Постанова № 21075516, 13.01.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 січня 2012 року Справа № 2а-11739/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Каюди А.М.

при секретарі: Єгорової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м.Ровеньки Луганської області до комунального підприємства «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Ровенькитеплокомуненерго» про стягнення суми податкового боргу в розмірі 40641,79грн.,-

ВСТАНОВИВ:

16 грудня 2011 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в м.Ровеньки Луганської області до комунального підприємства «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Ровенькитеплокомуненерго» про стягнення суми податкового боргу в розмірі 40641,79грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач Комунальне підприємство «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Ровенькитеплокомуненерго» зареєстровано в виконкомі Ровеньківської міської ради 06.07.2007 року та взято на облік платника податків в ДПІ в м.Ровеньки. Відповідач є боржником щодо сплати податків. Податковий борг відповідача виник в результаті несплати поточних податкових зобовязань по деклараціям та штрафним санкціям за несвоєчасну сплату податків і станом на 02.12.2011 року складає 298951,48грн. Також позивачем в позові зазначено, що відповідачу було направлено податкові вимоги: №1/40 від 04.03.2010 року та №2/57 від 13.04.2010 року. У звязку з несплатою податкових зобовязань по збору за спеціальне використання води, по надходженню від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, по податку на прибуток, по земельному податку, по надходженню від розміщення відходів деклараціям станом на 02.12.2011 року виник податковий борг в сумі 40641,79грн. За таких обставин просив стягнути зазначену суму податкового боргу.

12 січня 2012 року позивач через канцелярію суду надав заяву про зміну позовних вимог в якій зазначив, що просить стягнути з комунального підприємства «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Ровенькитеплокомуненерго» суму податкового боргу з податку на прибуток в розмірі 36925,57грн. , з яких основний борг 36586,00грн, пеня 339,57грн. за рахунок готівки, зазначена заява прийнята судом до розгляду.

Сторони в судове засідання не зявились про час, місце та дату розгляду справи повідомлялись належним чином, представником позивача в заяві про зміну позовних вимог зазначено, що він просить провести розгляд справи за його відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Комунальне підприємство «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Ровенькитеплокомуненерго» зареєстровано виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради Луганської області 06.07.2007 року за реєстраційним номером 1389102 0000 000520 (а.с.21)

Відповідач перебуває на податковому обліку в якості платника податків в ДПІ в м.Ровеньки Луганської області з 09.07.2007 року (а.с.27)

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, податкове зобовязання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг це сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, повязані з обчисленням та платою податку на прибуток.

Судом встановлено, що відповідач узгодив податкові зобовязання з податку на прибуток, подавши за результатами ІІІ квартали 2011 року декларацію з податку на прибуток підприємства №9010698920 від 08.11.2011 на суму 36586,00 грн. (а.с.33-34).

У звязку з несплатою у встановлені законом строки узгодженої суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємства за відповідачем утворився податковий борг в розмірі 36586,00грн., зазначена сума податкового боргу також підтверджується зворотнім боком облікової картки відповідача (а.с.38-61)

Підпунктом 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. (пункт 129.4 статті 129 Податкового кодексу України)

Відповідно до пункту 131.1. статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Сума пені заявленої до стягнення в розмірі 339,57грн. визнається судом обґрунтованою та підтверджена матеріалами справи.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У судовому засіданні судом встановлено, що у відповідності із статтею 6, 10 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на момент виникнення правовідносин) позивачем на адресу КП «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Ровенькитеплокомуненерго» було направлено першу податкову вимогу №1/40 від 04.03.2010 року, яка отримана заступником директора 11.03.2010 року, про що свідчить його особистий підпис на корінці вимоги (а.с.28) та другу податкову вимогу від 13.04.2010 року №2/57 яка отримана головним бухгалтером ОСОБА_2 13.04.2010 року, про що свідчить його особистий підпис на корінці вимоги (а.с.29)

Оскільки перша податкова вимога №1/40 від 04.03.2010 року, друга податкова вимога від 13.04.2010 року №2/57 є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги норм податкового законодавства.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1.статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пп. 95.2 cт. 95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. (пункт 95.3 статті 95 Податкового кодексу України)

Пунктом 95.4. статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином норми Податкового кодексу України встановлюють альтернативні засоби стягнення податковими органами коштів платника податків в рахунок погашення податкового боргу або з рахунків платника податків у банках, або за рахунок готівки, що належить такому платнику.

Внаслідок того, що відповідач станом на дату розгляду справи податковий борг з податку на прибуток в сумі заявленій до стягнення не сплатив в добровільному порядку, вимоги податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом з податку на прибуток підприємства за рахунок готівки, оскільки позивачем обрано саме такий спосіб стягнення суми податкового боргу, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції в м.Ровеньки Луганської області до комунального підприємства «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Ровенькитеплокомуненерго» про стягнення суми податкового боргу задовольнити повністю.

<Текст >

Стягнути з комунального підприємства «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Ровенькитеплокомуненерго», 94707, Луганська область, м.Ровеньки, кв.Шахтарський, код 35100378, суму податкового боргу з податку на прибуток за рахунок готівки, що належить платнику податків в розмірі 36925,57грн. (тридцять шість тисяч девятсот двадцять пять гривень 57коп.)

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанова складена в повному обсязі та підписана 17.01.2012.

<Текст >

СуддяА.М. Каюда