Постанова № 21081317, 13.12.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/13321/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіГнап Д.Д.

при секретаріТимощуку І.П.

за участі:представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська агрохімічна компанія" <3-тя особа >до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому <3-тя особа >про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000202304/1589 від 07.06.2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000202304/1589 від 07.06.2011 року. Позов мотивував тим, що відповідачем було проведено було проведено документальну позапланову виїзну перевірку TOB “Подільська агрохімічна компанія” з питань підтвердження відомостей, отриманих від TOB “Агроімпорт ЛТД”за період з 01.01.2011р. по 31.01.2011р.

За результатами перевірки складено акт № 3626/23-4/32875071 від 18.05.2011 року, в якому зроблено висновок про порушення TOB “Подільська агрохімічна компанія” ряду положень Податкового Кодексу України та ЦК України. На підставі висновків перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення від 07.06.2011 № 0000202304/1589, в якому визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 380070,00 грн. та штрафні санкції - 1,00 грн.

Позивач вважає дане податкове повідомлення - рішення незаконним, оскільки воно винесене на підставі акту, який містить відомості, що не відповідають дійсності. Зокрема, відповідачем зроблені висновки про відсутність реального характеру господарської операції по поставці товару за договором № 40/05-01-09 від 05.01.2010 року, хоча у позивача наявні усі документи на підтвердження реальності виконання цього договору.

Зважаючи на викладене просить позов задоволити та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000202304/1589 від 07.06.2011 року.

В судовому засіданні представник позивача підтвердила доводи, викладені у позовній заяві, позов підтримала.

Представники відповідача проти позову заперечили, пояснивши, що підставою для винесення оскаржуваного рішення були встановлені в ході перевірки факти порушень позивачем вимог податкового законодавства, а саме: заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за січень 2011 року на 380070 грн., внаслідок віднесення до ПДВ суми по правочину з "ТД "Агроімпорт ЛТД", який не спрямований на реальне настання наслідків, не відбулося передачі товару від продавця до покупця. Просили в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню зважаючи на наступне.

Позивач зареєстрований виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 05.08.2004 року, є юридичною особою, код за ЄДРПОУ 32875071, та відповідно до ст. ст. 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів і зобовязаний їх сплачувати в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку TOB “Подільська агрохімічна компанія” з питань підтвердження відомостей, отриманий від TOB “ТД “Агроімпорт ЛТД”, код ЄДРПОУ 35917124 за період з 01.01.2011 по 31.01.2011 року.

За наслідками перевірки відповідачем було складено акт перевірки № 3626/23-4/32875071 від 18.05.2011 року, на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення № 0000202304/1589 від 07.06.2011 року, в якому визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 380070,00 грн., та штрафні санкції - 1,00 грн.

У висновку акту перевірки зазначено, що на порушення позивачем п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України TOB “Подільська агрохімічна компанія” завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації за січень 2011 року) на 126 548 грн.; на порушення п.198.1, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України “Подільська агрохімічна компанія”занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за січень 2011року на 380 070 грн.

Також позивачем порушені вимоги ч.5 ст. 203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах при придбанні та продажу товарів. Товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.662, 655 та 656 ЦК України.

Судом встановлено, що відповідно до договору поставки № 40/05-01-09 від 05.01.2010 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий Дім “Агроімпорт ЛТД”( Постачальник) та TOB "Подільська Агрохімічна Компанія”(Покупець) Постачальник зобов'язується передати Покупцю - Товар (мінеральні добрива), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар, та сплатити його вартість.

Відповідно до умов даного договору Продавець передав Покупцю товар (мінеральні добрива) згідно наступних видаткових накладних:РН-0000140 від 11.01.2011 на суму 192600,40 грн.;РН-0000323 від 23.01.2011 на суму 192512,00 грн.;РН-0000364 від 24.01.2011 на суму 192511,00 грн.

В акті перевірки зазначено про порушення порядку складання даних видаткових накладних, що полягає у незазначені прізвища та ініціалів осіб, що відвантажили товар тареквізитів довіреностей, виписаних на отримувача ТМЦ. Також в акті перевірки висловлені зауваження до заповнення залізничних накладних з приводу того, що в них не вказано постачальника товару TOB “ТД “Агроімпорт ЛТД”.

Суд вважає, що такі доводи відповідача не знаходять свого підтвердження зважаючи на наступне.

Товар за договором поставки № 40/05-01-09 від 05.01.2010 року перевозився залізничним транспортом, був отриманий представником позивача і одразу переданий представникові вантажоотримувача. Посада, прізвище та підписи відправника вказані в залізничній накладній. Факт отримання товару також підтверджується залізничною накладною.

Відповідно до п.2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 р. №99 (далі - Інструкція), сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно - матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (далі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей (пункт 6 Інструкції).

У даному випадку суд вважає, що оскільки постачальник уклав договір перевезення із залізницею, за яким обов'язок передавати вантаж одержувачу (покупцеві) несе сама залізниця, передача товару за договором поставки здійснюється не "з рук у руки", а через перевізника.

Відповідно до статті 23 Статуту залізниць України, Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. №644, на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення (ст. 6 Статуту). Накладна разом із дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Договір про перевезення вважається укладеним з моменту прийняття вантажу до перевезення, що засвідчується накладенням календарного штемпеля станції відправлення в перевізних документах. Для посвідчення прийняття вантажу до перевезення станція навантаження видає відправникові квитанцію.

Відповідно до пункту 6 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. №644, для одержання вантажу, адресованого підприємству, організації, установі або громадянину - суб'єкту підприємницької діяльності, одержувач повинен надати станції довіреність. Довіреність, яку видано на одержання вантажу на зазначений у ній термін, зберігається на станції протягом періоду, передбаченого для зберігання документів суворого обліку. Оскільки товар спочатку був отриманий представником позивача, який і передав його представникові вантажоотримувача, постачальникові не потрібно було одержувати довіреність від покупця на отримання вантажу.

TOB “Подільська агрохімічна компанія” правомірно не виписала довіреність на отримання товару від TOB “ТД “Агроімпорт ЛТД”, оскільки на підприємстві призначена особа, відповідальна за приймання товару у перевізника відповідно до наказу генерального директора TOB “Подільська Агрохімічна компанія”від 10.01.2010 р. № 6. Серед матеріалів справи є копіянаказу “Про призначення відповідальних осіб ”№ 6 від 10.01.2010 року, відповідно до якого призначено особу, відповідальну за виконання ряду обов'язків, пов'язаних із забезпеченням належного обслуговування завантаження та розвантаження вантажів позивача. З нею складено договір про матеріальну відповідальність від 14.03.2011 року. Натомість постачальник для підтвердження здачі вантажу залізниці до перевезення отримує від станції навантаження відповідну квитанцію. В обов'язки матеріально-відповідальної особи TOB “Подільська агрохімічна компанія” входить бути присутнім під час приймання товару та складати акт приймання товару в разі виявлення зауважень до кількості та якості товару, що приймається.

Про належне отримання товару за договором свідчать залізничні накладні № 35091060 від 21.01.2011 р., № 35092105 від 23.01.2011 року, № 35035254 від 11.01.2011 року, копії яких є у матеріалах справи. Крім того, позивачем надані копіїсертифікатів якості № Ж11-674 від 23.01.2011року, № Ж11-663 від 23.01.2011року, № Ж11-363 від 11.01.2011 року.

Також позивачем надано копію договору про надання послуг від 01.01.2010 року укладений з ТОВ "Станкосервіс", відповідно до умов якого останнім здійснювалось одержання вантажу. На підтвердження укладання та виконання договору позивачем надано копіяакту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2011 по 31.01.2011 року, складений між TOB “Подільська агрохімічна компанія”та TOB “ТД “Агроімпорт ЛТД”

Оскільки вантаж на станції призначення за дорученням TOB “Подільська Агрохімічна Компанія” отримував TOB “Станкосервіс”, то TOB “Станкосервіс”і видавало доручення своєму співробітнику.

Таким чином, суд приходить до висновку, що висновки, викладені в акті перевірки не дають підстави зробити висновок про неотримання позивачем товару від TOB “ТД”Агроімпорт”, оскільки докази у справі підтверджують протилежне.

Зважаючи на наявність цих доказів, суд приходить до висновку про безпідставність доводів відповідача про відсутність реального характеру даної господарської операції, а вивчення зазначених обставин дає суду підставу зробити висновок, що між сторонами договору відбулось повне його виконання.

На всі суми податку на додану вартість позивач отримав від контрагента належно оформлені податкові накладні: № 10 від 05.01.2011 року, № 2/10 від 06.01.2011 року, № 177 від 11.01.2011 року, № 178 від 19.01.2011 року, № 273 від 24.01.2011 року, № 296 від 25.01.2011 року, № 330 від 26.01.2011 року, що представниками відповідача не заперечується і підтверджується їх копіями, доданими до матеріалів справи.

Пунктом 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом 5 цього Кодексу.

Пунктами 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Дослідивши всі наявні докази у справі у їх сукупності, суд вважає, що оскільки ТОВ "Подільська агрохімічна компанія" здійснила попередню оплату за мінеральні добрива, отримані від ТОВ "ТД "Агроімпорт" і по даній події включила зазначену суму до податкового кредиту. Крім того, у позивача наявні податкові накладні, оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, що є достатньою підставою для віднесення суми ПДВ до податкового кредиту.

Статтею 627 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтями 204, 205 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 2 ст.712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В ході судового розгляду судом не встановлено та не доведено відповідачем невідповідність змісту договору поставки, укладеного між позивачем та його контрагентом вимогам цивільного законодавства.

Судом також не встановлено та не доведено відповідачем, що укладаючи зазначений договір, сторони діяли з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства або без мети настання реальних наслідків.

Натомість, досліджені судом докази свідчать про те, що сторони договору: позивач та його контрагент не лише вчинили всі дії, необхідні для забезпечення реального виконання договору, але й виконали його.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене вище відповідачем не доведено, а судом не встановлено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000202304/1589 від 07.06.2011 року, а тому його слід скасувати.

Керуючись ст. 19 Конституції України, Податковим кодексом, ст.ст. 158 163, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому № 0000202304/1589 від 07.06.2011 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська агрохімічна компанія" судові витрати в сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 16 грудня 2011 року

< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя/підпис/Д.Д. Гнап

< для копії >< для копії >