Постанова № 21078322, 18.01.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2012 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/8377/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чеснокової А.О.,

при секретарі Пшенишному В.С.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представників відповідача - Тимошенко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекціїпро скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

20 жовтня 2011 року позивач Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі за текстом - позивач, ФОП ОСОБА_4)звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції (далі за текстом - відповідач, Миргородська ОДПІ, податковий орган)про скасування податкових повідомлень-рішень від 03 серпня 2011 року № 0000021700 та № 0000031700.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на помилковість висновків податкового органу щодо заниження валового доходу на суму 157189,00 грн. (з ПДВ - 188627,00 грн.), що виникло внаслідок невідображення суми перевищення обсягу виручки в декларації про доходи за IV квартал 2009 року та призвело до заниження податкових зобов'язань зі сплати податку з доходів фізичних осіб на суму 65966,00 грн., зазначаючи, що обов'язок переходу на загальну систему оподаткування у зв'язку із перевищенням граничного обсягу виручки у IV квартал 2009 року, виник у І кварталі 2010 року; а також щодо завищення суми податкового кредиту та заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті за 2009-2010 роки, що є наслідком порушення позивачем підпункту 3.1.1 пункту 3.1. статті 3, пункту 4.1. статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум, підтверджених податковими накладними, що видані для документального оформлення операцій за договорами із контрагентами, які мають ознаки нікчемності. Позивач зазначає, що на момент вчинення правочинів між ФОП ОСОБА_4 та її контрагентами ТОВ "Вакко", ТОВ "Акеріт", ТОВ "Сенатор-компані" та ТОВ "Імпекс Груп Менеджмент" останні значились існуючими субєктами господарювання (перебували в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) та здійснювали свою діяльність згідно статті 3 ГК України. Позивач вважає, що податковий орган протиправно ставить йому у вину формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених зазначеними підприємствами, зазначаючи, що первинні бухгалтерські документи, отримані ним на виконання укладених договорів, оформлені належним чином та дають всі правові підстави для включення сум за цими договорами до податкового кредиту ФОП ОСОБА_4 Разом із тим Позивач вказує, що чинним законодавством не визначено обов'язок платника податків перевіряти своїх контрагентів на предмет добросовісного виконання останнім податкових зобов'язань.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні, дії Миргородської ОДПІ вважає правомірними, а спірні податкові повідомлення-рішення - такими, що відповідають чинному законодавству внаслідок того, що податковим органом встановлено, порушення позивачем податкового законодавства, які фактично не мали місця у господарській діяльності останнього.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_4 23 жовтня 1997 року зареєстрована як фізична особа-підприємець (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) виконавчим комітетом Миргородської міської ради. Позивач перебуває на податковому обліку у Миргородській ОДПІ.

Відповідачем в період з 22 червня 2011 року по 06 липня 2011 року та з 07 липня 2011 року по 13 липня 2011 року проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового та іншого законодавства ФОП ОСОБА_4 за період з 01 липня 2009 року по 31 грудня 2010 року.

За результатами перевірки 20 липня 2011 року складено акт № 939/17-209/НОМЕР_3/46, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", що призвело до заниження оподатковуваного доходу на суму 439772,00 грн., в результаті чого донараховано податку доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на суму 65966,00 грн., в тому числі за 2009 рік - 14124,00 грн., за 2010 рік - 51842,00 грн.; підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпунктів 7.4.1-7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 57818,00 грн., в тому числі в липні 2009 року в сумі 562,00 грн., в жовтні 2009 року - 158,00 грн., в листопаді 2009 року - 12424,00 грн., в грудні 2009 року - 9159,00 грн., в січні 2010 року - 17413,00 грн., в лютому 2010 року - 583,00 грн., в березні 2010 року - 9230,00 грн., в квітні 2010 року - 8289,00 грн.

На підставі вищевказаного акта перевірки від 20 липня 2011 року № 939/17-209/НОМЕР_3/46 податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 03 серпня 2011 року № 0000021700, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності в розмірі 65966,00 грн. та № 0000031700, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму в розмірі 57818,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 14454,50 грн.

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо донарахування йому податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій, звернувся до суду з вимогою скасувати зазначені вище податкові повідомлення-рішення.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню Миргородської ОДПІ від 03 серпня 2011 року № 0000021700, суд виходить з наступного.

Проведеною перевіркою встановлено, що за IV квартал 2009 року позивачем занижено суми валового доходу на 157189,00 грн. (з ПДВ - 188627,00 грн.), що виникло внаслідок невідображення останнім суми перевищення обсягу виручки в декларації про доходи за IV квартал 2009 року.

Так, згідно звіту ФОП ОСОБА_4 за 2009 рік, поданого до Миргородської ОДПІ 11 січня 2010 року № 31979, позивачем визначено обсяг виручки у сумі 688627,00 грн., що перевищує граничний розмір, визначений пунктом 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", де визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва-фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах із якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Сума перевищення обсягу виручки від реалізації продукції в IV кварталі 2009 року, над граничною річною нормою, визначеною пунктом 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" в розмірі 157189,00 грн., позивачем в декларації про доходи за 2009 рік не відображена.

Таким чином, мало місце заниження приватним підприємцем суми валового доходу на суму 157189,00 грн. (з ПДВ - 188627,00 грн.) за IV квартал 2009 року.

Згідно вимог пункту 5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" у разі перевищення граничної межі отриманої виручки, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України "Про державну підтримку Малого підприємництва" спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності може застосовуватися поряд з діючою загальною системою оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.

Відповідно до підпункту 9.12.1 пункту 9.12 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахування норм цього пункту.

Положеннями підпункту 9.12.2 пункту 9.12 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" визначено, що у різі, якщо фізична особа-суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, якщо позивач від здійснення підприємницької діяльності, отримав інші доходи, ніж доходи, які можуть обкладатися єдиним податком, згідно з правилами, встановленими спеціальним законодавством з питань спрощеної системи оподаткування (Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва"), то останній повинен сплатити з цих доходів (тобто із суми перевищення понад 500 тис. грн.) податок з доходів фізичних осіб.

ФОП ОСОБА_4 в IV кварталі 2009 року перевищила граничний обсяг виручки від здійснення підприємницької діяльності, що дає право перебувати на спрощеній системі оподаткування. Сума перевищення отриманої виручки без ПДВ за IV квартал 2009 року становить 157189,00 грн. (688627,00 грн. - 500000,00 грн. : 1,2) не зазначена підприємцем в декларації про доходи за IV квартал 2009 року, що є порушенням статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", підпунктів 9.12.1-9.12.2 пункту 9.12 статті 9, пункту 22.10 статті 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та призвело до заниження валового доходу, отриманого в IV кварталі 2009 року на суму -157189,00 грн.

Згідно з частиною 2 статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

Перевіркою правильності визначення витрат, відображених у деклараціях про доходи, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу та документально підтверджених, з даними про суми витрат, визначеними в ході перевірки, встановлено, що ФОП ОСОБА_4 занижено суму валових витрат за IV квартал 2009 року через невідображення суми валових витрат у декларації про доходи за IV квартал 2009 року в сумі 63028,00 грн.

Судом встановлено, що в ході проведення перевірки позивачем надано підтвердження витрат, пов'язаних з одержанням доходу за IV квартал 2009 року, що склали 63028,00 грн., а саме: витрати з придбання товарно-матеріальних цінностей в розмірі - 57563,00 грн.; витрати з придбання етикеток в розмірі - 787,00 грн.; витрати з оплати електроенергії в розмірі 4035,00 грн.; інші витрати в розмірі - 643,00 грн.

Отже, оподатковуваний дохід (чистий дохід) за 2009 рік ФОП ОСОБА_4 складає 94161,00 грн. (157189,00 грн. - 63028,00 грн.), а сума податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб - 14124,15 грн. (94161 х 15% : 100).

Перевіркою встановлено, що за 2010 рік, в порушення статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", позивачем занижено суми валового доходу на суму - 20730 грн. по причині невіднесення до валового доходу коштів, які надійшли на розрахунковий рахунок.

Так, згідно декларації про доходи за 2010 року, поданої до Миргородської ОДПІ 09 лютого 2011 року за № 1580, ФОП ОСОБА_4 визначено валовий дохід в розмірі 1148072,00 грн.

Під час перевірки встановлено порушення в частині заниження валового доходу за 2010 рік на суму 20730,00 грн.

Судом встановлено, що валовий дохід за 2010 рік становить 1168802,00 грн., що не заперечувалось ФОП ОСОБА_4

Перевіркою правильності визначення витрат, відображених у деклараціях про доходи, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу та документально підтверджених, з даними про суми витрат, визначеними в ході перевірки, виявлено завищення валових витрат за 2010 рік (витрати за придбані товарно-матеріальні цінності) в сумі 324881,00 грн., що описані нижче.

На суму 179856,00 грн. (без ПДВ), внаслідок відображення у бухгалтерському обліку взаємовідносин за період з січня по квітень 2010 року з ТОВ "Вакко" (код ЄДРПОУ 36425949).

Згідно висновку акта перевірки ТОВ "Вакко" від 21 лютого 2011 року № 104/23-10/36425949 встановлено відсутність у ТОВ "Вакко" об'єктів оподаткування за операціями з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та за операціями з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період з квітня 2009 року по грудень 2010 року, в розумінні статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість".

Під час перевірки позивача встановлено факт оплати в 2010 році (в готівковій та безготівковій формі) ФОП ОСОБА_4 на користь ТОВ "Вакко" товару згідно виписок банку та наданих корінців до прибуткових касових ордерів всього на суму 215827,60 грн.

На суму 16500,00 грн. (без ПДВ) внаслідок відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій з ТОВ "Акеріт" у травні 2010 року без документального підтвердження оплати даного товару.

На суму 26398,00 грн. (без ПДВ) внаслідок відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій з ТОВ "Сенатор компані" у вересні 2010 року без документального підтвердження оплати даного товару.

На суму 102127,00 грн. (без ПДВ) внаслідок відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій з ТОВ "Імекс Груп Менеджмент" у грудні 2010 року без документального підтвердження оплати даного товар.

Судом встановлено, що під час проведення перевірки ФОП ОСОБА_4 не надано документів на підтвердження оплати товару, зокрема, від ТОВ "Акеріт", ТОВ "Сенатор компані", ТОВ "Імекс Груп Мегеджмент", що підтверджується листом ПОП ОСОБА_4 від 13 липня 2011 року (а.с 188). В судовому засіданні позивач не зміг надати доводів та пояснень на спростування вищевикладеного.

Абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом встановлено, що позивачем в порушення вищевикладеного, віднесено до складу валових витрат декларацій про доходи за 2010 рік витрати за придбані товарно-матеріальні цінності в сумі 324881,00 грн., які не підтверджені документально. За таких обставин, вказані дії позивача оцінюються судом як неправомірні.

Отже, за даними перевірки валові витрата за 2010 рік склали 799825,00 грн., а згідно декларації позивача за 2010 рік від 09 лютого 2011 року № 1580 - валові витрати становлять 1124706,00 грн.

Таким чином, відповідачем розраховано оподатковуваний дохід за даними перевірки, що складає 345611,00 грн.

Аналізуючи викладене, сума податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, донарахованого позивачу складає 51841,65 грн. (345611х15%/100), з правомірністю чого суд погоджується.

За таких обставин суд погоджується із правомірністю прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення від 03 серпня 2011 року № 0000021700.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню Миргородської ОДПІ від 03 серпня 2011 року № 0000031700, суд виходить з наступного.

Проведеною відповідачем перевіркою встановлено заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01 липня 2009 року по 31 грудня 2010 року на суму 720,00 грн.

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану варті" визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь - яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

ФОП ОСОБА_4 не внесла до реєстру отриманих та виданих податкових накладних та не включила до складу податкових зобов'язань декларації з податку на додану вартість за липень 2009 року кошти в сумі 3371,80 грн., в тому числі ПДВ 561,97 грн.

Окрім того, згідно даних книги обліку доходів та витрат, підприємцем включено в до складу обсягу виручки в жовтні 2009 року готівкові кошти в сумі 945,69 грн. в тому числі ПДВ 157,62 грн., при цьому нею не внесено до реєстру отриманих та виданих податкових накладних та не включено до складу податкових зобов'язань декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року зазначену суму податку на додану вартість.

Наявність вказаних порушень позивачем не заперечувалась.

Матеріалами справи також підтверджено, що позивачем за період з 01 липня 2009 року по 31 грудня 2010 року допущено завищення суми податкового кредиту на 57098,00 грн.

Під час перевірки Миргородською ОДПІ взято до уваги висновки акта ДПІ в Печерському районі м. Києва від 21 лютого 2011 року № 104/23-10/36425949 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Вакко" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 14 квітня 2009 року по 31 грудня 2010 року. Перевіркою ТОВ "Вакко" встановлено порушення:

- частини 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними за правочинами, здійсненими ТОВ "Вакко" при придбанні та продажу товарів (послуг). Товари (послуги) за вказаними правочинами не були передані в порушення статей 662, 655 та 656 ЦК України;

- відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) з квітня 2009 року по грудень 2010 року, які підпадають під визначення статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";

- відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) з квітня 2009 року по грудень 2010 року, які підпадають під визначення статті 3 Закону України Закону України "Про податок на додану вартість".

В ході проведення перевірки ФОП ОСОБА_4 встановлено формування податкового кредиту з урахуванням господарських операцій з ТОВ "Вакко" за період листопад 2009 року по квітень 2010 року на суму 342588,60 грн., в т.ч. ПДВ 57098,10 грн., податкові зобов'язання якого не підтверджено у зв'язку з ненаданням (відсутністю) у ТОВ "Вакко" підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань. Разом із тим, встановлено відсутність поставок товарів від ТОВ "Вакко" до контрагентів останнього.

Згідно статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі - продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст.656 ЦК України).

Відповідно до статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару, згідно статті 664 ЦК України, є вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

До суду позивачем не надано доказів, які б свідчили про транспортування, отримання, оприбуткування придбаного у ТОВ "Вакко" товару, зазначеного у податкових накладних.

Крім того, для перевірки ФОП ОСОБА_4 не надавався належним чином оформлений договір постачання товарів, робіт (послуг) з ТОВ "Вакко", який, відповідно до вимог ст. 208 Цивільного кодексу України повинен бути вчинений у письмовій формі.

Аналізуючи викладене, судом підтверджується відсутність у позивача належних доказів фактичного відвантаження, транспортування та отримання продукції від ТОВ "Вакко".

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з доводами відповідача щодо правомірності донарахування останнім податкових зобов'язань та застосуванням фінансових санкцій з податку на додану вартість позивачу.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

Відповідач довів суду правомірність прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень від 03 серпня 2011 року № 0000021700 та № 0000031700.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані, безпідставні та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 25 січня 2012 року.

СуддяА.О. Чеснокова