Постанова № 21075863, 06.12.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2011 р. № 2а-9898/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Мричко Н.І.

за участю секретаря судового засідання Якимець О.І.

представників позивача Івашківа Л.В., Берестецького Т.Б.

представника відповідача Тістечка Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛКТ»до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області про визнання незаконним наказу на проведення позапланової документальної невиїзної перевірки та протиправними дій щодо проведення позапланової невиїзної перевірки.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛКТ»(далі ТзОВ «ЛКТ»)звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області (далі ДПІ у Жовківському районі Львівської області), в якому згідно уточнених позовних вимог просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ начальника ДПІ у Жовківському районі Львівської області № 245 від 11.04.2011 року про проведення документальної невиїзної перевірки ТзОВ «ЛКТ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за лютий 2011 року;

- визнати протиправними дії ДПІ у Жовківському районі Львівської області по проведенню позапланової документальної невиїзної перевірки ТзОВ «ЛКТ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за лютий 2011 року за результатами якої складено довідку № 501/15-2/37030109 від 12.04.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при проведенні перевірки та порушенням встановленого порядку оформлення результатів перевірки.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та уточненні позовних вимог, надав додаткові пояснення зокрема, що згідно постанови Львівського окружного адміністративного суду у справі № 2а-4959/11/1370, що набрала законної сили, було зобовязано ДПІ у Жовківському районі відновити дію свідоцтва платника ПДВ позивачу, також було винесено окрему ухвалу у даній справі щодо незаконних дій при анулюванні свідоцтва платника ПДВ позивачу та винесено протест прокурора Жовківського району щодо незаконних дій відповідача, вважає, що саме це є причиною незаконної перевірки та просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю, зазначив, що перевірка проведена у порядку визначеному чинним податковим законодавством, а відтак порушень прав позивача при проведенні перевірки та оформленні результатів не допущено.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши їх у судовому засіданні, суд при вирішенні спірних правовідносин виходив з наступного.

Згідно наказу відповідача № 245 від 11.04.2011 року призначено позапланову документальну невиїзну перевірку ТзОВ «ЛКТ», за результатами якої було складено довідку «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «ЛКТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за лютий 2011 року № 501/15-2/37030109 від 12.04.2011 року. У довідці перевірки відповідачем зроблено висновок, що ТзОВ ЛКТ не занаходиться за юридичною адресою, відсутні умови для здійснення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення тому всі угоди мають ознаки нікчемності.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно з п.1.1.ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

В силу ст. 20.1.1 ПК України відповідачу надано право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків)

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою згідно із п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно із ст.79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Разом з тим, відповідно до п.78.1.1. п.78.1 ст.78 ПК України, однією з обставин, що обумовлює проведення документальної позапланової перевірки є та, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

У супереч наведеним нормам Податкового кодексу України, відповідачем не надано суду доказів направлення позивачу такого письмового запиту, неотримання відповіді на які стало підставою для прийняття начальником Жовківської ДПІ наказу № 245 від 11.04.2011 року про проведення документальної невиїзної перевірки ТзОВ «ЛКТ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за лютий 2011 рок та проведення згідно п.78.1.1. п.78.1 ст.78 ПК України документальної позапланової перевірки. При цьому, як видно із долученого до матеріалів справи листа відповідача від 22.06.2011 року № 8393/10/5-2, про проведену перевірку позивачу стало відомо лише коли він отримав довідку та наказ про перевірку разом із цим листом.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Посадові особи органів державної податкової служби відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Згідно ст.21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом не надано доказів законності прийняття наказу про проведення перевірки та не доведена правомірність проведення такої.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як свідчать матеріали справи вказані положення відповідачем не дотримані, що зумовило необхідність звернення позивача за захистом порушеного права до суду.

Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення позовних вимог суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати наказ начальника Державної податкової інспекції у

Жовківському районі Львівської області № 245 від 11.04.2011 року про проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛКТ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за лютий 2011 року.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області по проведенню позапланової документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛКТ»з питань дотримання податкового законодавства за лютий 2011 року за результатами якої складено довідку № 501/15-2/37030109 від 12.04.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛКТ»сплачений судовий збір в сумі 6 (гривень) гривні 80 копійок.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 09 грудня 2011 року.

Суддя Мричко Н.І.