Постанова № 21094267, 18.01.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-1460/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"18" січня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Лічевецького І.О., Петрика І.Й.,

при секретарі Белові С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-2002»на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.05.2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-2002»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Моноліт-2002»звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, в якому просили визнати недійсним податкові повідомлення-рішення №0006252307/0 та №0006262307/0 від 19.08.2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.05.2011 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.05.2011 року та постановити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов повністю. Свої вимоги позивач аргументує тим, що суд першої інстанції неповно зясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Відмовляючи в задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірні податкові повідомлення-рішення винесено відповідачем правомірно та у відповідності до норм чинного законодавства.

З вказаними висновками Окружного адміністративного суду м. Києва не погоджується суд апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Моноліт-2002»з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 13.08.2010 року № 2077/2307/32049466 та прийнято податкові повідомлення-рішення № 0006252307/0 від 19.08.2010 року та № 0006262307/0 від 19.08.2010 року.

В акті перевірки зазначені порушення ТОВ «Моноліт-2002»вимог п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Перевіркою встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між ТОВ «Моноліт-2002»та ПП «КФ «Енерго-Вокс», укладено наступні договори: № 24/08сп від 09.04.2008 року про супроводження Державного архітектурно-будівельного контролю, забезпечення отримання дозволу на попередні роботи по обєкту Карго Центр Київ-ССК Логістик Парк в с. Колонщина Макарівського району Київської області; № 25/08сп від 18.04.2008 року на виконання проектно-вишукувальних робіт по топозйомці м-бу 1:500 для розміщення Карго Центр Київ-ССК Логістик Парк в с. Колонщина Макарівського району Київської області, договором передбачено надання виконавцем технічного звіту; № 26/08сп від 22.04.2008 на виконання проектно-вишукувальних робіт по топозйомці м-бу 1:500 для розміщення Карго Центр Київ-ССК Логістик Парк в с. Колонщина Макарівського району Київської області, договором передбачено надання виконавцем технічного звіту; договір № 27/08сп від 25.04.2008 року на виконання інженерно-геологічних вишукувань під Карго Центр Київ-ССК Логістик Парк в с. Колонщина Макарівського району Київської області, договором передбачено надання виконавцем звіту про інженерно-геологічні вишукування; договір № 28/08сп від 30.04.2008 року на виконання підготовчих робіт на обєкті Карго Центр Київ-ССК Логістик Парк в с. Колонщина Макарівського району Київської області; № 29/08сп від 27.05.2008 року на виконання наступних робіт: агрохімічне обстеження земель на площі 48,53 га та відібрання 50 зразків ґрунту; у відібраних ґрунтових зразках Субпідрядник (ПП «КФ «Енерго-Вокс») зобовязується визначити наступні агрохімічні показники: гідролітичну кислотність, рН сольовий, кальцій, магній, гумус, азот, фосфор, калій, бор, марганець, мідь, цинк, кадмій, свинець, ДДТ, гексахлоран, цезій 137; на основі проведених досліджень видаються картограми вмісту елементів живлення, книга хімізації полів з еколого-агрохімічними паспортами полів з визначеною бальною оцінкою.

Крім того, підставою для нарахування податкового зобовязання по податку на прибуток стала Постанова Господарського суду Київської області від 14.04.2009 року, ТОВ «Проектрембуд»визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура по справі №Б18/044-09.

Обговорюючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, судова колегія зважає на таке.

Аналізуючи наведені доводи, колегія суддів зважає на таке.

Під валовими витратами виробництва та обігу, наведеному у п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», слід розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 даного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 згаданого Закону податкова накладна видається в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 зазначеного вище Закону передбачає, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вже було зазначено, позивачем сплачено контрагенту суми податку на додану вартість, що безпосередньо підтверджується податковими накладними, при цьому реальний характер взаємовідносин між підприємствами підтверджується вищезазначеними первинними бухгалтерськими документами.

Враховуючи зазначені норми права та викладені обставини справи, колегія суддів приходить до переконливого висновку, що позивач має достатні і передбачені Законом України «Про податок на додану вартість»підстави для віднесення сум сплаченого на користь постачальника ПДВ до складу податкового кредиту і передбачені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємства»підстави для включення до складу валових витрат витрати, пов'язані з придбанням товарів і робіт від ПП «КФ «Енерго-Вокс».

Крім цього, посилаючись на ст.ст.203, 207 ГК України перевіряючи, проте, не зробили висновок про недійсність операцій, проведених підприємствами ТОВ «Моноліт-2002»і ПП «КФ «Енерго-Вокс»у встановленому законом порядку, тобто судовому, ці операції недійсними не визнані, також не визнані недійсними судом і акти прийому-передачі матеріальних цінностей, податкові накладні.

Предметом діяльності товариства є промислове видобування вапняків в якості сировини тощо.

Матеріали справи свідчать, що позивач замовляв у ПП «КФ «Енерго-Вокс»супроводження ДАБК та забезпечення отримання дозволу на попередні роботи по обєкту Карго Центр Київ-ССК Логістик Парк в с. Колонщина Макарівського району Київської області, пректно-вишукувальні роботи по топозйомці м-бу 1:500 для розміщення Карго Центр Київ-ССК Логістик Парк в с. Колонщина Макарівського району Київської області, інженерно-геологічні вишукування під Карго Центр Київ-ССК Логістик Парк в с. Колонщина Макарівського району Київської області підготовчі будівельні роботи на обєкті Карго Центр Київ-ССК Логістик Парк в с. Колонщина Макарівського району Київської області.

На підтвердження замовлених робіт у ПП «КФ «Енерго-Вокс»позивачем було надано належним чином завірені копії наступних документів: виписок банку, квитанцій про оплату, видаткових накладних, акта виконаних робіт.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить висновку, що господарські операції позивача з ПП «КФ «Енерго-Вокс»є реальними та підтверджуються необхідними документами, а товар придбавався з метою використання позивачем у власній господарській діяльності, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Не можливо також не відмітити, що невиконання директором ПП «КФ «Енерго-Вокс»своїх обов'язків, про що встановлено у вироку Жовтневого районного суду м. Луганська від 29.01.2009 року, не виключає можливість здійснення даним підприємством реальних господарських операцій.

За приписами пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону (пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону).

На момент складання податкових накладних контрагент позивача ПП «КФ «Енерго-Вокс» зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичний осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

За ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»відомості, які підлягають внесенню до ЄДРПОУ, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Витяг з ЄДРПОУ повністю підтверджує, що ПП «КФ «Енерго-Вокс»станом на 2008 рік зареєстровано в Єдиному державному реєстрі, а засновником та особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені приватного підприємства значиться ОСОБА_3.

В акті перевірки відповідач, посилаючись на норми Цивільного та Господарського кодексів України, зазначив, що угода між ТОВ «Моноліт-2002»та ПП «КФ «Енерго-Вокс»укладалася з метою суперечною інтересам держави та суспільства.

Однак, з аналізу матеріалів справи слідує, що зміст зазначеної угоди не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цієї угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо. Слід зауважити, що в межах спірних правовідносин позивач не складав податкових накладних, а отримував такі податкові накладні від ПП «КФ «Енерго-Вокс», згідно яких і формував податковий кредит за відповідні періоди.

Отже, укладаючи угоду із своїм контрагентом, позивач мав всі документальні підтвердження господарської правосуб'єктності контрагента договору (здійснювати господарську діяльність, реалізовувати господарську компетенцію, мати зобов'язання, нести за ними відповідальність, тощо).

За таких обставин ТОВ «Моноліт-2002»не може нести відповідальність за зобовязаннями, в яких вони не приймали участі, та при укладенні вищезазначених договорів позивач є належним набувачем, а тому висновки, викладені в акті перевірки, є неправомірними, а донараховані зобовязання незаконними.

Щодо вироку Жовтневого районного суду м. Луганська від 29.01.2009 року, необхідно відзначити наступне.

Відповідно до даного вироку ОСОБА_3, директора ПП «КФ «Енерго-Вокс»визнано виннним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво).

Його дії кваліфіковані судом як створення фіктивного підприємства, тобто субєкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності. Обставини, які б свідчили про ухилення ТОВ «Моноліт-2002»від сплати податків, вироком суду від 29.01.2009 року не встановлені. Докази заподіяння державі збитків оскаржуваною угодою суду, в тому числі на його вимогу, не подані, в матеріалах справи відсутні.

Що стосується висновку суду першої інстанції, щодо кредиторська заборгованість позивача з ТОВ «Проектрембуд»у сумі 9434865,00 грн., яка виникла за договорами з надання послуг по підготовці будівельних робіт, колегія суддів звертає увагу на таке.

Як встановлено судом першої інстанції, Постановою Господарського суду Київської області від 14.04.2009 у справі № Б18/042-09 ТОВ «Проектрембуд»визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.06.2009 у справі № Б18/044-09 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс станом на 19.05.2009 року по ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектрембуд». Ухвалено ліквідувати юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектрембуд». Провадження у справі № Б18/044-09 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектрембуд»припинено.14.04.2009 року скасовано державну реєстрацію ТОВ «Проектрембуд».

З таким висновком суду, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14.05.1992 року № 2343-ХП банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Пунктом 1.25 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що однією з ознак безнадійної заборгованості є оголошення юридичної особи банкрутом у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності).

Згідно з п. 2 ст. 32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.

Згідно з пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, державну реєстрацію ТОВ «Проектрембуд»скасовано відповідно до ухвали Господарського суду Київської області від 30.09.2010 року у справі №Б18/044-09/3, а дані про ліквідацію юридичної особи ТОВ «Проектрембуд», внесені до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 14.10.2010 року.

Отже, ТОВ «Моноліт-2002»має включити до валового доходу суму заборгованості перед ТОВ «Проектрембуд»з моменту скасування державної реєстрації останнього, тобто 14.10.2010 року, не у ІІ кварталі 2009 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження, а Постанова Окружного адміністративного суду від 12.05.2011 року прийнята за неповного зясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 2, 41, 71, 160, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-2002»на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.05.2011 року задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.05.2011 року скасувати.

Постановити по справі нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-2002» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати недійсним податкові повідомлення-рішення № 0006252307/0 та № 0006262307/0 від 19.08.2010 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

(Повний текст Постанови виготовлений 23.01.2012 року)

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Лічевецький І.О.

Петрик І.Й.