Постанова № 21079817, 23.01.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 січня 2012 р. № 2-а- 16413/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Зінченка А.В.,

при секретарі Воронові М.А.

за участі представників сторін:

Позивача Загребельного Г.С.

Відповідача Калініної О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління механізації «Аерошляхбуд»до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління механізації «Аерошляхбуд», звернувся до суду з позовом до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000842310 від 29.11.2011 року на загальну суму 134251,0 грн.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що фахівцями МДПІ відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 статті 78 та п. 79.1, п. 79.2 ст.79 Податкового Кодексу України, у зв'язку з отриманою податковою інформацією, про виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення податкового законодавства ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" від ДПІ у Ленінському районі м. Харкова проведена планова виїзна перевірка позивача.

За результатами перевірки було складено акт від 21.11.2011 року № 2069/23-0-33/33481985, яким встановлено порушення ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України від 16.01.2003 року № 435 - IV в частині реальності здійснення господарських операцій щодо отримання послуг по розробці грунту 2гр. екскаватором з завантаженням в автомобілі - самоскиди від ТОВ «Співдружність», та як наслідок юридичну дефектність відповідних первинних документів, використаних для цілей оподаткування ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд '' в порушення зобов'язань вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством та порушення п.198.1, 198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1 ст.200, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу, зменшено суму податкового кредиту, що привело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 134250,0 грн. за березень 2011 року.

На підставі вказаного акту Нововодолазькою МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000842310 від 29.11.2011 року, яким підприємству донараховано податку на додану вартість на суму 134250,0 грн. та застосовано штрафну ( фінансову) санкцію у розмірі 1,0 грн.

Позивач не погоджується з винесеним податковим повідомлення - рішення та вважає його протизаконним та просить його скасувати в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечувала, просила у його задоволенні відмовити, та зазначила, що зазначене податкове повідомлення рішення повністю відповідає вимогам діючого податкового законодавства, є обґрунтованим та законним.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління механізації «Аерошляхбуд»взяте на податковий облік в Нововодолазькій міжрайонній державній податковій інспекції Харківській області, і станом на даний час перебуває на обліку в Нововодолазькій міжрайонній державній податковій інспекції Харківській області.

Фахівцями МДПІ відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 статті 78 та п. 79.1, п. 79.2 ст.79 Податкового Кодексу України, у зв'язку з отриманою податковою інформацією, про виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення податкового законодавства ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" від ДПІ у Ленінському районі м.Харкова була проведена позапланова невиїзна перевірка позивача.

За результатами перевірки було складено акт від 21.11.2011 року № 2069/23-0-33/33481985, яким встановлено порушення ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України від 16.01.2003 року № 435 - IV в частині реальності здійснення господарських операцій щодо отримання послуг по розробці грунту 2гр. екскаватором з завантаженням в автомобілі - самоскиди від ТОВ «Співдружність», та як наслідок юридичну дефектність відповідних первинних документів, використаних для цілей оподаткування ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд '' в порушення зобов'язань вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством та порушення п.198.1, 198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1 ст.200, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу, зменшено суму податкового кредиту, що привело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 134250,0 грн. за березень 2011 року.

На підставі вказаного акту Нововодолазькою МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000842310 від 29.11.2011 року, яким підприємству донараховано податку на додану вартість на суму 134250,0 грн. та застосовано штрафну ( фінансову) санкцію у розмірі 1,0 грн.

Як встановлено у судовому засіданні, підставою для донарахування податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій є той факт, що підприємство позивач мало взаємовідносини з ТОВ «Співдружність», у відношенні якого ДПІ у Ленінському районі м. Харкова та ДПІ було зроблений певний висновок, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення субєктом господарювання фінансово-господарської діяльності.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а)придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Також, згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Суд вказує, що відповідно до п.1.ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

20 травня 2010 року між ТОВ «Стальконструкція»(Генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Управління механізації «Аерошляхбуд» (Субпідрядник) було укладено договір субпідряду №20-05/10 відповідно до якого за завданням Генпідрядника та згідно з проектною документацією позивач повинен виконати та здати Генпідряднику земляні роботи в межах виконання реконструкції аеродрому Міжнародний аеропорт Харків, а Генпідрядник зобовязується прийняти ці роботи та оплатити.

Дані роботи були прийняті ТОВ «Стальконструкція»у ТОВ «Управління механізації «Аерошляхбуд»згідно актів приймання виконаних будівельних робіт.

Для виконання цих робіт Товариство з обмеженою відповідальністю «Управління механізації «Аерошляхбуд» було залучено ТОВ «Співдружність»про що було укладено договір на виконання підрядних робіт №26/05-2010 від 26 травня 2010 року.

Після виконання вказаних робіт ТОВ «Співдружність» 31.03.2011 року було надано позивачу податкову накладну №33101, а ТОВ «Управління механізації «Аерошляхбуд»було сплачено грошові кошти за виконані роботи та складено Акт приймання виконаних робіт №12.

При дослідженні наданої податкової накладної судом встановлено, що вона відповідає вимогам наведеної норми, а саме: має всі необхідні реквізити та є в наявності.

Також, суд вважає за необхідним вказати, що податкову накладну відображено у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних у відповідності з п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, яким визначено, що Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Суд зазначає, згідно з п.201.7 ст.201 вказаного кодексу, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Таким чином, суд приходить до висновку , що сума податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включена до податкового кредиту відповідного періоду, дані відповідають додаткам 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість, а тому і включення до складу податкового кредиту зазначеної суми ПДВ є правомірним та законним, тобто висновок ДПІ в акті перевірки не відповідає дійсності.

Щодо твердження про недійсність угод, укладених між позивачем та ТОВ «Співдружність», суд вважає зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Угоди між позивачем та ТОВ «Співдружність»за період перевірки були укладені у відповідності до норм чинного законодавства та є такими, що відповідають всім вимогам, що встановлюються до даного виду договорів доки зворотне не буде доведено в суді. Тому підстав для висновків щодо нікчемності або недійсності договору не було.

Чинне законодавство України встановлює принцип презумпції правомірності правочину, згідно якого, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Тобто чинне законодавство встановлює, що визнання правочинів недійсним - це виключна прерогатива суду, а не органів державної влади.

Жодним законом України не передбачено право органу державної податкової служби визнавати нікчемними дані, зазначені платником податку у податкових деклараціях. Пунктом 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними.

За таких обставин, суд не може погодитися з висновком податкового органу, викладеним у акті перевірки відносно нікчемності укладених правочинів ТОВ «Управління механізації «Аерошляхбуд», оскільки в силу статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або, якщо він не визнаний судом недійсним. Будь-яких рішень суду, щодо визнання недійними правочинів, податковим органом не зазначено.

Цивільне право говорить, що зміст правочину становлять права та обов'язки про набуття, зміну або припинення яких учасники правочину домовилися. Як на невідповідність змісту правочинів (договорів підряду), укладених позивачем з ТОВ «Співдружність», в Акті перевірки , складеного МДПІ, стверджується про порушення публічного порядку з посиланням на ст. 228 Цивільного кодексу України, згідно з якою «правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним».

Проте, в зазначеному Акті перевірки не міститься жодних фактів та не наведено, в чому саме полягає спрямованість укладених угод ТОВ «Управління механізації «Аерошляхбуд» з ТОВ «Співдружність»на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, тобто посилання на зазначену норму Цивільного кодексу України було зроблено перевіряючими безпідставно.

Суд вказує, що відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Крім того висновок відповідача про те, що у ТОВ «Співдружність» не існує необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення субєктом господарювання задекларованого основного виду діяльності суперечить матеріалам справи.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 160-163, 167, 254 КАС України , суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління механізації «Аерошляхбуд»до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.11.2011 року № 0000842310 винесене Нововодолазькою міжрайонною державною податковою інспекцією в Харківській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі виготовлена 25 січня 2012 року.

Суддя А.В. Зінченко