Постанова № 21083175, 23.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

23 листопада 2011 року 14:49 справа № 2а-9482/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., при секретарі Крушеніцькому В.М., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тхайсімекс»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення

№0000872306 від 08.04.2011р.

за участю представників сторін:

від позивача: Ващенко Ю.О., Кутовий М.Г.,

від відповідача: Пєчковська О.В.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тхайсімекс»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000872306 від 08.04.2011р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.4.8 п.5.4, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Встановлене порушення, як вважає позивач, не відповідає дійсним обставинам справи. У звязку з чим представник позивача просить позов задовольнити та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, надано суду усні та письмові пояснення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

На підставі направлення №1083/23 від 30.06.2010р. та направлення на продовження терміну перевірки №2064/23 від 28.07.2010р., виданого ДПІ у Оболонському районі м. Києва, проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Тхайсімекс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 11.02.2008р. по 31.03.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 11.02.2008р. по 31.03.2010р.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт від 28.09.2010р. №600/23-6-35676624, яким встановлено порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.4.8 п.5.4, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 80916грн., у тому числі: за ІІІ квартал 2008р. у сумі 11363грн., за ІV квартал 2008р. у сумі (-8731грн.), за ІІІ квартал 2009р. у сумі 17334грн., за ІV квартал 2009р. у сумі 59633грн., за І квартал 2010р. у сумі 1317грн. та в результаті чого завищено відємне значення обєкту оподаткування з податку на прибуток у розмірі 93515грн., у тому числі за 2008р. у сумі 70734грн., за І півріччя 2009р. у сумі 22781грн.

На підставі встановлених порушень податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 12.10.2010р. №0000872306/0.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до ДПІ у Оболонському районі м. Києва. Рішенням про результати розгляду первинної скарги №35139/10/25-008 від 29.12.2010р. скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Не погоджуючись з винесеним рішенням про результати розгляду скарги та податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до ДПА у м. Києві. Рішенням про результати розгляду повторної скарги №2721/10/25-114 від 17.03.2011р. податкове повідомлення-рішення від 12.10.2010р. №0000872306/0 в частині сплати 4691,00грн. податку на прибуток і 9968,00грн. штрафної санкції скасовано, а в інший частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін та винесено податкове повідомлення-рішення від 08.04.2011р. №0000872306.

Позивач вважає, що викладені висновки в акті перевірки не відповідають дійсним обставинам справи та є необґрунтованими. Суд не може погодитися в доводами позивача, виходячи з наступного.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Тхайсiмекс»здійснювало операції з придбання рибної продукції, переважно від нерезидентів з Вєтнаму, а також послуг транспортування, розмитнення, охолодження, зберігання та інше.

Між ТОВ «Тхайсiмекс»(надалі по тексту - Замовник) та Нгуен Хиу Зи (надалі по тексту - Виконавець) укладено контракт від 27.08.2009р. №227-08-09 про надання маркетингових послуг, а саме: надання iнформацiї стосовно продукції i можливості їх поставки iз України та Вєтнаму в Республіку Білорусь (надалi по тексту - маркетингові послуги).

На виконання умов даного контракту між ТОВ «Тхайсімекс»та Нгуен Хиу Зи складено акт здачi-прийняття маркетингових послуг вiд 25.12.2009р. на суму 222750,00 грн. В акті зазначено номенклатуру послуг: маркетинг з дослідження конюнктури ринку та виявлення суспільної думки (не вiдповiдає меті, предмету контракту) та документальне підтвердження щодо фактичного виконання маркетингових послуг у вигляді набору даних щодо здійснення експорту риби iз Вєтнаму та Китаю протягом 2009р., а також імпорт пангасiуса до України у 2009р.

Перевiркою також встановлено, що виходячи зi змісту звіту та акту виконаних робіт, предмету та меті зазначеного контракту, за якими Виконавець зобовязався здійснити маркетингові дослідження щодо можливості поставки продукції iз України i Вєтнаму в Республіку Білорусь не виконані. Також не надано інших підтверджуючих матерiалiв щодо здійснення маркетингових послуг підприємством.

Разом з тим витрати підприємства на виконання маркетингових послуг Нгуеном Хиу Зи не повязані з веденням власної господарської дiяльностi.

ТОВ «Тхайсiмекс»в порушення вимог п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»завищено валовi витрати у IV кварталi 2009р. на 222750,00 грн.

Як свідчать обставини справи, ТОВ «Тхайсiмекс»віднесено у 2009р. до складу валових витрат на відрядження фізичних осіб, що не перебували у трудових відносинах з підприємством на суму 82149,20 грн., а саме: за наказом директора ТОВ «Тхайсiмекс»вiд 09.11.2009р. №9 - вiдряджено працiвникiв Головного управління ветеринарної медицини у Сумськiй областi ОСОБА_4 та головного управління ветеринарної медицини м. Охтирка ОСОБА_5 до Республіки Вєтнам у листопаді 2009р.

За вiдповiдними звiтами про витрачання авансових коштів витрати підприємства на оплату відрядження працiвникiв ГУ Ветмедицини склали 82149,20грн., з яких:

1) ОСОБА_4 згiдно зi звiтом про витрачання авансових коштiв вiд 27.11.2009р. ЗЧ2ТХ-0000014 витрачено 41074,60 грн., в тому числі: добовi 4389,55 грн. ($550 дол. США); проживання у готелі Вєтнаму 12131,12грн. ($1520 дол. США); вартiсть авiа перельоту 22000,00грн. (курер ТОВ «Вимед»за актом вiд 13.11.2009р. №350); вiдшкодування на проживання 2553,93 грн. ($320 дол. США, додатково отримав $800 замiсть $480, як зазначено в авансовому звiтi).

2) ОСОБА_5 згiдно зi звiтом про витрачання авансових коштiв вiд 27.11.2009р. №ТХ-0000015 витрачено 41074,60грн., в тому числi: добовi 4389,55грн. ($550 дол. США); проживання у готелi Вєтнаму 12131,12грн. ($1520 дол. США); вартiсть авiаперельоту 22000грн. (курєр ТОВ «Вимед»за актом №350 вiд 13.11.2009р); вiдшкодування перевитрат на проживання 2553,93 грн. ($320 дол. США, додатково отримав $800 замiсть $480, як зазначено в авансовому звiтi).

Вiдповiдно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334-94/ВР (надалі по тексту Закон №334-94) господарська дiяльнiсть - будь-яка дiяльнiсть особи, направлена на отримання доходу в грошовiй, матерiальнiй або нематерiальнiй формах, у разi коли безпосередня участь такої особи в органiзацiї такої дiяльностi є регулярною, постiйною та суттевою. Пiд безпосередньою участю слiд розумiти зазначену дiяльнiсть особи через свої постiйнi представництва, фiлiали, вiддiлення, iншi вiдокремленi пiдроздiли, а також через довiрену особу, агента або будь- яку iншу особу, яка дiє вiд iменi та на користь першої особи.

Вiдповiдно до п.5.1 ст.5 Закону №334-94, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матерiальнiй або нематерiальнiй формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), якi придбаваються (виготовляються) таким платником податку для її подальшого використання у власній господарській дiяльностi.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, органiзацiєю, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) i охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.5.3 - 5.7 цієї статті.

Вiдповiдно до пп.5.4.8 п.5.4 ст.5 Закону №334/94 до валових витрат включаються витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця вiдрядження i назад, так i за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахункiв витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взугтя чи бiлизни), найм iнших жилих примiщень, телефонних рахункiв, оформлення закордонних паспортiв, дозволів на вїзд (вiз), обовязкового страхування, витрат на усний та письмовий переклади, iнших документально оформлених витрат, повязаних з правилами вїзду та перебування у мiсцi відрядження, включаючи будь-якi збори i податки, що пiдлягають сплатi у звязку зi здiйсненням таких витрат. Зазначенi витрати можуть бути включенi до складу валових витрат платника податку лише за наявностi підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у виглядi транспортних квиткiв або транспортних рахункiв (багажних квитанцiй), рахункiв з готелiв (мотелiв) або вiд iнших осiб, що надають послуги з розмiщення та проживания фiзичної особи, страхових полiсiв тощо.

Не включається до складу витрат платника податку готiвка, витрачена на цiлi, визначенi пп.5.3.1 та 5.4.4 цiе статтi, а також на цiлi, не повязанi з вiдшкодуванням особистих витрат фiзичної особи, яка перебуває у вiдрядженнi. Будь-які витрати на вiдрядження можуть бути включенi до складу валових витрат платника податку за наявності пiдтверджуiочих документiв щодо звязку такого відрядження з основною дiяльнiстю такого платника податку - запрошень приймаючої сторони, дiяльнiсть якої збігається з дiяльнiстю платника податку; укладеного договору (контракту); інших документів, якi встановлюють або засвідчують бажання встановити цивiльно-правовi відносини; документів, що засвідчують участь особи, яка відряджена стороною, у переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що збігається з основною дiяльнiстю платника податку. За запитом представника податкового органу платник податку має забезпечити за власний рахунок переклад звітних та підтверджуючих документів, виданих іноземною мовою.

Статтею 9 Закону №334-94 встановлено вимоги до первинних документів, якi є підставою для бухгалтерського та податкового облiку. Згiдно з даною нормою, підставою для бухгалтерського облiку господарських операцiй є первинні документи, якi фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені пiд час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закiнчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на пiдставi первинних документiв можуть складатися зведені облiковi документи. Первиннi та зведенi облiковi документи можуть бути складені на паперових або машинних носiях i повиннi мати такi обовязкові реквiзити: назву документа (форми); дату i мiсце складання; назву підприємства, вiд iменi якого складено документ; змiст та обсяг господарської операції одиницю виміру господарської операції; посади осiб, вiдповiдальних за здійснення господарської операції i правильнiсть i оформлення; особистий підпис або iншi дані, що дають змогу iдентифiкувати особу, яка брала участь у здiйсненнi господарської операції.

Необхiднiсть підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському облiку, затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 24.05.1995р. №88 i зареєстрованого в Мiнiстерствi юстицi Украни вiд 05.06.1995р. за 168/704, первиннi документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операцi, включаючи розпорядження та дозволи адмiнiстрацiї на їх проведення.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованим та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 2, 9, 11, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.М. Клименчук