Постанова № 21083929, 11.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 січня 2012 року 16:31 № 2а-14100/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Чупринко Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1

доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.07.2011р.,

за участю:

позивача ОСОБА_2

відповідач Невмержицька І.Л., Харетончук В.М.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 січня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.07.2011р. №0000051710.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято не обґрунтовано, а тому є такими, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято правомірно та з урахуванням всіх обставин, встановлених під час перевірки.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва проведено перевірку позивача за результатами якої 20.07.2011р. складено акт №4/17-2147406478 про результати камеральної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. (далі по тексту Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№889-IV від 21.05.2003р.

На підставі встановленого порушення відповідачем винесено податкове повідомлення рішення від 8.07.2011р. №0000051710, яким за порушення п. 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»позивачу визначено податок з доходів фізичних осіб всього в розмірі 11548,80грн.

Позивачем оскаржено в адміністративному порядку податкове повідомлення рішення, проте рішенням ДПА у м. Києві від 23.09.2011р. №1357/В/25-214 залишено без змін, а скарга без задоволення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що відповідно до поданої до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва декларації про доходи за 2010 рік, позивачем понесені витрати на придбання 2824 акцій в розмірі 146827,00грн. та отримано 121432,00грн. доходу від продажу 2824 простих іменних акцій АТ відкритого типу по будівництву, реконструкції і ремонту «РЕКОНСТРУКЦІЯ»(код ЄДРПОУ 21604436), номінальною вартістю 43,00грн. кожна, загальною номінальною вартістю 121432,00грн.

В результаті проведеного позивачем розрахунку виникло відємне значення інвестиційний збиток у сумі 25395,00грн.

На підставі Довідки АТ «РЕКОНСТРУКЦІЯ»від 19.04.2011р. №07/04 до складу витрат, понесених позивачем на придбання зазначених акцій, було, зокрема віднесено (з відображенням у п. 2.3. розділу 2 Декларації):

2760,00грн. дивідендів, нарахованих позивачу у вигляді додатково випущених акцій (без зміни його частки у статутному фонді) АТ «РЕКОНСТРУКЦІЯ»шляхом збільшення з 2,00грн. до 10,00грн. номінальної вартості одиниці раніше випущених акцій АТ «РЕКОНСТРУКЦІЯ»(Протокол Загальних зборів акціонерів №4 від 29.03.1996р., Свідоцтво про реєстрацію випуску акцій №134.1.96, видане Київським міським фінансовим управлінням 23.09.1996р.);

96327,00грн. дивідендів, нарахованих позивачу у вигляді додатково випущених акцій (без зміни його частки у статутному фонді) АТ «РЕКОНСТРУКЦІЯ»шляхом збільшення з 10,00грн. до 43,00грн. номінальної вартості одиниці раніше випущених акцій АТ «РЕКОНСТРУКЦІЯ»(Протокол Загальних Зборів акціонерів №22 від 03.04.2008р., Свідоцтво про реєстрацію випуску акцій №104/10/1/2008, видане Територіальним управлінням ДКЦПФР у м. Києві та Київській області 29.07.2008р.).

Як вбачається з Акту перевірки податковою інспекцією зроблено висновок, що позивачем завищені втрати на придбання акцій на загальну суму 102387,00грн., оскільки за даними перевірки позивачем підтверджено лише суму 44440,00грн. витрат на попереднє придбання акцій.

Суд з зазначеними висновками відповідача не погоджується, з наступних підстав.

В матеріалах справи містяться акти прийому передачі виконаного доручення від 22.12.2010р. та від 13.09.2010р., які є додатками до Договору доручення №177/10-4Б від 07.09.2010р.

Відповідно до вказаних актів позивачем підтверджено факт придбання акцій в кількості 2824 та на загальну суму 121432,00грн.

Згідно з статтею 1000 Цивільного кодексу України договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Виходячи з вищезазначеного, суд наголошує, що розрахунки за договором купівлі-продажу проводились між продавцем і покупцем - фізичними особами.

Відповідно до статті 1087 Цивільного кодексу України розрахунки за участю фізичних осіб, не пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді.

Пунктом 1.2 Постанови Національного Банку України від 15.12.2004р. № 637 “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за N40/10320 розрахунковий документ це документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Проаналізувавши законодавство України, суд приходить до висновку, що розрахунки між фізичними особами, які не здійснюють підприємницьку діяльність та не є фізичними особами підприємцями не вимагають надання розрахункових документів, в таких випадках документами, що підтверджують ціну товару та реальність її оплати є договір купівлі-продажу та акт виконаних робіт до договору купівлі-продажу.

Згідно з п.1.9. статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»дивідендом є платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав на користь їх власника у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента.

У свою чергу, відповідно до п.п. 1.28.3. п.1.28. статті 1 цього ж Закону, реінвестиція - це господарська операція, яка передбачає здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок доходу (прибутку), отриманого від інвестиційних операцій.

Згідно з п. 1.2. статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Відповідно до п.п. 4.2.13. п. 4.2 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»до складу загального місячного оподатковуваного доходу (як складової загального річного оподатковуваного доходу) включається інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п.п. 4.3.3. та 4.3.17. статті 4 цього Закону.

Згідно з п.п. 4.3.17. п. 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються дивіденди, нараховані на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою-резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, коли таке нарахування ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та внаслідок чого збільшується статутний фонд такого емітента на сукупну номінальну вартість таких нарахованих дивідендів.

Відповідно до п.п. 9.6.2. п. 9.6. статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з його придбанням. Під придбанням інвестиційного активу вважаються й операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи-резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Таким чином, з доданих до Декларації про майновий стан та доходи за 2010 рік документів, судом вбачається. Що акції АТ «РЕКОНСТРУКЦІЯ»придбавалися позивачем, як фізичною особою на підставі договорів купівлі продажу цінних паперів з їх власниками також фізичними особами, і розрахунки між сторонами здійснювалися готівкою в день укладення договорів.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про безпідставність винесення Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва податкового повідомлення рішення від 28.07.2011р. №0000051710, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 28.07.2011р. №0000051710.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 16.01.2012р.

Суддя В.В. Амельохін