Постанова № 21075283, 01.02.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2011 року 4002/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., при секретарі судового засідання Малихіні Д.Ю., за участю представників сторін

від позивача: Смиковський С.Л.,

від відповідача: Маковій О.О., Григорян О.В.,

від прокуратури: Матвієць В.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал»Автологістика»

доДержавної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області

проскасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал»Автологістика»(надалі позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області (надалі відповідач) про скасування податкового повідомлення - рішення від 14.05.2009 №0000502300/0.

Згідно з вказаним рішенням, податковим органом позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 838465, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність порушення ним вимог податкового законодавства, а саме пункту 1.8 статті 1, підпунктів 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки податковий кредит сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних, з урахуванням господарських операцій, факт здійснення яких ніким не спростовувався.

Представник позивача у судовому засіданні 01.02.2011 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у його задоволені відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржуване рішення прийнято ним з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Представники відповідача у судовому засіданні 01.02.2011 заперечували з мотивів, викладених у письмових запереченнях.

У ході розгляду справи прокуратурою Київської області подано заяву про вступ у справу. Представник прокуратури у судовому засіданні 01.02.2011 заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши подані документи і матеріали, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал»Автологістика»як юридична особа зареєстровано Бородянською районною державною адміністрацією Київської області 02.06.2005. Як платник податків позивач перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Бородянському районі Київської області з 08.07.2005.

У період з 16.03.2009 по 10.04.2009 посадовими особами Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал»Автологістика» з питань дотримання ним вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 31.12.2008, про що складено акт від 05.05.2009 № 219/23/33512918 (надалі - Акт перевірки).

У ході проведення перевірки перевіряючими встановлено, зокрема, порушення позивачем пункту 1.8 статті 1, підпунктів 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (надалі - Закон України «Про податок на додану вартість»), що виявилось у завищенні позивачем заявлених у податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад та грудень місяці 2007 року сум до бюджетного відшкодування, відповідно, у розмірі 748150,00 грн. та 90315,00 грн. Загалом 838465,00 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.05.2009 № 0000502300/0, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 838465, 00 грн., в тому числі 748150,00 грн. за листопад 2007 року та 90315, 00 грн. за грудень 2007 року.

Як вбачається із змісту Акта перевірки, у періоді, що перевірявся позивачем задекларовано від'ємне значення податку на додану вартість в сумі 9 267 586 грн., у т.ч. за жовтень 2007 року у сумі 1523 670 грн., за листопад 2007 року у сумі 360 470 грн., за грудень 2007 року у сумі 988 657 грн., за лютий 2008 року у сумі 1 163 191 грн., за березень 2008 року у сумі 1 258 974 грн., за травень 2008 року у сумі 507 328 грн., за червень 2008 року у сумі 664 119 грн., за липень 2008 року у сумі 414 150 грн., за серпень 2008 року у сумі 86 281 грн., за вересень 2008 року у сумі 133 878 грн., за жовтень 2008 року у сумі 257 338 грн., за листопад 2008 року у сумі 286 149 грн. за грудень 2008 року у сумі 1 523 381 грн. та заявлялось відшкодування з бюджету у сумі 7 650 744 грн., у т.ч. за жовтень 2007 року у сумі 515 338 грн., за листопад 2007 року у сумі 1 523 279 грн., за грудень 2007 року у сумі 364 467 грн., за січень 2008 року у сумі 1 023 348 грн., за березень 2008 року у сумі 1 163 191 грн., за квітень 2008 року у сумі 1 186 978 грн., за червень 1008 року у сумі 507 328 грн., за липень 2008 року у сумі 732 505 грн., за серпень 2008 року у сумі 414 150 грн., за вересень 2008 року у сумі 86 281 грн., за жовтень 2008 року у сумі 133 879 грн. Право на формування податкового кредиту та формування суми до бюджетного відшкодування виникло із оподатковуваних операцій щодо купівлі будівельно монтажних робіт.

Будівельно-монтажні роботи проводились на виконання договору генерального підряду на проведення проектно-будівельних робіт від 01.09.2007 № 16/1-07, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Термінал»Автологістика»(замовник) та відкритим акціонерним товариством "Київське АТП - 13061" (генпідрядник). Згідно умов цього договору замовник доручає, а генпідрядник виконує будівельні роботи по влаштуванню площадки під стоянку легкових автомобілів в розмірі 40 000 кв. м. в с. Пилиповичі Бородянського районі Київської області відповідно до проектно-кошторисної документації.

З метою встановлення правомірності формування позивачем податкового кредиту по договірних відносинах із відкритим акціонерним товариством "Київське АТП - 13061" відповідачем проведено ряд перевірок. У ході цих перевірок встановлено, що генпідрядником будівельно-монтажних робіт є відкрите акціонерне товариство «Київське АТП - 13061». Для проведення робіт генпідрядником були залучені субпідрядні організації, однією з яких було приватне підприємство «Будівельна інвестиційно-технічна компанія»(код ЄДРПОУ 33377416), зареєстрована у Алчевській ОДПІ Луганської області (довідка Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 23.07.2008 року №539/2-23-09-05440979), яка, в свою чергу, залучала інші субпідрядні організації, однією з яких було приватне підприємство промислова група «Агрозембуд»(код ЄДРПОУ 33768545).

Згідно інформації, наведеної у листі від 06.04.2009 №906/7/230-36 Державної податкової інспекції м. Нова Каховка Херсонської області, Постановою Господарського суду Херсонської області від 05.06.2008 №11/322-АП-08 визнано недійсними з моменту державної реєстрації установчі, реєстраційні та первинні бухгалтерські документи ПППФ «Агрозембуд»(код ЄДРПОУ 33768545), а актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 27.06.2008 №12317/10/29 анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ПППФ «Агрозембуд»з 28.10.2005.

Відповідно до пояснень представника відповідача, саме анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та визнання недійсними з моменту державної реєстрації установчих та реєстраційних документів ПППФ «Агрозембуд», яке виконувало роботи кінцевим споживачем яких і став позивач, слугувало підставою для прийняття податковим органом рішення про зменшення позивачеві заявленої ним суми до бюджетного відшкодування на підставі положень підпункту 7.2.3 та підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Водночас, відповідач не заперечував того факту, що сума податкового кредиту сформована позивачем за даними податкових накладних, отриманих ним саме від відкритого акціонерного товариства "Київське АТП - 13061", яке, на дату складання податкових накладних, було належним чином зареєстровано як платник податку на додану вартість, а не від ПППФ «Агрозембуд».

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

В силу положень підпункту 7.2.3 та підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Суду не надано жодних доказів того, що податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит та в подальшому заявлено суму до бюджетного відшкодування у розмірі 748150, 00 грн. за листопад 2007 року та у розмірі 90315, 00 за грудень 2007 року, були складені не у момент виникнення податкових зобовязань продавця відкритого акціонерного товариства "Київське АТП - 13061" та що такі податкові накладні за змістом не відповідають вимогам, встановленим приписами підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Водночас, на підтвердження отримання від відкритого акціонерного товариства "Київське АТП-13061" виконаних будівельних робіт за укладеним договором та розрахунку з контрагентом, позивачем до справи долучені копії первинних бухгалтерських документів: акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року, підсумкова відомість ресурсів, локальний кошторис 2-1-1, виписку банку стосовно руху коштів позивача. Сплату податку на додану вартість в складі ціні придбаної у відкритого акціонерного товариства "Київське АТП - 13061" продукції підтверджує податкова накладна від 10.10.2007 № 1802.

При цьому, як вбачається із змісту Акта перевірки, перевіряючими не встановлено не відображення у податковому та бухгалтерському обліку позивача всіх операції, які повязанні з придбанням у відкритого акціонерного товариства "Київське АТП - 13061" будівельних робіт.

Суду не надано жодного доказу безтоварності операцій між позивачем та відкритим акціонерним товариством "Київське АТП - 13061", або використання отриманих результатів виконаних робіт не для господарської діяльності позивача.

В матеріалах справи також відсутні докази того, що договір генерального підряду на проведення проектно-будівельних робіт від 01.09.2007 № 16/1-07 є нікчемним, або його визнано недійсним у встановленому законодавством порядку.

Суду не надано також доказів того, що на момент складання податкових накладних, на підставі яких було сформовано позивачем податковий кредит та у подальшому заявлено до бюджетного відшкодування сум надмірно сплаченого до бюджету податку, відкрите акціонерне товариство "Київське АТП - 13061" не було зареєстроване як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому не мало права видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства України).

Судом, з метою забезпечення повного та обєктивного розгляду справи на підставі частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України неодноразово оголошувалась перерва. Тобто, сторонам були створені усі необхідні умови для надання доказів з метою встановлення судом фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства.

Всупереч зазначеним приписам процесуального законодавства відповідач не надав суду жодних доказів, які б підтверджували висновки перевіряючих про порушення позивачем вимог саме пункту 1.8 статті 1, підпунктів 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до частини четвертої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Проте, це не означає, що суд зобовязаний взяти на себе тягар доказування щодо правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що нормами чинного законодавства на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обовязку з перевірки відповідності законодавству правил ведення іншим учасником правовідносин господарської діяльності та дотримання ним вимог податкового законодавства.

Якщо контрагент контрагента позивача не виконав свого зобовязання зі сплати податку до бюджету, то це не тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 22.07.2010, що постановлена за результатами розгляду касаційної скарги Генерального прокурора України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.02.2009, залишеного без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційною адміністративного суду від 27.05.2009 за позовом Приватного підприємства “Балтимор” до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді, Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, яка залишена без змін постановою Верховного Суду України від 22.10.2010.

Суд звертає увагу сторін також на ту обставину, що Акт перевірки не містить висновків перевіряючих про порушення як позивачем так і його контрагентом, відкритим акціонерним товариством "Київське АТП - 13061", у період з 01.10.2007 по 01.01.2008 порядку формування як податкових зобовязань так і податкового кредиту.

Разом з цим, суд наголошує на тому, що з метою забезпечення єдиного порядку відображення результатів документальних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 925/11205, затверджено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (надалі - Порядок).

Положеннями пункту 1.3 Порядку встановлено, що акт службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання.

Саме в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства (пункт 1.6 Порядку).

Факти виявлених порушень викладаються в акті чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (пункт 1.7 Порядку).

Враховуючи приписи абзацу 3, 4 підпункту 2.3.2 пункту 2.3 Порядку, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень. Зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків, операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Крім цього, в силу положень підпункту 2.3.4 пункту 2.3, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Водночас, акт перевірки не містить в собі жодної інформації про реквізити первинних документів, які підтверджували б безпідставність віднесення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум (номери, дати, назва контрагентів, суми ПДВ, тощо).

Крім цього, відповідач посилається також на те, що у листопаді 2007 року до складу податкового кредиту позивачем включено суму ПДВ у розмірі 28,40 грн. згідно податкової накладної від 07.11.2007 № 490, яка була видана Бородянським житлово-комунальним підприємством (код ЄДРПОУ 03346466), яке «визнано банкрутом справа № Б14/247-07 від 06.11.2007».

Проте, як вбачається із змісту Акта перевірки, при перевірці повноти визначення позивачем податкового кредиту перевіряючими встановлено його завищення лише у жовтні 2008 року у розмірі 76574,00 грн., а не у період жовтень, листопад місяці 2007 року.

При цьому, суду не надано жодного доказу того, коли було прийнято таке рішення, коли/чи було анульовано свідоцтво про реєстрацію Бородянського житлово-комунальним підприємства, тощо.

А відтак, з системного аналізу відомостей, що наведені у Акті перевірки, вбачається, що висновки перевіряючих про порушення позивачем вимог податкового законодавства у спірних правовідносинах ґрунтуються на їх припущеннях, що унеможливлює встановлення правильності здійснення відповідачем розрахунку зменшеної суми, що заявлена до бюджетного відшкодування.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порушення хоча б одного із зазначених вище критеріїв є підставою для визнання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень протиправними.

Крім цього, в силу положень частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто законодавець, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладає саме на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів та довести його недобросовісність.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій між позивачем та відкритим акціонерним товариством "Київське АТП - 13061", позивач та його контрагент на дату проведення перевірки були платниками податку на додану вартість, відповідач не надав суду жодних доказів того, що позивачем та відкритим акціонерним товариством "Київське АТП - 13061" не виконані усі передбачені законом умови щодо отримання позивачем бюджетного відшкодування, яке виникло за господарськими операціями між ними, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Жодних заяв з приводу відшкодування судових витрат позивачем суду не заявлено, у звязку з чим судові витрати розподілу не підлягають.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69 - 71, 94, 160 - 165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області від 14.05.2009 № 0000502300/0.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Постанова у повному обсязі виготовлена 04 лютого 2011 року.