Ухвала суду № 21086984, 12.01.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/2016/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" січня 2012 р. м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Земляної Г.В.

суддів Аліменка В.О., Петрика І.Й.

за участю секретаря Ломанової Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Коропському районі Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Оріон” до Державної податкової інспекції у Коропському районі Чернігівської області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “Оріон” звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Коропському районі Чернігівської області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій №0000042320 від 24.03.2011р.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Скасовано рішення Державної податкової інспекції у Коропському районі Чернігівської області про застосування фінансових санкцій №0000042320 від 24 березня 2011 року.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Державна податкової інспекції у Коропському районі Чернігівської області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необєктивність рішення суду, неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що зявились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволенні позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, працівниками Державної податкової інспекції у Коропському районі Чернігівської області була проведена перевірка господарської одиниці АЗС №3, за адресою: вул. Самойловича, 47-А, м. Семенівка, що належить ТОВ “Оріон” з питань дотримання субєктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами перевірки складено акт від 02.03.2011р. №0008/25/09/23/24834968, (далі - акт перевірки), в якому встановлено порушення статті 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»№ 481/95-ВР від 19.12.1995, а саме: відсутність наочної інформації, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такою змісту «Куріння заборонено!», зокрема на момент перевірки на АЗС біля резервуарів на стовпчику є в наявності графічний знак про заборону куріння, на якому розміщений напис “Не палити”.

На підставі акту перевірки за виявлені порушення відповідачем винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 24.03.2011р. № 0000042320 в розмірі 3400 грн., відповідно до частини 1 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що податковий орган безпідставно застосував до позивача штрафні санкції у розмірі 3400 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Державна податкова адміністрація України здійснює функції, зокрема з: організації виконання актів законодавства у межах своїх повноважень, здійснення систематичного контролю за їх реалізацією, застосування у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

В преамбулі Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»визначено, що цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Закон України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами" визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Стаття 15-2 цього Закону встановлює обмеження щодо споживання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів.

Частина 4 ст. 15-2 Закону «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами" вимагає у місцях та закладах, де куріння заборонено, розміщувати наочну інформацію, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!». Ця вимога стосується місць та закладів, перелік яких зазначено у частинах другій та третій статті 15-2 вищевказаного Закону.

Закон України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Частина 2, 3 статті 15-2 Закону встановлює обмеження щодо споживання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів.

Забороняється куріння тютюнових виробів: 1) у ліфтах і таксофонах; 2) у закладах охорони здоров'я; 3) у навчальних та освітньо-виховних закладах; 4) на дитячих майданчиках; 5) на спортивних майданчиках; 6) у під'їздах жилих будинків; 7) у підземних переходах; 8) у громадському транспорті (включаючи транспорт міжнародного сполучення).

Забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів: 1) у закладах громадського харчування; 2) у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; 3) у приміщеннях закладів культури; 4) у приміщеннях закритих спортивних споруд; 5) у приміщеннях підприємств, установ та організацій всіх форм власності.

Таким чином, виходячи з системного аналізу частини 2, 3 статті 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами»визначають перелік закладів та місць, де куріння заборонено, який є вичерпним.

Колегія суддів зазначає, що АЗС, тобто автозаправна станція не є місцем, де забороняється куріння тютюнових виробів з метою обмеження шкідливого впливу споживання тютюнових виробів р рамках Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами».

Частиною 1 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»встановлена відповідальність посадових осіб і громадян за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами .

Відповідно до п.10 ч.2 ст.17 зазначеного Закону, за необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 15-2 цього Закону, до суб'єктів господарювання застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень.

Оскільки АЗС не відноситься до переліку таких місць та закладів, зазначених у ст. 15-2 Закону, а тому позивач не може нести відповідальність згідно ст.17 вищенаведеного Закону.

Таким чином умовою для притягнення до відповідальності за ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»передбачає склад правопорушення, це відсутність з місті визначеному спеціальним Законом заборони куріння у вигляді знаку з надписом “Куріння заборонено!”.

Відповідач приймаючи скаржуване рішення розповсюдив дію ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»на правовідносини, які в даному випадку регулюються Законом України “Про пожежну безпеку”.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого визновку, що на АЗС №3, що належить ТОВ “Оріон” була розміщена наочна інформація, яка складалась з графічного знаку та напису такого змісту “Не палити”, що також вказує на заборону курити.

Крім того, колегія суддів підкреслює, що зазначені заборони є самостійними правовими заходами обмеження шкідливого впливу споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів як складової державної політики щодо споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що випливає із змісту норм розділу ІУ-1 «Основи державної політики щодо споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів» Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР.

Крім того, відповідно до п. 10.5.5 Правил пожежної безпеки в енергетичних компаніях, підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України №343 від 26.07.2005р., на території АЗС забороняється куріння з метою забезпечення протипожежної безпеки та проводити ремонтні та інші роботи, пов'язані із застосуванням відкритого вогню як у будівлі АЗС, так і на відстані менше 20 м від її території.

Зазначені правила пожежної безпеки (п.2.16) містять посилання на знаки безпеки, які застосовуються для протипожежних заходів (ГОСТ 12.4.026-76).

Відповідачем не заперечується обставина розміщення позивачем знаків безпеки (ГОСТ 12.4.026-76) та напису “Не палити”.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що на АЗС розміщуються знаки протипожежної безпеки не у звязку з обмеженням споживання тютюну, а для забезпечення протипожежної безпеки.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги про розміщення наочної інформації про заборону куріння, а саме “Куріння заборонено!” не поширюється на АЗС, так як останні не входять до переліку місць та закладів, де забороняється куріння з метою обмеження шкідливого впливу споживання тютюнових виробів, а застосовується спеціальне законодавство щодо пожежної безпеки.

Стосовно наявності у податкових органів повноважень здійснювати перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері спірних відносин та застосовування штрафних санкцій за відсутність наочної інформації про заборону куріння, колегія суддів зазначає наступне.

Контроль за дотриманням норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону, встановлений постановою КМ України від 02.06.2003 року N 790 (далі Порядок).

Відповідно до п.6 Порядку рішення про застосування фінансових санкцій приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономіки), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Державної податкової адміністрації, Держкомстату, Держспоживстандарту у межах їх компетенції, визначеної законодавством.

Згідно пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших обєктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби, зокрема, щодо наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів.

Статтею 80 Податкового кодексу України передбачений порядок проведення фактичної перевірки. У відповідності до п.80.1 ст.80 Податкового кодексу України така перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи), на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності документа, що підтверджує наявність ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, щодо правомірності дій відповідача під час проведення перевірки у відповідності до вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»та Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України, а також вимог ст.ст.75, 80 Податкового кодексу України з огляду на наявність листа ДПІ у Семенівському районі Чернігівської області від 03 лютого 2011 року з інформацією щодо проведення торгівлі алкогольними та тютюновими виробами без наявності ліцензії, серед інших, і позивачем, визначеної законодавством компетенції відповідача на проведення таких перевірок та дотримання порядку, передбаченого ст.ст.80, 81 Податкового кодексу України.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що податковий орган безпідставно застосував до позивача штрафні санкції у розмірі 3400 грн., а тому позовні вимоги ТОВ “Оріон” про скасування рішення про застосування фінансових санкцій №0000042320 від 24 березня 2011 року підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищезазначене позовні вимоги законні обґрунтовані та підлягають задоволенню.

При цьому апеляційні скарги не містять посилання на обставини, передбачені статтями 202 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявниками в апеляційних скаргах були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційних скаргах процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в звязку з чим апеляційні скарги залишаються без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 197, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Коропському районі Чернігівської області залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 17 січня 2012 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Аліменко В.О., Петрик І.Й.