Ухвала суду № 21098237, 19.01.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2012 р.Справа № 2-а-10264/08/2170 Категорія: 10.1Головуючий в 1 інстанції: Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яковлева Ю.В.

судді Запорожана Д.В.

судді Жука С.І.

при секретарі Довженко А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Автомир-Херсон»на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року по адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона до ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю «Автомир-Херсон», треті особи - Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Херсонській області, публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк»про стягнення несплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування,

встановила:

Позивач УПФУ в Суворовському районі м. Херсона 04.12.2008 року звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути на його користь недоплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 2100 грн. з операції по придбанню ОСОБА_5 нового легкового автомобіля. Звернувшись з позовом до ОСОБА_5, позивач в позовній заяві зазначив, що діючим законодавством на УПФУ покладений обов'язок по здійсненню контролю за надходженням страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян. В ході проведеної перевірки перерахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій при відчуженні нових легкових автомобілів за період з 01.01.07 року по 31.03.08 року були виявлені порушення вимог Закону України "Про збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування" та Постанови КМУ №1740 від 03.11.98 року "Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій". Позивач зазначив, що перевіркою був виявлений факт недоплати ОСОБА_5 при реєстрації нового легкового автомобіля збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 2100 грн. Обґрунтовуючи наявність у ОСОБА_5 обов'язку по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні легкового автомобіля, позивач посилався на положення вищезазначеного Порядку.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 16.10.2009 року було залучено товариство з обмеженою відповідальністю «Автомир-Херсон»до участі в справі в якості другого відповідача.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 05.08.2009 року до участі у справі в якості третьої особи було залучене публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк».

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмовому провадження.

Відповідач ОСОБА_5 надала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Представник відповідача ТОВ «Автомир-Херсон»в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи у свою відсутність не надав.

Представник третьої особи - УДАІУМВС України в Херсонській області надав суду копію квитанції до прибуткового касового ордеру №2384/з760 від 12.12.2007 року про сплату ТОВ «Автомир-Херсон»250 грн. за реєстрацію автомобіля в органах ДАІ. Представник третьої особи в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, пояснень по суті позову не надав.

Представник ПАТ КБ «Правекс-Банк»надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Автомир-Херсон»(код ЄДРПОУ 35027749) на користь управління Пенсійного Фонду України в Суворовському районі м.Херсона 2100 (дві тисячі сто) гривень недоплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

В задоволені позовних вимог до ОСОБА_5 було відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Автомир-Херсон», з посиланням на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що комісією у складі представників органів Пенсійного Фонду України в Херсонській області було проведено позапланову перевірку щодо перерахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій при відчужені нових легкових автомобілів за період з 01.01.07 року по 31.03.08 року, результати якої відображені в акті № 20 від 09.06.2008 року.

З вищезазначеного акту № 20 вбачається, що за результатами перевірки реєстраційних справ нових легкових автомобілів, реєстрів МВ РЕР м. Херсона УДАІ по реєстрації транспортних засобів та виписок Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області щодо фактичного надходження коштів від операцій по відчуженню легкових автомобілів за вказаний період, по 300 справам були виявлені розбіжності між сумами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій при відчужені нових легкових автомобілів, зазначеними у квитанціях платників, які знаходяться у реєстраційних справах МВ РЕР м. Херсона УДАІ, та фактичними сумами цього збору, що надійшли на рахунок УПФУ. Дані по виявленим розбіжностям наведені у додатку № 2 до акту перевірки.

Обставини сплати ОСОБА_5 вказаного збору відображені у додатку №2 наступним чином: дата перерахування коштів - 12.12.07 року; підлягало сплаті та наявна квитанція на дану суму - 2 250 грн.; № платіжного доручення - 2384/з760; ПІБ покупця - ОСОБА_5; назва банківської установи -ХФ АКБ "Правекс-Банк"; фактична дата надходження коштів - 12.12.07 року; фактично надійшло збору - 150 грн.; розбіжність між сумою, що підлягала сплаті, та сумою, яка фактично надійшла - 2100 грн..

Вказані у додатку №2 розмір збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, який підлягав сплаті з операції по реалізації ОСОБА_5 вказаного легкового автомобіля, а також сума цього збору, яка фактично поступила до УПФУ, сторонами не оспорюються.

Таким чином, суд 1-ї інстанції вірно вважає доведеним той факт, що з операції купівлі-продажу легкового автомобіля «МІТSUВІSІ LАNСЕR», яка проведена між ОСОБА_5 та ТОВ «Автомир-Херсон»шляхом оформлення довідки-рахунку № 908960, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування фактично був сплачений в сумі 150 грн., а тому сума недоплати цього збору від зазначеної операції складає 2100 грн.

Статтею 14 Закону України "Про систему оподаткування", збір на обов'язкове державне пенсійне страхування віднесений до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст. 4 цього ж Закону, платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про систему оподаткування" визначено, що сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.

Пунктом 7 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР, якою визначено виключний перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачено, що платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

Юридичний термін "відчуження" означає передачу майна у власність іншій особі; один із способів здійснення власником повноважень розпорядження.

Таким чином, відповідно Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" обов'язок по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні легкових автомобілів покладається саме на продавця автомобіля.

Відповідно до п. 12 Постанови КМУ №1740 від 03.11.98 року "Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій", платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, тобто покупці.

Відповідно до частини 4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи наявні суперечність між законом та підзаконним актом щодо визначення платника збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів, суд 1-ї інстанції у відповідності до ч. 4 ст. 9 КАС України при вирішені даного спору керувався положеннями Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР і прийшов до правильного висновку, що відповідальною особою за недоплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції по реалізації ОСОБА_5 легкового автомобіля є продавець цього автомобіля, тобто ТОВ «Автомир-Херсон», а тому пред'явлення даного позову до ОСОБА_5 є безпідставним.

Розмір вказаного збору визначено ст. 4 вищезазначеного Закону - 3 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного п. 6 ст. 2 цього ж Закону.

Згідно п. 6 ст. 2 того ж Закону, об'єктом оподаткування для платників збору, визначених п. 7 ст. 1 цього Закону, є вартість легкового автомобіля.

Відповідно до акту перевірки № 20 в матеріалах реєстраційної справи на придбаний ОСОБА_5 у ТОВ «Автомир-Херсон»автомобіля «МІТSUВІSІ LАNСЕR»знаходиться квитанція про сплату вищевказаного збору на суму 2 250 грн., проте зазначена в цій квитанції сума не відповідає сумі, яка фактично надійшла до УПФУ.

Згідно наданої банком заяви на переказ готівки №2384/з760 від 12.12.07 року через банк від імені ОСОБА_5 була проведена оплата збору до Пенсійного Фонду в сумі 150 грн.

Докази того, що така невідповідність виникла внаслідок невиконання банком свого обов'язку по повному перерахуванню вказаного збору до Пенсійного фонду - відсутні, а тому суд 1-ї інстанції обґрунтовано не знайшов підстав для стягненнями з банку вищевказаної суми недоплаченого збору до Пенсійного Фонду.

Згідно листа слідчого управління УМВС України в Херсонській області від 31.03.2010 року за №8/3156, в провадженні цього слідчого органу знаходиться кримінальна справа №250038-08, порушена 17.10.08 року за ч. 2 ст. 192 КК України за фактом ненадходження до Пенсійного фонду обов'язкових платежів під час реєстрації транспортних засобів, які наведені в акті перевірки № 20 від 09.06.08 року, і факт ненадходження цих платежів під час реєстрації транспортного засобу ОСОБА_5 також розслідується в рамках цієї кримінальної справи, досудове слідство по справі триває.

Виходячи з того, що докази виконання ТОВ «Автомир-Херсон»свого обов'язку по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції по реалізації ОСОБА_5 легкового автомобіля в сумі 2 250 грн. відсутні, а також враховуючи той факт, що цей збір фактично був сплачений частково в сумі 150 грн., то суму недоплати цього збору в розмірі 2100 грн. суд 1-ї інстанції вірно визнав за необхідне стягнути з ТОВ «Автомир-Херсон».

Встановлення в рамках зазначеної кримінальної справи конкретної фізичної особи, винної у ненадходженні цього збору до УПФУ в повному обсязі і у наданні до МРЕВ недостовірних даних про фактичну його сплату, не звільняє ТОВ «Автомир-Херсон»від обов'язку забезпечити повноту сплати цього збору.

Відповідно до Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388, державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обовязкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

Судом 1-ї інстанції було встановлено, що придбаний ОСОБА_5 у ТОВ «Автомир-Херсон»автомобіль «МІТSUВІSІ LАNСЕR»був зареєстрований в органах Державтоінспекції.

Документами, які підтверджують факт сплати податків і зборів (обовязкових платежів), є платіжні документи банківських установ, через які проводяться ці платежі - платіжні доручення, квитанції, тощо.

Діюча в Україні система державної реєстрації транспортних засобів дозволяє проводити реєстраційні дії на підставі наданих платіжних документів встановленої форми, посвідчених банківськими установами, про сплату податків і зборів без встановлення самого факту надходження цих коштів до відповідних бюджетів та фондів. Перевірка підрозділами Державтоінспекції під час реєстрації транспортних засобів платіжних документів на їх справжність, а також встановлення факту надходження податків та зборів до відповідних бюджетів та фондів, законодавством не передбачена.

Таким чином, державна реєстрація за ОСОБА_5 автомобіля могла бути проведена на підставі платіжного документа про сплату збору до УПФУ без підтвердження самого факту надходження цього збору до УПФУ.

Оскільки сума в квитанції ПАТ КБ "Правекс-Банк" про сплату збору до Пенсійного фонду, яка знаходиться в реєстраційній справі на придбаний ОСОБА_5 автомобіль, не відповідає сумі в наданій банком заяві на переказ готівки №2384/з760 від 12.12.07 року, а також сумі, яка фактично поступила до УПФУ, суд 1-ї інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що реєстрація за ОСОБА_5 вказаного автомобіля була проведена на підставі платіжного документа про сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що не відповідає дійсності, тобто є підробленим.

Як вже було зазначено вище, даний факт є предметом розслідування в рамках кримінальної справи №2500038-08.

Сам факт державної реєстрації за ОСОБА_5 придбаного у ТОВ «Автомир-Херсон»автомобіля не може бути доказом виконання ТОВ «Автомир-Херсон»свого обов'язку по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Автомир-Херсон»залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року по адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона до ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю «Автомир-Херсон», треті особи - Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Херсонській області, публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк»про стягнення несплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий:Ю.В. Яковлев

Суддя:Д.В. Запорожан

Суддя:С.І. Жук