Постанова № 21075666, 19.01.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 січня 2012 року Справа № 2а-11874/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача -не прибув

від І-го відповідача -не прибув

від ІІ-го відповідача -не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

державної податкової інспекції в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим

до відокремленого підрозділу Шахта «Гірська» державного підприємства «Первомайськвугілля», державного підприємства «Первомайськвугілля»

про стягнення коштів за податковим боргом з орендної плати з юридичних осіб в сумі 16484,52 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-11874/11/1270 за позовом державної податкової інспекції в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим до відокремленого підрозділу Шахта «Гірська» державного підприємства «Первомайськвугілля» про стягнення коштів за податковим боргом з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 16484,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відокремлений підрозділ Шахта «Гірська» державного підприємства «Первомайськвугілля» як платник окремих видів податків знаходиться на обліку у державній податковій інспекції в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим з 28 січня 2004 року. Станом на 12 жовтня 2011 року відокремлений підрозділ Шахта «Гірська» державного підприємства «Первомайськвугілля» має заборгованість перед бюджетом з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 16684,52 грн., у тому числі 609,98 грн. пені. Позивачем, як органом, уповноваженим здійснювати заходи по погашенню податкового боргу, приймались заходи по відпрацюванню податкового боргу. Так, відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу позивачем 03 червня 2009 року була виставлена перша податкова вимога № 1/97, а 23 жовтня 2009 року - друга податкова вимога № 2/143. Однак, проведені державною податковою інспекцією в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим заходи по погашенню податкового боргу не дали позитивного результату, відповідачем не був самостійно визначений склад і черговість продажу своїх активів для повного погашення суми податкового боргу, а тому позивач просить стягнути кошти за податковим боргом у судовому порядку, оскільки відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Ухвалою від 10 січня 2012 року судом до участі у справі № 2а-11874/11/1270 за позовом державної податкової інспекції в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим до відокремленого підрозділу Шахта «Гірська» державного підприємства «Первомайськвугілля» про стягнення коштів за податковим боргом з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 16484,52 грн. другим відповідачем залучено державне підприємство «Первомайськвугілля» (арк. справи 45).

У судове засідання представники сторін не прибули, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлені належним чином (арк. справи 46, 47, 48).

Державна податкова інспекція в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим клопотанням від 04 січня 2012 року за № 3/9/24 у звязку з неможливістю забезпечити явку у судове засідання, просить розглянути справу за відсутністю представника позивача за наявними документами у справі (арк. справи 37).

Державне підприємство «Первомайськвугілля» клопотанням від 18 січня 2012 року № 01/154 позовні вимоги державної податкової інспекції в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим про стягнення коштів за податковим боргом з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 16484,52 грн. визнало у повному обсязі та просить розглянути справу за відсутністю його представника (арк. справи 49).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, відокремлений підрозділ Шахта «Гірська» державного підприємства «Первомайськвугілля» як платник окремих податків знаходиться на обліку у державній податковій інспекції в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим з 28 січня 2004 року, що підтверджується довідкою останнього від 11 жовтня 2011 року № 1514/9/29-0 (арк. справи 7).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори, в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобовязання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобовязання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у звязку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобовязання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у звязку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобовязань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, повязані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобовязань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості субєкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобовязання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 2 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю» (який був чинним до 01 січня 2011 року) передбачено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» (який був чинним до 01 січня 2011 року) та підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України відокремлений підрозділ Шахта «Гірська» державного підприємства «Первомайськвугілля» є субєктом плати за землю (платником) на підставі договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) від 10 червня 1996 року, укладеного із Міжводненською сільською радою народних депутатів Чорноморського району Автономної Республіки Крим та зареєстрованого 03 лютого 1997 року за № 20 (арк. справи 26-27).

Згідно із статтею 13 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» (який був чинним до 01 січня 2011 року) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) у відповідності із статтею 14 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» (який був чинним до 01 січня 2011 року) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій. Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обовязку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обовязку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, відповідно до частини 1 статті 17 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю» (який був чинним до 01 січня 2011 року) сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби (стаття 27 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» (який був чинним до 01 січня 2011 року).

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, повязані з обчисленням та платою за землю.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у звязку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (пункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).

Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обовязку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (пункт 286.3 статті 286 Податкового кодексу України).

У відповідності із пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобовязання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобовязання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.4 статті 287 Податкового кодексу України).

До набрання чинності Податковим кодексом України спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення, був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до вимог статті 14 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» (який був чинним до 01 січня 2011 року), Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) та пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України відокремлений підрозділ Шахта «Гірська» державного підприємства «Первомайськвугілля» подав до державної податкової інспекції в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим:

- податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік від 26 січня 2010 року (зареєстрована у позивача 24 лютого 2010 року за № 1502), в якій визначив податкове зобовязання зі сплати орендної плати за земельні ділянки у розмірі 20620,80 грн., у тому числі за податкові (звітні) періоди січень-грудень 2010 року включно по 1718,40 грн. щомісячно, несплачений залишок якого за податкові (звітні) періоди складає: листопад 2010 року - 1266,95 грн., грудень 2010 року - 1718,40 грн. (арк. справи 25);

- податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік від 27 січня 2011 року (зареєстрована у позивача 31 січня 2011 року за № 930), в якій визначив податкове зобовязання зі сплати орендної плати за земельні ділянки у розмірі 10310,40 грн., у тому числі за податкові (звітні) періоди січень-грудень 2011 року включно по 859,20 грн. щомісячно, несплачений залишок якого за податкові (звітні) періоди складає: січень-серпень 2011 року включно по 859,20 грн. щомісячно (арк. справи 18-19).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

В порушення вимог статті 17 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю» (який був чинним до 01 січня 2011 року) та пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України відокремлений підрозділ Шахта «Гірська» державного підприємства «Первомайськвугілля» узгоджену суму податкового зобовязання з орендної плати з юридичних осіб у встановлені законом строки не сплатив, внаслідок чого за відповідачем утворився податковий борг з орендної плати за земельні ділянки у розмірі 9858,95 грн., у тому числі за податкові (звітні) періоди листопад-грудень 2010 року включно у розмірі 2985,35 грн. та за податкові (звітні) періоди січень-серпень 2011 року включно у розмірі 6873,60 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника (арк. справи 9-13, 14-17).

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобовязання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно із підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму грошових зобовязань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобовязань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

На підставі акта камеральної перевірки від 28 березня 2011 року за № 172/15-3/26402894, яким встановлено порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобовязання з орендної плати за земельні ділянки, державною податковою інспекцією в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим згідно з вимогами підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України відокремленому підрозділу Шахта «Гірська» державного підприємства «Первомайськвугілля» податковими повідомленнями - рішеннями від 08 квітня 2011 року № 0000441503, № 0000451503 збільшено суму грошового зобовязання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) за платежем «орендна плата з юридичних осіб» на 800,00 грн. та 5415,59 грн. відповідно (арк. справи 20, 21, 22, 23-24).

Податкові повідомлення - рішення державної податкової інспекції в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим від 08 квітня 2011 року № 0000441503, № 0000451503 отримані відокремленим підрозділом Шахта «Гірська» державного підприємства «Первомайськвугілля» 20 квітня 2011 року, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. справи 41, 42).

Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення - рішення державної податкової інспекції в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим від 08 квітня 2011 року № 0000441503, № 0000451503 відповідачі ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржували.

В порушення вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України сума грошового зобовязання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) з орендної плати з юридичних осіб протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкових повідомлень - рішень, відокремленим підрозділом Шахта «Гірська» державного підприємства «Первомайськвугілля» не сплачена, внаслідок чого за таким платником податків утворився податковий борг за податковими повідомленнями - рішеннями від 08 квітня 2011 року № 0000441503, № 0000451503 у розмірі 6215,59 грн., що підтверджується обліковою карткою платника (арк. справи 9-13).

Згідно із підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається:

- при самостійному нарахуванні суми грошового зобовязання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобовязання, визначеного цим Кодексом;

- при нарахуванні суми грошового зобовязання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобовязання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що у день настання строку погашення податкового зобовязання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 17 грудня 2010 року № 953 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2010 за № 1350/18645, встановлений порядок ведення органами державної податкової служби обліку нарахування та погашення пені, що справляється з платників податків у звязку із несвоєчасним погашенням узгодженого грошового зобовязання, та пені на податкове зобовязання, нараховане контролюючим органом у разі виявлення його заниження та/або визначене податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента (надалі Інструкція № 953).

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції № 953 нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Згідно з пунктом 3.2 вищезазначеної Інструкції № 953 при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податку, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобовязання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податку, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановлену цим пунктом черговість платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом. У разі наявності у платника податку податкового боргу органи державної податкової служби зобовязані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, у рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Пунктом 3.3 Інструкції № 953 передбачено, що суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.

Як вбачається з облікової картки платника, за несвоєчасне погашення податкових зобовязань з орендної плати з юридичних осіб відокремленому підрозділу Шахта «Гірська» державного підприємства «Первомайськвугілля» у відповідності до вимог статті 129 Податкового кодексу України з 31 січня 2011 року по 04 липня 2011 року включно нарахована пеня в сумі 609,98 грн., яка на час судового розгляду та вирішення справи останнім не сплачена (арк. справи 9-13).

Статтею 7 Закону України від 23 грудня 2010 року № 2857-VI «Про Державний бюджет України на 2011 рік», зокрема, установлено, що суми податкового боргу з урахуванням штрафних санкцій та пені, що обліковувалися станом на 31 грудня 2010 року, і суми, донараховані за актами перевірок, за цими податками і зборами (обовязковими платежами), сплачуються платниками податку за правилами, встановленими відповідними законодавчими актами України, або стягуються у порядку, встановленому Податковим кодексом України, та зараховуються до: загального фонду державного бюджету - в частині податків і зборів (обовязкових платежів), які зараховувалися до державного бюджету; загального чи спеціального фонду місцевих бюджетів - у частині податків і зборів (обовязкових платежів), які зараховувалися відповідно до загального чи спеціального фонду місцевих бюджетів.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобовязань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» державною податковою інспекцією в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим відокремленому підрозділу Шахта «Гірська» державного підприємства «Первомайськвугілля» було вручено першу податкову вимогу від 03 червня 2009 року № 1/97 та другу податкову вимогу від 23 жовтня 2009 року № 2/143 (арк. справи 28, 29).

Оскільки перша податкова вимога від 03 червня 2009 року № 1/97 та друга податкова вимога від 23 жовтня 2009 року № 2/143 є чинними (доказів про скасування або відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

У відповідності із вимогами статей 48 та 50 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна процесуальна правосубєктність наявна лише у юридичних осіб.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що відокремлений підрозділ Шахта «Гірська» державного підприємства «Первомайськвугілля» є неналежним відповідачем, оскільки згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) по Луганській області від 29 грудня 2011 року за № 13-48/2908, наданого Головним управлінням статистики у Луганській області, є відокремленим підрозділом державного підприємства «Первомайськвугілля» без права юридичної особи і тому не може бути стороною при вирішенні цього спору (арк. справи 34). Заявлення вимог до неналежного відповідача є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки таким відповідачем не порушено прав, свобод та інтересів позивача.

З огляду на вищевикладене, у задоволенні адміністративного позову державної податкової інспекції в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим до відокремленого підрозділу Шахта «Гірська» державного підприємства «Первомайськвугілля» про стягнення коштів за податковим боргом з орендної плати з юридичних осіб в сумі 16484,52 грн. суд відмовляє повністю.

Внаслідок того, що державне підприємство «Первомайськвугілля» станом на дату розгляду справи податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в сумі 16484,52 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення з державного підприємства «Первомайськвугілля» коштів в сумі 16484,52 грн. за податковим боргом з орендної плати з юридичних осіб з рахунків платника податків у банках визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 19 січня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 24 січня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 16, 20, 57, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову державної податкової інспекції в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим до відокремленого підрозділу Шахта «Гірська» державного підприємства «Первомайськвугілля» про стягнення коштів за податковим боргом з орендної плати з юридичних осіб в сумі 16484,52 грн. відмовити повністю.

Адміністративний позов державної податкової інспекції в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим до державного підприємства «Первомайськвугілля» про стягнення коштів за податковим боргом з орендної плати з юридичних осіб в сумі 16484,52 грн. задовольнити повністю.

Стягнути в доход місцевого бюджету Міжводненської сільської ради (р/р 33215812700310 в ГУДКСУ в АР Крим, МФО 824026, код одержувача 34740468, код бюджетної класифікацій платежу 13050200) кошти державного підприємства «Первомайськвугілля» (ідентифікаційний код 32320594, місцезнаходження: 93200, Луганська область, м. Первомайськ, вул. Куйбишева, буд. 18-А) в сумі 16484,52 грн. (шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири гривні пятдесят дві копійки) за податковим боргом з орендної плати з юридичних осіб з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 24 січня 2012 року.

СуддяТ.І. Чернявська