Постанова № 21083035, 29.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 листопада 2011 року 10:54 № 2а-14813/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б. при секретарі судового засідання Паньків В. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" до Державної податкової інспекції в місті Полтаві

провизнання дії протиправними, сасування податкового повідомлення-рішення №0000262302 від 16.05.2011

за участю представників сторін:

від позивача: Єжова Н.О., Собко О.В., Ашнімець І.В.

від відповідача: Чала О.Д.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21.11.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції в місті Полтаві про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві №0000262302 від 16.05.2011 р.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач неправомірно застосував положення Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ, затвердженого Постановою КМУ №422 від 11 червня 2005 р. Позивач наголошує, що філії ДК «Укргаздобування»НАК «Нафтогаз України»не є субєктом господарювання, а отже, в силу Закону вони не можуть бути ліцензіатом та відповідно постачальником природного газу, а отже і платником збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник Відповідача проти позову заперечував та пояснив, що перевіркою встановлено, що філії ДК «Укргаздобування»НАК «Нафтогаз України»в порушення п.2 Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ, затвердженого Постановою КМУ №422 від 11 червня 2005р. із змінами та доповненнями, не нараховували та не сплачували до бюджету збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, який був використаний на власні та виробничо-технологічні потреби.

За таких підстав відповідач вважає, що прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.05.2011р. № 0000262302 є правомірним, а заявлені позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, тому просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач наполягає на відмовлені в задоволенні в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у м. Полтаві було проведено планову документальну перевірку філії Дочірньої компанії «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»газопромисловового управління «Полтавагазвидобування» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р.

За результатами перевірки складено акт від 27.04.2011 р. №3684/23-4/00153100., на підставі висновків якого податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.05.2011р. №0000262302.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням Позивачем подано скаргу до Державної податкової служби України, рішенням Державної податкової служби України №585/6/10-215 від 19.09.2011р., яким скаргу ГПУ «Полтавагазвидобування»була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві №0000262302 від 16.05.2011 р. без змін.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є не обґрунтованими та не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Перевіркою встановлено, що за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 філіє ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»ГПУ «Полтавагазвидобування»задекларовано податкових зобовязань зі збору у вигляді цільової надбавки до тарифи на природний газ 2752,32 грн.

Підчас перевірки встановлено, що в період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р. філія ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»ГПУ «Полтавагазвидобування»згідно балансу фактичного надходження та розподілу природного газу здійснювало використання видобутого газу на власні потреби, а також передачу природного газу власного видобутку філіям ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»: ПСГ «Світанок»УОК «Червона рута», Буровому управлінню «Укрбургаз», Управлінню з переробки газу та газового конденсату та Управлінню будівельно-монтажних робіт «Укргазспецбудмонтаж»для власних потреб, як кінцевим споживачам.

Постановою Кабінету Міністрів України №442 від 11.06.2005 року затверджено Порядок внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ (надалі - Порядок).

Відповідно Порядку він визначає механізм внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ (далі - збір) для споживачів усіх форм власності.

Збір справляється на обсяги природного газу, що постачаються для таких категорій споживачів, як серед інших, промислові та інші суб'єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, що використовують природний газ (за винятком підприємств хімічної галузі, що використовують природний газ як сировину), - 2 відсотки.

Під діючим тарифом слід розуміти ціну природного газу для відповідної категорії споживачів без урахування тарифів на його транспортування і постачання споживачам та суми податку на додану вартість.

Об'єктом обчислення збору є вартість природного газу в обсязі, відпущеному кожній категорії споживачів у звітному періоді, яка визначається на підставі актів приймання-передачі газу, підписаних платником та відповідним споживачем (для населення - на підставі облікових документів), з урахуванням відповідного тарифу.

Платниками є суб'єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, які провадять діяльність з постачання природного газу споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Споживачами є такі категорії: населення, бюджетні організації та установи, підприємства комунальної теплоенергетики, теплові електростанції, електроцентралі та котельні суб'єктів господарювання, в тому числі блочні (модульні) котельні, інші суб'єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, які використовують природний газ для виробництва товарів та надання послуг, на інші власні потреби.

Звітним (податковим) періодом для збору вважається календарний місяць.

Платники подають розрахунок суми збору до органу державної податкової служби за місцем перебування на податковому обліку щомісяця протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, за формою згідно з додатком.

Сума збору за звітний (податковий) період вноситься платниками до спеціального фонду державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, для подання розрахунку суми збору, згідно з пунктом 3 цього Порядку.

З системного аналізу вищезазначених норм, суд приходить до висновку, що податкові зобов'язання зі сплати збору виникають та виконуються у випадках, коли газовидобувний відокремлений підрозділ передає для споживання (використання) на власні потреби іншому відокремленому підрозділу, з відповідним відображенням обігу природного газу в документах бухгалтерському обліку таких відокремлених підрозділів. Власник спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами, у тому числі його відокремлені підрозділи, як платники збору при визначенні податкових зобов'язань зі збору повинні враховувати обсяги газу власного видобутку, використаного на власні потреби та граничний рівень цін на природний газ на відповідний період, що в установленому законодавством порядку затверджений для промислових споживачів, до яких і належать газовидобувні підприємства.

Зважаючи на викладені обставини, відокремлені підрозділи позивача є споживачами природного газу, а об'єктом обчислення збору є вартість природного газу в обсязі, відпущеному відокремленим підрозділам для власного споживання у звітному періоді, яка визначається на підставі актів приймання-передачі газу, з урахуванням відповідного тарифу.

Відтак, позивач є платником збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ переданий філіям для споживання, а тому відповідно п. 3 Порядку зобов'язаний подавати розрахунок суми збору до органу державної податкової служби за місцем перебування на податковому обліку щомісяця протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук