Ухвала суду № 21102718, 10.01.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/10192/11

Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Білоуса О.В. Курка О. П.

при секретарі: Марчаку А.В.

за участю представників сторін:

позивача - Куковицького Д.М.

відповідача - Кушнір А.М., Федючка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції уВолочиському районі Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бітум-Буд" до Державної податкової інспекції уВолочиському районі Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000772301/0 від 06.07.2011 року , -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бітум-Буд" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Волочиському районі.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року зазначений позов задоволено в повному обсязі, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Волочиському районі № 0000772301/0 від 06.07.2011 року.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням ДПІ у Волочиському районі подала апеляційну скаргу, в якій, з посилання на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до невірного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив, у звязку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції державною податковою інспекцією у Волочиському районі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Бітум - Буд" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала цивільно - правові відносини з платником податків ФОП ОСОБА_5 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 за жовтень 2009 року та TOB "Фарма Трейдімпекс" за вересень 2010 року, за результатами якої складено акт № 515/23/34282184 від 09.06.2011 року.

Згідно висновків даного акту, перевіркою встановлені порушення позивачем пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету всього на суму 102167 грн., в тому числі за вересень 2010 року 2167 грн., за жовтнь 2009 року 100000 грн.

На підставі виявлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000772301 від 06 липня 2011 року.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що позивачем в документальній формі були належним чином оформлені усі господарські операції щодо придбання будівельних матеріалів та будівельного вагончика контрагентами позивача, у звязку з чим до складу валових витрат та податкового кредиту на законних підставах віднесені суми витрат та суми податку на додану вартість із сум витрат на оплату послуг.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком попередньої судової інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з видаткової накладної від 30.10.09р. № РН-0000125, податкової накладної від 30.10.09р. №95, а також свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ФОП ОСОБА_5 від 23.05.03р. серії НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію його як платника податку на додану вартість від 10.02.09р. № 100200459, на час здійснення операції по придбанню товару ФОП ОСОБА_5 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 був зареєстрованим в єдиному державному реєстрі і у позивача не було підстав відмовитись від укладення з ним угоди.

Взаємовідносини позивача з TOB "Фарма Трейдімпекс" по придбанню будівельного вагончика на суму 13000 грн. підтверджуються договором поставки від 10.09.10р. № 161, видатковою та податковою накладною, за вересень 2010 року на загальну суму 13000 грн. в т.ч. ПДВ 2166,67 грн. за будівельний вагончик. Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені до податкового кредиту вересня 2010 року, відображених у реєстрах отриманих податкових накладних та відповідають даним податкових декларацій з ПДВ за вересень 2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, вагончик отриманий за довіреністю особисто заступником директора ОСОБА_6 та розрахунки по вище вказаній операції проведено в безготівковій формі з рахунку Укрсоцбанку згідно платіжного доручення №660 від 16.09.10р. на суму 13000грн.

На підтвердження проведення позивачем будівельних робіт та використання будівельних матеріалів в межах його господарської діяльності позивачем надано акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень-грудень 2009 року по будівництву та благоустрою жилого будинку в м. Харкові де позивач був підрядником.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ «Бітум-Буд» сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому продавцями товару - TOB "Фарма Трейдімпекс" та ФОП ОСОБА_5 Суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки податок на додану вартість входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві.

Податковий кредит згідно пункту 1.7 статті 1 Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в тій самій редакції не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Таким чином Закон України "Про податок на додану вартість" визначає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначений Закон не передбачає.

Судом першої інстанції встановлено та відповідачем не спростовано, що на час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до і податкового кредиту сум податку на додану вартість) продавці були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Статтею 228 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

В ході розгляду справи відповідачем не було надано жодних доказів на підтвердження недоотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою - третьою, пятою та шостою ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

За даних обставин суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у Волочиському районі № 0000772301/0 від 06.07.2011 року.

Згідно із ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, то підстав для її задоволення не має.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, судова колегія вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства та всебічно перевіривши обставини справи, вирішив її у відповідності з нормами матеріального права та постановив обґрунтоване рішення, а тому підстав для його скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції уВолочиському районі Хмельницької області, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 16 січня 2012 року .

Головуючий /підпис/ Совгира Д. І.

Судді/підпис/ Білоус О.В.

/підпис/ Курко О. П.

З оригіналом згідно:

секретар