Постанова № 21075665, 19.01.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 січня 2012 року Справа № 2а-9712/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засіданняІгнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача головний державний податковий інспектор

юридичного відділу

ОСОБА_1 (довіреність від 04.01.2012 № 00065/10)

від відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

Алчевської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області

до державного підприємства «Підприємство Чорнухинської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області (№ 23)»

про стягнення коштів за податковим боргом з податку на землю в сумі 74112,57 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року відкрито провадження у справі за адміністративним позовом Алчевської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області до державного підприємства «Підприємство Чорнухинської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області (№23)» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на землю в сумі 74112,57 грн., з яких 65658,23 грн. - основний борг, 8454,34 грн. - пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що державне підприємство «Підприємство Чорнухинської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області (№23)» як платник податків знаходиться на обліку в Алчевській обєднаній державній податковій інспекції Луганської області. Відповідач самостійно податковий борг з земельного податку не сплатив, тому позивач просить стягнути кошти відповідача за податковим боргом у судовому порядку, оскільки відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. справи 69, 70).

У судовому засіданні 22 листопада 2011 року представником відповідача до суду були подані заперечення проти позову від 21 листопада 2011 року № 29/18-5580, в яких відповідач не визнає позовні вимоги про стягнення коштів за податковим боргом з податку на землю за період з 30 липня 2009 року по 31 грудня 2009 року в сумі 24527,58 грн. у повному обсязі на підставі того, що в цей період державне підприємство «Підприємство Чорнухинської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області (№ 23)» було звільнено від сплати земельного податку, та вважає, що нарахована пеня не відповідає дійсності (арк. справи 50-51).

Враховуючи заперечення відповідача проти позову, суд ухвалою від 20 грудня 2011 року у даній адміністративній справі зобовязав Алчевську обєднану державну податкову інспекцію Луганської області та державне підприємство «Підприємство Чорнухинської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області (№ 23)» провести звірення розрахунків за заявленим до стягнення податковим боргом з податку на землю в сумі 74112,57 грн. та акт звірення, підписаний посадовими особами та скріплений печатками сторін, надати суду. У звязку із зобовязанням сторін провести звірення розрахунків за заявленим до стягнення податковим боргом з податку на землю у судовому розгляді справи оголошено перерву, провадження у справі відповідно до пункту 4 частини 2 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України через призначення проведення звірення розрахунків зупинено до 18 січня 2012 року (арк. справи 67).

Ухвалою від 18 січня 2012 року провадження у адміністративній справі № 2а-9712/11/1270 за позовом Алчевської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області до державного підприємства «Підприємство Чорнухинської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області (№ 23)» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на землю в сумі 74112,57 грн. поновлено (арк. справи 72).

Вимоги ухвали суду від 20 грудня 2011 року сторонами не виконані.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Державне підприємство «Підприємство Чорнухинської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області (№23)» як платник податків знаходиться на обліку в Алчевській обєднаній державній податковій інспекції Луганської області, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 03 серпня 2010 року № 112 (арк. справи 35).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобовязання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобовязання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у звязку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобовязання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у звязку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобовязань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, повязані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобовязань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості субєкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобовязання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 2 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю» (який був чинним до 01 січня 2011 року) передбачено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» (який був чинним до 01 січня 2011 року) та підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України державне підприємство «Підприємство Чорнухинської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області (№23)» є субєктом плати за землю (платником).

Згідно із статтею 13 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» (який був чинним до 01 січня 2011 року) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) у відповідності із статтею 14 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» (який був чинним до 01 січня 2011 року) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій. Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обовязку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обовязку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, відповідно до частини 1 статті 17 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю» (який був чинним до 01 січня 2011 року) сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби (стаття 27 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» (який був чинним до 01 січня 2011 року).

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, повязані з обчисленням та платою за землю.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у звязку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

Згідно із пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (пункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).

Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обовязку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (пункт 286.3 статті 286 Податкового кодексу України).

У відповідності із пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобовязання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобовязання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.4 статті 287 Податкового кодексу України).

Відповідно до вимог статті 14 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» (який був чинним до 01 січня 2011 року), Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) та пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України державне підприємство «Підприємство Чорнухинської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області (№23)» подало до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області:

- податковий розрахунок земельного податку з юридичних осіб на 2009 рік від 29 січня 2009 року № 940, в якому визначило податкове зобовязання зі сплати земельного податку у розмірі 57514,38 грн., у тому числі за податкові (звітні) періоди червень-листопад 2009 року включно по 4792,87 грн. щомісячно, грудень 2009 року у розмірі 4792,81 грн., несплачений залишок якого складає 29320,39 грн. (арк. справи 9-24, 25, 38-39);

- податковий розрахунок земельного податку з юридичних осіб на 2010 рік від 29 січня 2010 року № 963, в якому визначило податкове зобовязання зі сплати земельного податку у розмірі 35401,24 грн., у тому числі за податкові (звітні) періоди січень-листопад 2010 року включно по 2950,10 грн. щомісячно, грудень 2010 року у розмірі 2950,14 грн., несплачений залишок якого складає 35401,24 грн. (арк. справи 9-24, 27, 38-39);

- податковий розрахунок земельного податку з юридичних осіб на 2011 рік від 31 січня 2011 року № 1595, в якому визначило податкове зобовязання зі сплати земельного податку у розмірі 1605,56 грн., у тому числі за податкові (звітні) періоди січень-липень 2011 року у розмірі 133,80 грн. щомісячно, несплачений залишок якого складає 936,60 грн. (арк. справи 9-24, 30, 38-39).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

В порушення вимог статті 17 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю» (який був чинним до 01 січня 2011 року) та пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України відповідач узгоджену суму податкового зобовязання з земельного податку з юридичних осіб у встановлені законом строки не сплатив, внаслідок чого за відповідачем утворився податковий борг з земельного податку з юридичних осіб за податкові (звітні) періоди червень-грудень 2009 року включно, січень-грудень 2010 року включно та січень-липень 2011 року включно в загальній сумі 65658,23 грн., що підтверджується обліковою карткою платника (арк. справи 9-24).

Відповідно до підпунктів 16.1.1 та 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 Відповідно до підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені згідно із підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) розпочинається: при самостійному нарахуванні суми податкового зобовязання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобовязання, визначеного цим Законом; при нарахуванні суми податкового зобовязання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобовязання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Пеня відповідно до підпункту 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно із пунктом 3.7 розділу 3 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2003 року № 290 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 червня 2003 року за № 522/7843 (яка була чинною до 01 січня 2011 року), якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету, яка надається відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25 квітня 2002 року № 74/194 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2002 року за № 436/6724, самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини).

Відповідно до пункту 3.8 розділу 3 вищезазначеної Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, у випадку, зазначеному у пункті 3.7 цієї Інструкції, сума, що спрямовується на погашення наявної у платника податків пені, розподіляється структурним підрозділом адміністрування облікових показників та звітності податкового органу в автоматичному режимі за допомогою алгоритму, що визначає питому вагу такої пені у загальній сумі податкового боргу.

Аналогічні за змістом положення щодо нарахування та сплати пені містить стаття 129 Податкового кодексу України та Інструкція про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 17 грудня 2010 року № 953 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2010 за № 1350/18645.

Як вбачається з облікової картки відповідача, за несвоєчасне погашення податкового зобовязання з земельного податку з юридичних осіб у відповідності до вимог підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) та статті 129 Податкового кодексу України відповідачу з 30 липня 2009 року по 25 серпня 2011року включно нарахована пеня в сумі 8454,34 грн., яка на час судового розгляду та вирішення справи останнім не сплачена (арк. справи 9-24, 40-41).

Статтею 7 Закону України від 23 грудня 2010 року № 2857-VI «Про Державний бюджет України на 2011 рік», зокрема, установлено, що суми податкового боргу з урахуванням штрафних санкцій та пені, що обліковувалися станом на 31 грудня 2010 року, і суми, донараховані за актами перевірок, за цими податками і зборами (обовязковими платежами), сплачуються платниками податку за правилами, встановленими відповідними законодавчими актами України, або стягуються у порядку, встановленому Податковим кодексом України, та зараховуються до: загального фонду державного бюджету - в частині податків і зборів (обовязкових платежів), які зараховувалися до державного бюджету; загального чи спеціального фонду місцевих бюджетів - у частині податків і зборів (обовязкових платежів), які зараховувалися відповідно до загального чи спеціального фонду місцевих бюджетів.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобовязань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

До набрання чинності Податковим кодексом України спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення, був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) Алчевською обєднаною державною податковою інспекцією Луганської області державному підприємству «Підприємство Чорнухинської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області (№23)» вручено першу податкову вимогу від 01 листопада 2001 року № 1/64 та другу податкову вимогу від 11 січня 2002 року № 2/6, про що свідчать копії повідомлень про вручення поштового відправлення (арк. справи 36, 36 на звороті, 37, 37 на звороті).

Оскільки перша податкова вимога від 01 листопада 2001 року № 1/64 та друга податкова вимога від 11 січня 2002 року № 2/6 є чинними (доказів про скасування або відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що державне підприємство «Підприємство Чорнухинської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області (№23)» станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 74112,57 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення коштів в розмірі 74112,57 грн. за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача проти позовних вимог про стягнення коштів за податковим боргом з податку на землю за період з 30 липня 2009 року по 31 грудня 2009 року в сумі 24527,58 грн. з посиланням на звільнення відповідача в цей період від сплати земельного податку, суд вважає безпідставними та необґрунтованими з огляду на нижчевикладене.

Так, дійсно згідно рішень Луганської обласної ради від 17 квітня 2009 року № 28/24, Чорнухинської селищної ради Перевальського району Луганської області від 15 травня 2009 року № 28/4 та Перевальської районної ради Луганської області від 28 травня 2009 року підприємства виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Перевальському районі, у тому числі і Чорнухинська виправна колонія № 23, з 1 червня по 31 грудня 2009 року звільнені від сплати земельного податку в частині, що надходить до районного та селищного бюджетів (арк. справи 52, 53, 54). На підставі зазначених рішень органів місцевого самоврядування відповідач уточнюючим податковим розрахунком земельного податку на 2009 рік зменшив податкові зобовязання за звітний період та визначив їх у розмірі 18086,67 грн. на рік, у тому числі за податкові (звітні) періоди січень-березень 2009 року включно по 4792,87 грн. щомісячно, квітень 2009 року по 2116,52 грн., травень 2009 року по 1587,90 грн., червень-грудень 2009 року включно по 0,52 грн. щомісячно (арк. справи 55, 56). Як вбачається з облікової картки платника зазначений уточнюючий податковий розрахунок земельного податку прийнятий позивачем та на підставі нього проведено зменшення заборгованості минулих років по самостійно наданим відповідачем розрахункам (арк. справи 9-24, 74-76). З огляду на викладене, податковий борг відповідача з земельного податку за податкові (звітні) періоди червень-грудень 2009 року включно станом на дату розгляду та вирішення справи складає 29320,39 грн.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 19 січня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 24 січня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 16, 20, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Алчевської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області до державного підприємства «Підприємство Чорнухинської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області (№ 23)» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на землю в сумі 74112,57 грн. задовольнити повністю.

Стягнути в доход місцевого бюджету (р/р 33217811700253 в ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, одержувач - УДКС у Перевальському районі ГУДКСУ у Луганській області, код одержувача 24046917, код бюджетної класифікацій платежу 13050100) кошти державного підприємства «Підприємство Чорнухинської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області (№ 23)» (ідентифікаційний код 08680365, місцезнаходження: 94340, Луганська область, Перевальський район, смт. Чорнухине, пров. Студенський, буд. 1) в сумі 74112,57 грн. (сімдесят чотири тисячі сто дванадцять гривень пятдесят сім копійок) за податковим боргом з податку на землю з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 24 січня 2012 року.

СуддяТ.І. Чернявська