Ухвала суду № 21083829, 16.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

16 січня 2012 року                                                                       № 2а-371/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Іста»

до 1.          Державної податкової інспекції в Дарницькому районі міста Києва,

2.          Головного управління Державного казначейства України в місті Києві

про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за декларацією з ПДВ за грудень 2005 року у розмірі 107687,65 грн., - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Іста»з позовом до Державної податкової інспекції в Дарницькому районі міста Києва, Головного управління Державного казначейства України в місті Києві про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за декларацією з ПДВ за грудень 2005 року у розмірі 107687,65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Іста»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва були подані податкові декларації з податку на додану вартість з відміткою про бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість за: грудень 2005 року - 973 711,0 грн. (вх. № 121458 від 20.01.2006) та січень 2006 року - 732 198,0 грн. (вх. №5120 від 20.02.2006).

Разом з цим, позивач зазначає, що одночасно з вказаними податковими деклараціями з ПДВ ним було подано розрахунки сум бюджетного відшкодування до вказаних декларацій (вх. № 121439 та № 5117 відповідно) та заяви про повернення даних сум бюджетного відшкодування з Державного бюджету України (вх. № 121440 та № 5119 відповідно).

17.10.2006 р. ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було проведено невиїзну перевірку ТОВ «Торговий дім «Іста», за результатами якої було складено Акт від 17.10.2006 року № 3257-2306/-25411862 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Торговий дім «Іста»(код 25411862) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2005 –січень 2006.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення підприємством п.п. 7.2.3., 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення бюджетного відшкодування, заявленого за деклараціями за грудень 2005 року на суму 107687,65 грн. та за січень 2006 року на суму 56597,12 грн.

За результатами перевірки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення № 0005342306/0 від 17.10.2006, яким підприємству було:

- зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 164 284,77 грн., в тому числі, за деклараціями: за грудень 2005 року на суму 107 687,65 грн.; за січень 2006 року на суму 56 597,12 грн.;

- визначено податкове зобов'язання з ПДВ у poзмірі 56 597,12 грн. (по особовому рахунку позивача сума ПДВ, заявлена до відшкодування з Державного бюджету за січень 2006 року в poзмірі 56 597, 12 грн. була зарахована в погашення податкових векселів);

- застосовано штрафні санкції у poзмірі 28 298,56 грн. (50% від суми фактично отриманого бюджетного відшкодування (по особовому рахунку позивача сума ПДВ, заявлена до відшкодування з Державного бюджету за січень 2006 року в poзмірі 56 597, 12 грн. була зарахована в погашення податкових векселів).

Позивач зазначає, що вказане вище податкове повідомлення рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва № 0005342306/0 від 17.10.2006 оскаржено ТОВ «Торговий дім «Іста»у судовому порядку.

Так, Постановою Господарського суду міста Києва від 02.07.2007 (справа № 11/266-А) позов товариства задоволено повністю та визнано нечинним податкове повідомлення рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва № 0005342306/0 від 17.10.2006.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2008 (справа № 22-а-1552/08) залишено без змін зазначену вище постанову Господарського суду міста Києва від 02.07.2007, яка відповідно до вимог КАС України набрала законної сили з моменту її проголошення, тобто з 26.11.2008.

При цьому, позивач також посилається на те, що зазначена постанова суду першої та апеляційної інстанції були оскаржені до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 23.08.2011 (справа № К-25364/08) залишив без змін постанову Господарського суду міста Києва від 02.07.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2008.

Відтак, з урахуванням викладених обставин позивач вважає, що його право на відшкодування спірної суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за декларацією з ПДВ за грудень 2005 року виникло у нього безпосередньо із винесенням ухвали Вищим адміністративним судом України, а саме з 23.08.2011 року, з огляду на що просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з ПДВ за грудень 2005 року у розмірі 107687,65 грн.

У взаємозв’язку з вищенаведеним, а також в контексті доводів позивача щодо виникнення у нього права на відшкодування спірної суми бюджетної заборгованості з ПДВ суд зазначає, що відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України, що також знайшло своє відображення у ч. 2 ст. 14 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно частини 5 статті 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту проголошення.

Разом з цим, щодо оскарження в касаційному порядку постанови Господарського суду міста Києва від 02.07.2007 (справа № 11/266-А), суд зазначає, що одним із основних елементів права є принцип правової впевненості, який серед іншого передбачає, що в будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

За таких обставин, враховуючи також вищезазначені положення процесуального законодавства суд зазначає, що оскільки постановою Господарського суду міста Києва від 02.07.2007 скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва № 0005342306/0 від 17.10.2006, яким в свою чергу було зменшено позивачу спірну суму бюджетного відшкодування, та зазначена постанова суду першої інстанції залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2008, тобто набрала законної сили 26.11.2008, а відтак право позивача на відшкодування йому спірної суми ПДВ за грудень 2005 року виникло з набранням судовим рішенням законної сили, а саме з 26.11.2008 року.

Таким чином, із вказаної вище дати розпочався відлік строку звернення до суду, якщо позивач вважав, що порушено його право на бюджетне відшкодування.

В даному випадку перебіг строку звернення до суду розпочався з 26.11.2008 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до внесення змін Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI ч. 2 ст. 99 КАС України викладено в редакції, відповідно до якої зазначений строк скорочений до шести місяців.

Виходячи з того, що відлік строку звернення до суду розпочався з 26.11.2008 року, а позивач звернувся до суду 11.01.2012 року, суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду із пропуском строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Разом з цим, частиною 2 статті 100 КАС України визначено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги те, що позивачем не наведено обставин, які б свідчили про поважність пропуску строку звернення до суду та позивач не звертався з клопотанням про поновлення строку звернення до суду, а наведені обставини не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду та матеріали справи свідчать про недотримання позивачем строку звернення до суду, суд приходить до висновку, що позивачем пропущений строк на звернення до суду без поважних причин, підстав для поновлення цього строку не має, у зв’язку з чим позовна заява підлягає залишенню без розгляду відповідно до вимог ст. 100 КАС України.

Керуючись положеннями статей 99, 100, п. 1 ч. 1 ст. 122, п. 7. ч. 1 ст. 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Іста»залишити без розгляду.

2. Копію ухвали невідкладно надіслати сторонам.

3. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому повернуті супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про залишення позовної заяви без розгляду.

4. У випадку оскарження ухвали позовні матеріли будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 О.А. Кармазін