Постанова № 21083047, 08.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 Вн. № 38/278

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 грудня 2011 року15:44 № 2а-14193/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Шейко Т.І. , суддів Катющенко В.П. Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Деруга Н.О. вирішив адміністративну справу

за позовомПриватне підприємство "Транзит-сервіс"

доДержавна митна служба України

проскасування наказу № 797 від 14.09.2011 року

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача про скасування Наказу Державної митної служби України №797 від 14 вересня 2011 р. в частині анулювання ліцензії серії АВ №542726.

Позовні вимоги мотивовані недодержанням відповідачем порядку проведення перевірок та відсутністю підстав, визначених чинним законодавством, для анулювання ліцензії позивача.

Відповідач позов не визнав. В обґрунтування своїх заперечень посилався на норми статей 177-178 Митного кодексу України, Акти Полтавської митниці про виявлені порушення та постанови Ленінського районного суду міста Полтави, якими притягувались до адміністративної відповідальності за порушення митних правил фізичні особи, що працюють у ПП «Транзит-сервіс».

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Так, у судовому засіданні було встановлено, що на адресу позивача надійшов лист Департаменту організації митного контролю та оформлення Державної митної служби України №12.1/1980 від 15 вересня 2011 р., в якому проінформовано позивача про анулювання ліцензії на провадження посередницької діяльності митного брокера серії АВ №542726, виданої ПП «Транзит-сервіс»(ідентифікаційний код:32500262, Полтавська обл., м. Миргород, вул. Хорольська, 35) у звязку з повторним порушенням приватним підприємством «Транзит-сервіс»пункту 8 розділу II Ліцензійних умов та на підставі ст. 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», і як додаток, надіслана копія наказу Державної митної служби України від 14 вересня 2011 №797 «Про анулювання ліцензій на провадження посередницької діяльності митного брокера».

В обґрунтування прийнятого наказу відповідач посилався на Акт Полтавської митниці від 08 серпня 2011 р. № 9 «Про повторне порушення митним брокером Ліцензійних умов провадження посередницької діяльності митного брокера, затверджених наказом Держкомпідприємництва та Держмитслужби від 13.05.2009 №89/445 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.05.2009 за №469/16485)».

В свою чергу, в Акті Полтавської митниці №009 від 08 серпня 2011 року, як на повторно виявлене порушення, міститься посилання на постанову Ленінського районного суду м. Полтави від 03.06.11 по справі №3-726/11, якою фізичну особу ОСОБА_2 представника митного брокера було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене статтею 340 Митного кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з наступного.

Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування визначає Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». Цей Закон встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність субєктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.

В розумінні Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»ліцензіатом - є субєкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Як вбачається із матеріалів справи, Ліцензія Серії АВ №542726 15 лютого 2011 року Державною митною службою України була видана Приватному підприємству «Транзит-сервіс» (код 32500262) на підставі рішення про видачу ліцензії №101 від 14 лютого 2011 року.

Статтею 6 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»визначені повноваження органу ліцензування.

Відповідно до норм цієї статті орган ліцензування, зокрема, здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов; видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов; анулює ліцензії на певний вид господарської діяльності тощо.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснює орган ліцензування в межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Планові перевірки дотримання ліцензіатом ліцензійних умов провадяться не частіше одного разу на рік.

Позапланові перевірки здійснюють органи ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування лише на підставі надходження до них у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення ліцензіатом ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов.

За результатами перевірки орган ліцензування в останній день перевірки складає акт у двох примірниках.

Орган ліцензування не пізніше пяти робочих днів з дати складання акта перевірки порушень ліцензійних умов видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов або приймає рішення про анулювання ліцензії.

Ліцензіат, який одержав розпорядження про усунення ним порушень ліцензійних умов, зобовязаний в установлений у розпорядженні строк подати до органу ліцензування інформацію про усунення порушень.

Норми вказаної статті зобовязують державні контролюючі органи та органи місцевого самоврядування у разі виявлення порушень ліцензійних умов повідомляти про ці порушення орган ліцензування.

Крім того, відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», постанови Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 №1698 «Про затвердження переліку органів ліцензування»та Ліцензійних умов провадження посередницької діяльності митного брокера, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Державної митної служби України від 13.05.2009 №89/445, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29.05.2009 за №469/16485, - наказом Державної митної служби України від 30.11.2009 №1142, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.12.2009 р. за №1243/17259 затверджений Порядок контролю за додержанням ліцензіатами Ліцензійних умов провадження посередницької діяльності митного брокера.

Цей Порядок визначає правові й організаційні засади, основні принципи та порядок проведення контролю у сфері здійснення посередницької діяльності митного брокера, повноваження органу ліцензування, його посадових осіб і права та обовязки ліцензіатів під час здійснення контролю (підпункт1.1 Порядку).

Відповідно до підпункту 1.3 Порядку контроль за додержанням ліцензіатами Ліцензійних умов в межах своїх повноважень здійснює Державна митна служба України як орган ліцензування посередницької діяльності митного брокера шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Порядок організації перевірок визначений пунктом 2 Порядку.

Зокрема, в підпункті 2.1 Порядку зазначено, що планові перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов проводяться органом ліцензування згідно з річним планом-графіком перевірок, який затверджується наказом органу ліцензування та оприлюднюється у встановленому законом порядку.

Відповідно до підпункту 2.3 Порядку позапланові перевірки здійснюються органом ліцензування на підставах, визначених Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно норм підпункту 2.4 Порядку для проведення перевірки ліцензіата орган ліцензування відповідно до плану-графіка видає наказ про призначення голови і членів комісії та про видачу посвідчення про право перевірки ліцензіата (додаток 1 до цього Порядку), яке підписується керівником органу ліцензування або заступником і засвідчується печаткою.

Порядок проведення перевірки визначений пунктом 5 Порядку.

Порядок оформлення результатів перевірки визначений пунктом 6 Порядку.

Як було встановлено у судовому засіданні, відповідачем, як органом ліцензування, не були додержані вищезазначені норми Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»та Порядку контролю за додержанням ліцензіатами Ліцензійних умов провадження посередницької діяльності митного брокера, що не заперечується і відповідачем.

При цьому, відповідач посилався на внесені Законом України від 01.06.2010 №2756-IV зміни до частини 2 статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», згідно з якими дія цього Закону не поширюється на відносини, повязані із здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, що виникають у звязку із здійсненням заходів валютного контролю, митного контролю, державного експертного контролю, контролю за дотриманням бюджетного і податкового законодавства та касових операцій, контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків, за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів і т.д.

Проте, таку думку відповідача суд вважає помилковою, оскільки здійснення органом ліцензування контролю за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов не є тим митним контролем (у розумінні Митного кодексу України та частини 2 статті 2 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), на проведення якого не поширюється дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

До того ж, якщо відповідач вважає, що на нього не розповсюджуються норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», в той же час, він, як орган ліцензування, не звільнений від обовязку дотримуватись вимог інших законів та нормативно-правових актів, зокрема, Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»та Порядку контролю за додержанням ліцензіатами Ліцензійних умов провадження посередницької діяльності митного брокера.

Відповідно до підпункту 6.3 Порядку рішення про анулювання ліцензії приймається органом ліцензування за наявності підстав, передбачених статтями 17 та 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

Рішення про анулювання ліцензії приймається органом ліцензування протягом десяти робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання ліцензії і вручається (надсилається) ліцензіату із зазначенням підстав анулювання не пізніше трьох робочих днів з дати його прийняття.

Як вбачається із наказу Державної митної служби України №797 від 14 вересня 2011 року «Про анулювання ліцензій на провадження посередницької діяльності митного брокера» та супровідного листа Департаменту організації митного контролю та оформлення Державної митної служби України №12.1/1980 від 15.09.11 на адресу ПП «Транзит-сервіс», ліцензія ПП «Транзит-сервіс»анульована на підставі статті 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», зокрема, на підставі Акту Полтавської митниці від 08 серпня 2011 р. №009 «Про повторне порушення митним брокером Ліцензійних умов провадження посередницької діяльності митного брокера», тобто на підставі акту про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов, як однієї з підстав, визначених у статті 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

Проте, суд критично відноситься до Акту Полтавської митниці від 08 серпня 2011 р. №009, як до підстави для анулювання ліцензії.

Полтавська митниця не є органом ліцензування, на який Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та Порядком контролю за додержанням ліцензіатами Ліцензійних умов провадження посередницької діяльності митного брокера покладені повноваження здійснення контролю за додержанням ліцензіатами Ліцензійних умов, і відповідно, складати акти за результатами перевірки.

В розумінні статті 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»підставою для анулювання ліцензії є акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов, складений саме у відповідності з нормами цього Закону та Порядку контролю за додержанням ліцензіатами Ліцензійних умов провадження посередницької діяльності митного брокера і тим органом, який уповноважений саме цим Законом і Порядком на складання таких актів.

Крім того, як на повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов в Акті Полтавської митниці йдеться посилання на постанову Ленінського районного суду м. Полтави від 03.06.11 по справі №3-726/11, якою фізичну особу ОСОБА_2 представника митного брокера було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене статтею 340 Митного кодексу України.

В своїх запереченнях відповідач посилався на статті 177-178 Митного кодексу України, згідно яких митний брокер здійснює брокерську діяльність відповідно до норм цього Кодексу та ліцензійних умов, що затверджуються спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та органом ліцензування.

Суд звертає увагу на ту обставину, що ліцензіатом (митним брокером), ліцензія якого анульована за вищенаведеними підставами є юридична особа - Приватне підприємство «Транзит-сервіс», а не фізична особа, яка притягувалась до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене статтею 340 Митного кодексу України.

Притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил фізичних осіб, які хоч і є працівниками ПП «Транзит-сервіс», не вважається тотожним притягненню до відповідальності юридичної особи ПП «Танзит-сервіс»і, відповідно, не є порушенням (тим більше повторним) Приватним підприємством «Транзит-сервіс», як ліцензіатом (митним брокером), ліцензійних умов.

На думку суду, в разі виявлення порушень митних правил працівниками ПП «Транзит-сервіс», Полтавська митниця, у відповідності з вимогами статті 20 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», мала б повідомити орган ліцензування про виявлені порушення. І

В свою чергу, Акт Полтавської митниці від 08 серпня 2011 р. №009 та постанова Ленінського районного суду м. Полтави від 03.06.11 по справі №3-726/11були б підставами для проведення органом ліцензування планової чи позапланової перевірки у відповідності з вимогами Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»та Порядку контролю за додержанням ліцензіатами Ліцензійних умов провадження посередницької діяльності митного брокера.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони у відповідності з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, не виконав покладений на нього частиною 2 статті 71 КАС України обовязок.

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а відповідно такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На стягненні судових витрат у відповідності зі ст. 94 КАС України позивач не наполягав.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного підприємства «Транзит-сервіс»задовольнити.

Скасувати наказ Державної митної служби України № 797 від 14 вересня 2011 року «Про анулювання ліцензій на провадження посередницької діяльності митного брокера»в частині анулювання ліцензії Серії АВ №542726, виданої відповідно до наказу Держмитслужби від 14 лютого 2011 року №101 приватному підприємству «Транзит-сервіс»(ідентифікаційний номер субєкта: 32500262, Полтавська обл., м. Миргород, вул. Хорольська, 35).

Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Суддя Т.І. Шейко

Судді В.П. Катющенко Ю.Т. Шрамко Повний текст постанови складено та підписано 16.12.2011 р.