Постанова № 21083292, 22.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 грудня 2011 року 16:22 № 2а-18188/11/2670

за позовом: Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Суддя Смолій І.В.

Секретар с/з Колесник І.Ю.

представники :

від позивача : ОСОБА_2 п/к(дов.від 17.03.11р. № 14-64);

від відповідача : ОСОБА_3 п/к (дов.від 28.10.11р. № 2298/9/10-028)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 22.12.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення винесеного Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків.

Ухвалою суду від 08.12.11р. відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті на 22.12.11р.

В судове засідання 22.12.11р. зявились сторони.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін чи уточнень до позову не подав. В обґрунтування позовних вимог зіслався на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень на позов зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях на позов та в акті перевірки.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків було проведено невиїзну документальну перевірку НАК «Нафтогаз України»(код за ЄДРПОУ 20077720) з питань своєчасності сплати рентної плати за транзитне транспортування газу територією України за листопад 2010 року за результатами якої складено акт від 08.06.11р. за № 382/41-20/20077720.

Проведеною перевіркою встановлено, допущення позивачем порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», що у період перевірка якого здійснювалась, а саме позивачем несвоєчасно сплачено рентну плату за транзитне транспортування газу територією України в сумі 63044218,20грн. згідно податкового розрахунку за листопад 2010 року.

У звязку із встановленням допущення позивачем зазначеного вище порушення податкового законодавства Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків 23.06.11р. винесено податкове повідомлення-рішення за № 0002674120, яким за затримку на 32 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з рентної плати за транзитне транспортування природного газу територією України щодо НАК «Нафтогаз України»визначено суму штрафу в розмірі 12680843,64грн.

Позивач не погодившись із вказаним рішенням оскаржив його в адміністративному порядку, однак в результаті розгляду скарг вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Позивач вважає спірне податкове повідомлення-рішення прийняте СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у звязку з чим звернувся до суду із даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання, щодо безпідставності позовних вимог, виходячи з наступних міркувань.

Пунктом 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»встановлювались строки погашення податкового зобов'язання.

Так зокрема платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»- «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Проведеною перевіркою встановлено, що позивачем самостійно визначено грошове зобов'язання з рентної плати за транзитне транспортування природного газу в сумі 168999402,81 грн., граничний термін сплати даної суми зобовязання настав 30.12.2010 року. Станом на граничний термін сплати податкового зобовязання у відповідності до картки особового рахунку позитивне сальдо становило 105 955184,61грн., що часткового погасило суму вказаного податкового зобовязання в рентної плати за транспортування газу, решту суми позивачем було погашено відповідно до платіжного доручення № 102381465 від 31.01.11р. в сумі 4180467,38грн. на відповідно до платіжного доручення № 102385557 від 31.01.11р. в сумі 58863750,82грн., таким чином кількість днів затримки сплати узгодженого податкового зобовязання склала 32 календарних днів.

Позивач з такими висновками податкового органу не погоджується, а в обґрунтування позову зазначає, що вказане зобовязання позивачем сплачено вчасно, що підтверджується платіжними дорученнями із зазначення призначення платежу, натомість зазначеними у акті перевірки платіжними дорученнями було здійснено сплату інших податкових зобовязань, а зарахування платежів у рахунок інших платежів ніж це вказано на платіжному документі позивач вважає безпідставним а саме в погашення боргу за інші періоди.

Суд не може погодитись з такими доводами позивача виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до пункту 3 Порядку обчислення і внесення до державного бюджету рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та продуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2005 року № 424 (надалі також «Порядок»), обчислення і внесення до державного бюджету рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та продуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України, платниками рентної плати за транспортування нафти є ВАТ «Укртранснафта», нафтопродуктів субєкти господарювання, які експлуатують обєкти магістральних нафтопродуктопроводів та мають ліцензію на провадження господарської діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів магістральними трубопроводами, транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподілу, аміаку державне підприємство «Укрхімтрансаміак», природного газу НАК «Нафтогаз України».

Рентна плата за транзитне транспортування природного газу та аміаку, згідно з пунктом 3 Порядку, обчислюється як добуток розмірів рентної плати, встановлених законом, обсягу природного газу або аміаку протяжності маршрутів їх транспортування.

Відповідно до пункту 5 Порядку, розрахунки суми рентної плати подаються органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника щомісяця до 20 числа місяця, що настає за звітним (податковим) періодом, за формою, затвердженою ДПА України.

Пунктом 7 Порядку передбачено, що сума рентної плати, нарахована за звітний період і не внесена в установлений строк, сплачується до державного бюджету з нарахуванням пені та штрафних санкцій у порядку, встановленому Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідальність за правильністю обчислення, повноту і своєчасність внесення до державною бюджету рентної плати, своєчасність подання її розрахунків до органів державної податкової служби, згідно з пунктом 8 Порядку, несуть платники відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181 податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважаться узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181 платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визначається сумою податкового боргу платника податків.

Як встановлено Судом та підтверджується матеріалами справи, у спірних правовідносинах податковим органом кошти, які сплачено Позивачем як рентну плату за листопад 2010 року, було спрямовано в рахунок погашення його податкового боргу за попередній період.

Так, відповідно до статті 9 Закону № 2181 платники податків і зборів зобовязані сплачувати відповідну суму податків та зборів в установлені законом строки.

Відповідно до пункту 7 статті 7 Закону № 2181, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях.

Статтею 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(був чинним станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленими законами мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні санкції), стягувати до бюджетів суми недоїмки, пені, у випадках та у розмірах, встановлених законами України.

Пунктом 7 Порядку передбачено, що сума рентної плати, нарахована за звітний період і не внесена в установлений строк, сплачується до державного бюджету з нарахуванням пені та штрафних санкцій у порядку, встановленому Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Системний аналіз наведених норм дозволяє зробити наступні висновки, що чинне законодавство не надає платнику податків права погашати податкові зобов'язання, що мають більш пізні граничні терміни, за наявності в нього непогашених сум податкової заборгованості з більш ранніми термінами сплати та накопичувати такий борг за податковий період, що минув.

В той же час, податковий орган, який у відповідності до норм податкового законодавства, зокрема, статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(був чинним станом на час виникнення спірних правовідносин), здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством, реалізовуючи надані йому, як субєкту владних повноважень, функції, має право приймати рішення та вчиняти дії, спрямовані на забезпечення виконання вимог податкового законодавства, та, зокрема, виконання платником податків покладених на нього обовязків.

Крім того, пунктом 3.7 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежем, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 11 червня 2003 року № 290, визначено, що податковий орган самостійно здійснює розподіл сплаченої суми (фактично суми частки розстроченого податкового зобовязання) на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суми, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та згідно з п.п. 17.1.7 п. 1711 статті 17 № 2181 в автоматичному режимі нараховується штрафна санкція в картці особового рахунку «до відома»на суми несвоєчасно погашених сум, та відповідно податковий орган складає акт перевірки про несвоєчасну сплату.

При цьому слід зауважити, що аналогічна позиція викладена також у податкових розясненнях щодо черговості погашення та окремих питань стягнення сум податкового боргу (затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України від 13 листопада 2002 року № 540), згідно з яким пункт 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон) встановлює обовязок платника податків сплатити узгоджену суму податкового зобовязання та терміни її погашення. Відстрочення термінів сплати узгоджених сум податкових зобовязань відповідно до Закону здійснюється у порядку, передбаченому статтею 14, шляхом розстрочення (відстрочення) податкових зобовязань. Іншої можливості сплати платником податків податкових зобовязань наступного періоду до сплати податкових зобовязань попереднього періоду Закон не передбачає.

Отже, кошти, що надійшли на сплату зобовязань з податку, збору (обовязкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобовязань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобовязань, так і податкових зобовязань, розрахованих контролюючим органом.

Оскільки на момент сплати узгодженого податкового зобов'язання (рентна плата за листопад 2010 року) Позивач мав заборгованість перед бюджетом (за минулий звітний податковий період), відповідачем цілком правомірно, перераховані кошти було зараховано в обліковій картці платника податку у порядку календарної черговості настання граничних термінів сплати узгоджених податкових зобовязань.

Таким чином, проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, Суд дійшов висновку про те, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, Відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством України. Доказів на підтвердження факту відсутності у Позивача податкової заборгованості за попередній період (на погашення якого податковим органом законно було спрямовано оплачені Позивачем кошти), або факту оплати рентної плати за листопад 2010 року вчасно, представником Позивача не надано.

Крім того в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на допущення податковим органом під час проведення перевірки та винесення спірного податкового повідомлення-рішення ряду процесуальних порушень, а саме у наказі про проведення перевірки вказано інші терміни та підстави проведення перевірки, що на переконання позивача є підставою для скасування спірного рішення.

Суд не може погодитись з такими доводами позивача, оскільки такі в повній мірі спростовані в судових засіданнях відповідачем.

Так зокрема судом встановлено, що дійсно В наказі про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП №365 від 01.06.2011р. не вірно вказана мета здійснення документальної невиїзної перевірки та термін проведення перевірки: "з метою здійснення контролю за своєчасністю сплати до державного бюджету податку на додану вартість, Термін проведення перевірки "31 травня 2011 року тривалістю 1 робочий день ". Однак це технічна описка яку відповідачем було виправлено про що позивачу повідомлено листом СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП № 17426/10/41-255 від 21.06.2011.

Аналізуючи наведені докази, норми чинного на час правовідносин законодавства та фактичні обставини справи суд приходить до переконання про не обґрунтованість та безпідставність позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 99, 100, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Смолій