Постанова № 21087168, 11.01.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-1696/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б., Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"11" січня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІсаєнко Ю.А.;

суддів:Собківа Я.М., Сорочка Є.О.,

за участю секретаря: Прищепчука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробнича фірма «АрсАвіа» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування податкового повідомлення рішення від 06.09.2010 року №0002482305/0,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково виробнича фірма «АрсАвіа», звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва, в якому, з урахуванням уточнень просив суд скасувати податкове повідомлення рішення від 06.09.2010 року №0002482305/0.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2011 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не зявились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У звязку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 10.08.2010 року по 20.08.2010 року посадовою особою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва проведено позапланову виїзну перевірку фінансово господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробнича фірма «АрсАвіа»з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за січень 2010 року, за наслідками якої складений акт від 20.08.2010 року №5296/2305/35725964 (а.с. 9 11).

06 вересня 2010 року ДПІ у Дарницькому районі м. Києва винесено податкове повідомлення рішення №0002482305/0, яким на підставі акту перевірки за порушення п. 1.11 ст. 1, пп. 4.1.1, пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 1.7 ст. 1, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п 7.2.8 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково виробнича фірма «АрсАвіа»визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 219671,00 грн., у тому числі за основним платежем 146334,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 73337,00 грн. (а.с. 12).

В акті перевірки органом державної податкової служби встановлено неподання ТОВ НВФ «АрсАвіа»податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року; невизначення та несплата товариством суми податкового зобовязання з податку на додану вартість за січень 2010 року у сумі 146334,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не були своєчасно прийняті декларації ТОВ НВФ «АрсАвіа», що призвело до несплати позивачем суми податкового зобовязання з податку на додану вартість. При цьому суд першої інстанції дійшов висновку, що декларація з податку на додану вартість за січень 2010 року вважається прийнятою, оскільки відповідачем не була повернута та рішення щодо невизнання її як податковою звітністю останнім не приймалось.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Відповідно до абз. «а»пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Положеннями пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 лютого 2011 року ТОВ НВФ «АрсАвіа»було надіслано декларацію з податку на додану вартість за січень 2010 року поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення (а.с. 64), відповідно датою подання декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року є 11.02.2011 року.

Відповідно до абз. 3, 4, 5 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку. Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону.

Позивачем не надані докази на підтвердження оскарження дій службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку та сплати податкового зобовязання з податку на додану вартість за період січня 2010 року.

Відповідно до абз. 5 пп. 4.1.2. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Відповідно до п. 1.20. ст. 1 зазначеного Закону, апеляційне узгодження - узгодження податкового зобов'язання у порядку і строки, які визначені цим Законом за процедурами адміністративного або судового оскарження.

Таким чином, письмове повідомлення про невизнання звітності з пропозицією подати нову декларацію у розумінні пп. 4.1.2. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є формою рішення органу державної податкової служби, яке може бути оскаржене в адміністративному порядку до вищого контролюючого органу та в судовому порядку.

Позивачем також не надані докази з приводу отримання від органу державної податкової служби повідомлення про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року як податковою звітністю, або оскарження такого повідомлення в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем не було подано декларацію з податку на додану вартість за січень 2010 року до проведення позапланової виїзної перевірки фінансово господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробнича фірма «АрсАвіа»з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за січень 2010 року.

Відповідно до абз. «а»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Отже, зазначеною нормою передбачено право органу державної податкової служби визначати тільки податкове зобовязання, тому колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача щодо не формування відповідачем під час перевірки податкового кредиту.

Правильність визначення відповідачем суми податкового зобовязання позивачем не заперечується та не викликає у суду будь-яких сумнівів щодо достовірності та добровільності визнання цих обставин.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і у суду не виникає сумнівів щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення рішення від 06.09.2010 року №0002482305/0 винесено Державною податковою інспекцією у дарницькому районі м. Києва на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до п. 4 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є порушення норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми матеріального права, в звязку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2011 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Постанову у повному обсязі складено 16.01.2012 року)

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Собків Я.М.

Сорочко Є.О.