Постанова № 21081437, 08.12.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/8329/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіПетричковича А.І.

при секретаріЛоборчук Л.М.

за участі:представника позивача Білюшова В.М.,

представника відповідача Хорошової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >Відкритого акціонерного товариства "Вікторійське хлібоприймальне підприємство" <3-тя особа >до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області, <3-тя особа >про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000682341/0 та № 0000692341/0 від 21.12.2010 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому зазначає, що 21.12.2010 року отримав акт №473\23\00952479 від 01.11.2010 року разом з податковими повідомленнями-рішеннями № 0000682341/0 та № 0000692341/0 від 21.12.2010 року, які позивач оскаржував в адміністративному порядку, але його скарги не були задоволені.

Вважає, що вищезгадані податкові повідомлення - рішення суперечать діючому законодавству, фактичним обставинам справи та підлягають скасуванню.

Згідно п.7.2.1 Закону України "Про податок на додану вартість" номер договору не є обов"язковим реквізитом податкової накладнодної. Відповідно до Розрахунку коригування кількісних і якісних показників до податкової накладної у покупця - ТОВ "Суффле Агро Україна" було зменшено податковий кредит, що податковим органом визнано правомірним. Стосовно не вірного відображення показників коригування кількості наданих послуг потрібно зазначити, що внаслідок повернення передплати послуги, визначені в податковій накладній, наданій по факту першої події, фактично надані не були, внаслідок цього підлягає коригуванню саме об"єм послуг. Помилкове відображення в розрахунку коригування дати коригування (22.04.2010 року замість 26.04.2010 року) не вплинуло на податкові зобов"язання платника податку, так як ці дати відносяться до одного податкового періоду. Правильність цієї позиції підтверджується постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.03.2011 року по справі №2270\819\11.

Відповідачем не враховано, що на рахунках 205 та 207 враховувались як матеріали, які можуть бути використані для поліпшення основних фондів, так і запаси, які використовують при технічному обслуговуванні, останні не повинні виключатися із розрахунку приросту - убутку, що податковий орган проігнорував. Також, відповідач не враховує, що бензин позивачем придбавався для використання не лише для легкового, але й для вантажного автотранспорту.

Не відповідає фактичним обставинам справи, висновок податкового органу про те, що позивач не надав, а перевіркою не виявлено первинних документів про придбання і використання у господарській діяльності позивача пічного палива, яке було придбано у ТОВ "АРМ ТЕК". Перевірка контрагентів щодо повноти декларування та сплати ними їх податкових зобов"язань, а також правомірність їх діяльності чи навпаки не належить до компетенції платників податків. Аналогічне стосується і взаємовідносин позивача при виконанні договорів з ТОВ "Спецелеваторбуд".

Не обгрунтовані висновки зроблені відповідачем у п.4 на сторінках 21 - 22 акту перевірки, тому не має порушення п.п.5.2.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Підприємством були самостійно виявлені помилки у визначенні балансової вартості основних фондів та у сумі нарахованої амортизації у зв"язку з чим ВАТ "Вікторійське ХПП" суми заниженої амортизації попередніх звітних періодів у розмірі 48821 гривень були враховані та включені у декларації з прибутку шляхом виявлення самостійно виявлених помилок (рядок 05.2 декларації).

Стосовно порушення п.п.7.7.1 Закону України "Про податок на додану вартість" (п.1 стор.41 акту перевірки), відповідач на обгрунтування цього висновку не посилається на відповідні норми Закону, тому висновок про заниження податкових зобов"язань на 10000 гривень не відповідає законодавству.

Просить у позові №36 від 22.06.2011 року, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000682341/0 та № 0000692341/0 від 21.12.2010 року.

У суді представник позивача позовні вимоги частково підтримав, посилаючись на ті ж докази, що у позовній заяві і надані під час судового розгляду. Додатково просив врахувати ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.09.2011 року, якою залишено без змін постанову Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №2270\819\11 від 14.03.2011 року і пояснив, що відповідач частково визнає позовні вимоги щодо визначення податкового зобов"язання по податковій декларації з ПДВ за липень 2009 року ( 41 стор. акту перевірки) на суму 10000 гривень.

Представник відповідача позов не визнав, про що надала письмові заперечення, які підтвердила у суді.

Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Податковим повідомленням-рішенням №0000682341\0 від 21.12.2010 року на підставі акту перевірки встановлено порушення п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.5 п.5.2 ст.5, ч.4 п.п.5.3.9 п.5.3. п.п.5.4.6 п.5.4. п.5.9 ст.5, п.8.4 ст.8, ч.2 п.16.4 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у зв"язку з чим визначено суму податкового зобов"язання за основним платежем - 67223 гривень і за штрафними (фінансовими) санкціями - 21547,1 гривень.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000692341\0 від 21.12.2010 року на підставі акту перевірки встановлено порушення п.п.4.5.1 п.4.5 та п.4.5 ст.5, п.п.7.4.1 п.7.4 та п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" у зв"язку з чим визначено суму податкового зобов"язання за основним платежем - 21267 гривень, а за штрафними (фінансовими) санкціями - 23183,5 гривень.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.03.2011 року по справі №2270\819\11, яка залишена в силі ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.09.2011 року втановлено правомірність зменшення позивачем сум доходу, задекларованих у 1-му півріччі 2010 року на суму 819748,60 гривень (983695,92 гривень - 163947,32 гривень), тому ці обставини у цій справі не доказуються, згідно вимог ч.1 ст.72 КАС України.

Щодо завищення валових витрат позивачем за 9 місяців 2009 року по договору купівлі - продажу від 15.07.2009 року з ТОВ "АРМ ТЕК" пічного палива, суд дає критичну оцінку висновкам податкового органу про відсутність всіх неохідних документів, які підтверджують цю купівлю і не використання позивачем у своїй діяльності пічного палива, наслідком чого є виключення з складу валових витрат позивача 110906,25 гривень. Суд вважає, що позивач надав податковому органу і суду всі документи, які підтвержують реальність операції по купівлі пічного палива у ТОВ "АРМ ТЕК", а саме: договір купівлі - продажу від 15.07.2009 року з ТОВ "АРМ ТЕК"; видаткові і податкові накладні; сертифікат якості №155 від 07.08.2009 року; сертифікати відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки; акт сприсання паливно-мастильних матеріалів від 30.11.2009 року. Крім цього, доводи відповідача спростовуються показами свідка ОСОБА_6, який працює головним інженером ПАТ "Вікторійського ХПП" і який у суді підтвердив факт роботи сушки позивача на пічному паливі, як і на будь-якому іншому рідкому паливі, відповідно до технічних характеристик печей, а також підтвердив наявність у позивача ємностей для зберігання в тому числі і пічного палива. Ці доводи позивача не спростовує податковий орган фактом направлення запитів, про проведення перевірок ТОВ "АРМ ТЕК" і отриманих відповідей, про неможливість проведення перевірки, згідно листа №4629\7\23-418 від 15.10.2010 року за підписом в.о. начальника Харківської ОДПІ та факту анулювання у ТОВ "АРМ ТЕК" свідоцтва платника ПДВ у лютому 2010 року, так як взаємовідносини позивача з цим контрагентом були у 2009 році. Також, на думку суду, не є безумовною підставою для висновку відповідача, про нереальність цих операцій, а саме: відсудність товарно-транспортних накладних і відсутності у ТОВ "АРМ ТЕК" трудових ресурсів, адже поставка проводилась контрагентом за місцем знаходження позивача, а кількісний склад трудових ресурсів поставщика не міг у даному випадку вплинути на неможливість виконання договору, адже це тільки припущення податкового органу, яке не підтверджено жодним доказом.

Суд вважає, що податковий орган не довів, що позивач безпідставно відніс на витрати вартість робіт за договором №76\4-09 від 02.04.2009 року з ТОВ "Спецелеваторбуд" на суму 112971,7 гривень, адже це спростовується як згаданим договором, так і актами приймання виконаних підрядних робіт, податковими накладними і фактом відсутності об"єктивних доказів у податкового органу, які підтверджують його висновки щодо цього.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами") визначено, що якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Враховуючи це не правильним є висновок відповідача, про завищення витрат на суму 34113 гривень і 14708 гривень, при самостійному виправленні позивачем помилок ( 35 стор акту перевірки).

Суд погоджується з позивачем, що податковий орган безпідставно не врахував розбіжності, щодо балансової вартості основних фондів, які він зафіксував у акті і даними позивача та не спростував доводи щодо цього позивача і що позивач у 1 кварталі 2009 року придбав автомобіль КАМАЗ вартістю 196470,57 гривень, який амортизується з 2 кварталу 2009 року, тому є незаконним донарахування амортизації у розмірі 24912 гривень. Факт купівлі автомобіля КАМАЗ підтверджується Біржовим договором від 30.01.2009 року і додатковою угодою до нього, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, накладною №6 від 02.02.2009 року.

Згідно п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються: суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування" (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті.

Згідно п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Відповідно до п.16.4 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.

Актом перевірки №473\23\00952479 від 01.11.2010 року стверджено, що за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року встановлено заниження податкових зобов"язань по ПДВ на суму 173949 гривень в тому числі на 10000 гривень за липень 2009 року, 163949 гривень за квітень 2010 року та 25100 гривень за грудень 2009 року.

Податкові зобов"язання визначені відповідачем у податковому повідомленні-рішенні №0000692341\0 від 21.12.2010 року визначені ним, виходячи з висновків податкового органу, яким суд дав оцінку вище, щодо податкових зобов"язань по податку на прибуток. Крім цього, суд відповідно до вимог ч.1 ст.72 КАС України, враховує обставини встановлені постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.03.2011 року по справі №2270\819\11, яка залишена в силі ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.09.2011 року.

Згідно п.п.4.5.1 п.4.5 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Визнання позивачем податкового зобов"язання по податковій декларації з ПДВ за липень 2009 року ( 41 стор. акту перевірки) на суму 10000 гривень, суд приймає, адже це не порушує Закон і чиї-небудь права, свободи чи інтереси, однак враховує, що невідповідність частини рішення суб"єкта владних повноважень можлива лише при умові що цю частину може бути виокремлено та що без неї оспорюваний акт в іншій частині не втрачає свою цілісність, чого не має у даному випадку, тому податкове повідомлення-рішення №0000692341\0 від 21.12.2010 року підлягає скасуванню повністю.

Згідно частин 1 - 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що суб"єкт владних повноважень, який заперечує проти позову не довів, що діяв у межах Закону, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Законами України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", ПК України і ст.ст. 4-15, 70-71, 86, 94, 98-99,122, 158-163, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000682341/0 та № 0000692341/0 від 21.12.2010 року, визнавши ї х протиправними.

Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 09.12.2011 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

< виготовлено ><Дата виготовлення >

Постанова не набрала законної сили. <Дата набрання законної сили >

Суддя/підпис/А.І. Петричкович

"Згідно з оригіналом" СуддяА.І. Петричкович