Постанова № 21083364, 08.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 грудня 2011 року 10:18 № 2а-9044/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Денисовій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТФ Кабель"

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ТФ Кабель" з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000312306 від 11 квітня 2011 року.

Ухвалою суду від 12 липня 2011 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач дійшов до помилкового висновку про порушення позивачем вимог пп. 7.3.1, пп. 7.3.2, пп. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7, пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (чинного на момент виникнення спірних правовідносин - далі Закон України № 283/97-ВР), що призвело до завищення валових витрат на суму 19651849,00 грн.

Відповідач позов не визнав та зазначив, що при проведенні перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 вересня 2010 року було встановлено завищення валових витрат на суму 19651849,00 грн., оскільки позивач неправомірно відніс до складу таких витрат розраховану курсову різницю по заборгованості перед нерезидентом.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

В період з 01 липня 2009 року по 30 вересня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТФ Кабель" здійснювало зовнішньоекономічну діяльність по імпортних контрактах щодо поставки товарів.

На момент ввезення товару на територію України позивач вказував його вартість у гривнях по офіційному курсу НБУ, а після придбання цієї валюти, для розрахунку за продукцію із іноземним постачальником, і визначення її балансової вартості позивач корегував гривневу масу вартості товару.

Разом з тим, Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ТФ Кабель" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 вересня 2010 року, за результатами якої був складений акт від 30 березня 2010 року № 135-23-6-31188527.

В ході перевірки відповідачем було зроблено висновки про порушення позивачем пп. 7.3.1, пп. 7.3.2, пп. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7, пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в результаті чого встановлено завищення валових витрат на суму 19651849,00 грн., у тому числі за IІІ квартал 2009 року в розмірі 4951586,90 грн., за IV квартал 2009 року в розмірі 7127331,62 грн., за I квартал 2010 року в розмірі 3428676,82 грн., за IІ квартал 2010 року в розмірі 803874,79 грн., IIІ квартал 2010 року в розмірі 3340379,73 грн. В Акті зазначено, що на вказані порушення вплинуло віднесення позивачем до складу валових витрат курсових різниць по заборгованості перед нерезидентом у перевіряємий період.

Під терміном «курсові різниці»відповідач має на увазі відображення різниці між вартістю валюти в момент оприбуткування товару та в момент його оплати нерезиденту.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від № 0000312306 від 11 квітня 2011 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 853465,00 грн., у тому числі 682772,00 - основного платежу та 170693,00 грн. фінансової санкції.

Проте, суд не може погодитись з висновками податкового органу, зазначеними в акті перевірки з огляду на наступне.

Згідно пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»доходи, отримані (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.3.2 п. 7.3 ст. 7 вказаного Закону витрати, понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної згідно із положеннями підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 цієї статті, і не підлягають перерахуванню у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Положеннями пп. 7.3.4 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що балансовою вартістю валюти вважається сума гривень, сплачена платником податку у звязку з купівлею іноземної валюти.

Проте, згідно пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 згаданого Закону датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з нерезидентами є дата оприбуткування платником податку товарів.

Таким чином, якщо першою подією стало перерахування валюти нерезиденту, то валові витрати підприємство може точно визначити виходячи з її балансової вартості, але відобразити валові витрати підприємство зможе лише по факту отримання імпортних товарів (робіт, послуг). Якщо першою подією було отримання таких товарів (робіт, послуг), то підприємство має право на валові витрати, але точно визначити їх розмір воно не може, оскільки йому не відома балансова вартість валюти, що підлягає перерахуванню нерезиденту, яка стане відома лише на момент купівлі валюти та розрахунку за придбані товари (роботи, послуги).

Матеріали, додані позивачем до позовної заяви свідчать про купівлю іноземної валюти в оплату заборгованості перед нерезидентами за вже поставлені товари (заяви на купівлю валюти подані до АТ «ОТП Банк») та перерахування сум такої заборгованості (платіжні доручення).

Отже, збільшивши валові витрати на момент фактичного отримання товару по їх вартості за валютним (обмінним) курсом НБУ на дату оприбуткування позивач діяв у відповідності до пп. 7.3.2 п. 7.3 ст. 7 та пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». А наступне збільшення суми валових витрат з урахуванням фактичного визначення балансової вартості валюти при її купівлі на біржі, здійснене позивачем, відповідає вимогам пп. 7.3.2, 7.3.4 п. 7.3 ст. 7 цього Закону.

За таких обставин суд приходить до висновку про помилковість висновків відповідача, викладених в акті перевірки від 30 березня 2010 року № 135-23-6-31188527, що призвело до винесення спірного податкового повідомлення рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в звязку з чим податкове повідомлення-рішення № 0000312306 від 11 квітня 2011 року підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва № 0000312306 від 11 квітня 2011 року

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТФ Кабель" судові витрати в розмірі 3,40 грн. (три гривні 40 копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 14 грудня 2011 року