспецпостач", а тому податковий кредит за червень 2011 року в сумі 115383 грн. позивачем створений штучно всупереч чинному законодавству, що не взято до уваги судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови.

У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, окремо суду пояснивши, що контрагентом позивача - TOB “Сінергія-А” до податкової звітності вносяться завідомо неправдиві (недостовірні) дані щодо місцезнаходження підприємства. Це свідчить про порушення TOB “Сінергія-А”пункту 3 статті 48 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (ПК України) та, в свою чергу, призводить до порушення ПрАТ "Вінницяагроспецпостач" пункту 6 статті 198 ПК України.

Підсумовуючи наведене, представник апелянта стверджував, що проводячи перевірку та приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, податковий орган діяв згідно із нормами чинного законодавства, на підставі встановлених обставин, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України, що слугує підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апелянта заперечив з підстав правомірності та обґрунтованості висновків суду першої інстанції, окремо зауваживши, що чинним податковим законодавством питання щодо встановлення відємного значення суми податку на додану вартість поширюється тільки на окремо взятого платника податків (заявника бюджетного відшкодування) і цей факт не ставиться у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб (контрагентів) та їх адміністративно-фінансового стану.

Водночас, представник ПрАТ "Вінницяагроспецпостач" звертав увагу суду на те, що розглядуваний договір постачання не визнаний недійсним, й більше того, факт сплати ціни отриманих нафтопродуктів з урахуванням податку на додану вартість та наявність у них й належність необхідної первинної документації скаржником не заперечується, що є черговим свідченням протиправності спірного податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ПрАТ "Вінницяагроспецпостач" зареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради 12 лютого 1992 року та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою №474526 від 18 травня 2011 року.

На підставі протоколу чергових загальних зборів акціонерів №1 від 18 квітня 2011 року змінено тип товариства з Відкритого акціонерного товариства по матеріально технічному забезпеченню “Вінницяагроспецпостач” на ПрАТ “Вінницяагроспецпостач”, про що викладено Статут в новій редакції.

Товариство взято на податковий облік ДПІ у м. Вінниці 29 червня 1995 року за №1/1101. У періоді, за який проводилась перевірка, позивача відповідно до свідоцтва від 22 липня 1997 року №1756395 зареєстровано платником податку на додану вартість.

Судом апеляційної інстанції також зясовано, що 30 травня 2011 року ПрАТ “Вінницяагроспецпостач” уклало з ТОВ “Сінергія А” договір поставки нафтопродуктів №01/01/ДТ, відповідно до якого постачальник зобовязується передати у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти та оплатити нафтопродукти у відповідності з умовами договору. Поставка товару проводиться окремими партіями. Обсяги, асортимент, строки поставки та умови транспортування визначаються відповідними рахунками фактурами, видатковими накладними або є додатковими домовленостями до цього договору.

Пунктами 5.4, 5.6 договору передбачено, що вид транспорту, яким проводиться відвантаження товару, визначається постачальником з урахуванням наявності технічних можливостей. Відвантаження товару, зокрема, автомобільним транспортом здійснюється лише при надані постачальнику оригіналу належним чином оформленої довіреності на отримання товару (форма “м-2) та інших необхідних документів. Послуги по відвантаженню та доставці товару до станцій (пунктів) призначення, вказаних покупцем в заявці, надаються третіми особами вантажовідправниками, вантажоперевізниками та ін.

Відповідно до заявки від 30 травня 2011 року №1, ВАТ МТЗ “Вінницяагроспецпостач” замовлено 70 тонн дизпалива. В свою чергу, ТОВ “Сінергія А”30 травня 2011 року сформовано рахунок №30/05 із визначеною вартістю товару з урахуванням податку на додану вартість 692300 грн.

01 червня 2011 року сторонами виписані видаткова накладна №1/8 та податкова накладна №8ТТН1/8, згідно платіжних доручень №271 та №273 перераховано кошти в загальній сумі 692300 грн, на підставі договору ТОВ “Сінергія А”із Товариством з обмеженою відповідальністю “Петроль РЗС”на перевозку нафтопродуктів автомобільним транспортом від 30 травня 2011 року №244/11 ТР та товарно транспортних накладних від 01 червня 2011 року №1/8 відвантажено та доставлено дизпаливо в загальній кількості 70 тон.

Відповідно, ПрАТ "Вінницяагроспецпостач" 20 липня 2011 року за №180438 до ДПІ у м. Вінниці подало податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2011 року, в розділі І “Податкові зобов'язання”рядок 1 колонка А “Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків " якої відображено обсяги придбання (без податкув на додану вартітсь) в сумі 503772 грн, сума податку на додану вартість (рядок 1 колонка Б) - 100754 грн. Усього податкового зобов'язання (рядок 9 колонка Б) - 100754 грн, в розділі II „Податковий кредит" рядок 10.1 колонка А „Придбання і виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою" відображено обсяги придбання (без податку н додану вартість) в сумі 585241 грн, сума податку на додану вартість (рядок 1 колонка Б) - 137048 грн. Усього податкового кредиту (рядок 17 колонка Б) - 137048 грн.

Відповідно до додатку №5 до декларації по податку на додану вартість за червень 2011 року “Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів” в розділі II “Податковий кредит", ПрАТ "Вінницяагроспецпостач" відобразило обсяг придбання в сумі 576916 грн 67 коп., суму податку н додану вартість 115383 грн. 33 коп. сформованому по постачальнику ТОВ “Сінергія-А”.

Таким чином, головним державним податковим ревізором - інспектором сектору ризикових операцій відділу контролю за відшкодуванням податку на додану вартість управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Вінниці Майстром Юрієм Миколайовичем на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України відповідно до пункту 200.11 статті 200 ПК України проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПрАТ “Вінницяагроспецпостач”з питань правильності обчислення сум податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ “Сінергія-А”за червень 2011 р.

Під час перевірки ДПІ у м. Вінниці встановлено, що згідно акту №203/152/36429482 від 09 вересня 2011 року Харківської обєднаної податкової інспекції (Харківська ОДПІ) про результати перевірки ТОВ “Сінергія-А”щодо підтвердження господарських відносин з платниками, зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою, про що свідчить довідка відділення податкової міліції Харківської ОДПІ про не встановлення місцезнаходження платника за податковою адресою від 17 серпня 2011 року за №928/26-020.

На підставі вищевказаного акту, ДПІ у м. Вінниці встановлено порушення позивачем пункту 198.6 статі 198 ПК України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за червень 2011 року на 115383 грн; пунктів 200.3, 200.4 статі 200 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення за червень 2011 року на 36294 грн; та наказу Державної податкової адміністрації України “Про порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість”від 25 січня 2011 року №41 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за №197/18935, внаслідок чого завищено суму від'ємного значення рядка 22 декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року на 79089 грн.

Не погоджуючись із результатами перевірки голова правління ПрАТ “Вінницяагроспецпостач” відмовився підписувати акт перевірки та на останній сторінці акту зазначив свої пояснення. Після цього позивачем подано заперечення на акт перевірки від 16 вересня 2011 року №104.

За результатами розгляду заперечення відповідачем акт перевірки від 14 вересня 2011 року залишено без змін, а заперечення без задоволення. Відповідно, податковим органом складено податкове повідомлення - рішення від 27 вересня 2011 року №0003732330 про завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 36294 грн.

Не погоджуючи із такою позицією ДПІ у м. Вінниці, Товариство звернулось до суду.

В свою чергу, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови та задовольняючи позов, виходив з того, що ПрАТ “Вінницяагроспецпостач” підтверджено факт реальності господарських операцій первинними документами, які відповідають вимогам законодавства, водночас податковим органом зроблено помилковий висновок про імітування операції виключно на підставі акту перевірки ТОВ “Сінергія - А”, оскільки у відповідача були відсутні об'єктивні підстави для висновку про безпідставність формування податкового кредиту.

Водночас, основна позиція апелянта полягає в тому, що оскільки TOB “Сінергія-А” до податкової звітності вносились завідомо неправдиві (недостовірні) дані щодо місцезнаходження підприємства, останнім порушено пункт 3 статті 48 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (ПК України) та, в свою чергу, призводить до порушення ПрАТ "Вінницяагроспецпостач" пункту 6 статті 198 ПК України.

Проте, з такими твердженнями скаржника колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, водночас наголошує на правомірності висновків суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами Конституції України, ПК України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. При цьому, юридична відповідальність особи, згідно із статтею 61 Конституції України, має індивідуальний характер.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 П України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Стаття 198 ПК України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.3 статті 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п. 200.4 ст. 200 ПК України).

В розрізі наведеного, суд апеляційної інстанції зауважує, що чинне законодавство не пов'язує виникнення права покупця на отримання бюджетного відшкодування з обставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету. До того ж сплачений покупцем в ціні придбання товару податок на додану вартість не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в податкових зобов'язаннях останнього. Остаточна ж сума податкових зобов'язань, в тому числі наявність таких на кінець звітного податкового періоду, визначається продавцем за правилами ПК України.

Тобто, ПК України виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими субєктами господарювання.

Як свідчать матеріали справи, позивач включив до складу податкового кредиту по декларації за червень 2011 року суми податку на додану вартість на підставі податкової накладної, яку Товариство отримало під час проведення господарських операцій з контрагентом ТОВ “Сінергія А”.

Відтак, наведене свідчить, що ПрАТ “Вінницяагроспецпостач” сформовано податковий кредит на підставі отриманої від контрагента податкової накладної, при цьому, як досліджено в судовому засіданні, ця накладна оформлена відповідно до вимог чинного законодавства. Жодних зауважень до даного документу ні під час перевірки, ні під час судового розгляду у відповідача не було.

Підсумовуючи наведене, під час апеляційного розгляду не знайшли свого підтвердження посилання апелянта стосовно правомірності спірного податкового повідомлення-рішення від 27 вересня 2011 року №0003732330.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржника на те, що під час укладення договору на поставку нафтопродуктів від 30 травня 2011 року так і строку його дії, виписки податкової накладної, отримання товару, перерахування за нього коштів ТОВ “Сінергія А” було зареєстроване як юридична особа та перебувало на обліку як платник податку на додану вартість.

В свою чергу, свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість анульовано рішенням податкового органу лише 22 червня 2011 року, при цьому на думку колегії суддів, сам по собі факт анулювання свідоцтва в подальшому не може слугувати підставою для визнання імітованими усіх попередніх господарських операцій такого товариства.

Відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції враховує також і те, що необхідною умовою для визнання угоди недійсною внаслідок її укладення з метою завідомо суперечливою інтересам держави і суспільства є зясування, у чому конкретно полягала така мета та наявність умислу хоча б однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Водночас, акт перевірки не містить жодного доказу укладення договору між ПрАТ “Вінницяагроспецпостач”та ТОВ “Український центр екології” з порушенням публічного порядку і спрямованості саме на це їх умислу.

Судом апеляційної інстанції під час судового засідання також встановлено, що ПрАТ “Вінницяагроспецпостач” на перевірку надавалось ряд первинної документації, підтверджуючої їх взаємовідносини із контрагентом ТОВ “Сінергія - А”та товарність операції, переміщення нафтопродуктів, що досліджувались податковим інспектором та визначені ними суми підтверджені повністю.

Разом з тим, жодної іншої документації під час перевірки не витребовувалось, інших висновків не робилось. При цьому саме порушення позивача податковим органом обґрунтовано виключно висновкам акту перевірки контрагента ТОВ “Сінергія - А”.

Матеріали справи містять також докази і подальшої реалізації придбаного у ТОВ “Сінергія А”товару, що додатково підтверджує заявлену ними позицію. Зокрема, договір купівлі продажу між Товариством та СВК “Сокирянське”від 26 червня 2011 року №7-4/П-01126 (а.с. 82), видаткова накладна від 04 липня 2011 року №РП-3699 (а.с. 83), податкова накладна від 04 липня 2011 року №30 (а.с. 84), що також спростовує твердження скаржника викладені в апеляційній скарзі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про необхідність визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення від 27 вересня 2011 року №0003732330.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Вінниці залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01.11.2011 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 16 січня 2012 року .

Головуючий <Список >Смілянець Е. С.

Судді< Список >Сапальова Т.В.

< Список >Сторчак В. Ю.