Ухвала суду № 21087928, 11.01.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/1639/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" січня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чаку Є.В.,

суддів: Маслія В.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря:Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Спецтранс»до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Спецтранс»звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання протиправними та скасування в повному обсязі податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 22.03.2011 року № 0001242320/0, яким приватному підприємству «Спецтранс»збільшено суму грошового зобовязання по платежу з податку на прибуток приватних підприємств, на загальну суму 165630,00 грн., у тому числі за основним платежем на суму 132504,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 33126,00 грн.; від 22.03.2011 року № 000125232070, яким приватному підприємству «Спецтранс»збільшено суму грошового зобовязання по платежу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), на загальну суму 132504,00 грн., у тому числі за основним платежем на суму 106003,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 26501,00 грн.

Чернігівський окружний адміністративний суд своєю постановою від 14 квітня 2011 року позовні вимоги задовольнив.

Не погоджуючись з даною постановою, відповідачем було подано апеляційну скаргу на постанову Чернігівського оружного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року в якій він просить скасувати дану постанову, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, та порушення ним норм процесуального та матеріального права.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у м. Чернігові проведена документальна позапланова невиїзна перевірка приватного підприємства «Спецтранс»з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських взаємовідносин з АТЗТ «Агропромпостач»за період з 01.08.2008 року по 31.03.2009 року. За результатами перевірки складено акт № 163/23/30380850 від 09.03.2011 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 202, 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, ст. 3, 42, 142 Господарського кодексу України, ст. 2, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1,2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ від 24.05.1995 року № 88; п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме ПП «Спецтранс»завищено валові витрати за рахунок віднесення до їх складу витрат по операціям з АТЗТ «Агропромпостач», але фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства, а саме послуги на автотранспортне обслуговування, на загальну суму 530015,00 грн., в тому числі за 3 квартали 2008 року у сумі 218988,00 грн., за 2008 рік у сумі 393297,00 грн., за 1 квартал 2009 року у сумі 136718,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 132504,00 грн., у тому числі за 3 квартали 2008 року у сумі 54757,00 грн., за 2008 рік у сумі 98324,00 грн., за І квартал 2009 р. у сумі 132504,00 грн. Також за висновками акту перевірки ПП «Спецтранс»безпідставно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 106002,94 грн., що призвело до завищення розміру податкового кредиту та заниження позитивної різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ у загальній сумі 106003,00 грн., у тому числі: за серпень 2008 року у сумі 23441,00 грн., за вересень 2008 року у сумі 20357,00 грн., за жовтень 2008 року у сумі 15782,00 грн., за листопад 2008 року у сумі 7505,00 грн., за грудень 2008 року у сумі 11574,00 грн., за січень 2009 року у сумі 8302,00 грн., за лютий 2009 року у сумі 8945,00 грн., за березень 2009 року у сумі 10097,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Чернігові винесено податкові повідомлення - рішення від 22.03.2011 року № 0001242320/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 165630,00 грн.. у тому числі за основним платежем на суму 132504,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 33126,00 грн. та від 22.03.2011 року № 0001252320/0, яким збільшено суму грошового зобовязання ПП «Спецтранс»за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 132504,00 грн., у тому числі за основним платежем на суму 106003,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 26501,00 грн.

Судом першої інстанції було встановлено, що між ВАТ «САН ІнБев Україна», як замовником, та ПП «Спецтранс», як перевізником, укладені договори на перевезення вантажів від 01.01.2008 року № 3844, терміном дії з 01.10.2007 року до 31.12.2008 року, та від 01.01.2009 року № 1606301, терміном дії з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року.

Згідно зазначених договорів перевізник зобовязався доставляти довірені йому замовником вантажі до пункту призначення та видавати їх вантажоодержувачам, вказаним замовником, а замовник зобовязався сплачувати за перевезення вантажів встановлену сторонами плату. Через неможливість забезпечення позивачем належного виконання вищенаведених договорів на перевезення вантажів від 01.01.2008 року № 3844 та від 01.01.2009 року № 1606301, оскільки обсяг перевезень, який замовляє ВАТ «САН ІнБев Україна», перевищує можливості, наявного у позивача автомобільного транспорту 01.08.2008 року між ПП «Спецтранс», як (замовник), та акціонерним товариством закритого типу «Агропромпостач»(виконавець), був укладений договір на автотранспортне обслуговування № 42/1, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобовязався своїм (власним або орендованим) автомобільним транспортом, перевозити вказані йому замовником вантажі з пунктів відправлення в пункти призначення, а замовник зобовязався оплачувати виконавцю вартість виконаних ним перевезень. Строк дії договору встановлювався з дня його укладення по 31.12.2008 року.

02.01.2009 року між ПП «Спецтранс», як замовником, та акціонерним товариством закритого типу «Агропромпостач», як виконавцем, був укладений договір на автотранспортне обслуговування № 37 відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобовязався своїм (власним чи орендованим) автомобільним транспортом перевозити вказані замовником вантажі з пунктів відправлення у пункти призначення, а замовник зобовязався оплачувати виконавцю суму виконуваних їм перевезень. Строк дії Договору встановлювався з дня його укладення до 31.12.2009 року.

Здача - прийняття наданих послуг з перевезення вантажів між ПП «Спецтранс»та АТЗТ «Агропромпостач»оформлялась актами виконаних робіт по транспортному обслуговуванню. Оплата послуг здійснювалась в безготівковій формі на поточний рахунок виконавця. Протягом перевіряємого періоду підписані акти виконаних робіт по транспортному обслуговуванню: від 31.08.2008 року за серпень 2008 року на суму 117205,00 грн., крім того ПДВ - 20 %: 23441,02 грн., всього з ПДВ: 140646,12 грн. (послуги оплачені платіжними дорученнями від 09.09.2008 року № 1143 на суму 45000,00 грн., від 11.09.2008 року № 1176 на суму 35646,12 грн., від 15.09.2008 року № 1205 на суму 60000,00 грн.);

від 30.09.2008 року за вересень 2008 року на суму 101782,70 грн., крім того ПДВ-20% : 20356,54 грн., всього з ПДВ : 122139,24 грн. (послуги оплачені платіжними дорученнями від 07.10.2008 року № 1272 на суму 40000,00 грн., від 15.10.2008 року № 1301 на суму 40000,00 грн., від 23.10.2008 року № 1325 на суму 42139,24 грн.);

від 31.10.2008 року за жовтень 2008 року на суму 78910,47 грн., крім того ПДВ-20% : 15782,09 грн., всього з ПДВ: 94692,56 грн. (послуги оплачені платіжними дорученнями від 12.11.2008 року № 1390 на суму 24692,56 грн., від 19.11.2008 року № 1418 на суму 30000,00 грн., від 21.11.2008 року № 1436 на суму 20000,00 грн., від 26.11.2008 року № 1458 на суму 20000,00 грн.);

від 30.11.2008 року за листопад 2008 року на суму 37527,30 грн., крім того ПДВ-20% : 7505,46 грн.. всього з ПДВ : 45032,76 грн. (послуги оплачені платіжними дорученнями від 17.12.2008 року № 1571 на суму 10000,00 грн., від 24.12.2008 року № 1602 на суму 15000,00 грн., від 25.12.2008 року № 1622 на суму 20032,76 грн.);

від 31.12.2008 року за грудень 2008 року на суму 57871,26 грн., крім того ПДВ - 20%: 11574,25 грн., всього з ПДВ: 69445,51 грн. (послуги оплачені платіжними дорученнями від 06.01.2009 року № 1654 на суму 5000,00 грн., від 13.01.2009 року № 1679 на суму 30000,00 грн., від 14.01.2009 року № 1700 на суму 10000,00 грн., від 21.01.2009 року № 1723 на суму 24445,51 грн.); від 31.01.2009 року за січень 2009 року на суму 41508,42 грн., крім того ПДВ - 20%: 8301,68грн.. всього з ПДВ : 49810,10 грн. (послуги оплачені платіжними дорученнями від 05.02.2009 року № 1770 на суму 20000,00 грн., від 12.02.2009 року № 1779 на суму 3600,00 грн., від 13.02.2009 року № 1798 на суму 10210,10 грн., від 17.02.2009 року № 1820 на суму 16000,00 грн.);

від 28.02.2009 року за лютий 2009 року на суму 44723,90 грн., крім того ПДВ 20 %: 8944,78 грн., всього з ПДВ: 53668,68 грн. (послуги оплачені платіжними дорученнями від 13.03.2009 року № 1895 на суму 10000,00 грн., від 18.03.2009 року № 1923 на суму 15668,68 грн., від 20.03.2009 року № 1947 на суму 18000,00 грн., від 27.03.2009 року № 1971 на суму 10000,00 грн.);

від 31.03.2009 року за березень 2009 року на суму 50485,58 грн., крім того ПДВ 20 %: 10097,12 грн., всього з ПДВ: 60582,70 грн. (послуги оплачені платіжними дорученнями від 08.04.2009 року № 2021 на суму 30000,00 грн., від 22.04.2009 року № 2078 на суму 30582,70 грн.).

Разом за переліченими актами та платіжними дорученнями ПП «Спецтранс»отримало та оплатило послуги з перевезення вантажів на загальну суму 530014,73 грн., крім того ПДВ - 20 %: 106002,94 грн., всього з ПДВ: 636017,67 грн.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Акти виконаних робіт по транспортному обслуговуванню, підписані між ПП «Спецтранс», як Замовником, та АТЗТ «Агропромпостач», як Виконавцем, мають усі обовязкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, а отже є первинними документами, що підтверджують факт отримання позивачем послуг з перевезення вантажів від АТЗТ «Агропромпостач».

Крім того, фактичне виконання АТЗТ «Агропромпостач»на замовлення ПП «Спецтранс»перевезень вантажів, які у ПП «Спецтранс», в свою чергу, замовляло ВАТ «САН ІнБев Україна», підтверджується оформленими на кожне перевезення товарно - транспортними та іншими накладними, копії яких в кількості 149 штук знаходяться в матеріалах справи.

Також, судом першої інстанції встановлено, що вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06.08.2010 року по справі № 1-172/2010, генеральний директор АТЗТ «Агропромпостач»- ОСОБА_2 визнаний винним в скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України. У вироку Новозаводського районного суду м. Чернігова не встановлено, що між ПП «Спецтранс»та «Агропромпостач» складались неправдиві рахунки фактури, видаткові накладні та податкові накладні, які свідчили про проведення господарських операцій, які в дійсності не відбувались. Також вироком не встановлено, що договори та первинні документи є підробленими.

Чернігівський окружний адміністративний суд, посилаючись на правомірність договорів, укладених між ПП «Спецтранс»та «Агропромпостач», прийшов до висновку про законність формування позивачам податкового кредиту, оскільки, на думку суду першої інстанції, такі правочини укладалися з наміром створення правових наслідків. Зокрема, зауважено, що у позивача присутні фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобовязань.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими доводами Чернігівського окружного адміністративного суду, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на момент виникнення правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає зазначені вище правочини таким, що відповідають моральним засадам суспільства, не порушують публічний порядок, спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, що також вірно було встановлено судом першої інстанції з наступних підстав.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:

1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 215 Цивільного Кодексу України передбачені підстави недійсності правочину, а саме:

1) недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу;

2) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу, під господарською діяльністю розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною 2 ст. 3 цього Кодексу передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а субєкти підприємництвапідприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»є первинний документ. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст. 1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Таким чином, судовою колегією встановлено, що формування податкового кредиту допускається за умови підтвердження відповідних сум, належним чином оформленими документами. Такими документами Закон визначає податкові накладні, що оформлені належним чином.

Враховуючи те, що податок на додану вартість в загальній сумі 106002,94 грн., сплачений (нарахований) у звязку з придбанням послуг у АТЗТ «Агропромпостач»з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях, на підставі належним чином оформлених податкових накладних, ПП «Спецтранс» цілком правомірно на підставі податкових накладних, керуючись пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»включило його до складу свого податкового кредиту. На думку колегії суддів, податковий орган не надав доказів на підтвердження тих обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. Також не доведено та не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди як то безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій.

Наведене вище повністю спростовує висновок акту перевірки щодо порушення позивачем ч. 5 ст. 203, ч.ч. 1 та 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України, що, на думку податкового органу, призвело до визнання договорів (правочинів), укладених з підприємством нікчемними.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

ДПІ в м. Чернігові не надано суду доказів того, що ПП «Спецтранс»не було використано у власній господарській діяльності отримані послуги за договорами автотранспортного обслуговування, навпаки в судовому засіданні встановлено, що послуги з перевезення вантажів, отримані від АТЗТ «Агропромпостач»були використанні ПП «Спецтранс»у власній господарській діяльності для надання послуг з перевезення вантажів ВАТ «САН ІнБев Україна».

Таким чином, суд приходить до висновку, що витрати на їх оплату в загальній сумі 530014,73 грн. позивач протягом перевіряємого періоду правомірно, на підставі актів виконаних робіт по транспортному обслуговуванню та п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»включив до складу валових витрат підприємства, тобто висновки ДПІ в м. Чернігові про завищення валових витрат та заниження податку на прибуток є безпідставними, як і подальше донарахування сум податку на прибуток. Твердження відповідача про відсутність у позивача підстав для відображення операцій з придбання транспортних послуг в регістрах бухгалтерського та податкового обліку є помилковими.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 41, 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Маслій В.І. Файдюк В.В. Файдюк В.В.