Постанова № 21082453, 12.12.2011, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2011 рокум. Київ

Верховний Суд України у складі:

головуючогоПанталієнка П.В.,

суддів:Балюка М.І., Барбари В.П., Берднік І.С., Вус С.М., Глоса Л.Ф., Гошовської Т.В., Григорєвої Л.І., Гриціва М.І., Гуля В.С., ГуменюкаВ.І., Гусака М.Б., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Заголдного В.В., Канигіної Г.В., КліменкоМ.Р., Ковтюк Є.І., Колесника П.І., КороткевичаМ.Є., Коротких О.А., КосарєваВ.І., КривендиО.В., Кривенка В.В., ЛященкоН.П., Маринченка В.Л., ОхрімчукЛ.І., Патрюка М.В., ПивовараВ.Ф., Пилипчука П.П., ПотильчакаО.І., ПошвиБ.М., ПрокопенкаО.Б., Редьки А.І., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., СкотаряА.М., Таран Т.С., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., Шицького І.Б., ШколяроваВ.Ф., Яреми А.Г.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом приватного підприємства «Солекс» (далі Підприємство) до Державної податкової інспекції у Святошинському районні м. Києва (далі ДПІ) про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

У вересні 2009 року Підприємство звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24 червня 2009 року № 0003122330/0, прийнятого згідно з пунктами 1, 2 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995року №265/95-ВР (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин; далі Закон №265/95-ВР).

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірністю висновків, яких дійшла ДПІ під час перевірки, та наявністю підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення. На думку позивача гральні автомати, що ним використовуються, не є автоматами з продажу товарів (послуг) та не передбачають реалізації фіскальних функцій, а тому не можуть бути віднесені до реєстраторів розрахункових операцій (далі РРО).

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 14 грудня 2009року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2009 року, у задоволенні позову відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 9 серпня 2011 року зазначені судові рішення залишив без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, Підприємство звернулося із заявою про його перегляд Верховним Судом України з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції статей 3 та 17 Закону №265/95-ВР у подібних правовідносинах. На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 3 грудня 2009 року; 17червня; 15, 22 та 28 липня 2010 року, які, на думку Підприємства, підтверджують неоднакове правозастосування.

Перевіривши наведені заявником доводи, Верховний Суд України вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити з таких підстав.

Суди встановили, що 12 червня 2009 року ДПІ було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу зали гральних автоматів, яка належить Підприємству. В результаті перевірки встановлені порушення позивачем пунктів 1, 2, 3 статті3 Закон №265/95-ВР, про що 12червня 2009року складено акт №0573/26/57/23/24102644.

На підставі висновків цього акта ДПІ прийнято рішення від 24червня 2009року №0003122330/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 8940грн.

Вищий адміністративний суд України, залишаючи без змін ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва, дійшов висновку про правомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій. При цьому, він виходив з установленого судами попередніх інстанцій факту надання гральних послуг з використання двадцяти шести гральних автоматів, які не переведені у фіскальний режим роботи, після включення до Державного реєстру РРО компютерно-касової системи «Фіскал».

Такий висновок суду касаційної інстанції відповідає правильному застосуванню норм матеріального права.

Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом №265/95-ВР.

Відповідно до статті 3 Закону № 265/95-ВР на субєктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при наданні послуг у сфері грального бізнесу законодавець покладає обовязок проводити розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО.

Терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням РРО встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України (стаття 11 Закону№265/95).

Пунктом 6 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 7лютого 2001року №121 «Про терміни переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» (даліпостанова№121) встановлено термін переведення субєктів підприємницької діяльності, які працювали у сфері грального бізнесу із використанням гральних автоматів, до 31грудня 2006року.

Статтею 12 Закону №265/95-ВР передбачено, що на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 постанови №121 на Міністерство промислової політики України було покладено обовязок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запамятовуючих пристроїв (фіскальної памяті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008року №430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції» до Державного реєстру було включено компютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

Таким чином, з наведеного вище випливає, що держава виконала взятий на себе обовязок щодо забезпечення переведення суб'єктів господарювання на облік розрахункових операцій у готівковій формі при використанні гральних автоматів із застосуванням РРО.

У справі, яка переглядається, суди встановили, що перевірку Підприємства було проведено 12 червня 2009 року, тобто після включення вищезазначеної компютерно-касової системи до Державного реєстру РРО, а відтак вина позивача у порушенні ним порядку використання РРО має місце.

Оскільки суд касаційної інстанції правильно застосував норми матеріального права до встановлених у справі обставин, то у задоволенні заяви Підприємства слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви приватного підприємства «Солекс» відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийПанталієнко П.В.

Судді:М.І. БалюкВ.П. БарбараІ.С. БерднікС.М. ВусЛ.Ф. ГлосТ.В. ГошовськаЛ.І. ГригорєваМ.І. ГрицівВ.С. Гуль В.І. ГуменюкМ.Б. ГусакА.А. Ємець Т.Є. ЖайворонокВ.В. ЗаголднийГ.В. КанигінаМ.Р. КліменкоЄ.І. КовтюкП.І. КолесникМ.Є. КороткевичО.А. КороткихВ.І. КосарєвО.В. КривендаВ.В. КривенкоН.П. ЛященкоВ.Л. МаринченкоЛ.І. ОхрімчукМ.В. ПатрюкВ.Ф. ПивоварП.П. ПилипчукО.І. ПотильчакБ.М. ПошваО.Б. ПрокопенкоА.І. РедькаЯ.М. РоманюкЮ.Л. СенінА.М. СкотарьТ.С. ТаранО.О. ТерлецькийЮ.Г. ТітовІ.Б. ШицькийВ.Ф. ШколяровА.Г. Ярема