Постанова № 21078338, 19.01.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2012 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/9702/11 Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Науково - виробниче торговельне об'єднання "Металінвест"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Науково - виробниче торговельне об'єднання "Металінвест" (далі по тексту - позивач, ПП "НВТО "Металінвест") 23 листопада 2011 року звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ)про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.09.2011 року № 0008442301/2840, № 0008452301/2841.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що висновок Кременчуцької ОДПІ про заниження підприємством ПДВ за вересень 2008 року на суму 3 333 грн. та податку на прибуток за ІІІ квартал 2008 року загалом в розмірі 4 167 грн. вважає необґрунтованим та протиправним, оскільки правомірність віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту даних сум підтверджується належним чином оформленими первинними документами (податковою накладною, актом здачі-прийняття робіт, банківською випискою).

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності останнього (а.с. 122а).

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких просив відмовити у задоволенні позову повністю посилаючись на порушення ПП "НВТО "Металінвест" вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження платником податків податку на прибуток у IІІ кварталі 2008 року на загальну суму 4 167 грн.; пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого позивачем у вересні 2008 року занижено ПДВ на суму 3 333 грн. (а.с. 94-97).

Враховуючи достатність наданих сторонами доказів та беручи до уваги те, що перешкоди для розгляду справи в судовому засіданні, визначені ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, суд, керуючись ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Приватне підприємство "Науково - виробниче торговельне об'єднання "Металінвест" зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 21.02.2008 року, свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 683447 (а.с. 31).

Позивач перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ з 22.02.2008 року та відповідно до свідоцтва № 100112605 є платником податку на додану вартість (а.с. 32-33).

Фахівцем Кременчуцької ОДПІ відповідно до постанови заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області майора податкової міліції Васильченко О.В. про призначення документальної перевірки від 26.04.2011 року у період з 16.08.2011 року по 22.08.2011 року проведено позапланову виїзну перевірку ПП "НВТО "Металінвест" (код ЄДРПОУ 35713770) з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинах з ПП "Асіст" (код ЄДРПОУ 25713587), ПП "Арона Сервіс" (код ЄДРПОУ 34987777), ПП "Алерт" (код ЄДРПОУ 32275589), ПП "Алерт Плюс" (код ЄДРПОУ 34793043), ПП "Інко" (код ЄДРПОУ 32141595), ПП "Авеланж" (код ЄДРПОУ 33672429), ПП "Саланг ТМ" (код ЄДРПОУ 34397742), ТОВ "Інтермаксервіс" (код ЄДРПОУ 24710114), ПП "Маркап" (код ЄДРПОУ 36504035), ПП "Альпарі-Т" (код ЄДРПОУ 36643102), ПП "Агат Сервіс" (код ЄДРПОУ 36194933), ТОВ "Алівіс" (код ЄДРПОУ 30566568), ПП "Оріль" (код ЄДРПОУ 25165943), ПП "Астелікс-2007" (код ЄДРПОУ 34873961), ПП "Алькарас Плюс" (код ЄДРПОУ 37468826) за період з 01.06.2008 року по 30.06.2011 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено акт № 6167/23-309/35713770 від 22.08.2011 року, в якому вказано на порушення позивачем вимог:

- п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження платником податків податку на прибуток у IІІ кварталі 2008 року на загальну суму 4 167 грн.;

- пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого ПП "НВТО "Металінвест" у вересні 2008 року занижено ПДВ на суму 3 333 грн. (а.с. 9-15).

На підставі висновків даного акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 06.09.2011 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0008442301/2840, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств, 3011021000" загалом в розмірі 5 209 грн. (в т.ч., 4 167 грн. - основний платіж, 1 042 грн. - штрафні (фінансові) санкції) (а.с. 16);

- № 0008452301/2841, яким ПП "НВТО "Металінвест" збільшено суму грошового зобовязання за платежем "податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 3014010100" загалом в розмірі 4 166 грн. (в т.ч., 3 333 грн. - основний платіж, 833 грн. - штрафні (фінансові) санкції) (а.с. 18).

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької ОДПІ від 06.09.2011 року № 0008442301/2840, № 0008452301/2841 слід зазначити наступне.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.97), чинного на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому, згідно з п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В силу пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Крім того, згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (чинного на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

При цьому, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону України "Про податок на додану вартість", для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Окрім того, виходячи зі змісту п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Судом встановлено, що ПП "НВТО "Металінвест" за вересень 2008 року в бухгалтерському та податковому обліку відображено придбання робіт з чистки металу та вальцівки листа у ПП "Асіст" (код ЄДРПОУ 35713674).

За наслідками здійснення даних господарських операцій позивачем віднесено до складу валових витрат вартість придбаних робіт в сумі 4 167 грн. та до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену в ціні придбаних робіт, в розмірі 3 333 грн.

Однак, перевіркою виявлено безпідставне віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту вищезазначених сум, внаслідок чого відповідач дійшов висновку щодо заниження підприємством ПДВ за вересень 2008 року на суму 3 333 грн. та податку на прибуток за ІІІ квартал 2008 року загалом в розмірі 4 167 грн.

В обґрунтування згаданих доводів податкова інспекція посилалася на те, що перевіркою позивача не встановлено факт виконання ПП "Асіст" вищевказаних робіт. Крім того, зазначала, що фактично, згідно податкової звітності, у ПП "Асіст" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення господарської діяльності (а.с. 68-92, 106-108). Також наголошувала, що вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 28.07.2010 року встановлено факт підроблення посадовими особами підприємства-контрагента позивача документів податкового обліку ПП "Асіст".

Надаючи правову оцінку вказаним доводам Кременчуцької ОДПІ та перевіряючи реальність здійснення господарських операцій між контрагентами, судом встановлено наступне.

Як зазначено у позовній заяві, у вересні 2008 року за усною домовленістю між ПП "НВТО "Металінвест" та ПП "Асіст" останнім було виконано роботи з чистки металу та вальцівки листа.

Згідно з пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Дослідивши копію податкової накладної № 1709.5 від 17.09.2008 року, що виписана ПП "Асіст" в адресу ПП "НВТО "Металінвест" судом встановлено, що вона формально відповідає вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (а.с. 22).

Разом з тим, суд вважає за доцільне наголосити на тому, що наявність податкової накладної є обовязковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, оскільки, як зазначалося судом вище, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) із метою використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Статтею першою Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Згідно з вимогами ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За приписами ч. 2 ст. 9 вказаного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, як визначено пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши копію акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 1709-5 від 17.09.2008 року суд вважає за доцільне зазначити, що у ньому не вказано місце його складання та посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення (а.с. 21), а відтак вказаний документ складено з порушенням вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, в силу чого він не може бути належним доказом у справі.

Також позивачем на неодноразову вимогу суду до матеріалів адміністративної справи не надано доказів транспортування металу від бази ПП "НВТО "Металінвест" до ПП "Асіст".

При цьому, суд не приймає як належний доказ у справі копію податкової накладної № 16-09-2 від 16.09.2008 року, що виписана ТОВ "Промхімбуд" в адресу ПП "НВТО "Металінвест", оскільки з її змісту не можливо встановити, які саме автопослуги були надані вказаним підприємством позивачу (а.с. 122).

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568, безпосередніми доказами надання послуг з перевезень вантажів є товарно-транспортна накладна та дорожній лист. Однак, на вимогу суду вказані документи позивачем до матеріалів справи не надано.

Окрім того, суд відзначає, що за даними податкової звітності ПП "Асіст" у останнього відсутні необхідні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду господарської діяльності за КВЕД.

Доказів, що б спростовували вказані факти, до суду не надано.

З огляду на вищезазначене, оскільки за твердженням позивача безпосереднім виконавцем робіт з очистки металу та вальцівки листа являлося саме ПП "Асіст", суд дійшов висновку щодо безтоварності згаданої господарської операції.

Посилання позивача на оплату робіт, в підтвердження чого ним до матеріалів адміністративної справи надано копії рахунка-фактури № СФ-1010-2 від 10.09.2008 року, банківської виписки за 17.09.2008 року, платіжного доручення № 151 від 17.09.2008 року (а.с. 117, 119-120), судом оцінюються критично з огляду на те, що сам лише факт перерахування коштів з розрахункового рахунку ПП "НВТО "Металінвест" на рахунок ПП "Асіст" не може бути беззаперечним доказом виконання сторонами договірних зобовязань.

Суд також не приймає до уваги письмові пояснення позивача щодо необхідності придбання робіт з чистки металу та вальцівки листа у звязку з розташування виробничої бази ПП "НВТО "Металінвест" на відкритій земельній ділянці (а.с. 37), оскільки позивачем до матеріалів справи не надано доказів наявності такої бази.

З вищезазначених підстав судом також відхиляються посилання позивача на факт придбання металу у третіх осіб та подальшої його реалізації як на підставу реальності здійснення спірної господарської операції (а.с. 38-51).

А відтак, вищенаведене в своїй сукупності дає підстави стверджувати про правомірність висновків Кременчуцької ОДПІ щодо порушення позивачем вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, то це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, спірними податковими повідомленнями-рішеннями правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 042 грн. та 833 грн. відповідно.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За приписами ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як субєктом владних повноважень, доведено правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 06.09.2011 року № 0008442301/2840, № 0008452301/2841. Разом з тим, позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про реальність здійснення господарських операцій між ПП "НВТО "Металінвест" та ПП "Асіст" з придбання робіт по чистці металу та вальцівці листа. Відтак, платником податків в ході судового розгляду справи не доведено правомірність віднесення до складу валових витрат за ІІІ квартал 2008 року суми в розмірі 4 167 грн. та до податкового кредиту за вересень 2008 року суми ПДВ в розмірі 3 333 грн.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення Кременчуцька ОДПІ діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. А вимоги позовної заяви не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та задоволенню не підлягають.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, за звернення до Полтавського окружного адміністративного суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 94 грн. 10 коп.

Разом з тим, станом на момент звернення ПП "НВТО "Металінвест" до суду законодавчо встановлений розмір судового збору складав 28 грн. 23 коп.

Відтак, суд вважає за необхідне повернути ПП "НВТО "Металінвест" з Державного бюджету України надмірно сплачену відповідно до квитанції ПАТ "Київська Русь" № 14301 від 21.11.2011 року суму судового збору в розмірі 65 грн. 87 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Науково - виробниче торговельне об'єднання "Металінвест"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Повернути Приватному підприємству "Науково - виробниче торговельне об'єднання "Металінвест" (код ЄДРПОУ 35713770) з Державного бюджету України надмірно сплачену відповідно до квитанції ПАТ "Київська Русь" № 14301 від 21.11.2011 року суму судового збору в розмірі 65 грн. 87 коп. (шістдесят пять гривень вісімдесят сім копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяО.О. Кукоба