Ухвала суду № 21102781, 11.01.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/7262/11 Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2012 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Драчук Т. О.

суддів: Гонтарука В. М. , Боровицького О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства "Служба безпеки "Арагон" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства "Служба безпеки "Арагон" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені , -

В С Т А Н О В И В :

Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з приватного підприємства «Служба безпеки «Арагон»адміністративно-господарських санкцій та пені.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2011 року задоволено даний позов.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Статтею 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (даліЗакон № 875-ХІІ) встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно з частиною 3 статті 18 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 3 статті 18-1 цього Закону державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що обовязок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обовязком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця.

Однак, підприємство повинно неухильно дотримуватись при цьому вимог ч.3 ст. 18 Закону щодо виділення і створення робочих місць для інвалідів, повідомлення державної службу зайнятості про те, яку категорію інвалідів воно може прийняти на такі створені ним місця, а також звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно звіту ПП «Служба безпеки Арагон» про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік форми №10-ПІ від 28.01.2011року, на підприємстві працювало 16 осіб, працівників, яким відповідно до вимог чинного законодавства встановлена інвалідність - не було. Кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", становить 1 особа.

Таким чином, наведене вище свідчить про те, відповідачем недобросовісно виконано вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо створення одного робочого місця для інваліда.

Колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта стосовно того, що не створення робочого місця для інваліда зумовлено специфікою діяльності підприємства, а саме, надання послуг в сфері охорони державної та іншої власності, оскільки Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" не робить виключень для певних категорії субєктів господарювання щодо невиконання вимог ст.18 цього Закону.

У частині 1 статті 20 Закону № 875-ХІІ зазначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Як вбачається із звіту, поданого підприємством до Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньорічна заробітна плата штатного працівника ПП «Служба безпеки «Арагон»у 2010 році становила 12131,25 грн. Виходячи з наведеного, а також зважаючи на недоведеність відповідачем факту вжиття всіх необхідних заходів для організації працевлаштування інвалідів, суд апеляційної інстанції вважає правомірним застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій в розмірі 12131,25 грн. (за не правцевлаштування 1 особи-інваліда) та пені в розмірі 163,80 грн. (за 45 днів порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Служба безпеки «Арагон»залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2011 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки визначені ст.ст.212, 254 КАС України.

Головуючий <Список >Драчук Т. О.

Судді< Список >Гонтарук В. М.

< Список >Боровицький О. А.

<Список >

<Список >