Постанова № 21075580, 19.01.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 січня 2012 року Справа № 2а-12097/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Широкої К.Ю.,

при секретарі судового засідання: Бондар Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську адміністративну справу за адміністративним позовом Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Луганська до Державного підприємства «Луганськвугілля» (далі ДП «Луганськвугілля») про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2011 року спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків м.Луганська звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДП «Луганськвугілля» про стягнення заборгованості в обґрунтування якого послався на наступне.

ДП «Луганськвугілля» є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку в СДПІ по роботі з великими платниками податків м. Луганська.

Станом на 30 листопада 2011 року підприємство має заборгованість перед бюджетом у розмірі 3985 446 грн., який виник з нарахованих, але не сплачених податкових зобовязань, згідно з декларації з ПДВ від 18.11.11 № 9011452264 та у звязку з порушенням ДП «Луганськвугілля» норм Податкового Кодексу.

На виконання вищевказаних положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» СДПІ ВПП у м. Луганську на адресу Відповідача була надіслано першу податкову вимогу від 30 липня 2003 року № 1/6 та другу податкову вимогу від 05 вересня 2003 року № 2/22, які на підставі пункту 5.8.3 пункту 5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 03.липня 2001 року № 266 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 липня 2001 року за № 595/5786, були вручені платнику податків особисто.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, дав суду аналогічні позовній заяві пояснення.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав та просив встановити порядок та спосіб виконання рішення шляхом розстрочення виконання рішення суду на пять років.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов до висновку з огляду на таке.

Державне підприємство «Луганськвугілля» зареєстроване Управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 09.04.03 за реєстраційним номером №25370169ю0043256.

Станом на 30 листопада 2011 року підприємство має заборгованість перед бюджетом з ПДВ у розмірі 3985 446,00 грн. Дана заборгованість підтверджується податковими деклараціями (а.с.21).

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересі юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органі місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-УІ, як встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 6 Податкового Кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів платником податків у податкове векселі та не сплачена в установлений законом строк), визначена (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобовязань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання (підпункт у 14.1.175 пункту 14.1).

Відповідно до п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Статтею 10 Закону України “Про державну податкову службу ” на державні податкові інспекції в містах покладено функції по здійсненню контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків і зборів, а також забезпеченню правильності обчислення і своєчасності надходження цих податків, платежів.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що у відповідача станом на листопад 2011 року утворився податковий борг перед бюджетом у загальній сумі 3985 446,00 грн. Наявність даного боргу підтверджується податковими деклараціями (а.с.21).

У звязку з несплатою податкового боргу позивачем було винесена перша податкова вимога № 1/16 від 30.07.2003р. та друга податкова вимога № 2/22 від 05.09.2003р. були вручені платнику податку (а.с.23,24).

Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно рахується податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 3985 446,00 грн. А відтак, суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до суду з вказаним адміністративним позовом щодо стягнення з ДП «Луганськвуггіля» коштів у рахунок погашення цього податкового боргу з усіх наявних рахунків у банках платника податків, дотримані вимоги пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому позовні вимоги про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про надання розстрочки у сплаті податкового боргу, суд зазначає наступне.

Право суду надавати відстрочення або розстрочення виконання судового рішення обумовлено статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, згідно з вимогами ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною першою статті 257 цього Кодексу, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Відповідачем не надано документального обґрунтування важкого фінансового становища підприємства та що підприємством приймаються заходи щодо виходу з фінансової кризи.

Суд не вважає, що зазначені відповідачем обставини, які обумовили подання вказаної заяви, є винятковими випадками, з якими законодавець повязує можливість розстрочення виконання судового рішення.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Згідно ст.. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

<Текст >

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську до ДП «Луганськвугілля» про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути кошти з Державного підприємства «Луганськвугілля» код ЄДРПОУ 32473323 (91055, м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1-в) з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків на суму податкового боргу у загальному розмірі 3985 446 грн. ( три млн. девятсот вісімдесят пять тис. чотириста сорок шість грн.. 00 коп.) в доход Державного бюджету України, а саме : - по декларації з ПДВ від 18.11.11 №9011452264 - у розмірі 3985 446 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова складена у повному обсязі та підписана протягом пяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

< Текст >

<Текст >

СуддяК.Ю. Широка