Постанова № 21081338, 21.12.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/12636/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіГнап Д.Д.

при секретаріТимощуку І.П.

< за участі >< перелік сторін > розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >Приватного підприємства "Летичівський маслозавод" <3-тя особа >до Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції у Хмельницькій області <3-тя особа >про скасування податкового повідомлення-рішення №0000881501 від 10.06.2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції у Хмельницькій області проскасування податкового повідомлення-рішення № 0000881501 від 10.06.2011 року. Позивач не погоджується з вказаним рішенням, зазначаючи, що відповідачем проведено позапланову перевірку, якою встановлено ряд порушень податкового законодавства України, зокрема, порушенняп.п 1.4 ст.1, пп. 7.4.1, 7.4.5, п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на 45,78 грн. а також п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених ПП «Летичівський маслозавод»з контрагентом ПП «СТК - Молоко». За результатами перевірки складено акт № 255150/36236868 від 27.05.2011 року, на підставі якого винесене оскаржуване Податкове повідомлення - рішення № 0000881501 від 10.06.2011 року.

Позивач вважає висновки відповідача у акті неправомірними, оскільки вчинення господарських операцій та виконання договору з контрагентом ПП «СТК - Молоко» підтверджується усіма належними документами, а висновки перевіряючих є безпідставними. Зважаючи на що просить позов задоволити.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.

Відповідач подав суду заперечення, де зазначив, що проведеною перевіркою не виявлено, а підприємством не надано документів (сертифікат/декларація про відповідність, посвідчення про якість тощо), які повинні бути отримані від постачальника ПП «СТК Молоко» і бути складені у відповідності до законодавства. Крім того зазначено, що наведені у акті обставини свідчать про нікчемність правочинів між ПП «СТК Молоко» та контрагентами - покупцями і постачальниками.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначивши, що висновки перевіряючих ґрунтувались на основі наданих для перевірки документів, на підставі яких і були встановлені порушення вимог чинного законодавства, тому податкове повідомлення-рішення винесене правомірно, у позові слід відмовити.

Справа слухалася неодноразово, в останнє судове засідання представник відповідача не з'явився, направив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні. Судом неявка визнана неповажною, оскільки відповідач є суб'єктом владних повноважень і має об'єктивну можливість направити в судове засідання іншого представника. Крім того, представник відповідача неодноразово давав пояснення та подав усі наявні докази. З врахуванням наведеного суд розгляд справи завершив у відсутності представника відповідача.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Приватне підприємство "Летичівський маслозавод" код ЄДРПОУ 36236868, зареєстроване як платник податків у Летичівській міжрайонній державній податковій інспекції Хмельницькій області та є платником податку на додану вартість.

Відповідно до наказу Летичівської МДПІ від 17.05.2011 р. № 354 20.05.2011 року була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП "Летичівський маслозавод" щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «СТК Молоко», код ЄДРПОУ 36548926, за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 255150/36236868 від 27.05.2011 року, на підставі якого винесене оскаржуване Податкове повідомлення - рішення № 0000881501 від 10.06.2011 року, яким збільшено грошове зобов'язання по ПДВ на суму 11 грн., з яких 9 грн. основний платіж, 2 грн. штрафні санкції.

У акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення: п. п п. 1.4 ст.1, пп. 7.4.1 , 7.4.5, п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року, п.2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року, в результаті чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на 45,78 грн. Також зазначено про порушення п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Летичівський маслозавод» з контрагентом ПП «СТК - Молоко».

Судом встановлено, що за договором поставки № 17/06-18 від 17.06.2010 року, укладеним між приватним підприємством «СТК Молоко» та приватним підприємством "Летичівський маслозавод" постачальник зобов'язується поставити у зумовлені Договором строки молочну сировину та продукцію, інші продовольчі товари (товар), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього грошову суму за умовами цього Договору.

Відповідно до видаткової накладної № СТ-02203 від 20.12.2010 року Постачальник ПП "СТК Молоко" на виконання умов вищезгаданого договору відвантажив на адресу Покупця - ПП "Летичівський маслозавод" товар - сир плавлений з грибами Molendam загальною вартістю 274,68 грн., з яких 45,78 грн. ПДВ. Дана обставина підтверджується товарно-транспортною накладною СТ-01721 від 20.12.2010 року та карткою рахунку 633 за грудень 2010 року, відповідно до яких було здійснено господарську операцію з поставки товару.

На таку ж суму було виписано податкову накладну № 02144 від 20.12.2010 року, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, копія якої є у матеріалах справи.

Позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року, в якій в тому числі задекларовано суму ПДВ 45, 78 грн.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість”№168/97-ВР, який діяв на час існування спірних відносин, встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 цього Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Платник податку покупець має право збільшити валові витрати після оприбуткування товарів та зарахувати до податкового кредиту суму податку на додану вартість, підтверджену належним чином оформленою податковою накладною, яку він отримав.

Відповідно до пп. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом, який складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) і є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97). Підпунктом 7.4.5 п.7.5. ст.7 вказаного Закону заборонено включати до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

За змістом п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР лише у випадку відсутності податкової накладної покупець позбавлений права включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку даним пунктом не передбачено.

Дослідивши всі наявні докази у справі у їх сукупності, суд вважає, що наявність у позивача податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, виданої продавцем товару (ПП "СТК Молоко") є достатньою підставою для віднесення суми ПДВ до податкового кредиту в грудні 2010 року.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” фінансова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Суд відхиляє, як необґрунтовані, доводи відповідача щодо безпідставного віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, вказаного в податковій накладній, виписаній вказаним постачальником.

Статтею 627 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтями 204, 205 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 2 ст.712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В ході судового розгляду судом не встановлено та не доведено відповідачем невідповідність змісту договору поставки, укладеного між позивачем та його контрагентами вимогам цивільного законодавства.

Судом також не встановлено та не доведено відповідачем, що укладаючи зазначений договір, сторони діяли з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства.

Натомість, досліджені судом докази свідчать про те, що сторони договору: позивач та його контрагент ПП "СТК Молоко" не лише вчинили всі дії, необхідні для забезпечення реального виконання договору, а й виконали його умови. Суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність окремих реквізитів товарно-транспортної накладної, оскільки сторонами вчинені усі дії, необхідні для виконання договору, передбачені вимогами чинного цивільного законодавства України, що підтверджується матеріалами справи.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене вище відповідачем не доведено, а судом не встановлено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення №0000881501 від 10.06.2011 року, а тому його слід скасувати.

Керуючись ст. 19 Конституції України, п. 1.7 ст. 1, ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, Податковим кодексом України, ст.ст. 71, 158 163, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції у Хмельницькій області № 0000881501 від 10.06.2011 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Повний текст постанови виготовлено 22 грудня 2011 року

< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя/підпис/Д.Д. Гнап

"Згідно з оригіналом" Суддя< для копії >