Постанова № 21081835, 10.01.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12:20 10 січня 2012 року м.Чернівці Cправа 2а/2470/1398/11

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ковалюка Я.Ю.,

при секретарі Василику Г.В.,

за участю представників: позивача Гінінгера А.З.; відповідача Ізлатей С.Я., Меренчука Є.В., Савзян Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ролем-Україна»до державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень .

Позов обґрунтовується тим, що з 24 січня по 04 лютого 2011 року державною податковою інспекцією у м. Чернівці здійснювалась документальна виїзна планова перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Ролем-Україна»(далі - ТОВ«Ролем-Україна») на підставі направлення ДПІ у м. Чернівці № 024142 від 13.01.2011 року.

За результатами перевірки було складено акт виїзної планової перевірки № 369/23-3/25083406 від 11.02.2011 р. (далі - акт перевірки), згідно з яким встановлено порушення

п.п.5.2.1 п.5.2, ч.4 п.п.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 22.05.1997р.(зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 155657,00 грн.; п.4.1, п.4.3, ст.4, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями); п.5.11 Наказу ДПА України від 30.05.1997р. № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»в зультаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 73442,00 грн; п.п 19.2 а) ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889/ІV від 22.05.2003р., в результаті чого порушено вимоги податкового законодавства з питань правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб у періоді, що перевірявся на загальну суму 542,83 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, ТОВ «Ролем-Україна»подало скарги на акт перевірки за № 29/12-6 від 09.03.2011р. та № 30/12-06 від 11.03.2011 року. За результатами розгляду скарг ДПА у Чернівецькій області та ДПА України в своїх рішеннях про результати розгляду скарг підтвердили відповідність висновків, викладених в акті ревізії, вимогам чинного законодавства.

На підставі акту перевірки 01.03.2011 р. за № 0000110233/0 та № 0000140220/0 було винесено податкові повідомлення-рішення (далі - повідомлення-рішення), згідно яких збільшено суму грошових зобов'язань ТОВ „Ролем-Україна" з ПДВ на суму 78175,00 грн.(з них за основним платежем 62540,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 15635 грн.), з податку на прибуток в сумі 194571,25 грн. (з них за основним платежем 155657 грн. та штрафні санкції 38914,25 грн.).

ТОВ «Ролем-Україна»не погоджуючись з повідомленнями-рішеннями і вважаючи, що наведені в ньому, на думку ДПІ у м. Чернівці, порушення Законів України „Про податок на додану вартість", „Про податок з доходів фізичних осіб", Наказу ДПА України від 30.05.1997р. № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» жодним чином не відповідає діючому податковому законодавству та грубо порушує права та законні інтереси платника податку, звернулося до суду з вимогою про визнання нечинними вищезазначених рішень контролюючого органу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені до суду позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Сторона відповідача заперечила проти позову й просила відмовити у його задоволенні повністю, з підстав зазначених у поданому суду запереченні

Суд, вислухавши доводи кожної з сторін, проаналізувавши матеріали справи й законодавство, що регулює вказані правовідносини, вважає позов належним до задоволення з наступних підстав.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однак, судом встановлено низку порушень, допущених державною податковою інспекцією відносно ТОВ „Ролем - Україна “. Твердження контролюючого органу про виявлені ними порушення, допущені відповідачем, на думку суду є безпідставними, та такими, що суперечать діючому податковому законодавству України виходячи з нищенаведеного.

В акті перевірки № 369/23-3/25083406 від 11.02.2011 року ревізори зазначили, що ТОВ «Ролем-Україна»безпідставно віднесло до складу валових витрат вартість отриманих від компанії LTD»товарів на суму 622624,99 грн., так як ця компанія згідно листа від 10.02.2011р. №914/7/26-31 УПМ ДПА в Чернівецькій області не зареєстрована на Сейшельських островах (не рахується як юридична особа в своїй країні), а отже цей правочин є нікчемним і не створює будь-яких прав та обов'язків. На думку ревізорів це свідчить, що ТОВ «Ролем-Україна»не отримував від компанії LTD»товарів на суму 622624,99 грн.

Проте, оглядом наданого позивачем суду сертифікату реєстратора Міжнародних бізнес компаній Сейшельського управління міжнародного бізнесу встановлено, що під час проведення перевірки документів підприємство LTD»на момент укладання договору та здійснення поставок на адресу ТОВ «Ролем-Україна»було зареєстровано в якості юридичної особи за законодавством Сейшельських островів. Згідно наявних документів воно продовжує здійснювати господарську діяльність. Зазначений документ суд бере до уваги як належний, допустимий, достовірний доказ існування зазначеного контрагента ТОВ «Ролем-Україна», який спростовує протилежні доводи відповідача й посилання на інформацію оперативних спецпідрозділів про не існування такого підприємства.

Також, в акті зазначено, що ТОВ «Ролем-Україна»безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в сумі 182685 грн., що були перераховані до державного бюджету при митному оформленні товарів отриманих від компанії LTD».

Відповідно до п.5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Враховуючи, що суми по взаємовідносинах з LTD»сплачені (нараховані) у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), що підтверджується документально, відсутні правові підстави для неврахування їх у податковому обліку ТОВ «Ролем-Україна».

В акті перевірки ревізори зазначили, що позивачем допущено порушення п.п. 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого безпідставно віднесено до складу валових витрат вартість придбаних товарів від LTD». При цьому в акті зазначено, що первинні бухгалтерські документи не мають юридичної сипи та доказовості через відсутність в них обов'язкових реквізитів - прізвища посадових осіб.

В акті перевірки ревізорами було зазначено, що правочин між ТОВ «Ролем-Україна»та LTD»є нікчемним, так як його укладення завідомо суперечило інтересам держави та було направлено на заниження ТОВ «Ролем-Україна»об'єкту оподаткування, що за приписами ст. 207 Господарського кодексу України та ст. 228 Цивільного кодексу України є достатньою підставою для визначення укладеного договору нікчемним.

Однак, відповідачами не наведено жодного належного та допустимого доказу таких тверджень, а посилання на наявність умислу ТОВ «Ролем-Україна»»щодо укладення завідомо суперечного інтересам держави правочину є безпідставним, необґрунтованим та надуманим. Такі твердження ревізорів спростовуються наявними первинними документами та фактичними обставинами правовідносин між ТОВ «Ролем-Україна»та LTD». До того ж це підприємство під час укладення та виконання спірного правочину, було зареєстровано, що підтверджується наявними у справі документами.

Відповідно до ч.І ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, що був укладений між ТОВ «Ролем-Україна»та LTD»не містить ознак правочину, що порушують публічний порядок. Навпаки він ґрунтується на нормах міжнародних конвенцій, в т.ч. про договори купівлі-продажу, цивільного та господарського законодавства та був спрямований на здійснення господарської діяльності нашого підприємства.

Крім того, підтвердженням реального змісту зазначеного правочину є подальше використання придбаних товарів у господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). Оскільки витрати, які пов'язані з виконанням договору з LTD»підтверджені необхідними документами, то позивач, на думку суду, правомірно відніс ці витрати до складу валових витрат.

При проведенні перевірки ревізорами було з'ясовано, що ТОВ «Ролем-Україна»отримує товари з-меж митного кордону для його подальшої реалізації.

Відповідно до вимог чинного законодавства при імпорті товарів незалежно від виду цивільно-правової угоди (як-то купівля-продаж, дарування, тимчасовий ввіз тощо) отримувач таких товарів зобов'язаний сплатити певні платежі, в т.ч. податок на додану вартість.

Так, відповідно до п.7.2.7. Закону України «Про податок на додану вартість»у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.

ТОВ «Ролем-Україна»при розмитненні товарів сплачувало до бюджету податок на додану вартість, сума якого була включена до складу податкового кредиту.

Всупереч положень Закону України «Про податок на додану вартість» реально сплачені до бюджету суми податку на додану вартість при розмитненні товарів не були враховані ревізорами у складі податкового кредиту.

Аналізуючи в сукупності здобуті докази, суд приходить до висновку, що під час проведення перевірки відповідачем не була дана оцінка наявним бухгалтерським документам та неправильно застосовано податкове та цивільне законодавство, а отже висновки про заниження ТОВ «Ролем-Україна» податкового зобов'язання є необґрунтованими.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а також доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України судові витрати сумі 3.40 грн., здійснені позивачем, слід стягнути на користь останнього з Державного бюджету України.

На підставі Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Наказу ДПА України від 30.05.1997р. № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», та керуючись статтями 11, 14, 50, 69- 73, 79, 86, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення №0000110233/0 від 01.03.2011року на суму 78175,00 грн. та №0000140220/0 від 01.03.2011р. на суму 194571,25 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ролем -Україна»3.40 грн. понесених по справі судових витрат.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Я.Ю. Ковалюк