П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2011 рокум. Київ
Верховний Суд України у складі:
головуючогоГуля В.С., суддів:Балюка М.І., Барбари В.П., Берднік І.С., Вус С.М., Глоса Л.Ф., Гошовської Т.В., Григорєвої Л.І., Гриціва М.І., Гуменюка В.І., Гусака М.Б., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Заголдного В.В., Канигіної Г.В., Кліменко М.Р., Ковтюк Є.І., Колесника П.І., Короткевича М.Є., Коротких О.А., Косарєва В.І., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Лященко Н.П., Маринченка В.Л., Онопенка В.В., Охрімчук Л.І., Панталієнка П.В., Патрюка М.В., Пивовара В.Ф., Пилипчука П.П., Потильчака О.І., Пошви Б.М., Прокопенка О.Б., Редьки А.І., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., Скотаря А.М., Таран Т.С., Шицького І.Б., Школярова В.Ф., Яреми А.Г., −
за участю представників:Самсунг Електронікс Оверсіз Б.В. Марцина І.В.,товариства з обмеженою
відповідальністю “Вікотек” Тетерського В.Ю.,
Величка О.В.,
розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Вікотек” про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 22 червня 2011 року у справі № 9/272 за позовом Самсунг Електронікс Оверсіз Б.В. до товариства з обмеженою відповідальністю “Вікотек”; третя особа WALTON INDUSTRIES S.A., про стягнення 13736004грн 64 коп. та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Вікотек” до Самсунг Електронікс Оверсіз Б.В.; третя особа WALTON INDUSTRIES S.A., про визнання договору поруки недійсним,
в с т а н о в и в:
У липні 2010 року Самсунг Електронікс Оверсіз Б.В. звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Вікотек” (далі ТОВ “Вікотек”) про стягнення 1734475 доларів 42 центів США заборгованості за контрактом на поставку товарів №1/6-06 від 1 січня 2008 року (далі Контракт).
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що у разі неоплати поставлених товарів Покупцем WALTON INDUSTRIES S.A. їх оплату здійснює Поручитель ТОВ “Вікотек” за договором поруки № 2/6-06 від 30 вересня 2009 року (далі договір поруки), який безумовно поручився за належне і вчасне виконання WALTON INDUSTRIES S.A. зобовязань за Контрактом.
Відповідач проти позову заперечив та предявив зустрічний позов про визнання недійсним договору поруки з тих підстав, що поставку товарів Покупцю здійснено Продавцем з порушенням пунктів 1 і 7 Контракту, зокрема без складання та підписання Поручителем специфікацій товарів, як невідємної частини Контракту, а сам договір поруки за правовою суттю є договором гарантії, при його укладенні сторони не досягли згоди щодо усіх його істотних умов договору, тому цей договір не відповідає вимогам статей 200, 208, 207 та 560 Цивільного кодексу України (далі ЦК).
Рішенням господарського суду м. Києва від 9 грудня 2010 року первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ “Вікотек” на користь Самсунг Електронікс Оверсіз Б.В. 1734475 доларів 42 центи США заборгованості за поставлений товар. У задоволенні зустрічного позову відмовлено. Рішення суду обґрунтовано тим, що при укладенні договору поруки сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов цього договору і він не суперечить вимогам законодавства України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15 березня 2011 року частково скасовано рішення господарського суду м. Києва від 9 грудня 2010 року та прийнято нове, яким відмовлено в задоволенні первісних позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Постанову обґрунтовано тим, що поставку товару здійснено з порушенням вимог пунктів 1 і 7 Контракту, зокрема без погодження та підписання Поручителем специфікацій на поставку товару, внаслідок чого здійснена поставка не покривалася договором поруки (гарантією).
Постановою Вищого господарського суду України від 22 червня 2011 року скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 березня 2011 року та залишено в силі рішення господарського суду м.Києва від 9 грудня 2010 року.
У заяві ТОВ “Вікотек” просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 22 червня 2011 року, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Підставою для перегляду постанови заявник вважає неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статей 526, 633 та 651 ЦК у подібних правовідносинах.
До поданої заяви заявник долучив копії постанов Вищого господарського суду: від 30 липня 2009 року у справі № 44/61, від 29 квітня 1010 року у справі № 6/507-09, від 9 червня 2010 року у справі № 31/148, від 21 вересня 2010 року у справі № 33/415-09, від 31 серпня 2010 року у справі №11/296-09, у яких, на його думку, висловлено протилежну правову позицію.
Ухвалою від 31 жовтня 2011 року Вищий господарський суд України допустив до провадження господарську справу № 9/272 для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 14 червня 2011 року.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши викладені у заяві доводи, Верховний Суд України вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що між Самсунг Електронікс Оверсіз Б.В. (Продавець) та WALTON INDUSTRIES S.A. (Покупець) укладено Контракт №1/6-06, за умовами якого Продавець зобовязується поставляти протягом строку дії Контракту на замовлення Покупця, а Покупець приймати та оплачувати на умовах FCA Гамбург та FCA Іллічівськ згідно з Інкотермс 2000 товари, найменування, кількість та характеристики яких вказано у специфікаціях, доданих до Контракту, що є його невідємними частинами.
Відповідно до пункту 7 Контракту виконання усіх зобовязань Покупця, передбачених Контрактом, забезпечуються Поручителем. Відносини між Продавцем і Поручителем визначаються окремим договором поруки.
У звязку з виконанням Договору поруки, укладеного з Продавцем, Поручитель також підписує специфікації, узгоджені сторонами. Зобовязання Продавця на поставку товару виникає за умови підписання відповідних специфікацій Поручителем.
Згідно з пунктом 13 Контракту він вступає в силу з моменту його підписання сторонами за умови, що на час підписання укладено договір поруки № 2/6-06 у забезпечення виконання зобовязань за цим Контрактом.
На виконання пункту 7 Контракту, 30 вересня 2009 року ТОВ “Вікотек” (Поручитель) та Самсунг Електронікс Оверсіз Б.В. (Кредитор) уклали договір поруки № 2/6-06. Умовами цього договору сторони погодили, що Кредитор продає, а Покупець WALTON INDUSTRIES S.A. купує певні товари відповідно до договору купівлі-продажу товарів, ціна купівлі таких товарів дорівнює вартості інвойсу (ціна купівлі) (А).
Поручитель погодився поручитися за зобовязання Покупця сплатити Бенефіціару ціну купівлі відповідно до умов цієї Гарантії (В); безвідклично і безумовно гарантує належне та вчасне виконання Покупцем забезпечених зобовязань (пункт 3.1.1); зобовязується перед Бенефіціаром, якщо Покупець у будь-який час не сплатить будь-яку суму, що підлягає сплаті Бенефіціару, сплатити негайно таку суму після отримання вимоги (пункт 3.1.2).
Таким чином, контракт на поставку товарів і договір поруки є повязаними договорами, оскільки право у Продавця на поставку товару і право його вимоги до Поручителя заплатити за отриманий, але неоплачений Покупцем товар виникає тільки після узгодження і підписання Поручителем специфікацій товарів за їх назвою, кількістю і характеристиками.
Касаційний суд правильно погодився із висновками суду першої інстанції стосовно того, що за своєю правовою суттю договір поруки, при укладенні якого сторони досягли згоди з усіх істотних умов, відповідає вимогам статей 553, 554 ЦК і не є гарантією в розумінні статті 560 ЦК оскільки гарантом може бути тільки банк, інша фінансова установа або страхова організація, а не юридична особа субєкт господарської діяльності.
Стаття 629 ЦК встановлює, що договір є обовязковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або Законом (стаття 525 ЦК). Зобовязання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (стаття 526 ЦК і стаття 193 ГК).
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку і відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником (стаття 553 ЦК).
Тобто, порука може надаватися тільки у відношенні реально існуючого зобовязання боржника перед кредитором.
Висновок апеляційного суду про те, що продавець, порушивши пункти 1 і 7 Контракту, здійснив позадоговірну поставку товарів, яка не покривається договором поруки, і у господарського суду не було правових підстав для стягнення заборгованості з поручителя за поставлений товар, є обґрунтованим і правильним, оскільки в документах на поставку товарів, поданих Продавцем, не вказано договір, на підставі якого здійснюється їх поставка, замовником є не Покупець, а перевізники (одержувачі товарів) та відсутні підписані Поручителем специфікації.
Всупереч фактичним обставинам справи касаційний суд безпідставно визнав поставку товарів на митну територію України у відповідності до умов Контракту та прийшов до помилкового висновку щодо відповідальності Поручителя за невиконане зобовязання Боржника.
Оскільки суд касаційної інстанції при вирішенні даної справи неправильно застосував норми матеріального права, що суперечить висновкам цього суду в інших судових рішеннях у подібних правовідносинах, заява ТОВ “Вікотек” підлягає задоволенню, а постанова Вищого господарського суду України від 22 червня 2011 року у справі № 9/272 скасуванню з передачею справи на новий касаційний розгляд.
Керуючись статтями 1111411126 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд України
постановив:
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Вікотек” про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 22 червня 2011 року у справі № 9/272 задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від 22 червня 2011 року у справі № 9/272 скасувати, а справу направити на новий касаційний розгляд до Вищого господарського суду України.
Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий В.С. Гуль
Судді:М.І. БалюкВ.В. КривенкоВ.П. БарбараН.П. ЛященкоІ.С. БерднікВ.Л. МаринченкоС.М. ВусВ.В. ОнопенкоЛ.Ф. ГлосЛ.І. ОхрімчукТ.В. ГошовськаП.В. ПанталієнкоЛ.І. ГригорєваМ.В. ПатрюкМ.І. ГрицівВ.Ф. ПивоварВ.І. ГуменюкП.П. ПилипчукМ.Б. ГусакО.І. ПотильчакА.А. ЄмецьБ.М. ПошваТ.Є. ЖайворонокО.Б. ПрокопенкоВ.В. ЗаголднийА.І. РедькаГ.В. КанигінаЯ.М. РоманюкМ.Р. КліменкоЮ.Л. СенінЄ.І. КовтюкА.М. СкотарьП.І. КолесникТ.С. ТаранМ.Є. КороткевичІ.Б. ШицькийО.А. КороткихВ.Ф. ШколяровВ.І. КосарєвА.Г. ЯремаО.В. Кривенда
Судове рішення № 20533664, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України) було прийнято 12.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 3-133гс11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: