Ухвала суду № 21096120, 12.01.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2012 р. <Текст >Справа № 49936/11 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Обрізко І.М., Яворського І.О.,

з участю секретаря судового засідання:Дембіцькій Х.М.,

розглянувши в відкритому засіданні в місті Львові в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожні технології» ЛВ до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

13.05.2011 року представник ТзОВ «Дорожні технології» ЛВ звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова про визнання протиправними дій, які полягають у викладенні в акті перевірки №252/23-2/35854934 від 15 квітня 2011 року недостовірних та незаконних висновків (відомостей) про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Віктор Ко» за період з 01 травня по 31 серпня 2010 року; скасування податкового повідомлення-рішення від 04 травня 2011 року №0000202340/0/10002.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що за результатами проведеної відповідачем перевірки з питань правильності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 01 травня по 31 серпня 2010 року, складено Акт №252/23-2/35854934 від 15 квітня 2011 року в якому зазначені необґрунтовані висновки про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТзОВ «Віктор Ко». Стверджує, що товарність операцій з договору підряду №01/10 від 03 травня 2010 року підтверджується первинними документами. Крім того, вказує на те, що відповідачем на час перевірки використано виключно відомості інших актів перевірок та інформаційних баз даних, які містять твердження про можливість укладення вказаним контрагентом фіктивних правочинів.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 року позов задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова №0000202340/0/10002 від 04 травня 2011 року.

Представник Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що згідно даних податкового обліку, а саме представлених до перевірки податкових накладних, встановлено включення до складу податкового кредиту ПДВ з вартості наданих послуг підряду по виконанню робіт , а саме поточного ремонту доріг відповідно до податкових накладних отриманих від ТзОВ "Віктор Ко". Разом із тим, судом першої інстанції не врахованого того, що ДПІ у Залізничному районі складено та направлено в ДПІ у районах та містах для здійснення відповідних заходів акт нікчемності правочину та безтоварності № 3282/23-2/20799703 від 30.12.2010 р., в якому встановлено порушення: п 1, п.2 ст. 215, ст. 203 , ст.216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТзОВ „Віктор Ко" при придбанні та продажу товарів (послуг). Вищевказаним актом перевірки встановлено, що правочини, які виконувались за період з 01.01.2009 р по 04.11.2010 року ТзОВ "Віктор Ко" з контрагентами - покупцями (згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України) не спричиняють реального настання правових наслідків, оскільки по контрагентах-покупцях не представлено жодних документів на отримання товарів(робіт, послуг), а тому дані договори є нікчемними. У результаті порушення ТзОВ „Віктор Ко" своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені з контрагентами на реалізацію ТМЦ ( робіт, послуг) на адресу останніх, мають протиправний характер. А такий правочин, в наслідок якого неправомірно віднесений ПДВ до складу податкових зобов'язань по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави та суперечить інтересам держави та суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже згідно з ч.2 ст. 228 Цивільного Кодексу є нікчемним. На запит ДПІ у Залізничному районі в ході проведення документальної перевірки ТзОВ „Віктор Ко" не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань в т.ч.: головні книги, журнали-ордери та картки рахунків № 311 «Поточні рахунки у національній валюті», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 70 «Доходи від реалізації», 641 Розрахунки по податкам», 643 «Податкові зобов'язання», 681 «Розрахунки по авансам отриманим», податкові накладні, реєстри виданих податкових накладних, видаткові накладні, тощо. Для перевірки не надано накладні, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, довіреності, картки складського обліку, накази на прийняття та звільнення працівників, договори цивільно-правових відносин, оренди складських приміщень та автотранспорту та інші документи, що свідчать про фактичне здійснення господарських операцій не надано.

В судовому засіданні державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова надав пояснення та просив задоволити апеляційну скаргу, а представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожні технології» ЛВ заперечив проти них.

Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що в період з 04 по 08 квітня 2011 року на підставі наказу №305 від 04 квітня 2011 року працівниками Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань правильності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 01 травня по 31 серпня 2010 року, за результатами якої складено Акт перевірки №252/23-2/35854934 від 15 квітня 2011 року.

Як вбачається з висновків вищенаведеного Акту перевірки, відповідачем встановлено порушення зі сторони позивача вимог пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем завищено податковий кредит на суму 142 503 грн. Так згідно п.3.2 (Податковий кредит), відповідач дійшов до висновку про нікчемність договору, укладеного між позивачем та його контрагентом - ТзОВ «Віктор Ко», а відтак і про безтоварність операцій з виконання цього договору.

На підставі вищевказаного Акту перевірки відповідачем 04 травня 2011 року винесено податкове повідомлення-рішення №00202340/0/10002, яким позивачу визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 178 376, 25 грн., з яких 142 701 грн. за основним платежем та 35 675, 25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до договору підряду №01/10 від 03 травня 2010 року, укладеного між ТзОВ «Дорожні технології» ЛВ (замовник) та ТзОВ «Віктор Ко» (виконавець), виконавець зобов'язується в строки та на умовах, викладених в цьому договорі виконати та передати виконані роботи по актах прийому-передачі згідно ДБН в системі АВК-5, а замовник зобов'язується своєчасно прийняти і оплатити вартість виконаних робіт згідно актів прийому-передачі.

Позивачем з метою доведення його позиції про товарність усіх операцій згідно укладеного між ним та його контрагентом ТзОВ «Віктор Ко» договору, представлено суду відповідні податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт. На підтвердження використання отриманих від ТзОВ «Віктор Ко» послуг в господарській діяльності в якості субпідрядних, позивачем представлені договора укладені між таким та ВАТ «Укрзахідвуглебуд», Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради, Сихівською районною адміністрацією Львівської міської ради, Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує, проти адміністративного позову.

У відповідності до п.2.3.4 п.2.3 вищенаведеного Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року №327 (надалі Порядок), не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинному на час існування правовідносин з приводу яких виник спір) визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відсутність в суб'єкта господарювання транспортних засобів та великого штату працівників, на що посилається відповідач, не може бути достатнім підтвердженням його висновків про неможливість ведення підприємницької діяльності таким суб'єктом, оскільки вказані ресурси можуть залучатися на підставі договорів підряду. А наявні у податкового органу відомості про окремі випадки укладення суб'єктом господарювання нікчемних договорів не може свідчити про фіктивність усіх договорів за участі такого суб'єкта.

Судом беруться до уваги вищенаведені представлені позивачем первинні документи, які підтверджують товарність вказаних операцій.

Статтею 215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин. якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

З вищенаведеного вбачається, що нікчемним є договір лише у випадках прямо передбачених законом.

Однак, відповідач не надав суду достатніх та належних доказів з яких можливо було б встановити спрямованість вищезгаданого договору проти публічного порядку, що могло б слугувати підставою для розцінювання такого нікчемним.

Судом також береться до уваги той факт, що договір, який на думку відповідача є нікчемним, в судовому порядку недійсним не визнавався.

Висновки органу державної податкової служби про безтоварність та нікчемність правочинів без дослідження первинних бухгалтерських документів та документів бухгалтерської і фінансової звітності, не можуть вважатись достатньо обґрунтованими.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, про те, що висновки органу державної податкової служби про нікчемність фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТзОВ «Віктор Ко» є помилковими, а податкове повідомлення-рішення від 04 травня 2011 року №0000202340/0/10002 підлягає скасуванню.

В постанові Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.08.2011 року у справі № 2270/713/11 за позовом ПП «Арт Регіон» до Старокостянтинівської ОДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень одним із контрагентом позивача є фірма ТОВ « Віктор Ко». ДПІ у цій справі правочини по придбанню відповідних товарів та виконанню робіт в акті перевірки ПП «Арт Регіон» визнало безтоварними, при цьому як вважає суд податковим органом не враховано той факт, що відповідний товар фактично використано при провадженні господарської діяльності, не враховано реальне існування товару, а також те, що дохідна частина підприємства сформована за наслідками такої операції та податковим органом не змінена і порушень там не виявлено. В період укладання та виконання договорів з січня по серпень 2010 року ТОВ « Віктор Ко» був зареєстрований як юридична особа, відомості про нього були внесенні до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а тому підстав вважати договори нікчемними або фіктивними немає. Тобто, Вінницький апеляційний адміністративний суд, аналізуючи докази у даній конкретній справі, прийшов до висновку, що в цей період ( який і розглядається у даній справі) ТОВ « Віктор Ко» і проводило господарську діяльність, аналогічну до цього випадку і порушень при цьому суд не виявив.

Суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 року у справі № 2а-5486/11/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожні технології» ЛВ до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 17.01.2012 року.

Головуючий суддяВ.П. Дякович

СуддіІ.М. Обрізко

І.О. Яворський