Постанова № 21083376, 28.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 листопада 2011 року 09:23 № 2а-15374/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Денисовій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Еміль»

про стягнення заборованості

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Еміль»податкової заборгованості у розмірі 4930,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2011 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги мотивовано наявністю у Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Еміль»узгодженої суми податкового боргу, яку самостійно відповідачем не сплачено.

Відповідач із врахуванням приписів частини восьмої, одинадцятої статті 35 та абзацу другого частини третьої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України був належним чином повідомлений про судові засідання, проте письмових заперечень до суду не надав, свого представника для участі у судових засіданнях не направив.

З урахуванням приписів частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справу вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Еміль»є юридичною особою, яка зареєстрована Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією 29 жовтня 2009 року.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Тампере,11 А, та присвоєно ідентифікаційний код 36688940.

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва 02 листопада 2009 року взяла на облік відповідача, як платника податків, про що зазначається в довідці про взяття на облік платника податків від 22 лютого 2010 року.

Позивачем 18 серпня 2010 року складено акт №6149-15/36688940 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності. Перевіркою встановлено, що відповідачем порушено вимоги пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ із змінами та доповненнями (далі Закон), а саме: відповідачем не подано Декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року. На підставі пп.17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону винесено податкове повідомлення-рішення №0023391520/0, якими донараховано суму штрафних санкцій в розмірі 170,00грн.

Також, Позивачем 25 листопада 2010 року складено акт №9001-15/36688940 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності. Перевіркою встановлено, що відповідачем порушено вимоги пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону, а саме: відповідачем не подано Декларації з податку на прибуток за І півріччя 2010 року та 9 місяців 2010 року. На підставі пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону, 06 грудня 2010 року винесено податкове повідомлення-рішення №0023541510/0, якими донараховано суму штрафних санкцій в розмірі 340,00грн.

Крім того, позивачем 24 березня 2010 року складено Акт № 1143-15/366888940 про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки своєчасності подання податкової звітності, згідно якого відповідачем порушено вимоги п.203.1 ст.203 Податкового кодекс) України, а саме: відповідачем не подано Декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року. На підставі п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України, 12 квітня 2011 року винесено податкове повідомлення-рішення №0006911520/0, яким донараховано суму штрафних санкцій в розмірі 170,00грн.

12 квітня 2011 року позивачем складено Акт №1685-15/36688940 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість. З даного акту вбачається, що відповідачем порушено вимоги п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України, а саме: відповідачем не подано Декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року. На підставі п. 120.1 ст.120 Податкового кодексу України, 10 травня 2011 року винесено податкове повідомлення-рішення №0010621520/0, яким донараховано суму штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн.

Позивачем 29 квітня 2011 року складено акт №2247-15/36688940 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість. Перевіркою встановлено, що відповідачем порушено вимоги п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України , а саме: відповідачем не подано Декларацію з податку на додану вартість за березень 2011 року. На підставі п. 120.1 ст.120 Податкового кодексу України, 18 травня 2011 року винесено податкове повідомлення-рішення №0011431520/0, яким донараховано суму штрафних санкцій у розмірі 1 020,00 грн.

Також, Позивачем 02 червня 2011 року складено акт №3707-15/36688940 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість. Актом встановлено, що відповідачем порушено вимоги пп.49.18.1 п. 49.18 ст.49 та п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України, а саме: Відповідачем не подано Декларацію з податку на додану вартість за квітень 2011 року. На підставі п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, 23 червня 2011 року винесено податкове повідомлення-рішення №0020681520, яким донараховано суму штрафних санкцій у розмірі 1 020,00 грн.

Крім того, Позивачем 06 липня 2011 року складено акт № 4507-15/36688940 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість. Актом встановлено, що відповідачем порушено вимоги пп.49.18.1 п. 49.18 ст.49 та п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України, а саме: відповідачем не подано Декларацію з податку на додану вартість за травень 2011 року. На підставі п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, 28 липня 2011 року винесено податкове повідомлення-рішення №0028031520, яким донараховано суму штрафних санкцій у розмірі 1 020,00 грн.

Позивачем 09 серпня 2011 року складено акт №5395-15/36688940 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість. Актом встановлено, що відповідачем порушено вимоги пп.49.18.1 п. 49.18 ст.49 та п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України, а саме: відповідачем не подано Декларацію з податку на додану вартість за червень 2011 року. На підставі п. 120.1 ст.120 Податкового кодексу України, 30 серпня 2011 року винесено податкове повідомлення-рішення №0039531520, яким донараховано суму штрафних санкцій у розмірі 1 020,00 грн.

Разом з тим, Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Еміль»суму податкового зобовязання, визначену вказаними вище податковими повідомленнями - рішеннями не сплачено. Так, згідно з обліковою карткою платника податків за Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Еміль»обліковується податкова заборгованість із податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у розмірі 4930,00 грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з пп.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв на момент виникнення у відповідача податкової заборгованості, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Відповідно до пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень у апеляційному чи судовому порядку суду не надано.

Відповідно до положень статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Так, у звязку з несплатою узгодженої суми податкового зобовязання, на підставі пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва на адресу відповідача направлено першу податкову вимогу від 27 вересня 2010 року № 1/2820 та розміщено податкову вимогу на дошці оголошень з 21 грудня 2010 року по 21 січня 2011 року.

Доказів оскарження в апеляційному чи судовому порядку зазначених податкових вимог суду не надано. Відомостей про сплату боргу у повному обсязі суду також не надано.

Обліковою карткою платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Еміль»підтверджується наявність заявленої заборгованості на час розгляду справи.

Главою 9 Податкового кодексу України регламентовано порядок погашення податкового боргу платників податків.

Згідно п.95.1 ст. 95 Кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п.95.2 ст. 95 Кодексу стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.95.3 ст. 95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 20.1.18. Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Представник відповідача належних доказів сплати заборгованості суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач, як субєкт владних повноважень, довів правомірність заявлених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до висновку про можливість в даному випадку задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі та стягнути в рахунок погашення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Еміль»заборгованість у розмірі 4 930,00 грн.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Еміль»(код ЄДРПОУ 36688940) до Державного бюджету України (рахунок: УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 24258039, банк одержувач ГУ ДК України в м. Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005) суму податкової заборгованості в розмірі 9930,00 грн. (девять тисяч девятсот тридцять гривень).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

Постанова складена в повному обсязі 02 грудня 2011 року

Н.Г. Вєкуа