Ухвала суду № 21096320, 17.01.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2012 р. Справа № 24494/10 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді:Улицького В.З.

суддів:Шавеля Р.М., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Стецків І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.03.2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тербудматеріали" до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним рішення про стягнення та продаж інших актів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу №41109/7/24-0146 від 01.07.2008 року,-

встановила:

Позивач звернувся до суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним рішення про стягнення та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу №41109/7/24-0146 від 01.07.2008 року.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що у спірному рішенні відповідач не визначив суму податкового боргу, дату його виникнення чи узгодження, а тому позивач не погоджується з ним та вважає його безпідставним. Позивач просив позов задоволити.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.03.2010 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Тернопільської ОДПІ №41109/7/24-0146 від 01.07.2008 року "Про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу"

Постанову суду першої інстанції оскаржила Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою в позові відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Тернопільською ОДПІ було надіслано та позивачем отримано першу податкову вимогу від 25.01.2008 року №1/154, якою була визначена сума податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями станом на 25.01.2008 року в розмірі 18 135,71 грн. та другу податкову вимогу від 11.04.2008 року №2/539, якою була визначена та сама сума податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями станом на 11.04.2008 року.

Підставою для нарахування зазначеної суми податкового боргу стали акт про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати земельного податку №3286/15-02/05468831 від 10.04.2007 року та прийняті за результатами його розгляду податкові повідомлення-рішення №0003711502/0/35015 від 16.05.2007 року, №0003711502/1/59535 від 30.08.2007 року - за результатами розгляду первинної скарги платника податків та №0003711502/2/81138 від 04.12.2007 року - за результатами розгляду повторної скарги платника податків.

Позивач в порядку адміністративного оскарження скаргу до ДПА України на податкове повідомлення-рішення ТОДПІ від 16.05.2007 року не подавало, а тому відповідно до п.п.5.2.2 та п.п.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181, в десятиденний строк з моменту отримання рішення ДПА в Тернопільській області про розгляд повторної скарги платника податків, податкове зобов'язання вважається узгодженим.

Відповідно до п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону, у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначених у підпунктах "а"-"в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Оскільки, дане податкове зобов'язання позивачем у визначений законом строк сплачене не було, то згідно п.5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки встановлені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Разом з тим, відповідно до приписів підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону 2181 при зверненні платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду справи по суті і прийняття відповідного рішення.

Колегією суддів встановлено, що в березні 2008 року ТОВ "Тербудматеріали" звернулось з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 16.05.2007 року №0003711502/0/35015 до Господарського суду Тернопільської області. Ухвалою суду від 02.04.2008 року було відкрите провадження у справі. Тобто з цього дня податкове зобов'язання ТОВ "Тербудматеріали" вважалось неузгодженим.

Однак, незважаючи на це, Тернопільська ОДПІ надіслала позивачу другу податкову вимогу 11.04.2008 року, а 01.07.2008 року прийняла рішення №41109/7/24-0146 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

З картки платника податків ТОВ "Тербудматеріали" вбачається, що станом на 01.03.2010 року сума боргу в розмірі 18 035, 71 грн., яка була визначена в податкових повідомленнях-рішеннях Тернопільської ОДПІ від 16.05.2007 року №0003711502/0/35015 та №0003711502/2/81138 від 04.12.2007 року, була знята. Таким чином, Тернопільська ОДПІ відповідно до п.п. '"в" п.п. 6.4.1 п.6.4 ст. 6 Закону №2181 відкликала податкові повідомлення і податкові вимоги.

Відтак, судова колегія вважає що рішення №41109/7/24016 Тернопільської ОДПІ є незаконним і таким що підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.03.2010 року у справі №2а-1048/08/1970 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Шавель

В. Каралюс

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 19.01.2012 року