Постанова № 21084346, 01.06.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2011 р.справа № 2а-9494/08/0470 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Мірошниченка М.В.

суддів: Руденко М.А. Юхименка О.В.

при секретарі судового засідання:Федоровій Т.С.

за участю представників :

позивача: ОСОБА_1, довіреність від 30.05.2011р.;

відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 27.01.2011р.;

відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 30.05.2011р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Ерлан»,

м. Підгороднє Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 06.05.2009р.

у справі № 2а-9494/08/0470

за позовом Приватного акціонерного товариства «Ерлан»,

м. Підгороднє Дніпропетровської області

до відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі

з великими платниками податків у м. Дніпропетровську,

м. Дніпропетровськ

за участю Прокуратури м.Дніпропетровська, м.Дніпропетровськ

про визнання протиправним та скасування

податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Закритим акціонерним товариством «Ерлан»заявлено позов до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000598822/0/32339 від 16.09.2008р.

За наслідками розгляду справи по суті, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2009р. у справі №2а-9494/08/0470 у задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що у ПП «Весна», яке є контрагентом по ланцюгу постачання товару позивачеві, відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобовязань по укладеній угоді та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобовязань, що свідчить про відсутність наміру у ПП «Весна»на створення відповідних правових наслідків. У звязку з цим, ТОВ «Новотрейд», як контрагент ПП «Весна», діяло без належної обачності і йому мало бути відомо про фактичний та адміністративно-майновий стан і умови ведення цим підприємством господарської діяльності ПП «Весна». Отже, в результаті порушення контрагентом ПП «Весна» своїх податкових зобовязань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад суспільства), угоди, укладені з ТОВ «Новотрейд», мають протиправний характер. На підставі цього суд дійшов до висновку про те, що в порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ЗАТ «Ерлан»завищено податковий кредит в податковій декларації за червень 2008р. на суму 7516433,00 грн., що в свою чергу призвело до заниження податкового зобовязання за червень 2008р. на суму 7516433,00 грн., у звязку з чим встановлені під час перевірки порушення податкового законодавства є доведеними, а прийняте податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Закритим акціонерним товариством «Ерлан», подана апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2009р. у справі №2а-9494/08/0470 та ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі. В обґрунтування таких вимог позивач посилається на те, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Зазначає зокрема, що відповідач не довів, а суд не обґрунтував свого висновку про нікчемність правочинів, а відтак зробив висновок, який не відповідає обставинам справи. ЗАТ «Ерлан»включило до складу податкового кредиту суми ПДВ, які були сплачені на користь постачальника товару у вартості такого товару (преформи та кришки поліетиленові для закупорювання пляшок), з метою придбання і використання його у власній господарській діяльності розлив і закупорювання продукції власного виробництва. Сплата ПДВ у вартості товару підтверджувалася належним чином оформленими податковими накладними, виданими постачальником, як це передбачено ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Отже, позивачем дотримувалися всі вимоги названого Закону для віднесення сум сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту у червні 2008р. Висновок відповідача про необхідність здійснення коригування показників податкового обліку ЗАТ «Ерлан»по угодам з ТОВ «Новотрейд», є неправомірним, оскільки встановлених законом підстав для цього не було. Також, відповідачем не надано вирок суду у кримінальній справі відносно посадових осіб ПП «Весна», а отже посилання на факт порушення кримінальної справи не може бути належним доказом вчинення протиправних дій посадовими особами ПП «Весна», і тим більше посадовими особами ТОВ «Новотрейд»чи ЗАТ «Ерлан».

СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську в запереченнях на апеляційну скаргу вважає її необґрунтованою, а постанову суду першої інстанції прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Зазначає зокрема, що у ПП «Весна»були відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобовязань по укладеній угоді та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобовязань, що свідчить про відсутність наміру у ПП «Весна»щодо створення правових наслідків. ТОВ «Новотрейд»діяло без належної обачності і йому мало бути відомо фактичний та адміністративно-майновий стан та умови ведення господарської діяльності ПП «Весна». Відсутність товарно-транспортних накладних свідчить про відсутність доказів фактичного отримання товарів ТОВ «Новотрейд»і здійснення фактичного відвантаження товару ЗАТ «Ерлан». Отже, висновки перевіряючих у випадку визнання правочину недійсним (нікчемним) та їх наслідки у відображенні в податковому обліку в частині зменшення валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, є правомірними. Відповідач просить оскаржувану постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 01.06.2011р. представники сторін підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та в запереченнях на неї.

Представник прокуратури до судового засідання 01.06.2011р. не зявився. Про час, дату та місце судового розгляду справи прокуратура повідомлена належним чином. На підставі ст 196 КАС України колегія суддів ухвалила здійснити апеляційний розгляд справи без участі представника прокуратури, оскільки його неявка не є перешкодою для цього.

Технічне фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою комплексу «Камертон».

Згідно до наданих суду документів, а саме: витягу з протоколу №1/2011 загальних зборів ЗАТ «Ерлан»від 15.02.2011р., Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №634352 від 24.03.2011р., Довідки з ЄДРПОУ серії АА №443504 від 25.03.2011р., найменування позивача змінено з Закритого акціонерного товариства «Ерлан»на Приватне акціонерне товариство «Ерлан». У звязку з цим, судом апеляційної інстанції в порядку ст.55 КАС України здійснюється процесуальне правонаступництво позивача по даній справі шляхом заміни Закритого акціонерного товариства «Ерлан»на його правонаступника - Приватне акціонерне товариство «Ерлан».

За результатами судового розгляду справи в судовому засіданні 01.06.2011р. колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та обставини справи, перевіривши їх доказами колегія суддів знаходить підстави для задоволення апеляційної скарги.

Як випливає з матеріалів справи, СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську була проведена невиїзна документальна перевірка ЗАТ «Ерлан»з питань правових відносин з ТОВ «Новотрейд»по придбанню товарів (преформи та кришки до преформи) за березень 2008р. За результатами перевірки складений акт від 03.09.2008р. №276/08-03/2-24616119.

В ході перевірки контролюючим органом було встановлено, що відповідно до договору поставки №46 ПР/05 від 01.03.2005р., укладеного між ТОВ «Новотрейд»(постачальник) і ЗАТ «Ерлан»(покупець), постачальник зобовязується поставити та передати у власність преформи із полімера поліетилентерефталата та кришки для закупорювання пляшок поліетиленові, а покупець зобовязаний прийняти та вчасно його оплачувати, в порядку і на умовах, передбачених договором.

На виконання договору поставки № 46 ПР/05 від 01.03.2005р. ЗАТ «Ерлан»за березень 2008р. фактично отримано преформи та кришки на суму 45227564,69 грн., в т.ч. ПДВ 7537927,45 грн., що підтверджується видатковими накладними.

Транспортування товару, згідно п.3.1 договору № 46 ПР/05 від 01.03.2005р., здійснювалось згідно товарно-транспортних накладних на умовах FCA склад постачальника за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Г. Сталінграду, 122.

Розрахунки здійснювались в безготівковій формі.

Станом на 01.03.2008р. кредиторська заборгованість склала 186525002,55 грн.

Сплачено за березень 2008р. на загальну суму 2694799,21 грн.

Станом на 31.03.2008р. кредиторська заборгованість склала 229057768,03 грн.

ЗАТ «Ерлан»в податковому обліку витрати на придбання преформи та кришок від ТОВ «Новотрейд»до складу валових витрат віднесено по факту оприбуткування товарів.

Витрати на придбання преформи та кришок від ТОВ «Новотрейд»за березень 2008р. ЗАТ «Ерлан»включено до складу валових витрат за 1 квартал 2008р. в сумі 37689637,24 грн.

Відповідачем зазначено, що придбання преформи та кришок від ТОВ «Новотрейд»у податковому кредиті за березень 2008р. не відображено у податковій звітності відповідного періоду. Податкові накладні, виписані ТОВ «Новотрейд»у березні 2008р, включено ЗАТ «Ерлан»до декларації за червень 2008р.

ТОВ «Новотрейд»здійснює придбання преформ ПЕТФ і кришок для закупорювання пляшок ПЕТФ, виробником яких, згідно технічних умов, зазначених у договорах поставки, є ЗАТ «Юніпласт».

Постачальником товару, згідно податкових та видаткових накладних, є ПП «Весна».

Для здійснення своєї фінансово-господарської діяльності ТОВ «Новотрейд»укладено договори постачання з ПП «Весна», а саме: № П02/08 від 07.12.2007р., № П03/08 від 10.12.2007р., № П04/08 від 14.12.2007р., №П05/08 від 15.12.2007р., №П06/08 від 17.12.2007р., №П07/08 від 19.12.2007р., №П08/08 від 20.12.2007р., №П09/08 від 24.12.2007р., №П10/08 від 26.12.2007р., №П11/08 від 27.12.2007р., №П12/08 від 28.12.2007р., №П13/08 від 29.12.2007р., №П14/08 від 03.01.2008р., №П15/08 від 03.01.2008р., №П16/08 від 24.03.2008р.

За доводами відповідача, згідно даних, отриманих в рамках розслідування кримінальної справи №69-59, податковим органом вказано про неможливість реального здійснення ПП «Весна»господарських операцій, з урахуванням часу, місцезнаходження товару та місцезнаходження банківської установи, по розрахунковому рахунку якої здійснювались розрахунки за товар, тобто відсутність необхідних умов для досягнення відповідних результатів економічної діяльності в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів, що свідчить про відсутність у ПП «Весна»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобовязань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобовязань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у ПП «Весна»на створення правових наслідків. Тобто, відповідач вказує, що такі угоди носять фіктивний характер.

Відповідачем зроблений висновок про те, що ТОВ «Новотрейд»діяло без належної обачності і йому мало бути відомо фактичний та адміністративно-майновий стан ПП «Весна», умови ведення цим підприємством господарської діяльності та порушення, які ним допускались. Таким чином, діяльність ТОВ «Новотрейд»була спрямована на здійснення операцій, повязаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентом-посередником, який не виконував своїх податкових зобовязань. Крім того, ТОВ «Новотрейд»працюючи у даному сегменті ринку був обізнаний щодо учасників цього ринку і налагоджених стабільних звязків.

У результаті порушення контрагентом ПП «Весна»своїх податкових зобовязань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені з ТОВ «Новотрейд», мають протиправний характер. А такий правочин, внаслідок якого неправомірно віднесений ПДВ до складу податкового кредиту ТОВ «Новотрейд», по суті протирічить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з ч.2 ст.228 ЦК України, є нікчемним.

ЗАТ «Ерлан»у березні 2008р. придбавало у ТОВ «Новотрейд», контрагент якого (ПП «Весна») систематично порушував свої податкові зобовязання та приписи цивільного і господарського законодавства. Таким чином, податковий орган дійшов до висновку, що ЗАТ «Ерлан»необґрунтовано включено суми ПДВ від даних операцій до складу податкового кредиту в декларації з ПДВ за червень 2008р.

Враховуючи, що відповідно до ст.216 ЦК України недійсним правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю, то, відповідно, здійснюється коригування показників податкової декларації, повязаної з обчисленням сум податкових зобовязань з ПДВ за операціями, що проведені на підставі таких нікчемних правочинів, тобто, сума ПДВ у розмірі 7516433,00 грн. віднесена ЗАТ «Ерлан»до складу дозволеного податкового кредиту в податковій декларації за червень 2008р. за операціями, що проведені на підставі нікчемного правочину, у відповідності до п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»підлягає коригуванню.

Таким чином, на думку відповідача, в порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ЗАТ «Ерлан»завищено податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за червень 2008р. на суму 7516433,00 грн., що в свою чергу призвело до заниження податкового зобовязання за червень 2008р. на суму 7516433,00 грн.

На підставі акту перевірки від 03.09.2008р. № 276/08-03/2-24616119 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000598822/0/32339 від 16.09.2008р., яким позивачеві визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 9771362,90 грн., у т.ч. 7516433,00 грн. за основним платежем, 2254929,90 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач не погодився із висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки, а також із визначенням суми податкового зобовязання з ПДВ на суму 9771362,90 грн., посилаючись на наступні обставини. В акті перевірки не вказується, яким чином угоди, укладені між ЗАТ «Ерлан»і ТОВ «Новотрейд», порушують публічний порядок, а також не зазначено, яким законом чи іншим нормативно-правовим актом вони визнані недійсними. Договори поставки між позивачем і ТОВ «Новотрейд»не визнані судом недійсними. ЗАТ «Ерлан»включило до складу податкового кредиту суми ПДВ, які були сплачені на користь постачальника товару у вартості такого товару (преформи та кришки поліетиленові для закупорювання пляшок), з метою придбання і використання у власній господарській діяльності. Сплата ПДВ у вартості товару підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, виданими постачальником, як це передбачено ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Отже, неправомірним є висновок про необхідність здійснення коригування показників податкового обліку ЗАТ «Ерлан»по угодам з ТОВ «Новотрейд», оскільки встановлених законом підстав для цього не було.

У звязку з цим, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

П.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 вищевказаного Закону закріплено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

П.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.2 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 18 «Порядку заповнення податкової накладної»передбачено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

П.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З матеріалів справи вбачається, що по взаємовідносинах зі своїм безпосереднім контрагентом (постачальником товарів) ТОВ «Новотрейд», позивачем до складу податкового кредиту були віднесені суми податку на додану вартість, які підтверджені податковими накладними, згідно ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у звязку з придбанням товарів з метою подальшого використання таких товарів в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності.

На момент проведення перевірки позивач на підтвердження податкового кредиту мав необхідні податкові накладні. Позивачем в ціні придбаних у контрагента товарів по податковим накладним було сплачено ПДВ, у звязку з чим позивач правомірно відносив сплачений ним в ціні товару ПДВ до свого податкового кредиту.

Зміст податкових накладних, які виписані ТОВ «Новотрейд», не суперечать вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». В ході перевірки податковим органом також не виявлено будь-яких порушень щодо змісту таких податкових накладних. Податкові накладні складені особою, зареєстрованою як платник ПДВ.

При цьому, позивач безпосередньо не вступав у правовідносини з ПП «Весна», що знаходиться в ланцюгу постачання товарів позивачеві, та відносно якого податковим органом вказано про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобовязань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобовязань.

В ході проведення перевірки податковим органом не було висунуто сумніву щодо правосубєктності безпосереднього постачальника товарів позивачу ТОВ «Новотрейд».

Аналіз вищевказаних приписів норм Закону України «Про податок на додану вартість»дає підстави для твердження про те, що будь-які дії третіх осіб, які не є безпосередніми постачальниками товарів позивачеві, не впливають на правомірність формування позивачем податкового кредиту. Можлива несплата контрагентами контрагентів до бюджету ПДВ по проведеним оподатковуваним господарським операціям не може впливати на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення останнього до відповідальності, оскільки статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином, слід вважати, що податковий кредит за перевіряємий період був сформований позивачем у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Під час розгляду справи не знайшов свого підтвердження висновок податкового органу, зроблений в акті перевірки, про те, що господарські операції ЗАТ «Ерлан»з його контрагентом ТОВ «Новотрейд», є нікчемними і порушують публічний порядок, згідно ст.ст. 215, 228 ЦК України, ст.ст. 207, 208 ГК України. Зокрема, відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, в чому саме відповідна угода порушує публічний порядок.

Згідно зі ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Угода, яка укладена між ЗАТ «Ерлан»і ТОВ «Новотрейд», не визнана судом недійсною і її недійсність прямо не встановлена законом, у звязку з чим існує презумпція правомірності вказаного правочину, а також наявність взаємних прав та обовязків сторін за такою угодою. До того ж, матеріалами справи підтверджено виконання сторонами вказаної угоди. Слід також зазначити, що ПП «Весна»не є стороною по укладеному договору між позивачем з ТОВ «Новотрейд», що додатково свідчить про відсутність підстав вважати відповідну угоду нікчемною.

Необхідними умовами для висновку про нікчемність угоди згідно ст.207 ГК України та ст.228 ЦК України є доведення факту наявності завідомо суперечної інтересам держави та суспільства мети укладення угоди сторонами, а також наявність вини у формі умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Інтерес держави і суспільства у сплаті суб'єктами оподаткування податків випливає з обов'язку кожного сплачувати податки і збори, закріпленому в ст.67 Конституції України та законах України про оподаткування. Згідно зі ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом. Отже суб'єктний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавчо визначеними засобами доказування.

В ході розгляду справи відповідачем не доведено, а судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст угоди, укладеної та вчиненої між ЗАТ «Ерлан»і ТОВ «Новотрейд», не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обовязків і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків чи одержання податкової вигоди за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених угод.

Сам по собі договір на поставку товарів між ЗАТ «Ерлан»і ТОВ «Новотрейд»не є таким, що суперечать інтересам держави та суспільства; на час його укладення та виконання сторони були належним чином зареєстрованими та були платниками податку на додану вартість. Якщо контрагент (ПП «Весна») по ланцюгу господарських операцій не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету чи подачі звітності до податкових органів, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, і не є підставою для висновку про нікчемність укладених угод чи порушення такими угодами публічного порядку.

І оскільки суд повинен у рішенні вказати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди і хто з її учасників мав умисел на досягнення цієї мети, тому наявність умислу у сторін при укладанні угоди означає, що сторона або сторони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеної угоди, яка суперечить меті діяльності суб'єкта господарювання та інтересам держави і суспільства.

Умисел юридичної особи визначається як умисел посадової (іншої фізичної особи), що підписала договір від імені юридичної особи та мала на це відповідні повноваження. За відсутністю таких повноважень, може існувати умисел конкретної фізичної особи, яка неправомірно діяла від імені юридичної особи як орган її управління, та прагнула настання відповідних наслідків. Така особа в межах вчинення договору між ЗАТ «Ерлан»і ТОВ «Новотрейд»податковим органом не встановлена. Відповідачем не надано рішення або вироку суду, в яких було б встановлено умисел конкретних фізичних осіб, що укладали угоду від імені вказаних юридичних осіб з метою суперечною інтересам держави та суспільства.

За відсутності доказів того, що укладаючи угоду, сторони діяли з метою, яка суперечила інтересам держави та суспільства, відсутності обвинувального вироку, який набрав законної сили, що підтверджував би отримання податкової вигоди чи факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами ЗАТ «Ерлан»і ТОВ «Новотрейд», слід дійти до висновку про те, що твердження відповідача помилково ґрунтуються на обставинах, які не мають правового значення для справи.

Податковим органом також не надано будь-яких доказів того, що позивачеві було відомо про наявність обставин, встановлених слідчими органами в рамках розслідування кримінальної справи №69-59, та завідомо неправомірне вчинення господарських операцій, в ланцюгу яких було ПП «Весна».

Посилання податкового органу в акті перевірки на те, що ЗАТ «Ерлан»діяло без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, судом до уваги не приймається, оскільки в акті перевірки відсутні відомості про джерела, з яких позивачеві мали бути відомі відповідні відомості.

Чинним законодавством України не передбачено обовязку та не надано права для платника податків вимагати від іншого платника податків будь-яких відомостей щодо зарахування до бюджету податків іншими його платниками. Тому, позивач не може відповідати за виконання податкових зобовязань ПП «Весна», яке є контрагентом постачальника.

Не надано суду і будь-яких допустимих доказів притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ПП «Весна»з приводу неправомірності вчинення господарських операцій з ТОВ «Новотрейд»і ЗАТ «Ерлан». В той же час, згідно з ч.4 ст.72 КАС України, лише вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З урахуванням наведених вище обставин, позивач не може вважатися таким, що допустив порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» при формуванні податкового кредиту з ПДВ у червні 2008р. по господарським операціям з ТОВ «Новотрейд».

У відповідності зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам ст.71 КАС України, відповідачем не було доведено у встановленому законом порядку порушення позивачем приписів .п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»при формуванні податкового кредиту за перевіряємий період, та як наслідок, не доведено правомірності визначення позивачеві суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 9771362,90 грн., згідно податкового повідомлення-рішення №0000598822/0/32339 від 16.09.2008р. В той же час, позивачем доведений факт того, що податковий кредит з ПДВ за червень 2008р. по господарським операціям з ТОВ «Новотрейд»був сформований у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість», при наявності всіх необхідних для цього підстав.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскаржувану постанову суду першої інстанції слід скасувати як таку, що прийнята з невідповідністю висновків суду обставинам справи, що призвело до порушення норм матеріального права і неправильного вирішення спору.

Керуючись ст. ст. 55, 195, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Здійснити процесуальне правонаступництво шляхом заміни позивача у справі з Закритого акціонерного товариства «Ерлан»на Приватне акціонерне товариство «Ерлан».

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Ерлан»задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2009р. у справі № 2а-9494/08/0470 скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000598822/0/32339 від 16.09.2008р., винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання до адміністративного суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 25.06.2011р.

Головуючий:М.В. Мірошниченко

Суддя:М.А. Руденко

Суддя:О.В. Юхименко