Постанова № 21082683, 07.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 листопада 2011 року                     № 2а-8074/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Трейд"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

№ 0001012304/0 від 28.10.2010 року

за участю:

представника позивача –ОСОБА_1 (довіреність б/н від 01.07.2011),

представника відповідача –ОСОБА_2 (довіреність № 7179/9/10-011 від 29.12.2010),

на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07.11.2011 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технологія Трейд" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001012304/0 від 28.10.2010 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2011 позовну заяву було залишено без руху. У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2011 було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 11.08.2011.

Судове засідання 11.08.2011 було відкладено у зв'язку з неявкою представників сторін.

У судових засіданнях 05.09.2011, 21.09.2011 та 19.10.2011 оголошувалась перерва.

У судовому засіданні 07.11.2011, на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобов’язання позивачу нараховані за результатами перевірки господарських операцій, проведених останнім з товариством з обмеженою відповідальністю "Гедеон Компані" згідно договору № 01/03-10 від 01.02.2010. Підставою для нарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість є недекларування ТОВ "Гедеон Компані" відповідно до "системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" податкових зобов'язань за квітень, травень та червень 2010 року та відсутність на момент складання акту перевірки первинних та інших документів.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся, з ТОВ "Гедеон Компані" було укладено договір № 01/03-10 від 01.02.2010, який мав реальний характер та документи бухгалтерського та податкового обліків за цим договором були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства. Також позивач зазначив про те, що відсутність первинних документів на момент складання акту перевірки зумовлена тим, що запит з вимогою про надання таких документів був складений 29.10.2010 та отриманий ним 08.11.2010, тобто вже після складання акту перевірки.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю, надав додаткові усні пояснення та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 05.09.2011 надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує наступним.

Підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення стали матеріали невиїзної документальної перевірки позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Гедеон Компані'' за квітень, травень, червень 2010 року (акт перевірки від № 868/1-23-40-32526034 від 14.10.2010).

Перевіркою встановлено, що ТОВ „Технологія Трейд" в квітні, травні, червні 2010 року мало взаємовідносини з ТОВ "Гедеон Компані", та згідно додатку 5 до декларацій з податку на додану вартість ТОВ "Технологія Трейд" відобразило податковий кредит по ТОВ "Гедеон Компані'' за квітень 2010 року в сумі 117373,60 грн., за травень 2010 року в сумі 139949,00 грн. та за червень 2010 року в сумі 154089 грн., водночас ТОВ "Гедеон Компані'' відповідно до "системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" за квітень, травень та червень 2010 року податкові зобов'язання не задекларувало. Також на момент складання акту перевірки первинні та інші документи були відсутні.

Представник відповідача також посилалась на лист Головного відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва № 12402/7/26-06/38 від 29.03.2011, яким Державній податковій інспекції у Голосіївському районі міста Києва було запропоновано провести позапланову перевірку ТОВ "Технологія Трейд" з огляду на те, що в ході заходів проведених на виконання листа ДПА України від 07.05.2010 №9047/7/15-0317, наказу ДПА України від 09.04.2010 №230 «Про введення в дію операції «Бюджет»співробітниками ГВПМ ДШ у Печерському районі м. Києва по відпрацюванню ТОВ «Гедеон Компані», були отримані пояснення від засновника, директора та головного бухгалтера зазначеного підприємства гр. ОСОБА_3, а також від засновника, директора та головного бухгалтера в одній особі, який згідно реєстраційних документів був раніше на керівній посаді підприємства гр. ОСОБА_4, в яких вони зазначили про те, що не мають жодних відношень до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності на даному суб'єкті підприємницької діяльності, а також було направлено запит №11571/10/26-06/38 від 08.09.2010 до науково-дослідного експертно - криміналістичного центру при Управлінні МВС України на ПЗЗ де проведено почеркознавчу експертизу зразків підписів зазначених громадян, відповідно до висновку якого підписи на документах були виконані не гр. ОСОБА_3 та не гр. ОСОБА_4, а іншими особами.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечення підтримала, надала додаткові усні пояснення та просила у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

В С Т А Н О В И В:

14.10.2010 Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва була проведена невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Трейд" з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Гедеон Компані'' за квітень, травень, червень 2010 року.

В ході перевірки встановлено порушення вимог підпунктів 7.2.3, 7.2.6, пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 411412 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов з наступного.

Перевіркою встановлено, що ТОВ „Технологія Трейд" в квітні, травні, червні 2010 року мало взаємовідносини з ТОВ "Гедеон Компані", яке зареєстровано в ДПІ у Печерському р-ні м. Києва та має стан 0 - основний платник.

Згідно додатку 5 до декларацій з податку на додану вартість ТОВ „Технологія Трейд" відобразило податковий кредит по ТОВ "Гедеон Компані'' за квітень 2010 року в сумі 117373,60 грн., за травень 2010 року в сумі 139949,00 грн. та за червень 2010 року в сумі 154089 грн.

ТОВ "Гедеон Компані'' відповідно до "системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" за квітень, травень та червень 2010 року податкові зобов'язання не задекларувало.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що на момент складання акту первинні та інші документи відсутні, відповідач дійшов висновку про заниження позивачем податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 411 грн., в тому числі: за квітень 2010 року - на суму 117374 грн.; за травень 2010 року - на суму 139949 грн.; та за червень 2010 року - на суму 154089 грн.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт № 868/1-23-40-32526034 від 14.10.2010, на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001012304/0 від 28.10.2010, яким позивачу було нараховане зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 613447 грн., у тому числі штрафні санкції у сумі 202035 грн.

10.11.2010 позивач подав до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0001012304/0 від 28.10.2010, яку рішенням про результати розгляду первинної скарги № 365/10/25-011 від 10.01.2011 залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0001012304/0 від 28.10.2010 без змін.

18.01.2011 позивач подав до Державної податкової адміністрації міста Києва скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0001012304/0 від 28.10.2010 та рішення № 365/10/25-011 від 10.01.2011, яку рішенням про результати розгляду повторної скарги № 2815/10/25-114 від 18.03.2011 залишено без задоволення, а рішенням без змін.

30.03.2011 позивач подав до Державної податкової адміністрації України скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0001012304/0 від 28.10.2010 та рішення № 365/10/25-011 від 10.01.2011 та № 2815/10/25-114 від 18.03.2011, яку рішенням про результати розгляду повторної скарги № 9935/6/25-0515 від 27.05.2011 залишено без задоволення, а рішенням без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технологія Трейд" не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням № 0001012304/0 від 28.10.2010 та вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до адміністративного суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з’ясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного з’ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п’ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з’ясування всіх обставин справи зобов’язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та ТОВ "Гедеон Компані" реальний товарний характер, яким чином перевозився і зберігався товар (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат), можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаних у ТОВ "Гедеон Компані" товарів, робіт та послуг.

При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобов’язано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ТОВ "Гедеон Компані", а саме, було укладено договір поставки товару № 01/03-10 від 01.02.2010.

У подальшому поставлена ТОВ "Гедеон Компані" продукція по договору № 01/03-10 від 01.02.2010 була використана позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується матеріалами справи.

За договором поставки товару № 01/03-10 від 01.02.2010 ТОВ "Гедеон Компані" було поставлено позивачу тваринний білок, що підтверджується видатковими накладними № 66 від 05.04.2010, № 67 від 06.04.2010, № 75 від 19.04.2010, № 291 від 05.05.2010, № 292 від 06.05.2010, № 293 від 12.05.2010, № 294 від 21.05.2010, №.000000135 від 01.06.2010, №.000000136 від 01.06.2010, №.000000143 від 07.06.2010, №.000000148 від 16.06.2010, №.000000149 від 16.06.2010, №.000000157 від 22.06.2010, №.000000158 від 22.06.2010.

За зазначеним договором ТОВ "Гедеон Компані" на ім'я позивача були виписані податкові накладні № 151 від 05.04.2010, № 155 від 06.04.2010, № 163 від19.04.2010, № 254 від 05.05.2010, № 256 від 06.05.2010, № 257 від 12.05.2010, № 258 від 21.05.2010, № 308 від 01.06.2010, № 309 від 01.06.2010, № 316 від 07.06.2010, № 321 від 16.06.2010, № 322 від 16.06.2010, № 330 від 22.06.2010 та № 331 від 22.06.2010.

Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази, не надано.Зокрема, відповідачем не надано доказів проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача, яким останнім була поставлена продукція отримана від ТОВ "Гедеон Компані". Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Гедеон Компані" за договором поставки товару № 01/03-10 від 01.02.2010.

Лист "Про надання інформації" № 22857/10/23-7010, в якому позивач запрошував осіб відповідальних за фінансово - господарську діяльність позивача з'явитись для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів при взаємовідносинах з ТОВ "Гедеон Компані" за період з 01.01.2007 по 30.09.2010 та надати письмові пояснення та документи, датований 29.10.2010, та відповідно до пояснень наданих позивачем був ним отриманий 08.11.2011, у той час, як акт перевірки був складений 14.10.2010.

Таким чином запит щодо надання пояснень та відповідних документів по взаємовідносинах позивача з ТОВ "Гедеон Компані" був складений вже після проведення перевірки та складання відповідно акту перевірки.

Пояснення відповідача щодо того, що запит було направлено до проведення перевірки, а в даті складання запиту наявна помилка не приймаються судом до уваги, з огляду на те, що відповідачем зазначений факт нічим не підтверджений.

З огляду на викладене посилання відповідача, як на обґрунтування правомірності висновку про заниження податку на додану вартість на те, що на момент складання акту перевірки позивачем не було надано первинних та інших документів є безпідставним, оскільки на момент проведення перевірки у позивача не тільки не виникло обов'язку надання відповідних документів, а він і не знав про необхідність їх надання.

Посилання відповідача на інформацію наявну в листі Головного відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва № 12402/7/26-06/38 від 29.03.2011, як на обґрунтування нікчемності договору укладеного між позивачем та ТОВ "Гедеон Компані" є необґрунтованим з огляду на те, що відповідно до листа № 56-293279/09 від 21.10.2011 слідчого відділення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва, в провадженні СВ ПМ ДПІ у Печерському районі знаходиться кримінальна справа №56-2932 порушена прокуратурою Печерського району м. Києва, 16.08.2011 за фактом створення з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ "Гедеон Компані" за ознаками складу злочину, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України та станом на 21.10.2011 в матеріалах кримінальної справи відсутній висновок експерта про який йде мова у листі №12402/7/26-06/38 від 29.03.2011, а отже відсутні висновки експертів в кримінальній справі, які підтверджували б те, що підписи на первинних документах ТОВ "Гедеон Компані" виконані не уповноваженими особами, а відповідно до положень частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, належним доказом для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі ухвалений щодо цієї особи, а тому зазначені матеріали кримінальної справи за відсутності винесених за результатами їх розгляду вироків не є належним та допустимим доказом у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

З наведеного, суд дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Гедеон Компані" за договором поставки товару № 01/03-10 від 01.02.2010 мали реальний товарний характер.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1, пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпунктів 7.7.1 та 7.7.2 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Відповідно до пунктів 10.1 та 10.2 статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платники податку, визначені у статті 2 цього Закону. Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Особа, яка згідно з вимогами пункту 2.2 статті 2 цього Закону мала зареєструватися платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його ненарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту.

З аналізу зазначених норм права випливає те, що платник податку на додану вартість не може включати до складу податкового кредиту та несе відповідальність за включення до нього суми податку не підтвердженої податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту, тільки відсутність зазначених документів позбавляє платника податку на додану вартість права на включення до складу податкового кредиту суми сплаченої постачальникам товару в ціні придбання.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що право платника податку на додану вартість на відшкодування з бюджету податку, сплаченого постачальниками товарів в ціні придбання, в сумі, що перевищує суму податкового зобов'язання за відповідний звітний період, не залежить від виконання постачальниками цих товарів своїх податкових зобов'язань, у випадку невиконання контрагентом свого зобов'язання це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для нього та зазначена обставина не може бути підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, у разі, якщо останній виконав всі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодуванні та має необхідні документи на підтвердження розміру такого податкового кредиту.

З огляду на викладене посилання відповідача на те, що ТОВ "Гедеон Компані" не було задекларовано податкові зобов'язання за квітень, травень та черввень 2010 року, як на обставину, яка зумовлює відсутність у позивача права на формування податкового кредиту є необгрунтованими.

Таким чином, оскільки реальність та товарність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Гедеон Компані" за договором поставки товару № 01/03-10 від 01.02.2010 в ході судового розгляду справи судом було встановлено та в матеріалах справи наявні податкові накладні, які підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Гедеон Компані" за квітень 2010 року в сумі 117373,60 грн., за травень 2010 року в сумі 139949,00 грн. та за червень 2010 року в сумі 154089 грн., то суд дійшов висновку про те, що податковий орган необґрунтовано дійшов висновку про заниження позивачем податку на додану вартість та виніс податкове повідомлення - рішення № 0001012304/0 від 28.10.2010.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем надано оригінал квитанції про сплату судового збору у сумі 3 грн. 40 коп.

Керуючись вимогами статтями 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Трейд" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001012304/0 від 28.10.2010 року - задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва № 0001012304/0 від 28.10.2010.

3.Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Трейд" за рахунок Державного бюджету України.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 О.П. Огурцов

Повний текст постанови виготовлено 14.11.2011