Постанова № 21083037, 21.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 грудня 2011 року № 2а-14311/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торнабуоні"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі місті Києва

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

№ 0007642304 від 22.08.2011 за участю:

представника позивача ОСОБА_1 (довіреність б/н від 21.12.2011 ),

представника відповідача ОСОБА_2 (довіреність № 9796/9/10-209 від 16.03.2011),

на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21.12.2011 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торнабуоні" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі місті Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0007642304 від 22.08.2011.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2011 було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 09.11.2011.

У судових засіданнях 09.11.2011 та 23.11.2011 оголошувалась перерва.

У судовому засіданні 21.12.2011, на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобовязання позивачу нараховані за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в результаті взаємовідносин з ТОВ “Віаджіо” за період з 01.02.2011 по 28.02.2011 по господарських операціях, проведених за договором на поставку товарів народного споживання № 4 від 01.09.2010. Підставою для нарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість є визнання податковим органом зазначеного договору нікчемним. У обґрунтування даного твердження податковий орган посилається на акт від 18.04.2011 №434/3-23-70-37166556 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Віаджіо»з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Бебі Марлен», ТОВ «Корсо», ТОВ «Торнабуоні», ТОВ «Монте Наполеоне», ТОВ «Профіт Голд», ТОВ «Торгсервіспостач», ТОВ «Феррум Груп», та ТОВ «Фірма Ліол»за лютий 2011 року.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся, з ТОВ "Віаджіо" дійсно було укладено вказаний договір, який, за твердженням позивача, мав реальний характер, та за яким було виконано роботи та надано послуги використані ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю, надав додаткові усні пояснення та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 23.11.2011 надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує наступним.

Підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень стали матеріали документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість в результаті взаємовідносин з ТОВ „Віаджіо" за період з 01.02.2011 по 28.02.2011 (акт перевірки від 10.06.2011 №695/23-4/34979567).

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва отримано від Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва акт від 18.04.2011 № 434/3-23-70-34979567 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Віаджіо»з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 по 28.02.2011, в якому визначено, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Торгсервіспостач», ТОВ «Феррум Груп», ТОВ «Профіт Голд»та ТОВ «Фірма Ліол»здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної праводієздатності зазначених субєктів господарювання та ТОВ «Віаджіо», а також те, що в ході перевірки не встановлено факту передачі товарів (надання робіт, послуг) від продавців до покупця, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, огляду на що, зроблено висновок про те, що правочини укладені ТОВ «Віаджіо»з контрагентами ТОВ «Торгсервіспостач», ТОВ «Феррум Груп», ТОВ «Профіт Голд», ТОВ «Фірма Ліол»є фіктивними та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

З аналізу акту перевірки від 18.04.2011 № 434/3-23-70-34979567 встановлено нікчемність правочинів по ланцюгу до «вигодонабувача»в результаті взаємовідносин ТОВ «Віаджіо»з позивачем, та в ходів перевірки встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) позивачу від ТОВ «Віаджіо», з огляду на що зроблено висновок про те, що позивачем відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з ТОВ «Віаджіо»без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків.

Водночас відповідач посилався на те, що у позивача відсутнє право на податковий кредит з ПДВ, з огляду на те, що його контрагент не задекларував податкові зобовязання, не є платником ПДВ у періоді, в який здійснювались господарські операції.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечення підтримав, надав додаткові усні пояснення та просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

В С Т А Н О В И В:

09.06.2011 Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва на підставі наказу № 995 від 07.06.2011 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Торнабуоні "з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в результаті взаємовідносин з ТОВ “Віаджіо” за період з 01.02.2011 по 28.02.2011.

В ході перевірки встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, підпункту "а" пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого занижено суму податку на додану вартістьвсього у сумі 134000 грн., в тому числі за лютий 2011 року у сумі 134 000,00 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва отримано від Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва акт від 18.04.2011 № 434/3-23-70-34979567 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Віаджіо»з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 по 28.02.2011, в якому визначено, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Торгсервіспостач», ТОВ «Феррум Груп», ТОВ «Профіт Голд»та ТОВ «Фірма Ліол»здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної праводієздатності зазначених субєктів господарювання та ТОВ «Віаджіо», а також те, що в ході перевірки не встановлено факту передачі товарів (надання робіт, послуг) від продавців до покупця, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, огляду на що, зроблено висновок про те, що правочини укладені ТОВ «Віаджіо»з контрагентами ТОВ «Торгсервіспостач», ТОВ «Феррум Груп», ТОВ «Профіт Голд», ТОВ «Фірма Ліол»є фіктивними та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Також в зазначеному акті визначено, що ТОВ «Торгсервіспостач», ТОВ «Феррум Груп», ТОВ «Профіт Голд»та ТОВ «Фірма Ліол»здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій, повязаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Крім того актом від 18.04.2011 № 434/3-23-70-34979567 встановлено, що у лютому 2011 року ТОВ «Віаджіо»сформувало податкові зобовязання за рахунок контрагентів-покупців, серед яких ТОВ «Торнабуоні»на загальну суму 134000 грн.

З урахуванням інформації наведеної в акті перевірки від 18.04.2011 № 434/3-23-70-34979567 податковим орган встановлено нікчемність взаємовідносин між ТОВ «Віаджіо»та ТОВ «Торнабуоні»та відсутність поставки товарів від ТОВ «Віаджіо»до ТОВ «Торнабуоні».

Для підтвердження взаємовідносин ТОВ «Торнабуоні»та ТОВ «Віаджіо», до ТОВ «Торнабуоні»було направлено запит від 16.05.2011 №6062/10/23-411 про надання інформації та її документального підтвердження, у відповідь на який було надіслано лист-відповідь від 31.05.2011 №19 та копії документів, підтверджуючих фінансово-господарську діяльність ТОВ «Торнабуоні»у лютому 2011 року.

До перевірки було взято договір ТОВ «Торнабуоні»з ТОВ «Віаджіо» на поставку товарів народного споживання від 01.09.2010 № 4, а також на перевірку було надано завірені копії реєстру виданих та отриманих податкових накладних, в якому відображено, що ТОВ «Торнабуоні»сформувало податковий кредит у сумі 134000 грн. за рахунок взаємовідносин з ТОВ «Віаджіо», видаткової накладної від 01.02.2011 б/н, в якій зазначено перелік (номенклатуру) товарів (перелік товарів складає 228 позицій у кількості 334 одиниць товару на загальну вартість 804000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 134000 грн.), податкової накладної від 01.02.2011 №3 на загальну суму 804000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 134000 грн. та платіжні доручення №32 від 15.02.2011, №45 від 21.02.2011 та № 50 від 23.02.2011.

З аналізу акту перевірки від 18.04.2011 № 434/3-23-70-34979567 встановлено нікчемність правочинів по ланцюгу до «вигодонабувача»в результаті взаємовідносин ТОВ «Віаджіо»з ТОВ «Турнабуоні», та в ходів перевірки встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) ТОВ «Торнабуоні»від ТОВ «Віаджіо», з огляду на що зроблено висновок про те, що ТОВ «Торнабуоні»відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з ТОВ «Віаджіо»без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт від 10.06.2011 №695/23-4/34979567, на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007642304 від 22.08.2011, яким позивачу було нараховане зобовязання з податку на додану вартість у сумі 134 001,00 грн., у тому числі штрафні санкції у сумі 1 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торнабуоні»не погоджуючись зподатковим повідомленням - рішенням № 000842304 від 04.07.2011 та вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного зясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та пятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного зясування всіх обставин справи зобовязує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та ТОВ "Віаджіо" реальний товарний характер, яким чином перевозився і зберігався товар (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат), можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаних у ТОВ "Віаджіо" товарів.

При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобовязано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ТОВ "Віаджіо", а саме, було укладено договір на поставку товарів народного споживання № 4 від 01.09.2010.

За договором на поставку товарів народного споживання № 4 від 01.09.2010 ТОВ "Віаджіо" було поставлено товар, а саме одяг та взуття. Факт поставки товару підтверджується матеріалами справи, зокрема, накладною від 01.12.2011, податковою накладною № 3 від 01.02.2011, пояснювальною виконуючого обовязки директора магазину "Вauareo" ОСОБА_3

Факт здійснення позивачем оплати за товар поставлений за договором на поставку товарів народного споживання № 4 від 01.09.2010 підтверджується, наявними в матеріалах справи, копіями платіжних доручень № 48 від 07.02.2011, № 32 від 15.02.2011, № 45 від 21.02.2011, № 50 від 23.02.2011, № 56 від 02.03.2011 та копіями виписок по особовому рахунку за період з 15.02.2011 по 15.02.2011, з 21.02.2011 по 21.02.2011.

Оскільки основним видом діяльності позивача є роздрібна торгівля одягом, взуттям та шкіряними виробами, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою з ЄДРПОУ серії АА № 342409 від 18.02.2010 та витягом з ЄДРПОУ серії АЄ № 586214 станом на 26.09.2011, то отриманий від ТОВ "Віаджіо" товар за договором на поставку товарів народного споживання № 4 від 01.09.2010 у подальшому був реалізований споживачам через торгову мережу позивача, а саме магазин за адресою: м. Київ, вул. Городецького, 9, що належить позивачу на праві строкового користування на підставі договору оренди № 09/07-1-о від 18.10.2007, що підтверджується фіскальними чеками, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази, не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів доказів того, що ТОВ "Віаджіо" не відобразило у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ТОВ "Віаджіо" не сплачувало податок на додану вартість з вказаних операцій. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Віаджіо" за договором на поставку товарів народного споживання № 4 від 01.09.2010.

Необґрунтованість посилань відповідача на акт від 18.04.2011 №434/3-23-70-37166556 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Віаджіо»з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Бебі Марлен», ТОВ «Корсо», ТОВ «Торнабуоні», ТОВ «Монте Наполеоне», ТОВ «Профіт Голд», ТОВ «Торгсервіспостач», ТОВ «Феррум Груп», та ТОВ «Фірма Ліол»за лютий 2011 року, яким було встановлено, що правочини укладені ТОВ «Віаджіо»з контрагентами ТОВ «Торгсервіспостач», ТОВ «Феррум Груп», ТОВ «Профіт Голд», ТОВ «Фірма Ліол»є фіктивними та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами, зумовлюється тим, що відповідачем не наведено жодних доказів на обґрунтування того, що товар, поставка якого здійснювалась за договором на поставку товарів народного споживання № 4 від 01.09.2010 мав бути отриманий ТОВ "Віаджіо" від ТОВ «Торгсервіспостач», ТОВ «Феррум Груп», ТОВ «Профіт Голд»та ТОВ «Фірма Ліол», як і доказів того, що ТОВ «Торгсервіспостач», ТОВ «Феррум Груп», ТОВ «Профіт Голд», ТОВ «Фірма Ліол»мають будь - яке відношення до фінансово - господарських відносин між позивачем та ТОВ "Віаджіо".

Посилання відповідача на відсутність у позивача права на податковий кредит з ПДВ, з огляду на те, що його контрагент не задекларував податкові зобовязання та не є платником ПДВ у періоді, в який здійснювались господарські операції, спростовується даними зазначеними в акту перевірки від 18.04.2011 №434/3-23-70-37166556, в якому зазначено про те, що ТОВ "Віаджіо" є платником податку на додану вартість та встановлено наявність податкових зобовязань з податку на додану вартість сформованих за рахунок, зокрема, позивача.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що інших доказів крім посилання на акт перевірки від 18.04.2011 №434/3-23-70-37166556, яким встановлено фіктивність правочинів укладених ТОВ «Віаджіо»з контрагентами ТОВ «Торгсервіспостач», ТОВ «Феррум Груп», ТОВ «Профіт Голд», ТОВ «Фірма Ліол»на підтвердження нікчемності договору на поставку товарів народного споживання № 4 від 01.09.2010 та спростування реальності та товарності зазначеного договору відповідачем не надано, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Віаджіо" за договором на поставку товарів народного споживання № 4 від 01.09.2010 мали реальний товарний характер, а правочини були безпідставно визнанні відповідачем нікчемними.

Підпунктом “а” пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Реальність та товарність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Віаджіо" за договором на поставку товарів народного споживання № 4 від 01.09.2010 в ході судового розгляду справи судом було встановлено, у звязку з чим суд дійшов висновку, що у позивача було право на податковий кредит по операціях з ТОВ "Віаджіо" за вказаним договором.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем надано оригінал квитанції про сплату судового збору у сумі 3 грн. 40 коп.

Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торнабуоні" до Державної податкової інспекції у Печерському районі місті Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0007642304 від 22.08.2011 - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0007642304 від 22.08.2011.

3. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торнабуоні" за рахунок Державного бюджету України.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов