Постанова № 21081787, 05.01.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 січня 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/2013/11

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Спіжавки Г.Г.,

при секретарі судового засідання: Червоняк У.С.

за участю сторін:

від позивача - Беженар В.П.,

від позивача Аврам Ю.М.,

від відповідача - Дериторська М.В.,

від відповідача - Ткач Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ТзОВ"Букпромсервіс" до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про скасування податкових повідомлень-рішень,-,

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ "Букпромсервіс" звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в м.Чернівці.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, за наслідками планової виїзної перевірки ДПІ в м.Чернівці складено акт про результати перевірки № 933/23-1/37083894 від 08.04.2011 року.

За результатами розгляду даного Акту перевірки ДПІ у м. Чернівці винесено податкові повідомлення - рішення № 0000580231 від 28.04.2011 року, яким визначено грошове зобов'язання по податку на прибуток підприємств на суму 124568,75 грн. та № 0000590231 від 28.04.2011 року по податку на додану вартість - на суму 76475 грн.

Позивач стверджує, що дані повідомлення-рішення винесенні неправомірно. Оскільки, придбані транспортно-експедиційні послуги у контрагентів ТзОВ «Букромсервіс» - прямо пов'язані із здійсненням господарської діяльності, товар, який доставлявся даними контрагентами в подальшому реалізовувався, а також всі операції знайшли своє відображення в податковому обліку та належним чином оподатковані.

Відповідач в своїх запереченнях зазначив, що перевіркою, яка проводилась з 12.05.2010 року по 31.12.2010 року встановлено, що ТзОВ "Букпромсервіс" в порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" занижено податок на прибуток за 2010 рік на суму 99655 грн. в результаті безпідставного включення до складу валових витрат вартості транспортно-експедиційних послуг 363028 грн.

Відповідач вказує на те, що в представлених перевірці документах відсутній необхідний зміст, який би доводив в'язок профінансованих послуг з господарською діяльністю саме ТзОВ "Букпромсервіс", а не його контрагентів. Умови договорів на транспортне обслуговування між ТОВ "Букпросервіс" та його контрагентами не містять істотних умов договору про перевезення вантажу. Оскільки первинні документи не містять всіх необхідних реквізитів то такі документи не мають юридичної сили і доказовості. Відповідач зазначає, що не можуть бути прийняті як доказ виконання договору перевезення вантажів саме з ФОП ОСОБА_1., ФОП ОСОБА_2., ФОП ОСОБА_3., ФОП ОСОБА_4., ТОВ "Юні-Оріент Шиппінг Ейдженсі". Правочини між ТОВ "Букпромсерсів та ФОП ОСОБА_1., ФОП ОСОБА_2., ФОП ОСОБА_3., ФОП ОСОБА_4., ТОВ "Юні-Оріент Шиппінг Ейдженсі" дані договори не відповідають вимогам закону, вчинені з метою ухилення від оподаткування, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тому що від укладання та виконання спірної угоди інтересам держави та суспільства завдаються збитки у вигляду не надходження до державного бюджету коштів у великих розмірах, що суперечить моральним засадам суспільства, а отже є нікчемними.

Також відповідно до договору №2 від 20.06.2010 року укладеного між ТзОВ "Букпромсервіс" та фізичною особою підприємцем ОСОБА_5., останній зобовязується особисто надати наступні послуги: проводити передпродажну підготовку упаковки товарів. При цьому в акті перевірки зазначено, що в фізичної особи підприємця ОСОБА_5. відсутні матеріальні та трудові ресурси для здійснення доної господарської діяльності.

За результатами перевірки змісту первинних документів, представлених ТзОВ "Букпромсервіс" стосовно підтвердження витрат на придбання послуг, які є предметом розгляду: неможливо визначити конкретний перелік здійснених господарських операцій та правомірність їх віднесення до таких видів економічної діяльності як передпродажні послуги, а отже неможливо підтвердити їх зв'язок з господарською діяльністю ТзОВ "Букпромсервіс".

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні відносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Працівниками державної податкової інспекції у м. Чернівці проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Букпромсервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 12.05.2010 року по 31.12.2010 року. За наслідками перевірки складено акт про результати планової виїзної перевірки № 933/23-1/37083894 від 08.04.2011 року.

За результатами розгляду Акту перевірки ДПІ у м. Чернівці винесено податкові повідомлення - рішення № 0000580231 від 28.04.2011 року (далі по тексту - повідомлення -рішення №1), яким визначено грошове зобов'язання по податку на прибуток підприємств на суму 124568,75 грн. та № 0000590231 від 28.04.2011 року (далі по тексту - повідомлення -рішення №2) по податку на додану вартість - на суму 76475 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями ТзОВ «Букпромсервіс» 16 травня 2011 року до ДПА в Чернівецькій області подало первинну скаргу. За наслідками розгляду якої ДПА в Чернівецькій області рішенням від 03.06.2011 р. вих. №3681/10/25-008 дану скаргу залишила без задоволення. Аналогічне рішення за розглядом повторної скарги прийняла і державна податкова адміністрація України, надіслане позивачеві листом від 12.08.2011 року № 14717/6/25 одержане ним 16.08.2011 року.

Судом встановлено, що позивачу транспортно-експедиційні послуги приватними підприємцями надавалися на підставі договорів про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів конкретними транспортними засобами конкретної кількості вантажу. Кожний акт виконаних робіт зроблений на підставі товарно-транспортної накладної міжнародної форми СМR, яка додана до кожної конкретної вантажно-митної декларації, тобто стосується конкретної господарської операції.

Відповідач вказує, що в періоді, що перевірявся по бухгалтерському та податковому обліку ТзОВ «Букпромсервіс» відображено придбання у ТОВ «Юні-Оріент Шиппінг Ейдженсі» транспортно-експедиційних послуг. Працівниками ДПІ у м.Чернівці зроблений висновок, що надані для перевірки первинні документи, на підставі яких сформовані валові витрати на придбання послуг у приватного підприємця ТОВ «Юні-Оріент Шиппінг Ейдженсі», не містять обов'язкових реквізитів.

Дане твердження суд спростовує тим, що акти виконаних робіт ТОВ «Юні-Оріент Шиппінг Ейдженсі» виставлені безпосередньо на кожну господарську операцію, а саме загрузкою в порту для транспортування від порту Іллічівськ до м. Чернівці індивідуально кожного контейнера. Також зазначений маршрут доставки, відмічено номер автомобіля, яким перевозився вантаж, а також ПІП водія і фірму перевізника.

Крім того, до кожного акта виконаних робіт додається заявка на здійснення транспортування та експедирування вантажів та довіреність на здійснення ТОВ «Юні-Оріент Шиппінг Ейдженсі» експедирування, отримання, доставку та митне оформлення вантажів, що прибувають для ТОВ «Букпромсервіс».

Також встановлено, що ТзОВ «Букпромсервіс» укладено договір про надання послуг з приватним підприємцем ОСОБА_5., у відповідності до якого приватний підприємець ОСОБА_5. зобов'язується надати ТзОВ «Букпромсервіс» наступні послуги: проводити передпродажну підготовку упаковки товарів відповідно до обумовлених вимог, а саме скотчування та палетування.

Для перевірки позивачем були надані відповідні акти виконаних робіт та розрахунок вартості виконаних робіт окремо для кожного із актів виконаних робіт.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що під терміном "валові витрати виробництва та обігу" розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які виготовляються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону до складу валових втрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Витрати на маркетинг відносяться до витрат подвійного призначення, для яких пунктом 5.4 ст. 5 Закону передбачено особливий порядок податкового обліку.

Зокрема, абзацом першим підпункту 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону встановлено, що до складу валових витрат платника податку включаються витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Отже, витрати на маркетинг відображаються у складі валових витрат лише у разі якщо вони відповідають витратам на передпродажні та рекламні заходи, які зазначені в підпункті 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону (зокрема, послуги по розміщенню продукції в місцях продажу, послуги з очищення, фасування, оперативного поповнення обсягів товарів на стелажах, розміщення інформації про товар тощо).

При цьому відповідно до вказаного підпункту Закону платник податку має право включити до складу валових витрат витрати на маркетинг стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) таким платником.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що ТзОВ «Букпромсервіс» правомірно включено до складу валових витрат витрати на оплату послуг приватного підприємця ОСОБА_5. так як: скотчування та палетування проводилося того товару, який в подальшому реалізовувався, тобто наявний прямий зв'язок із господарською діяльністю приватного підприємства; також наявні договір про надання послуг, акти виконаних робіт та розрахунок вартості виконаних робіт, у відповідності до яких можна визначити конкретний перелік здійснених господарських операцій.

Не є аргументованим висновок перевіряючих про те, що у фізичної особи-суб'єкта господарської діяльності Дудки Олега Антоновича відсутні трудові ресурси, основні фонди виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Тому, що даний висновок перевіряючими документально не підтверджений, тобто носить характер суб'єктивних припущень осіб, котрі проводили перевірку. Натомість, не допускається відображення в акті перевірки будь-яких суб'єктивних припущень.

Щодо нікчемності правочину у зв'язку з тим, що він суперечить моральним засадам суспільства і не спрямований на настання правових наслідків, що обумовлені ним, то згідно ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, нікчемним є лише той правочин, недійсність якого встановлена законом. У всіх інших випадках діє презумпція правомірності правочину, так як відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Аналізуючи діюче на момент спірних правовідносин законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що твердження органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, не є достатньо обґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому, у суду відсутні правові підстави вважати податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначено податкові зобов'язання, правомірними.

Оцінюючи усі докази досліджені судом у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТзОВ «Букпромсервіс» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А згідно ст. 86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, тому судові підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 69, 70, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовільнити повністю.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000580231 від 28.04.2011 року, яким визначено грошове зобов'язання по податку на прибуток підприємств на суму 124568,75 грн. та № 0000590231 від 28.04.2011 року по податку на додану вартість - на суму 76475 грн.

3. Копію рішення направити сторонам.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова складена у повному обсязі 11.01.12 р.

Суддя Г.Г. Спіжавка