Постанова № 21082630, 19.08.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

Іменем України

м.Київ

19 серпня 2011 року 17:50 год.№ 2а-15651/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

при секретарі судового засідання Палійчук Л.Д.,

за участю представників: позивача - Бакалінського Г.В., відповідача - Приходько О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа-Промінь" (далі ТОВ "Медіа-Промінь") до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва (далі ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.10.2010 р. № 0000252201/0,

встановив:

ТОВ "Медіа-Промінь" звернулося до суду з позовом до ДПІ, в якому просило скасувати акт невиїзної перевірки від 05.10.2010 р. № 14847/22-04-32732429 та податкове повідомлення-рішення від 18.10.2010 р. № 0000252201/0.

Ухвалою суду від 15.11.2010 р. про відмову у відкритті провадження в адміністратив ній справі (а.с. 75, 76), яка набрала законної сили, позивачу відмовлено у відкритті прова дження у справі в частині скасування акта невиїзної перевірки від 05.10.2010 р. № 14847/22-04-32732429, а ухвалою від 15.11.2010 р. (а.с. 77) відкрито провадження в справі в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 18.10.2010 р. № 0000252201/0.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав вимогу про скасування по даткового повідомлення-рішення. Позивач обґрунтовує свою вимогу правомірністю форму вання податкового кредиту із сум податку на додану вартість (далі ПДВ), сплачених виконавцю робіт ТОВ "Бі Ее Консалтинг", наявністю необхідних податкових накладних, обов'язковість яких визначена Законом України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі Закон № 168/97).

Представник відповідача не визнав позов. Відповідач, посилаючись на результати проведеної податкової перевірки позивача та обставини, зазначені в акті перевірки, запере чив проти позову (а.с. 82-84) з тих підстав, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Бі Ее Консалтинг" не мають юридичного змісту, оскільки відсутні належним чином складені підтверджуючі документи, тому що від імені названого контрагента фінансово-господарську діяльність вчиняли невстановлені особи.

З метою встановлення обставин справи, судом викликався в якості свідка ОСОБА_3, який значиться директором ТОВ "Бі Ее Консалтинг" і чий підпис від імені ТОВ "Бі Ее Консалтинг" міститься на податкових накладних, виписаних позивачу. У зв'язку з неприбуттям без поважних причин до суду привід ОСОБА_3 здійснено через органи внутрішніх справ.

У своїх письмових поясненнях (а.с. 197-200), відібраних судом, ОСОБА_3 вказав, що ніякої діяльності та відношення до ТОВ "Бі Ее Консалтинг" немає, жодного звітного документа не підписував, договорів чи будь-яких інших угод від імені ТОВ "Бі Ее Консал тинг" не укладав. На посаду директора ніхто не призначав, протокол загальних зборів не підписував. У квітні 2008 p., повертаючись додому, на нього був скоєний напад, в результаті чого відібрали барсетку із особистими документами, серед яких був паспорт. З цього при воду ОСОБА_3 звертався до органів внутрішніх справ. Хто від його імені підписував фінансово-господарські документи не знає. До діяльності ТОВ "Бі Ее Консалтинг" та ТОВ "Медіа-Промінь" не має відношення, Бакалінського Гліба Вікторовича не знає, робіт (послуг) на користь ТОВ "Медіа-Промінь" не здійснював, ні від себе особисто, ні від ТОВ "Бі Ес Консалтинг", наявні у справі документи не підписував та не уповноважував ні кого.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що в жовтні 2010 р. ДПІ проведено документальну невиїзну виїзну перевірку ТОВ "Медіа-Промінь" (ідентифікаційний код 32732429) в частині дотри мання вимог податкового законодавства по ПДВ при взаємовідносинах з ТОВ "Бі Ее Консал тинг" (ідентифікаційний код 36010537) за період жовтень, листопада 2009 р., про що скла дено акт від 05.10.2010 р. № 14847/22-04-32732429 (а.с. 6-19, 88-98).

Згідно із актом ТОВ "Медіа-Промінь" відобразило у складі податкового кредиту з ПДВ за жовтень і листопад 2009 р. суми податку у розмірі 1860,00 грн. і 1646,67 грн. відпо відно, на підставі податкових накладних від 14.10.2009 р. № БЕК-130, №БЕК-131 та від 12.11.2009 р. № БЕК-158, № 158-1, виписаних ТОВ "Бі Ее Консалтинг", з яким позивач мав господарські взаємовідносини з придбання послуг зі збору реклами до випуску № 7 газети "Солом'янка" за серпень 2009 p., послуг з комп'ютерної верстки № 8 і № 9 газети "Солом'ян-ка" за вересень і жовтень 2009 р.

Також в акті зазначається, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про відсутність ТОВ "Бі Ее Консалтинг" за місце знаходженням; податкові декларації з ПДВ за жовтень, листопад 2009 р. даним товариством не подані; проведеною перевіркою ТОВ "Бі Ее Консалтинг" встановлено нікчемні правочини між зазначеним товариством і його контрагентами, у т.ч. ТОВ "Медіа-Промінь"; директор ТОВ "Бі Ее Консалтинг" ОСОБА_3 фінансово-господарську діяльність не здійснював, ніяких документів на придбання товарів не підписував і нікому не доручав цього робити; кількісний склад працівників ТОВ "Бі Ее Консалтинг" становить 1 особа, згідно податкового розрахунку комунального податку від 05.11.2009 р. вх. № 319777; ТОВ "Бі Ее Консалтинг" не сплачено до бюджету зобов'язання з ПДВ за операціями з ТОВ "Медіа-Промінь"; ТОВ "Бі Ее Консалтинг" має ознаки фіктивності .

За висновками перевірки встановлено наступні порушення:

відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК правочин між позивачем і ТОВ "Бі Ее Консалтинг" мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону. Правочини порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб;

пп. 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6, 7.2.8 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97 та занижено ПДВ на загальну суму 3507,00 грн., у т.ч.: за жовтень 2009 р. - 1860,00 грн., за листопада 2009 р. 1647,00 грн.

На підставі акта перевірки та згідно із пп. "б" пп. 4.2.2 п. 4.2. ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань плат ників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 18.10.2010 р. №0000252201/0, яким нарахувала позивачу податкове зобов'язання з ПДВ на суму 5261,00 грн. (у т.ч.: 3507 грн. основний платіж, 1754,00 грн. штрафна санкція) (а.с. 49).

Спірні правовідносини стосуються правомірності визначення відповідачем зобов'я зання з ПДВ і пов'язані з правильністю формування позивачем податкового кредиту.

На момент виникнення спірних правовідносин спеціальним законом, яким врегульовувалися дані питання був Закон № 168/97.

Згідно з п. 1.7 Закону № 168/97 податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого вико ристання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97 передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Положеннями п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97 передбачено, що податкова накладна вида ється платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (пп. 7.2.6); податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках (пп. 7.2.3); право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку (пп. 7.2.4).

Згідно із пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

На підтвердження правомірності формування спірного податкового кредиту, позивач надав виписані йому ТОВ "Бі Ее Консалтинг" податкові накладні: від 14.10.2009 р. № БЕК-130 на суму ПДВ 245,00 грн., №БЕК-131 на суму ПДВ 1615,00 грн. та від 12.11.2009 р. №БЕК-158 на суму ПДВ 1401,67 грн., № 158-1 на суму ПДВ 245,00 грн. (а.с. 45-49), а також рахунки-фактури: від 14.10.2009 р. №14/10-20, №14/10-21 і від 12.11.2009 р. №12/11-20, № 12/11-21 (а.с. 37-40); акти здачі-прийомки виконаних робіт: від 14.10.2009 р. №БЕК-14, №БЕК-15 і від 12.11.209 р. № БЕК-27, № БЕК-28, (послуг) (а.с. 41-44); банківські виписки по рахунку за 14.1.2009 р. та 13.11.2009 р. (а.с. 35, 36).

Як вбачається, зазначені документи (окрім банківських виписок) від імені ТОВ "Бі Ес Консалтинг" містять особистий підпис особи, яка їх склала ОСОБА_3, який згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 138, 139) значиться керівником вказаного товариства.

Проте на підставі письмових пояснень ОСОБА_3, відібраних 01.02.2010 р. опер-уповноваженим Головного відділу податкової міліції ДПІ Чепелюком К.В. (а.с. 131), та письмових свідчень ОСОБА_3 наданих 19.07.2011 р. суду (а.с. 197-200), з урахуванням пояснень представника позивача (Бакалінського Г.В.), який особисто брав участь у взаємо відносинах з ТОВ "Бі Ее Консалтинг", але безпосередньо не знайомий і не зустрічався з ОСОБА_3 і наочно не бачив хто підписував від імені контрагента первинні документи (у т.ч. податкові накладні), судом встановлено, що первинні документи, на підставі яких позивачем віднесено зазначені раніше суми до податкового кредиту, від імені ТОВ "Бі Ес Консалтинг" ОСОБА_3 не складалися і не підписувалися.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 9 Закону України від 25.06.1991 p. № 1251-XII "Про систему опо даткування", чинного на час виникнення спірних правовідносин, встановлено обов'язок плат ників податків і зборів (обов'язкових платежів) вести бухгалтерський облік, складати звіт ність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встанов лені законами.

Згідно із ч. 2 ст. З Закону України від 16.07.1999 p. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Згідно із ч. 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 цієї статті визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних доку ментів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, враховуючи встановлений судом факт, що наявні у справі рахунки-фактури, акти здачі-прийомки виконаних робіт, податкові накладні від імені ТОВ "Бі Ес Консалтинг" ОСОБА_3 не складалися і не підписувалися, то зазначені документи не можуть вважатися належними підтверджуючими проведення господарських операцій первинними документами, у т.ч. щодо включення відповідних сум до податкового кредиту, і не приймаються судом до уваги як неналежні.

З огляду на викладене та згідно із пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 суд, погоджую чись із висновком відповідача про відсутність підстав для віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених ТОВ "Бі Ее Консалтинг", вважає донарахування контролю ючим органом податкового зобов'язання з ПДВ (з урахуванням штрафних санкцій) таким, що відповідає вимогам закону.

Доводи і твердження позивача (його представника) про те, що фактично роботи були виконанні і використані, не спростовують встановлений під час розгляду справи судом факт, і за таких обставин не можуть бути підставою для скасування податкового повідомлення-ршгення.

Водночас зазначені у акті перевірки висновки і стверджувані відповідачем у запере ченнях порушення позивачем вимог пп. 7.2.3, пп. 72.4, пп. 7.2.6, пп. 7.2.8 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 та пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168/97 є помилковими, оскільки ґрунтуються на невірному розумінні відповідачем зазначених законодавчих норм та їх застосуванні до фак тичних обставин даної справи, і не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Нормативно необгрунтованим і безпідставним суд вважає твердження відповідача про нікчемність правочину між позивачем та ТОВ "Бі Ее Консалтинг" і за відсутності належного документального підтвердження відповідними засобами доказування тих обставин, що вказаний правочин порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ст. 228 ЦК) не бере до уваги дані твердження відповідача. При цьому аналізуючи договірні правовідносини між позивачем і його контр агентом ТОВ "Бі Ее Консалтинг", суд відзначає, що такі господарські зобов'язання передба чені чинним законодавством, не суперечать моральним засадам суспільства і не порушують публічний порядок. Несплата одним із контрагентів податків і зборів до бюджету, незнахо дження суб'єкта господарювання за свої місцезнаходженням чи неподання податкової декла рації, на що посилається відповідач, само по собі не свідчить про спрямованість правочину на знищення майна держави, а може бути підставою для застосування до винної сторони відповідних заходів державного примусу (припинення юридичної особи, нарахування і стягнення податків, застосування штрафних (фінансових) санкцій, притягнення керівників до адміністративної чи кримінальної відповідальності тощо).

Покладені в основу висновку про нікчемність правочину посилання на порушення позивачем ч.ч. 1, 5 ст. 203 та ст. 215 ЦК є помилковим, оскільки такі доводи згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК можуть бути лише підставою для визнання правочинів недійсними, водночас пред мет справи, яка розглядається та предмет доказування по ній не стосується визнання право чину недійсним. Крім цього, такі посилання відповідача не можуть свідчити про нікчемність правочину, оскільки згідно із ч. 2 ст. 215 ЦК нікчемним є правочин, недійсність якого встановлена законом, а недотримання передбачених ст. 203 ЦК вимог стосується недійсності оспорюваних правочинів. тобто тих, недійсність яких прямо не встановлена законом.

До того ж, норми ЦК щодо дійсності правочинів не встановлюють правила оподатку вання, що підтверджується і положенням ч. 2 ст. 1 ЦК, тому зазначення у розділі 4 акта перевірки висновку про порушення платником ст.ст. 203, 215, 228 ЦК і нікчемність правочину (господарського зобов'язання) є безпідставним і суперечить визначеному Державною податковою адміністрацією України порядку складення і оформлення актів податкових перевірок, оскільки не стосується порушення конкретних правил податкового законодавства.

Виходячи з меж позовних вимог, враховуючи встановлені судом факти і викладені мо тиви, суд дійшов висновку про відмов}" в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 14, 69, 70, 71, 76, 79, 86, 138, 158-163 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Медіа-Промінь" в задоволенні адміністративного позову.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 10 днів здня отримання копії її повного тексту.

СуддяД.А. Костенко